Постанова

від 26.12.2013 по справі 805/14587/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2013 р. Справа №805/14587/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Христофорова А.Б.,

при секретарі - Сапєгіній А.Г.,

за участю

представника позивача - Євдокімов Д.Є.,

представника відповідача - Кузьмичова Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотос» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення від 04.10.2013 року № 4039/10/22-02/0000062202,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Лотос», звернулось до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення від 04.10.2013 року № 4039/10/22-02/0000062202.

В обґрунтування позову зазначив, що Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області, за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Лотос» з питань дотримання податкового законодавства, правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Панатест-Україна», ТОВ «Карронада», ТОВ «Стройеко-Трейд», ТОВ «Комапнія «Киприда» за період з 01.10.2010 по 31.12.2011 року, встановлені порушення та складено акт № 718/22-2/21966729 від 26.09.2013 року.

На підставі акта перевірки, відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення № 4039/10/22-02/0000062202 від 04.10.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість.

Позивач не погоджується із спірним податковим повідомленням-рішенням, просить його скасувати, вважає його таким, що прийнято безпідставно, оскільки висновки акту перевірки щодо порушень встановлених з боку відповідача є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Просить задовольнити позовні вимоги.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, надав суду пояснення аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні заявлені позовні вимоги не визнала, заперечувала, з підстав викладених у письмових запереченнях № 822/9/05-64-10 від 19.11.2013 року (том 2 а.с.105-107). За змістом наданих заперечень, в обґрунтування незгоди із позовом відповідач зазначив, що доводи адміністративного позову не спростовують порушень встановлених актом перевірки. Таким чином, вважає висновки акту перевірки такими, що відповідають дійсним обставинам справи, а спірне податкове повідомлення-рішення таким, що прийнято правомірно. Просила відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Позивач, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Лотос», (Далі, - ТОВ «Лотос»), є юридичною особою, згідно ст. 48 КАС України здатний особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

Відповідач, - Державна податкова інспекція у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області, є суб'єктом владних повноважень, згідно ст. 48 КАС України здатний особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки (Далі за текстом,- контролюючий орган).

Контролюючим органом, за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Лотос» з питань дотримання податкового законодавства, правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Панатест-Україна», ТОВ «Карронада», ТОВ «Стройеко-Трейд», ТОВ «Комапнія «Киприда» за період з 01.10.2010 по 31.12.2011 року, встановлені порушення та складено акт № 718/22-2/21966729 від 26.09.2013 року (далі за текстом - акт перевірки) (том 1 а.с.16-42).

На підставі акта перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення № 4039/10/22-02/0000062202 від 04.10.2013 року (далі - спірне рішення) (том 1 а.с. 43), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 58218,75 гривень, з якої основний платіж 49831,00 гривень, штрафна фінансова санкція 8387,75 гривень.

Згідно висновків акту перевірки з боку позивача встановлені наступні порушення.

1) п.п.7.4.1, п.п. 7.4.4., п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент здійснення господарських операцій), чим занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті перерахуванню до бюджету на загальну суму 8739 гривень;

2) п. 44.1 ст. 44, п. 198.1 , п. 198.2, п. 198.3, ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України (далі- ПКУ), чим занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті перерахуванню до бюджету на загальну суму 41092 гривень.

Висновки акту перевірки контролюючий орган обґрунтовує відсутністю правових підстав для віднесення до податкового кредиту сум ПДВ по податковим накладним, отриманим від ТОВ «Панатест-Україна», ТОВ «Карронада», ТОВ «Стройеко-Трейд», ТОВ «Комапнія «Киприда».

Вважає, що факт порушення полягає у включенні до податкового кредиту сум ПДВ по господарським операціям, які не здійснювались, не пов'язані з господарською діяльністю та не підтверджені податковими накладними.

Суд погоджується із висновками акту перевірки з наступних підстав.

Стосовно відсутності правових підстав для віднесення до податкового кредиту сум ПДВ по податковим накладним, отриманим від ТОВ «Панатест-Україна», ТОВ «Карронада», ТОВ «Стройеко-Трейд», ТОВ «Комапнія «Киприда», суд зазначає наступне.

Згідно описової частини акту перевірки, контролюючим органом, при формуванні висновків щодо відсутності правових підстав для формування податкового кредиту, взято до уваги вирок Куйбишевського районного суду м. Донецька по справі № 259/2654/13-к від 22.04.2013 року та пояснення надані директорами ТОВ «Панатест-Україна», ТОВ «Карронада», ТОВ «Стройеко-Трейд», ТОВ «Комапнія «Киприда».

Ухвалою суду від 27.11.2013 року від Куйбишевського районного суду м. Донецька були витребувані належним чином засвідчені копії матеріалів кримінальної справи, а саме:

копію вироку по справі № 259/2654/13-к від 22.04.2013 року (провадження № 1-кп/259/145/2013); протоколи допиту свідків: від 15.10.2012 року ОСОБА_3; від 25.10.2012 року ОСОБА_4; від 17.10.2012 ОСОБА_5; від 18.10.2012 року ОСОБА_6; протокол допиту обвинуваченого від 12.10.2012 року ОСОБА_7.

12.12.2013 року до суду надійшов вирок Куйбишевського районного суду м. Донецька від 22.04.2013 року по справі № 259/2654/13-к (том 2 а.с.119-123).

Вказаним вироком затверджено угоду про визнання винуватості від 28 березня 2013 року між прокурором прокуратури міста Макіївка юристом 2 класу Борисовим К.А., якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні та обвинуваченим ОСОБА_3

ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 205 КК України.

Призначено ОСОБА_3 узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 51000 (п'ятдесят одна тисяча) грн. 00 коп.

Вироком у даній кримінальній справі зокрема встановлено, що 16.06.2009р. ОСОБА_3, будучи організатором та виконавцем фіктивного підприємництва, маючи намір на реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності, склав протокол загальних зборів ТОВ «Карронада», який підписав ОСОБА_5 та яким останнього документально було призначено на посаду директора ТОВ «Карронада». Після цього ОСОБА_3, продовжуючи свій злочинний намір, діючи умисно з метою зайняття незаконною підприємницькою діяльністю надав до Виконавчого комітету Донецької міської ради заздалегідь підписані підставним засновником ОСОБА_5 протокол загальних зборів, установчі документи та заяву на реєстрацію ТОВ «Карронада», на підставі яких в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців розпорядженням Виконавчого комітету Донецької міської ради від 18.06.2009р. за№12661020000033341 зареєстровано юридичну особу-суб'єкта підприємницької діяльності товариство з обмеженою відповідальністю «Карронада» з ідентифікаційним кодом юридичної особи № 36559194 та юридичною адресою - Донецька область, м. Донецьк, вул. Професорів Богославських, буд. 2 «а», за якою фактично підприємство ніколи не знаходилось.

Також, ОСОБА_3 з метою отримання свідоцтва платника ПДВ надав до ДПІ у Ленінському районі міста Донецька заздалегідь підготовлені та підписані документи від імені ОСОБА_5, на підставі яких 19.06.2009р. ТОВ «Карронада» поставлено на податковий облік до ДПІ у Ленінському районі міста Донецька та видано свідоцтво платника податку на додану вартість № 242457. Згодом ОСОБА_3, отримавши дозвіл на виготовлення кліше круглої печатки з метою її подальшого використання у злочинній діяльності та фактичного керівництва підприємством, виготовив та отримав її, таким чином обмежив доступ до неї ОСОБА_5, який з моменту реєстрації підприємства фактично функцій директора не виконував, документи для його реєстрації підписував за вказівкою ОСОБА_3 та в подальшому фінансово-господарську діяльність підприємства не здійснював.

Також встановлено, що ОСОБА_3 для реалізації свого злочинного наміру з метою отримання від підприємств реального сектору економіки та подальшого переказу безготівкових грошових коштів на рахунки інших підприємств реального сектору економіки та їх переводу з безготівкових коштів у готівкові, через підставного (номінального) директора ОСОБА_5 відкрив розрахункові рахунки у банківських установах, а саме: у АТ «АСТРА Банк», ПАТ «ВіЕйБі Банк», у Філії АБ «Південний» в м. Донецьк, у Філії ПАТ «Кредитпромбанк» м. Донецьк, у АТ «ОТП Банк», які потім самостійно використовував для досягнення своєї злочинної мети з використанням програмно-технічного комплексу «Клієнт-банк».

Після реєстрації ТОВ «Карронада» ОСОБА_3, контролюючи всю фінансово-господарську діяльність підприємства, став продовжувати незаконну підприємницьку діяльність, сутність якої полягала у тому, що фіктивними документами оформлювалися неіснуючі (вигадані) операції з дотриманням усіх, необхідних для оформлення документів, процедур і реквізитів, з метою завищення податкового кредиту підприємствам реального сектору економіки та конвертації грошових коштів із безготівкової форми в готівкову.

Крім того, ОСОБА_3, будучи організатором та виконавцем фіктивного підприємництва, діючи умисно, повторно, маючи намір на реєстрацію іншого суб'єкта підприємницької діяльності, 19.08.2011р. склав протокол загальних зборів ТОВ «Компанія «Киприда», який також підписав ОСОБА_5 та яким останнього документально було призначено на посаду директора ТОВ «Компанія «Киприда». Надалі ОСОБА_3, продовжуючи свій злочинний намір, діючи умисно з метою зайняття незаконною підприємницькою діяльністю, надав до Виконавчого комітету Донецької міської ради заздалегідь підписані підставним засновником ОСОБА_5 протокол загальних зборів. установчі документи та заяву на реєстрацію ТОВ «Компанія «Киприда», на підставі яких в Єдиному державному реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців розпорядженням Виконавчого комітету Донецької міської ради від 22.08.2011р. за № 1 266 102 0000 039522 зареєстровано юридичну особу-суб'єкта підприємницької діяльності товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Киприда» з ідентифікаційним кодом юридичної особи № 37842281 та юридичною адресою - Донецька область, м. Донецьк, вул. Куйбишева, б. 143.

Також, ОСОБА_3 з метою отримання свідоцтва платника ПДВ надав до ДПІ у Куйбишевському районі міста Донецька заздалегідь підготовлені та підписані документи від імені ОСОБА_5, на підставі яких 15.09.2011р. ТОВ «Компанія «Киприда» поставлено на податковий облік до ДПІ у Куйбишевському районі міста Донецька та видано свідоцтво платника податку на додану вартість № 200001257. Після чого ОСОБА_3, отримавши дозвіл на виготовлення кліше круглої печатки з метою її наступного використання у злочинній діяльності та фактичного керівництва підприємством, виготовив та отримав її, таким чином обмежив доступ до неї ОСОБА_5, який з моменту реєстрації підприємства фактично функцій директора не виконував, документи для його реєстрації підписував за вказівкою ОСОБА_3 та в подальшому фінансово-господарську діяльність підприємства не здійснював.

Також встановлено, що ОСОБА_3 для реалізації свого злочинного наміру з метою отримання від підприємств реального сектору економіки та подальшого переказу безготівкових грошових коштів на рахунки інших підприємств реального сектору економіки та їх переводу з безготівкових коштів у готівкові, через підставного (номінального) директора ОСОБА_5 відкрив розрахункові рахунки в банківській установі, а саме: у Філії ПАТ «Кредитпромбанк» м, Донецьк (МФО 335593), які потім самостійно використовував для досягнення своєї злочинної мети з використанням програмно-технічного комплексу «Клієнт-банк».

Після реєстрації ТОВ «Компанія «Киприда» ОСОБА_3, контролюючи всю фінансово-господарську діяльність підприємства, став продовжувати незаконну підприємницьку діяльність, сутність якої полягала у тому, що фіктивними документами оформлювалися неіснуючі (вигадані) операції з дотриманням усіх, необхідних для оформлення документів, процедур і реквізитів, з метою завищення податкового кредиту підприємствам реального сектору економіки та конвертації грошових коштів із безготівкової форми в готівкову.

Таким чином, після створення суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), а саме: ТОВ «Карронада» та ТОВ «Компанія «Киприда», ОСОБА_3 з метою прикриття незаконної діяльності, діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи повне розпорядження вказаними банківськими рахунками, установчими документами та безпосередній доступ до печаток вказаних підприємств, у період з 18.06.2009р. до 21.09.2012р. систематично здійснював таку незаконну діяльність, зокрема, отримував від різних СПД реального сектору економіки на розрахункові рахунки ТОВ «Карронада» та ТОВ «Компанія «Киприда» грошові кошти в безготівковій формі під виглядом оплати за поставлені товари, виконані роботи та надані послуги, фактично їх не здійснюючи, при цьому в документації по веденню фінансово-господарської діяльності вказувалися цілі витрат: «закупівля товару», «оплата робіт-послуг», «маркетингові послуги», «на видачу зарплати» і т.д. В подальшому з банківських рахунків ТОВ «Карронада» та ТОВ «Компанія «Киприда», які були підконтрольні ОСОБА_3, перераховувалися безготівкові грошові кошти на банківські рахунки підприємств реального сектору економіки (замовникам), які безпосередньо користувалися послугами з конвертації грошових коштів та завищення валових витрат з метою незаконного заниження податкового зобов'язання. Після вказаних дій ОСОБА_3 залишав собі заздалегідь обумовлену частину «конвертуємих» грошових коштів від перерахованої з розрахункових банківських рахунків ТОВ «Карронада» та ТОВ «Компанія «Киприда» сум, як плату за вчинені протиправні дії.

ОСОБА_3, будучи організатором та виконавцем фіктивного підприємництва, діючи умисно, повторно, створив ряд суб'єктів підприємницької діяльності, а саме: ТОВ «Карронада» та ТОВ «Компанія Киприда» з метою прикриття незаконної підприємницької діяльності.

Крім того, 12.12.2013 року до суду надійшли протоколи допиту ОСОБА_3 від 10.10.2012 року, та ОСОБА_5 від 17.10.2012 року (том 2 а.с.124-132).

З протоколу допиту ОСОБА_3 від 10.10.2012 року вбачається, що ним було зареєстровано суб'єкти підприємницької діяльності, ТОВ «Карронада» та ТОВ «Компанія Киприда» з метою надання послуг у сфері тіньової економіки, надання послуг з транзиту грошових коштів та конвертації грошових коштів із безготівкової форми в готівкову. Тобто з метою прикриття незаконної підприємницької діяльності.

Із протоколів допиту ОСОБА_3 від 10.10.2012 року, та ОСОБА_5 від 17.10.2012 року, вбачається, що у ролі засновника та директора ТОВ «Карронада» та ТОВ «Компанія Киприда» виступав ОСОБА_5, проте, ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності останній не мав. ОСОБА_5 лише підписував документи не володіючи інформацією про їх зміст.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У листі Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2011 року N 742/11/13-11 проаналізовано відповідні законодавчі норми та наголошено на тому, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи. Також у листі визначено приблизний перелік обставин, які можуть указувати на відсутність відповідної господарської операції.

Для з'ясування обставин реальності вчинення господарської операції судам належить ретельно перевіряти доводи податкових органів про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або підтверджені іншими доказами.

Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

У разі якщо зібраних у справі доказів буде достатньо для підтвердження доводів податкового органу щодо відсутності фактичного здійснення господарської операції, у відповідному позові платника податків щодо неправомірності визначених йому грошових зобов'язань необхідно відмовити.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Взаємовідносини між підприємствами ТОВ «Карронада» (продавець) та ТОВ «Лотос» (покупець) здійснювались відповідно до договору № 1028 від 28.10.2010 року (том 1 а.с. 70).

Предметом даного договору є продаж товару номенклатура та вартість якого узгоджується сторонами в специфікації.

З наявних в матеріалах справи видаткових накладних вбачається, що не можливо ідентифікувати особу, яка відпустила товар.

Таким чином, в порушення приписів ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» в наданих суду первинних документах (видаткових накладних) відсутні відомості які дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно ст. 86 КАС України,- суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд вважає договір № 1028 від 28.10.2010 року та податкові накладні від ТОВ «Карронада», які підписані директором ОСОБА_5,- недостовірними доказами, з огляду на обставини, встановлені вироком Куйбишевського районного суду м. Донецька від 22.04.2013 року по справі № 259/2654/13-к щодо непричетності ОСОБА_5 до фінансово-господарської діяльності та створення підприємства з метою прикриття незаконної діяльності.

Таким чином, хоча податкові накладні є однією із визначальних обставин для формування податкового кредиту, суд не приймає їх до уваги, оскільки їх достовірність викликає сумніви.

Таким чином, суд погоджується із висновками акту перевірки щодо неправомірності формування податкового кредиту позивачем за наслідками фінансово-господарських відносин із ТОВ «Карронада».

Стосовно відсутності правових підстав для віднесення до податкового кредиту сум ПДВ по податковим накладним, отриманим від ТОВ «Панатест-Україна», суд зазначає наступне.

Взаємовідносин між підприємствами ТОВ «Лотос» (замовник) та ТОВ «Панатест-Україна» (виконавець) здійснювались відповідно до договору № 10201 від 20.10.2010 року (том 1 а.с. 44-46).

Предметом даного договору є надання інформаційних (консультаційних) послуг з питань роз'яснення Українського законодавства та своєчасного інформування про зміни до нього в галузі зовнішньоекономічної діяльності та інші питання, пов'язані з діяльністю у сфері ЗЕД, а також сприяння в підготовці документів для санітарно-епідеміологічного, ветеринарного, фіто санітарного, екологічного контролю та інших контролюючих органів.

Як вбачається із описової частини акту перевірки, ТОВ «Лотос» на підтвердження правомірності формування податкового кредиту за результатами фінансово-господарських взаємовідносин із ТОВ «Панатест-Україна» надано лише податкові та видаткові накладні та акти надання послуг.

Актом перевірки встановлено, що відповідно до актів наданих послуг не можливо підтвердити фактичне надання консультаційних послуг, у зв'язку із ненаданням до перевірки нормативного документального підтвердження та обґрунтування, передбаченого п. 2.2. вищезазначеного договору.

Крім того, згідно довідки ГУС у м. Донецьку АБ № 277182, ТОВ «Панатест-Україна», відсутній вид діяльності за КВЕД, який би надавав йому можливість надавати консультаційні послуги (том 1, а.с.49).

При цьому наявність зазначеного у довідці виду діяльності за КВЕД 74.87.0 «надання інших комерційних послуг» не передбачає надання консультаційних послуг щодо до яких ТОВ «Лотос» сформовано податковий кредит.

Таким чином, з урахуванням суперечливості обставин, суд погоджується із висновками акту перевірки щодо неправомірності формування податкового кредиту позивачем за наслідками фінансово-господарських відносин із ТОВ «Панатест-Україна».

Стосовно відсутності правових підстав для віднесення до податкового кредиту сум ПДВ по податковим накладним, отриманим від ТОВ «Комапнія «Киприда», суд зазначає наступне.

Взаємовідносини між підприємствами ТОВ «Комапнія «Киприда» (продавець) та ТОВ «Лотос» (покупець) здійснювались відповідно до договору № 10/10/11 від 10.10.2011 року (том 1 а.с. 70).

Предметом даного договору є продаж товару номенклатура та вартість якого узгоджується сторонами в специфікації, яка додається до договору.

Разом з тим, специфікації до даного договору на підтвердження реальності господарських операцій позивачем під час перевірки а також у судове засідання не надано.

З наявних в матеріалах справи видаткових накладних вбачається, що не можливо ідентифікувати особу, яка відпустила товар.

Таким чином, в порушення приписів ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» в наданих суду первинних документах (видаткових накладних) відсутні відомості які дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд вважає договір № 10/10/11 від 10.10.2011 року та податкові накладні отримані позивачем від ТОВ «Комапнія «Киприда», які підписані директором ОСОБА_5,- недостовірними доказами, з огляду на обставини, встановлені вироком Куйбишевського районного суду м. Донецька від 22.04.2013 року по справі № 259/2654/13-к щодо непричетності ОСОБА_5 до фінансово-господарської діяльності та створення підприємства з метою прикриття незаконної діяльності.

Таким чином, хоча податкові накладні є однією із визначальних обставин для формування податкового кредиту, суд не приймає їх до уваги, оскільки їх достовірність викликає сумніви.

Таким чином, суд погоджується із висновками акту перевірки щодо неправомірності формування податкового кредиту позивачем за наслідками фінансово-господарських відносин із ТОВ «Карронада».

Стосовно відсутності правових підстав для віднесення до податкового кредиту сум ПДВ по податковим накладним, отриманим від ТОВ «Стройеко-Трейд», суд зазначає наступне.

Взаємовідносини між підприємствами ТОВ «Стройеко-Трейд» (виконавець) та ТОВ «Лотос» (замовник) здійснювались відповідно до договору № 104 від 01.04.2011 року (том 1 а.с. 118-119).

Предметом даного договору є технічне обслуговування комп'ютерної та офісної техніки, що знаходиться на балансі замовника.

При цьому актом перевірки встановлено, що до перевірки не був наданий акт надання послуг до податкової накладної № 20 від 29.11.2011 року на суму 9360 гривень, а також відповідно до актів наданих послуг не можливо ідентифікувати яка оргтехніка обслуговувалась та в якій кількості.

У відповідності до договору (п. 1.1., п. 1,2) до обслуговування мала прийматись техніка, яка знаходиться на балансі замовника та у справному стані, але відповідно до актів неможливо вивірити чи знаходиться дана техніка на балансі підприємства та які ремонти проводились. Відповідно до наданого до перевірки журнал-ордеру та відомості по рахунку 13 Знос (амортизація) за перевіряємий період на балансі підприємства рахувались комп'ютерні засоби в кількості 6 шт., оргтехніка в кількості 3 шт.

Таким чином, суд погоджується із висновками акту перевірки щодо неправомірності формування податкового кредиту позивачем за наслідками фінансово-господарських відносин із ТОВ «Стройеко-Трейд».

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду відповідач довів правомірність спірного рішення.

Згідно абз. 2 п. 58.1 ст. 58 ПК України,- податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, як вбачається із наведеної норми, при прийняті контролюючим органом податкового повідомлення в ньому зазначається підстава такого нарахування.

Оскільки відповідач довів суду правомірність підстав нарахування позивачу визначених зобов'язань, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

Згідно ч.3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,- під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Зважаючи, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 582,20 гривень, за заявлені вимоги майнового характеру, суд дійшов висновку про стягнення з позивача на користь Державного бюджету України решти суми судового збору у розмірі 4005,80 гривень.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотос» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,- відмовити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотос» на користь Державного бюджету України судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 4005,80 (чотири тисячі п'ять) гривень 80 коп. за реквізитами:

отримувач платежу Держбюджет Калінінського р-ну м. Донецька;

Поточний рахунок отримувача 31217206784005;

Ідентифікаційний код отримувача 38034015;

Установа банку ГУ ДКСУ у Донецькій області;

Код установи банку 834016;

Код бюджетної класифікації 22030001;

Призначення платежу,- судовий збір.

Постанова ухвалена у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 26 грудня 2013 року.

Повний текст постанови складений 31 грудня 2013 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Христофоров А.Б.