Ухвала

від 25.11.2013 по справі 2а-11632/11/0170/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2013 року м. Київ К/9991/69917/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Головуючий:Нечитайло О.М. Судді: Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г., за участю секретаря:Руденко А.М., за участю представників позивача:Рузової Т.В., відповідача:не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.03.2012 р.

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2012 р.

у справі №2а-11632/11/0170/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МеталХімПром-АРК»

до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МеталХімПром-АРК» (далі - позивач) звернулося з адміністративним позовом до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.03.2012 р., залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2012 р., адміністративний позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 30.08.2011 р. №0000012340, від 30.08.2011 р. №0000022340, стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 3,40 грн. судових витрат.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Позивач надіслав на адресу суду касаційної інстанції письмові заперечення на касаційну скаргу відповідача, за змістом яких просить відхилити касаційну скаргу та залишити оскаржувані рішення без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що фахівцями податкового органу на підставі направлення від 02.08.2011 р. № 279/23-04 №228/23-01 проведено документальну позапланову виїзну перевірку господарської діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Шамбала-С» за період з 01.04.2010 р. по 31.07.2010 р., результати якої оформлено актом від 16.08.2011 р. № 951/23-04/33582697.

У ході проведеної перевірки було встановлено порушення позивачем вимог:

абз. 4 пп.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у результаті чого позивачем неправомірно включено до суми валових витрат витрати по операціям з придбання товарів у ТОВ «Шамбала-С» на суму 14 714 055,30 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на суму 3 875 846,15 грн., у тому числі за півріччя 2010 року на суму 10 838 209,15 грн., за 9 місяців 2010 року на суму 3 875 846,15 грн.;

п. 1.7 ст. 1, пп. 7.2.1, пп.7.2.3 п.7.2 ст. 7, пп. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у результаті чого позивачем завищено суму податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 2 942 811,00 грн., у результаті чого занижено суму ПДВ на 2 942 811,00 грн., у тому числі за квітень 2010 року - 574 356,00 грн., за травень 2010 року - 884 894,00 грн., за червень 2010 року - 708 392,00 грн., за липень 2010 року - 775 169,00 грн.

На підставі зазначеного акту відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 30.08.2011 р.:

№0000012340 про донарахування податку на прибуток у сумі 4 598 142,28 грн., у тому числі податку 3 678 513,83 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 919 628,45 грн.

№0000022340 про донарахування податку на додану вартість у сумі 3 678 513,75 грн., у тому числі податку 2 942 811,00 та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 735 702,75 грн.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши та обговоривши наведені сторонами доводи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновків, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що спірну перевірку позивача з питань фінансово-господарських взаємовідносин із ТОВ «Шамбала-С» за період з 01.04.2010 р. по 31.07.2010 р. відповідач провів згідно наказу Красноперекопської ОДПІ від 02.08.2011 р. №645 на підставі пп. 78.1.1 п. 78 ст. 78 Податкового кодексу України.

Так, за змістом пп.78.1.1 п.78 ст.78 Податкового кодексу України, чинного на час проведення податковою інспекцією спірної перевірки, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги вказали на те, що відповідачем у ході розгляду справи не було надано доказів того, що перевірка проведена за наслідками перевірки інших платників податку та наявності податкової інформації про встановлення фактів, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, як не було встановлено і факту надсилання позивачу запиту, не отримання відповіді на який стало підставою для прийняття наказу про проведення перевірки.

Із наведеними доводами судових інстанцій погоджується колегія Вищого адміністративного суду України та вважає обґрунтованими висновки судів при визначенні того, що спірна перевірка була проведена контролюючим органом з порушенням процедури та за відсутності правових підстав.

Правомірно відхилені судами і посилання податкового органу на запити від 10.08.2010 р., 17.11.2010 р., оскільки на підставі відповідей на вказані запити була проведена документальна невиїзна перевірка щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податку ТОВ «Шамбала-С» за період з 01.04.2010 р. по 30.06.2010 р., за результатом якої складена довідка від 13.08.2010 р. №911/23-04/33582697, за висновками якої не встановлено розбіжностей з відомостями, отриманими від ТОВ «Шамбала-С»; документальна невиїзна перевірка позивача з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податку ТОВ «Шамбала-С» за період 01.07.2010 р. по 31.07.2010 р., за результатом якої складена довідка від 28.12.2010 р. №1875/23-04/33582697, за висновками якої встановлено взаємовідносини позивача з ТОВ «Шамбала-С» за липень 2010 року; планова виїзна перевірка ТОВ «МеталХімПром-АРК» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 р. по 30.06.2010 р.

Щодо стосується виявлених спірною перевіркою порушень вимог податкового законодавства, зокрема, положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про податок на додану вартість», суди також аргументовано визначились із наступним.

Так, з матеріалів справи вбачається, що завищення позивачем валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість, на думку відповідача, зумовлене включення до їх складу витрат з придбання брухту та відходів чорних металів у ТОВ «Шамбала-С», яке у свою чергу не знаходиться за юридичною адресою та не звітує до податкового органу.

У ході розгляду справи було встановлено, що позивач, як покупець, уклав договори з продавцем - ТОВ «Шамбала-С» від 28.12.2009 р. №11/09 та від 01.07.2010 р. №09/10, за умовами яких продавець зобов'язався поставити, а покупець прийняти та сплатити у встановлені цими договорами строки брухт та відходи чорних металів за ціною та кількістю згідно специфікацій, які є додатками до цих договорів і є їх невід'ємною частиною.

За даними специфікацій за період з 01.04.2010 р. по 31.07.2010 р. позивачу поставлено товарів від ТОВ «Шамбала-С» на загальну суму 17 847 636,37 грн., у тому числі ПДВ - 2 974 606,15 грн.

Судові інстанціями також зазначили, що отримання товару підтверджується податковими, видатковими, товарно-транспортними і залізничними накладними, виписаними ТОВ «Шамбала-С».

У подальшому отримані від ТОВ «Шамбала-С» товари були реалізовані ЗАТ «Кримський ТИТАН». Так, за період з 01.04.2010 р. по 31.07.2010 р. оприбутковані в бухгалтерському обліку позивача товари, отримані від ТОВ «Шамбала-С» загальній вартістю 17 847 636,37 грн. у кількості 6579,15 тонн, були продані покупцю - ЗАТ «Кримський ТИТАН» у кількості 6578,74 тонн на суму 18 236 321,55 грн., що підтверджується даними облікових регістрів позивача за балансовими субрахунками 361, 631, відповідно до яких брухт чорних металів був отриманий позивачем тільки від ТОВ «Шамбала-С», інших постачальників даного товару у підприємства за період квітень - липень 2010 року не було.

У той же час, податковий орган за результатами проведеної перевірки вказав про порушення позивачем приписів абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що, на його думку, полягали у завищенні позивачем валових витрат на суму 14 714 055,30 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «Шамбала-С» за договорами від 28.12.2009 р. №11/09 та від 01.07.2010 р. №09/10, що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 3 875 846,15 грн., у т.ч. за півріччя 2010 року на суму 10 838 209,15 грн., за 9 місяців 2010 року на суму 3 875 846,15 грн.

Таким, що не відповідає вимогам Закону України «Про податок на додану вартість» податковий орган також визнав і включення позивачем суми податку на додану вартість по отриманим податковим накладним за результатами спірних операцій із ТОВ «Шамбала-С» на загальну суму 2 942 811,08 грн., у тому числі: за квітень 2010 року - 574 356,32 грн.; за травень 2010 року - 884 893,69 грн.; за червень 2010 року - 708 391,85 грн.; за липень 2010 року - 775 169,22 грн.

Правовідносини, що виникають у зв'язку з формуванням платником валових витрат та податкового кредиту, регулюються ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Так, п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі -валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з абз. 4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Судами першої та апеляційної інстанцій правильно визначено, що виконання спірних договорів позивачем належним чином підтверджується долученими до матеріалів справи первинними документами, що податковим органом не заперечується.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8№ цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 цієї ж статті встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Матеріали справи свідчать, що спірні суми податкового кредиту з податку на додану вартість включені позивачем в податкові декларації з податку на додану вартість за правилом першої події, тобто враховуючи вартість отриманих товарів, а також сум попередньої оплати за них, перерахованих позивачем на розрахунковий рахунок продавця у період з 01.04.2010 р. по 31.07.2010 р., що підтверджено податковими накладними ТОВ «Шамбала-С» на загальну суму ПДВ 2 942 811,08 грн., у тому числі: за квітень 2010 року - 574 356,32 грн.; за травень 2010 року - 884 893,69 грн.; за червень 2010 року - 708 391,85 грн.; за липень 2010 року - 775 169,22 грн.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, з огляду на викладене правове регулювання спірних правовідносин, погоджується із висновками судових інстанцій при визначенні того, що позивач правомірно відніс до валових витрат вартість придбаних послуг, а відтак законно та у відповідності до ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» включив сплачені суми податку на додану вартість в ціні таких послуг до складу податкового кредиту.

Судами було правомірно відхилено доводи контролюючого органу, які зводились до того, що з урахуванням отриманої відповіді від ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, у контрагента позивача - ТОВ «Шамбала-С» відсутні податкові зобов'язання, оскільки обставини щодо фактичності здійснення господарських операцій з придбання у контрагента товарів, на які платник податку посилається як на підставу виникнення у нього права на включення нарахованого (сплаченого) податку на додану вартість до податкового кредиту відповідачем не спростовано.

Крім того, чинне, на момент виникнення спірних правовідносин, податкове законодавство не ставило у залежність виникнення у платника податків права на податковий кредит та формування валових витрат від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Враховуючи наведені обставини, наявність результатів судово-економічної експертизи у адміністративній справі №2а-11632/11/0170/15 від 06.02.2012 р. №95, якими спростовано порушення позивачем вимог податкового законодавства, встановлених актом перевірки від 16.08.2011 р. № 951/23-04/33582697, висновок судів про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог та скасування спірних податкових повідомлень-рішень відповідає правильному застосуванню норм матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах заявленої касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.03.2012 р. та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2012 р. у справі №2а-11632/11/0170/15 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:О.М. Нечитайло Судді:Л.В. Ланченко Н.Г. Пилипчук