Постанова

від 23.12.2013 по справі 816/6432/13-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2013 року м. ПолтаваСправа №816/6432/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Петрової Л.М.,

за участю: секретаря судового засідання - Лисака С.В.,

представника позивача - Шулік О.Й.,

представника відповідача - Павленко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Інтеб" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

11 листопада 2013 року Приватне підприємство "Інтеб" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28 жовтня 2013 року №0005551501/669.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач порушив права та інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин через безпідставне визначення податкового зобов'язання та застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Підставою прийняття оспорюваного у справі податкового повідомлення-рішеня став Акт перевірки від 08 жовтня 2013 року №2680/16-03-15-01-08/36007723, складений на підставі проведеної Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Полтавській області документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Інтеб" по питанню взаємовідносин з ПП "Фірма "Рембудсервіс" за період травень-липень 2011 року та січень 2013 року, з ТОВ "Владол" за період листопад-грудень 2012 року. За результатами перевірки, відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, якими позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 231092,84 грн.

Позивач не погоджується з висновками податкової інспекції викладеними в Акті перевірки від 08 жовтня 2013 року №2680/16-03-15-01-08/36007723, вважає їх необґрунтованими та такими, що порушують вимоги чинного законодавства, оскільки вони спростовуються належним виконанням сторонами умов договорів і первинними бухгалтерськими документами.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд скасувати спірне податкове повідомлення-рішення.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позову.

У своїх письмових запереченнях відповідач посилався на порушення позивачем вимог пункту 201.6 статті 201, пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, у результаті чого дані, наведені у деклараціях з податку на додану вартість за травень-липень 2011 року, листопад-грудень 2012 року та січень 2013 року на загальну суму ПДВ 154061,89 грн про обсяги придбання та податковий кредит не є дійсними. Зазначав, що будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Оскільки фактичного здійснення господарських операцій не було, надані позивачем документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку. Вказував, що понесені позивачем витрати від отримання товарів здійснювалися на підставі безтоварних операцій по ланцюгу постачання, а отже, формування ПП "Інтеб" податкового кредиту відповідач вважає неправомірним.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що Приватне підприємство "Інтеб" зареєстровано як юридичну особу 24 липня 2008 року Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області, код ЄДРПОУ 36007723, про що видане свідоцтво серії А01 №360519, копія якого наявна у матеріалах справи /том І, а.с. 163/.

Приватне підприємство "Інтеб" зареєстроване платником податку на додану вартість з 29 березня 2011 року, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100329772 серії НБ №201782 /том І, а.с. 165/.

Судовим розглядом встановлено, що у період з 25 вересня 2013 року по 01 жовтня 2013 року працівниками Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП "Інтеб" (код ЄДРПОУ 36007723) по питанню взаємовідносин з ПП "Фірма "Рембудсервіс" (код ЄДРПОУ 37667103) за період травень-липень 2011 року та січень 2013 року, з ТОВ "Владол" (код ЄДРПОУ 32945173) за період листопад-грудень 2012 року.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За результатами перевірки складено Акт від 08 жовтня 2013 року №2680/16-03-15-01-08/36007723 /том І, а.с. 9-19/, у якому зафіксовано порушення вимог:

- частин першої, другої статті 215, частин першої, п'ятої статті 203, статті 228 Цивільного кодексу України, у частині недотримання зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП "Інтеб";

- пункту 201.6 статті 201, пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, у результаті чого дані, наведені у деклараціях з податку на додану вартість за травень-липень 2011 року, листопад-грудень 2012 року, січень 2013 року на загальну суму ПДВ 154061,89 грн (у тому числі травень 2011 року - 19901,99 грн, червень 2011 року - 9742,23 грн, липень 2011 року - 11289,00 грн, листопад 2012 року - 31776,32 грн, грудень 2012 року - 41391,49 грн, січень 2013 року - 39960,86 грн) про обсяги придбання та податковий кредит - не є дійсними, та як наслідок, зменшується податковий кредит на суму ПДВ - 154061,89 грн, та збільшується сума, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 154061,89 грн.

На підставі Акту перевірки Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області винесено податкове повідомлення-рішення від 28 жовтня 2013 року №0005551501/669, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість у розмірі 231092,84 грн, у тому числі 154061,89 грн за основним платежем, 77030,95 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) /том І, а.с. 33/.

Позивач не погодився із зазначеним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його до суду.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню від 28 жовтня 2013 року №0005551501/669, суд виходить з наступного.

Враховуючи зміст позовних вимог та заперечень сторін, у ході судового розгляду справи підлягали з'ясуванню обставини щодо правомірності формування ПП "Інтеб" податкового кредиту.

Відповідно до підпункту "а " пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2. статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно пункту 198.6. статті 198 цього ж Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця /пункт 201.6. статті 201 Податкового кодексу України/.

Судом встановлені фактичні обставини справи щодо господарських операцій, при оподаткуванні яких, на думку відповідача, платником були порушені наведені норми закону.

Судом встановлено, що між ПП "Інтеб" (Замовник) та ПП "Фірма "Рембудсервіс" (Підрядник) укладено договори про виконання робіт:

- від 30 квітня 2011 року №041103 /том ІV, а.с. 12/, згідно пункту 1.1. умов якого з урахуванням додаткової угоди від 01 червня 2011 року /том ІV, а.с. 1/ Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати роботи згідно переліку;

- від 10 травня 2011 року №051103 /том ІV, а.с. 221/, згідно пункту 1.1. умов якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати наступні роботи: ремонт фасаду відділення №1 АКБ "Індустріалбанк";

- від 03 травня 2011 року № 051102 /том ІV, а.с. 196, зворотній бік/, згідно пункту 1.1. умов якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати наступні роботи: ремонт палати №17 в міській лікарні №1;

- від 28 грудня 2012 року №121207 /том V, а.с. 4/, згідно пункту 1.1. умов якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати роботи згідно переліку.

На підтвердження реальності здійснення господарських операції та правомірності податкового кредиту позивачем до суду надано копії: податкових накладних /том І, а.с. 52-68/, відомостей ресурсів, дефектних актів, актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, довідок про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3, локальних кошторисів, платіжних доручень, актів-приймання-здачі виконаних робіт, рахунків-фактури /том ІV, а.с. 12-229; том V, а.с. 1-235; том VІ, а.с. 1-144/

Факт оплати за виконані роботи представниками сторін не заперечується.

Також, у період, що перевірявся, між ПП "Інтеб" (Замовник) та ТОВ "ВладОл" (Підрядник) укладено договори про виконання робіт:

- від 01 листопада 2012 року №111210 /том ІІ, а.с. 9/, згідно пункту 1.1. умов якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати роботи згідно переліку;

- від 08 листопада 2012 року №111205 /том ІІІ, а.с. 160/, згідно пункту 1.1. умов якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати наступні роботи: ремонт покрівлі гаража в банку ЦКВ за адресою м. Кременчук, вул. Першотравнева, 22;

- від 21 листопада 2012 року №111206 /том ІІІ, а.с. 172/, згідно пункту 1.1. умов якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати наступні роботи: монтаж покриття проти ковзання у відділенні №2 АКБ «Індустріалбанк» по вул. Леніна, 78, в м. Комсомольськ;

- від 21 листопада 2012 року №111207 /том ІІІ, а.с. 176/, згідно пункту 1.1. умов якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати наступні роботи: ремонт сходів бетонних, покраску перил у відділенні №4 АКБ "Індустріалбанк" по вул. Київська, 63, в м. Кременчук;

- від 28 листопада 2012 року №111208 /том ІІІ, а.с. 192/, згідно пункту 1.1. умов якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати наступні роботи: демонтаж банкомату інв. №5_02746, у відділенні №2 АКБ "Індустріалбанк" по вул. Леніна, 78, в м. Комсомольськ;

- від 28 листопада 2012 року №111209 /том ІІІ, а.с. 180/, згідно пункту 1.1. умов якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати наступні роботи: монтаж банкомату інв. №5_04778, встановленого у приміщенні АКБ "Індустріалбанк" по вул. Леніна, 78, в м. Комсомольськ;

- від 05 грудня 2013 року №121206 /том ІІІ, а.с. 204/, згідно пункту 1.1. умов якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати наступні роботи: капітальний ремонт санвузлів адмінприміщення Крюківської районної ради, яке знаходиться по вул. Івана Приходька, 90 у м. Кременчук;

- від 18 грудня 2012 року №121205 /том ІV, а.с. 2/, згідно пункту 1.1. умов якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати наступні роботи: демонтаж банкомату інв. №5_04387, встановленого в приміщенні РСУ і монтаж банкомату в приміщенні по вул. Щорса, 66/13 в м. Кременчук.

На підтвердження реальності здійснення господарських операції та правомірності податкового кредиту позивачем до суду надано копії: податкових накладних /том І, а.с. 36-51/, відомостей ресурсів, дефектних актів, актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, довідок про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3, локальних кошторисів, актів-приймання-здачі виконаних робіт, договорів переведення боргу /том ІІ, а.с. 9-257; том ІІІ, а.с. 1-236; том ІV, а.с. 1-11/.

Однак, досліджені у судовому засіданні копії актів приймання-здачі виконаних робіт не містять посилань на договір, носять загальний характер, фактично відтворюють умови договору та не конкретизують надання послуг та в якому обсязі вони надані, із їх змісту не можливо встановити в якій кількості та яким чином виконувалися роботи.

У досліджених Актах здачі-приймання робіт відсутні дані про місце складання акту; місце виконання (проведення) робіт, відсутня інформація про кількість годин використаних на проведення робіт; інформації про конкретні роботи, їх вартість, одиницю виміру в розрізі здійснених видів робіт, вартість та походження, використаних при проведенні вищевказаних робіт, матеріалів, обладнання; відсутні посади осіб, відповідальні за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Досліджені у судовому засіданні копії актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, довідок про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3, підписаних ПП "Інтеб" з ПП "Фірма "Рембудсервіс" та ТОВ "ВладОл" не дають змоги встановити приналежність виконаних робіт Підрядником до конкретного договору. Жодний із досліджених актів та довідок не містять посилань на договір, на підставі якого виконувались роботи.

На уточнюючі запитання суду, яким чином можливо встановити зв'язок дефектних актів, актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, довідок про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3, локальних кошторисів, актів-приймання-здачі виконаних робіт з приналежністю до певного договору, представник позивача пояснив, що це можливо встановити зі змісту виконаних робіт.

Разом з тим, позивачем не надано суду документів, які б підтверджували факт здійснення даних господарських операцій, відсутня інформація про те, де саме, яким чином, якими силами та засобами виконувались зазначені роботи ПП "Фірма "Рембудсервіс" та ТОВ "ВладОл".

Також, судом встановлено, що між ТОВ "ВладОл" (Первісний кредитор), ПП "Асторг-М" (Новий кредитор), ПП "Інтеб" (Боржник) укладено тристоронні договори переведення боргу:

- від 01 грудня 2012 року №121208 /том ІІІ, а.с. 158-159/, згідно з умовами якого Первісний кредитор передає, а Новий кредитор приймає всі права вимоги на умовах, які існують на момент укладення цього Договору, за Договором виконання робіт від 01 листопада 2012 року №111210, укладеним між Первісним кредитором та Боржником;

- від 01 грудня 2012 року №121211 /том ІІІ, а.с. 170-1721/, згідно з умовами якого Первісний кредитор передає, а Новий кредитор приймає всі права вимоги на умовах, які існують на момент укладення цього Договору, за Договором виконання робіт від 08 листопада 2012 року №111205, укладеним між Первісним кредитором та Боржником;

- від 01 грудня 2012 року №121209 /том ІІІ, а.с. 174-175/, згідно з умовами якого Первісний кредитор передає, а Новий кредитор приймає всі права вимоги на умовах, які існують на момент укладення цього Договору, за Договором виконання робіт від 21 листопада 2012 року №111206, укладеним між Первісним кредитором та Боржником;

- від 01 грудня 2012 року №121210 /том ІІІ, а.с. 178-179/, згідно з умовами якого Первісний кредитор передає, а Новий кредитор приймає всі права вимоги на умовах, які існують на момент укладення цього Договору, за Договором виконання робіт від 21 листопада 2012 року №111207, укладеним між Первісним кредитором та Боржником;

- від 01 грудня 2012 року №121213 /том ІІІ, а.с. 190-191/, згідно з умовами якого Первісний кредитор передає, а Новий кредитор приймає всі права вимоги на умовах, які існують на момент укладення цього Договору, за Договором виконання робіт від 28 листопада 2012 року №111209, укладеним між Первісним кредитором та Боржником;

- від 01 грудня 2012 року №121212 /том ІІІ, а.с. 202-203/, згідно з умовами якого Первісний кредитор передає, а Новий кредитор приймає всі права вимоги на умовах, які існують на момент укладення цього Договору, за Договором виконання робіт від 28 листопада 2012 року №111208, укладеним між Первісним кредитором та Боржником.

Представником позивача у судовому засіданні не надано вмотивованих пояснень щодо доцільності неодноразового переведення боргу з ТОВ "Владол" на ПП "Асторг-М", та з ТОВ "Владол" на ПП "Фірма "Рембудсервіс".

Крім того, у суду виникли сумніви відносно неодноразових уточнень позивачем задекларованих даних шляхом передекларування господарських операцій з ТОВ "Владол" на ПП "Асторг-М" (за листопад 2012 року), та з ТОВ "Владол" на ПП "Фірма "Рембудсервіс" (за січень 2013 року).

Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що подання декількох уточнюючих розрахунків та, відповідно, передекларування господарських операцій з одного контрагента на іншого зумовлено помилками бухгалтера.

Разом з тим, суд враховує також той факт, що Новим кредитором не відображено податкові зобов'язання по ПП "Інтеб" за звітні періоди, більш того, декларації подані з прокресленнями, з чого можливо дійти висновку, що фінансово-господарська діяльність на підприємстві не проводилась.

У даному випадку суд погоджується з висновком відповідача про те, що сам факт наявності податкової накладної за відсутності доказів реальності проведення господарської операції не дає права платнику податку права на податковий кредит.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, юридичний аспект вчинених господарських дій або подій не входять до складу поняття "господарська операція" (бухгалтерський чи економічний ефект).

Із положень частин першої, третьої статті 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форму); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

При цьому, у листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року, №742/11/13-11 "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України" звернуто увагу судів на те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відповідно до вимог статті 4 цього ж Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми. Таким чином, господарська операція, яка не відбулась, не може бути об'єктом оподаткування.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що надання позивачем всіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо не встановлено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та суперечливі .

Враховуючи, що податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерському обліку, то наявність податкової накладної, докази списання коштів в оплату виконаних робіт є обов'язковими доказами, але не вичерпними. Для достовірного з'ясування факту виконання операцій мають бути використані й інші первинні документи.

Таким чином, факт виконання операції засвідчується рядом первинних документів, жодний з яких не повинен викликати будь-якого сумніву . Реальність господарської операції з'ясовується через дослідження у сукупності всіх первинних документів.

Дослідивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд вважає, що наявність у позивача податкових накладних, виписаних ПП "Фірма "Рембудсервіс" та ТОВ "ВладОл" не є достатніми підставами для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, оскільки наведені в них відомості не підтверджуються дослідженими у судовому засіданні первинними документами.

Щодо правомірності застосування до позивача суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) суд зазначає наступне.

Згідно пункту 123.1. Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Як вбачається зі змісту податкового повідомлення-рішення від 28 жовтня 2013 року №0005551501/669 до ПП "Інтеб" застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 50% від основного платежу.

Із пояснень представника відповідача у судовому засіданні встановлено, що підставою для нарахування фінансових санкцій у розмірі 50 відсотків стало попереднє прийняття податкового повідомлення-рішення від 10 вересня 2012 року №0004931502/1358.

Однак, судом встановлено, та підтверджено копією залученої до матеріалів справи ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2013 року /том XІ, а.с. 14-16/, що податкове повідомлення-рішення від 10 вересня 2012 року №0004931502/1358, яким до позивача застосовано, зокрема, суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 25%, визнано протиправним та скасовано.

Суд зауважує, що зазначена ухвала існувала на час прийняття податкового повідомлення-рішення від 28 жовтня 2013 року №0005551501/669, та про її існування відповідачу було відомо, оскільки зі змісту ухвали вбачається, що уповноважений представник відповідача був присутній у судовому засіданні під час розгляду апеляційної скарги.

Таким чином, суд приходить до висновку, що застосування до ПП "Інтеб" штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 50% від основного платежу є неправомірним.

Крім того, визначаючи розмір штрафної санкції Кременчуцькою ОДПІ не було взято до уваги підпункт 113.3 статті 113 Податкового кодексу України відповідно до якого штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України. Відповідно до пункту 7 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1,00 грн. за кожне порушення.

Порушення позивачем податкового законодавства мало місце, зокрема, у травні та червні 2011 року (тобто, в період з 1 січня по 30 червня 2011 року), а тому розмір штрафної санкції не повинен перевищувати 1,00 грн. за кожне порушення.

Таким чином, розмір застосування до ПП "Інтеб" штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) мав становити 31106,42 грн (62208,84 (50% штрафних санкцій за липень 2011 року, листопад, грудень 2012 року, січень 2013 року) : 2 = 31104,42 грн (25%) + 01,00 грн (штрафна санкція за травень 2011 року) + 01,00 грн (штрафна санкція за червень 2011 року) = 31106,42 грн.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, висновок відповідача про заниження позивачем суми податку на додану вартість підтверджено, однак, штрафні (фінансові) санкції застосовано невірно.

Враховуючи зміст позовних вимог та заперечень сторін, у ході судового розгляду справи було з'ясовано обставини щодо неправомірності формування ПП "Інтеб" податкового кредиту з податку на додану вартість.

За викладених обставин, позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до положень частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

У ході розгляду справи суд дійшов висновку про неправомірність збільшення позивачу суми грошового зобов'язання у розмірі 45924,53 грн, у тому числі: за штрафними фінансовими санкціями (штрафами) у розмірі 45924,53 грн, що становить 19,87% від суми податкового повідомлення-рішення. Тобто, у відсотковому співвідношенні від суми майнових вимог, позивачу відмовлено на 80,13% від суми позову.

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено 10% суми судового збору, що становить 458,80 грн., таким чином, позивач має сплатити 70,13% недоплаченої суми пропорційно відхиленої суми вимог, що становить 3217,56 грн.

В силу пункту 21 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" органи доходів і зборів звільнені від сплати судового збору, отже, сума судового збору пропорційно задоволеної частини позовних вимог з відповідача до державного бюджету стягненню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Інтеб" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 28 жовтня 2013 року №0005551501/669 у частині збільшення суми грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 45924,53 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства "Інтеб" (код ЄДРПОУ 36007723, місцезнаходження: вул. Пушкіна, 16, кв. 24, м. Кременчук, Полтавська область) на користь Державного бюджету України (на розрахунковий рахунок: 31213206784002, отримувач коштів: УДКСУ у м. Полтаві Полтавської області, 22030001; Банк отримувача: ГУДКСУ у Полтавській області, МФО: 831019; Код ЄДРПОУ: 38019510; Код класифікації доходів бюджету: 22030001; Призначення платежу: судовий збір, за позовом Приватного підприємства "Інтеб", Полтавський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 35521510) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3217 грн 56 коп. /три тисячі двісті сімнадцять гривень п'ятдесят шість копійок/.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 30 грудня 2013 року.

Суддя Л.М. Петрова