Постанова

від 28.11.2013 по справі 826/16149/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 листопада 2013 року 17 год. 12 хв. № 826/16149/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., при секретарі судового засідання Артеменко Я.С., за участю представників: позивача - Жукової В.І. (довіреність від 14.08.2013р. № 1418/9/26-54-10-034), відповідача - Катющенко І.О. (довіреність від 01.11.2013р. б/н), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтаріон», 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Форум-Менеджмент Груп» про визнання недійсним правочину та стягнення коштів в сумі 1 852 758, 93 грн., -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулася Державна податкова інспекція в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, Позивач) про визнання недійсним договору від 01 березня 2011 року № 01/03/11-002 та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтаріон» (далі - ТОВ «Альтаріон», Відповідач-1) з будь-яких рахунків, які будуть виявлені державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Форум-Менеджмент Груп» (далі - ТОВ «Форум-Менеджмент Груп», Відповідач-2) кошти у розмірі 1 852 758, 93 грн., одержані за договором від 01 березня 2011 року № 01/03/11-02, та з Товариства з обмеженою відповідальністю «Форум-Менеджмент Груп» на користь держави кошти в розмірі 1 852 758, 93 грн. з будь-яких рахунків, які будуть виявлені державним виконавцем під час виконання судового рішення.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на те, що в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Форум-Менеджмент Груп» при здійсненні господарських відносин з контрагентами ТОВ «Альтаріон» (ідентифікаційний код 37194316) і ТОВ «Дельта-Поліграф» (ідентифікаційний код 36843085) за період з 01.01.2010р. по 31.12.2011р. (Акт ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 06.08.2013р. № 309/26-54-22-02-10/35847749) було встановлено, що ТОВ «Форум-Менеджмент Груп» були допущені порушення норм податкового законодавства, а саме: пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997р. № 283/97-ВР і пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження Відповідачем-2 податку на прибуток на загальну суму 749 175, 00 грн., та пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР і п. 198.3 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження Товариством податку на додану вартість на загальну суму 448 316, 00 грн. і завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на суму 189 280, 00 грн. При цьому в ході проведення такої документальної перевірки працівниками податкової інспекції виявлено, що договір від 01.03.2011р. № 01/03/11-002 щодо надання послуг з технічного обслуговування систем вентиляції та кондиціювання по вул. Пимоненка, 13 (офісний центр), який був кладений між ТОВ «Форум-Менеджмент Груп» і ТОВ «Альтаріон», фактично укладений без волевиявлення уповноважених осіб ТОВ «Альтаріон» та відповідно без наміру створення правових наслідків, з порушенням норм ч. 1, 3 і 5 ст. 203, ст. 228 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 207 Господарського кодексу України.

Недодержання вимог таких норм права є підставою для визнання правочину недійсним.

Висновок про невідповідність спірного правочину вимогам цивільного і господарського законодавства сформований позивачем на підставі вироку Печерського районного суду м. Києва від 10.12.2012р. № 1-610/12, акта ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 16.10.2012р. № 4379/22-4/37194316 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Альтаріон».

Відповідач-1 жодних письмових або усних заперечень (пояснень) до суду не надав.

Відповідач-2 проти позову заперечував, надавши до суду письмові заперечення б/н і б/д. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що висновки податкового органу, викладені в Акті перевірки від 06.08.2013р. № 309/26-54-22-02-10/35847749, нормативно та документально не підтверджуються. Зокрема, Відповідач-2 вказує на те, що для формування висновку про нікчемність правочину, вчиненого з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та порушує публічний порядок, має бути доведеним умисел суб'єкта господарювання на вчинення такого правочину. При цьому доказом наявності вини сторони у формі умислу може бути лише вирок суду у кримінальній справі, що набрав законної сили. Натомість будь-якого вироку суду відносно посадових осіб ТОВ «Форум-Менеджмент Груп» і ТОВ «Альтаріон» на сьогоднішній день немає. Таким чином, на думку ТОВ «Форум-Менеджмент Груп», Позивачем не доведено умислу відповідачів на вчинення правочину, що порушує публічний порядок.

В судових засіданнях по справі представник Позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник Відповідача-1 в судові засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дати, час і місце судових засідань, та про причини неявок суду не повідомив (в тому числі відомості про зміну місцезнаходження), клопотань чи заяв про розгляд справи без його участі або про відкладення судових засідань не заявляв.

Представник Відповідача-2 в судових засіданнях заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши пояснення представників Позивача і Відповідача-2, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

В ході судового розгляду було встановлено, що протягом періоду з 24.07.2013р. по 30.07.2013р. працівником ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Форум-Менеджмент Груп» (ідентифікаційний код 35847749) з питань достовірності нарахування та своєчасності сплати сум податку на прибуток та податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Дельта-Поліграф» (ідентифікаційний код 36843085) і ТОВ «Альтаріон» (ідентифікаційний код 37194316) за період з 01.01.2010р. по 31.12.2011р., за результатами якої складений Акт від 06.08.2013р. № 309/26-54-22-02-10/35847749.

В ході проведення перевірки документів, наданих ТОВ «Форум-Менеджмент Груп», перевіряючим встановлено факт укладення між ТОВ «Форум-Менеджмент Груп» (Замовник), в особі генерального директора Копілаш Я.В., та ТОВ «Альтаріон» (Виконавець), в особі директора ОСОБА_5, ряду договорів щодо надання послуг з технічного обслуговування систем вентиляції та кондиціювання, в т.ч. договору від 01.03.2011р. № 01/03/11-002. На підставі цього Договору ТОВ «Альтаріон» протягом березня-травня 2011 року згідно актів виконаних робіт надані послуги на загальну суму 1 852 758, 93 грн. (з ПДВ).

На виконання умов вищенаведеного Договору ТОВ «Форум-Менеджмент Груп» за надані послуги перерахувало ТОВ «Альтаріон» суму коштів у розмірі 1 852 758, 93 грн. (розрахунки між сторонами проводилися в безготівковій формі). Відповідно документів наданих до перевірки, станом на 31 березня 2012 року кредиторська заборгованість по взаєморозрахункам між підприємствами відсутня.

У податковому обліку ТОВ «Форум-Менеджмент Груп» до складу валових витрат віднесло всю вартість послуг отриманих від ТОВ «Альтаріон», а до складу податкового кредиту за звітні періоди березень-травень 2011 року - суми податку на додану вартість з вартості таких послуг.

Разом з тим при здійсненні документальної перевірки ТОВ «Форум-Менеджмент Груп» працівником відповідача були враховані Акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 16.10.2012 року № 4379/22-4/37194316 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Альтаріон», в якому наведені наступні відомості: ТОВ «Альтаріон» за податковою адресою не знаходиться, про що складений акт № 1080/23-'37194316 від 01.03.2012р. щодо незнаходження платника податків; правочини між ТОВ «Альтаріон» та відображеними ним у додатках 5 до податкових декларації з податку на додану вартість «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за період лютий - травень 2011 року контрагентами-покупцями робіт (послуг), не спрямовані на реальне настання правових наслідків. На думку податківців, зазначені правочини відповідно до п. 1, 2 ст. 215, п. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу країни не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Також, в ході аналізу тексту наявного у перевіряючого Вироку Печерського районного суду м. Києва від 10.12.2012р. по кримінальній справі № 1-610/12, встановлено, що гр-на ОСОБА_5 (який протягом періоду з 06.12.2010р. по 11.08.2011р. значився як єдиний засновник і керівник ТОВ «Альтаріон») визнано винним у вчиненні злочину; передбаченого ст. 205 ч. 1 Кримінального кодексу України та призначено йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 8 500, 00 грн. Зокрема, в ході судового розгляду кримінальної справи, обвинувачений підтвердив, що ТОВ «Альтаріон» (ідентифікаційний код 37194316) він зареєстрував на себе на прохання маловідомої особи на ім'я ОСОБА_6 за грошову винагороду, без мети здійснення підприємницької діяльності. Де знаходилось офісне приміщення ТОВ «Альтаріон» ОСОБА_5 не відомо. Жодних первинних бухгалтерських документів щодо фінансово-господарської діяльності ТОВ «Альтаріон» ОСОБА_5 не підписував та нікого на це не уповноважував.

За результатами проведення документальної перевірки Відповідача-2 податковою інспекцією у розділі 4 «Висновок» Акта від 06.08.2013р. № 309/26-54-22-02-10/35847749 зафіксовані порушення ТОВ «Форум-Менеджмент Груп» наступних норм податкового законодавства:

- пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997р. № 283/97-ВР і пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємством занижено податок на прибуток за I-ий квартал 2010 року, І - ІІ-ий квартали 2011 року на загальну суму 749 175, 00 грн., в т.ч. за І-ий квартал 2011 року на суму 199 248, 30 грн. , за ІІ-ий квартал 2011 року - 549 926, 50 грн.;

- пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР і п.198.3 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 448 316, 00 грн. (в тому числі за березень 2011 року на суму 43 694, 00 грн., за квітень 2011 року - 185 824 00 грн., за травень 2011 року - 159 399, 00 грн., за червень 2011 року - 159 399, 00 грн.) і завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (ряд. 19 Декларації) на суму 189 280, 00 грн. (в т.ч. в березні 2011 року в сумі 115 705, 00 грн., в квітні 2011 року - 73 575, 00 грн.).

На підставі Акта перевірки ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві прийняла податкові повідомлення-рішення від 04.09.2013р. № 0007592220, № 0007582220 та № 0007602220, якими ТОВ «Форум-Менеджмент Груп» визначена сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 448 317, 00 грн., зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 189 280, 00 грн. та визначена сума грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства 749 176, 00 грн.

На момент розгляду даної справи зазначені податкові повідомлення-рішення податкової інспекції були скасовані Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 жовтня 2013 року по справі № 826/14880/13-а за позовом ТОВ «Форум-Менеджмент Груп» до ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.09.2013р. № 0007592220, № 0007582220 та № 0007602220, яка натомість законної сили на момент розгляду не набрала.

Водночас, вказані суми грошових зобов'язань вважаються неузгодженими в силу п. 56.15, п. 56.17 ст. 56 Податкового кодексу України.

Представниками Позивача і Відповідача 2 до суду були надані копії додаткових документів по взаємовідносинам ТОВ «Форум-Менеджмент Груп» з ТОВ «Альтаріон» за результатами дослідження яких встановлено наступне.

01 березня 2011 року між ТОВ «Форум-Менеджмент Груп» (Замовник), в особі генерального директора Копілаша Я.М., та ТОВ «Альтаріон» (Виконавець), в особі директора ОСОБА_5, був укладений договір № 01/03/11-002, згідно якого Виконавець за дорученням Замовника бере на себе виконання робіт з технічного обслуговування та післягарантійного ремонту кондиціонерів за адресою: Київ, вул. Пимоненка, 13. Тип та моделі кондиціонерів, підлягаючих технічному обслуговуванню та післягарантійному ремонту, вказуються в Додатках, що додаються до Договору і є невід'ємною частиною даного Договору. До обслуговування приймаються кондиціонери, що знаходяться в експлуатації у справному стані. Технічний стан кондиціонерів визначається представником Виконавця у присутності Замовника (п. 1 цього Договору).

Здавання-прийняття послуг проводиться сторонами відповідно до умов даного Договору шляхом оформлення актів здавання-прийняття наданих послуг із зазначенням їх вартості (пп. 2.2 п. 2 зазначеного Договору).

Згідно п. 4 і 5 Договору Виконавець зобов'язаний здійснити технічне обслуговування кондиціонерів (згідно додатків до даного Договору), а Замовник - з моменту підписання даного Договору зобов'язаний надавати безперешкодний доступ до кондиціонерів для своєчасного виконання Виконавцем своїх обов'язків за даним Договором; виплатити Виконавцеві винагороду.

За умовами п. 3 Договору вартість послуг, що надаються по даному Договору складає 617 586, 31 грн. (в т.ч. ПДВ - 102 928, 05 грн.). Оплата послуг проводиться Замовником у безготівковій формі у вигляді 100% оплати після підписання акта здавання-прийняття послуг.

Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2011р.

Факти надання послуг та здійснення оплати їх вартості за вказаним Договором підтверджується первинними і розрахунковими документами, копії яких наявні в матеріалах даної справи:

- договором від 01.03.2011р. № 01/03/11-002 з Додатком 1;

- актами здачі-прийняття робіт (послуг) від 31.03.2011р. № 31/03/11-2, від 30.04.2011р. № 30/04/11-2 та від 31.05.2011р. № 31/05/11-2 на загальну суму 1 852 758, 93 грн. (в т.ч. ПДВ - 308 793, 15 грн.);

- податковими накладними від 31.03.2011р. № 310331, від 30.04.2011р. № 300405, від 30.06.2011р. № 300623 на загальну суму ПДВ 308 793, 15 грн.;

- виписами з розрахункового рахунку ТОВ «Форум-Менеджмент Груп» № 26000010435201 в ПАТ «Альфа Банк» (МФО 300346) за 07.06.2011р., 08.07.2011р. та від 11.07.2011р. За даними цих банківських виписок оплата за послуги здійснювалося ТОВ «Форум-Менеджмент Груп» шляхом перерахування безготівкових коштів зі свого рахунку № 26000010435201 у вказаному банку на рахунок свого контрагента № 26001001002090 в ПАТ «Радикал Банк» (МФО 319111), що не заперечується податковим органом;

- нотаріально завіреним договором оренди від 05.08.2008р., укладеним між АТВТ «Славутич» (Орендодавцем) і ТОВ «Форум-Менеджмент Груп» (Орендарем) щодо платного строкового користування (Оперативна оренда) нежитловими будівлями та приміщеннями, розташованими за адресою: м. Київ, вул. Миколи Пимоненка, 13;

- сертифікат відповідності КВ 000285 закінченого будівництва об'єкта (будівництв та реконструкція торгівельно-готельного офісного комплексу по вул. Пимоненка, 13 у Шевченківському районі м. Києва, загальна площа 28726,8 м2), виданий 30 липня 2010 року АТВТ «Славутич» (Замовник будівництва).

Відповідач 1 жодних документів до суду не надав.

Відповідно до норм ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

При цьому як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011р. № 1936/11/13-11: «…Задля вжиття належних заходів із метою встановлення обставин реальності здійснення спірної господарської операції суди повинні витребувати у податкового органу або платника податків ті докази, які не надані учасниками справи, але які, на думку суду, можуть підтвердити або спростувати доводи податкового органу щодо наявності порушень з боку платника податків. Відповідні дії можуть бути вчинені судом на підставі пункту 1 частини другої статті 110, статті 114 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі ненадходження витребуваних додаткових доказів у строк, установлений судом, спір може бути розв'язано на підставі наявних у справі доказів.».

Відповідно до усних пояснень представника Відповідача 2 замовлення та придбання спірних послуг у ТОВ «Альтаріон» було зумовлено необхідністю виконання ТОВ «Форум-Менеджмент Груп» своїх договірних зобов'язань перед контрагентами-суборендарями нежитлових приміщень розташованих в будівлі за адресою: м. Київ, вул. М. Пимоненка, 13. Так, за умовами пред'явлених Відповідачем 2 договорів суборенди (копії деяких знаходяться в матеріалах справи разом з відповідними актами прийому-передачі приміщень, актами надання послуг), Орендар (ТОВ «Форум-Менеджмент Груп») забезпечує на платній основні на користь Суборендарів (ТОВ «Туртесс Тревел», Представництва компанії «Рісерч енд Консалтінг Груп АГ», Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 та ін.) сервісне обслуговування систем кондиціювання.

При вирішення даного спору суд виходив з наступного.

Згідно з частиною першою ст. 628 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами частин першої - п'ятої ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

В силу норм ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Як визначено положеннями абз. 1 ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зазначена норма недійсність господарського зобов'язання пов'язує з наступним: невідповідністю його змісту вимогам закону; наявністю мети, що за відомо суперечить інтересам держави і суспільства; укладенням учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

Одночасно ч. 1 ст. 204 ЦК України передбачена презумпція правомірності правочину, а саме: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1 і 2 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Згідно з ч. 3 ст. 228 зазначеного Кодексу у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

При цьому у складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення, підлягає обов'язковому доведенню.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету (умисел) відповідної посадової особи підприємства - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети (умислу) зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність, встановлену відповідними статтями Кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину.

В силу ч. 1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Аналогічну норму містить ч. 2 ст. 2 Кримінального кодексу України.

Частинами 2, 3 ст. 323 цього ж Кодексу передбачено, що суд може обґрунтовувати свій вирок лише тими доказами, які були розглянуті ним у судовому засіданні. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В контексті наведеного слід додати, що ухилення від сплати податків (безпідставне формування валових витрат та сум податкового кредиту і зобов'язань з податку на додану вартість), на факт якого позивач посилається як на підставу позовних вимог, є злочином, відповідальність за який встановлена Кримінальним кодексом України, з огляду на що суд приходить до висновку, що за обставин, які склалися у даній справі, визначенню правочину як такого, що порушує публічний порядок, повинен передувати вирок суду про притягнення учасника (учасників/виконавців) такого правочину до кримінальної відповідальності, який би набрав законної сили.

Тобто такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Як вбачається з наявних матеріалів справи на момент укладення та виконання спірного договору від 01.03.2011р. №01/03/11-002 обидва підприємства (відповідачі) були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі як юридичні особи та мали свідоцтво платників податку на додану вартість, тобто мало цивільну право та дієздатність. Реальність здійснення господарських операцій з надання відповідних послуг і проведення розрахункових операцій Позивачем не заперечується.

В обґрунтування своїх позовних вимог ДПІ посилається на вирок Печерського районного суду м. Києва від 10.12.2012р. по кримінальній справі № 1-610/12 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчинені злочину, передбаченого ст. 205 ч. 1 КК України. За результатами дослідження тексту вироку Печерського районного суду м. Києва від 10.12.2012р. Окружним адміністративним судом м. Києва встановлено, що в ході здійснення судового розгляду кримінальної справи районним судом досліджувалися лише обставини щодо фіктивного створення підприємства ТОВ «Альтаріон» (ідентифікаційний код 37194316). Натомість факти реальності (товарності) господарських операцій безпосередньо між ТОВ «Альтаріон» та його контрагентами (в т.ч. ТОВ «Форум-Менеджмент Груп»), достовірність відображення Товариством результатів таких господарських операцій у податковій звітності та сплата відповідних податків за такими правочинами, в судовому порядку в межах кримінальної справи № 1-610/12 - не досліджувалися.

В силу норм ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

При цьому згідно з ч. 1 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

В контексті з вищенаведеним вирок Печерського районного суду м. Києва від 10.12.2012р. по кримінальній справі № 1-610/12 відносно ОСОБА_5 не приймається судом до уваги, оскільки не стосується предмету доказування по даній справі.

Також в ході дослідження тексту Акта перевірки від 06.08.2013р. № 309/26-54-22-02-10/35847749 судом не виявлено будь-яких посилань на ухиляння підприємствами ТОВ «Форум-Менеджмент Груп» і ТОВ «Альтаріон» від сплати податків та зборів, визначення ТОВ «Альтаріон» сум податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам відповідачів (ТОВ «Форум-Менеджмент Груп» і ТОВ «Альтаріон») за фактами ухиляння від сплати податків.

Інших доказів ухвалення обвинувального вироку, яким би було встановлено умисел на укладання спірного Договору всупереч інтересам держави і суспільства та спрямованості посадових осіб підприємств на ухилення від сплати податків позивач, всупереч вимогам ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не надав.

Таким чином, оцінюючи наведене в сукупності, суд приходить до висновку, позивачем не доведено наявність сукупності обставин та підстав, з якими закон пов'язує можливість визнання спірного Договору недійсним, та як наслідок задоволення позову в іншій частині. Оскільки, обставини, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, зокрема вирок Печерського районного суду м. Києва від 10.12.2012р., не є достатньою підставою для визнання правочину недійсним та застосування санкцій, передбачених ст. 208 Господарського кодексу України.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. 11, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова