Постанова
від 17.01.2007 по справі 20-9/209
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

20-9/209

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

17 січня 2007 р.                                                                                   № 20-9/209  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

                                        

Невдашенко Л.П. –головуючий,

Михайлюка М.В.,

Дунаєвської Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві  касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівелтьний дім РКЗ", м. Севастополь, на ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 9 листопада 2006 року у справі № 20-9/209 Господарського суду міста Севастополя за позовом Відкритого акціонерного товариства "Севастопольський рибоконсервний завод", м. Севастополь, до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівелтьний дім РКЗ", м. Севастополь; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Лінарт", м. Севастополь; 3) Корпорації "Холдингова компанія Платінум груп", м. Севастополь, про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівелтьний дім РКЗ",

встановив:

У жовтні 2006 року позивач –Відкрите акціонерне товариство "Севастопольський рибоконсервний завод" пред'явив у господарському суді позов до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівелтьний дім РКЗ"; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Лінарт", 3) Корпорації "Холдингова компанія Платінум груп", про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівелтьний дім РКЗ".

Ухвалою Господарського суду міста Севастополя від 24 жовтня 2006 року (суддя Рибіна С.А.) позовна заява Відкритого акціонерного товариства "Севастопольський рибоконсервний завод" прийнята до провадження, розгляд справи призначено на 9 листопада 2006 року.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівелтьний дім РКЗ" звернулося з апеляційною скаргою до Севастопольського апеляційного господарського суду, в якій просить її скасувати.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 9 листопада 2006 року (головуючий –Борисова Ю.В., судді Горошко Н.П., Сотула В.В.) відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгівелтьний дім РКЗ" у прийнятті апеляційної скарги.

Ухвала мотивована тим, що Господарським процесуальним кодексом України не передбачено можливості оскарження ухвали про порушення провадження у справі.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою апеляційного суду Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівелтьний дім РКЗ" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її  скасувати як таку, що винесена при неправильному застосуванні норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає  задоволенню виходячи з наступного.

Ухвалою  Господарського суду міста Севастополя від 24 жовтня 2006 року порушено провадження у справі та призначено її до розгляду. При винесенні вказаної ухвали суд керувався статтями 61, 64, 65, 86 Господарського процесуального кодексу України.

Ст. 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, до яких віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у ст. 12 Закону України “Про судоустрій України”,  згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться у залежність від положень процесуального закону.

Тобто, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 106 ГПК України ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Отже, оскарженню підлягають лише ті ухвали, про можливість оскарження яких прямо зазначено у відповідній статті Господарського процесуального кодексу України або Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, в яких йдеться про винесення судом даних ухвал.

Приписами ст. ст. 61, 64, 65 Господарського процесуального кодексу України не передбачено можливості оскарження судової ухвали про порушення провадження у справі.

Зважаючи на відсутність нормативних підстав для оскарження ухвали Господарського суду міста Севастополя від 24 жовтня 2006 року про порушення провадження у справі, апеляційний господарський суд обґрунтовано відмовив у прийнятті апеляційної скарги на зазначену ухвалу.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає підстав для скасування ухвали Севастопольського апеляційного господарського суду від 9 листопада 2006 року.

Твердження касаційної скарги про те, що ухвала Севастопольського апеляційного господарського суду від 9 листопада 2006 року прийнята внаслідок неправильного застосування норм процесуального права не заслуговують на увагу та спростовуються вищевикладеним.

Враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, прийнята ухвала відповідає нормам чинного законодавства та підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівелтьний дім РКЗ" залишити без задоволення.

Ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 9 листопада 2006 року у справі № 20-9/209 залишити без змін.

Головуючий                                                                          Л. Невдашенко

Судді:                                                                                           М. Михайлюк

                                                                                                        Н. Дунаєвська

                                         

СудВищий господарський суд України
Дата ухвалення рішення17.01.2007
Оприлюднено20.08.2007
Номер документу364902
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —20-9/209

Рішення від 25.03.2009

Господарське

Господарський суд м. Севастополя

Рибіна С.А.

Рішення від 24.09.2007

Господарське

Господарський суд м. Севастополя

Рибіна С.А.

Постанова від 20.08.2007

Господарське

Севастопольський апеляційний господарський суд

Лисенко В.А.

Постанова від 17.01.2007

Господарське

Вищий господарський суд України

Дунаєвська Н.Г.

Ухвала від 20.12.2006

Господарське

Вищий господарський суд України

Дунаєвська Н.Г.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні