Ухвала

від 08.07.2014 по справі 805/14587/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2014 року м. Київ К/800/11885/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Суддя-доповідач:Вербицька О.В. Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В. розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотос»

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26.12.2013 р.

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.02.2014 р.

у справі № 805/14587/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотос»

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лотос» (ТОВ «Лотос») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - відповідач, ДПІ у Київському районі м. Донецька) про скасування податкового повідомлення - рішення.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26.12.2013 р. у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.02.2014 р. постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26.12.2013 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ТОВ «Лотос», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26.12.2013 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.02.2014 р. і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу ДПІ у Київському районі м. Донецька, посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26.12.2013 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.02.2014 р. - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ у Київському районі м. Донецька проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Лотос» з питань дотримання податкового законодавства, правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Панатест-Україна», ТОВ «Карронада», ТОВ «Стройеко-Трейд», ТОВ «Компанія «Киприда» за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складено акт № 718/22-2/21966729 від 26.09.2013 р.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем п.п.7.4.1, п.п. 7.4.4., п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», чим занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 8739 грн.; п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, чим занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 41092 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 4039/10/22-02/0000062202 від 04.10.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 58218,75 грн., з якої основний платіж - 49831 грн., штрафна фінансова санкція - 8387,75 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали обґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

У відповідності до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

За змістом частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відтак, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, вироком Куйбишевського районного суду м. Донецька від 22.04.2013 року по справі № 259/2654/13-к визнано винним ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України.

Вказаним вироком встановлено, що ОСОБА_5 був організатором фіктивних підприємств, а саме: ТОВ «Карронада»; ТОВ «Компанія «Киприда».

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, взаємовідносини між ТОВ «Карронада» (продавець) та ТОВ «Лотос» (покупець) здійснювались відповідно до договорів № 1028 від 28.10.2010 року та № 10/10/11 від 10.10.2011 року, предметом яких було продаж товару, номенклатура та вартість якого узгоджується сторонами в специфікації, та продаж товару, номенклатура та вартість якого узгоджується сторонами в специфікації, яка додається до договору.

Проте у видаткових накладних не можливо ідентифікувати особу, яка відпустила товар.

Таким чином, в порушення приписів ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» в первинних документах (видаткових накладних) відсутні відомості, які дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Крім іншого, як вбачається з матеріалів справи, взаємовідносини між ТОВ «Лотос» (замовник) та ТОВ «Панатест-Україна» (виконавець) здійснювались відповідно до договору № 10201 від 20.10.2010 року, предметом якого були: надання інформаційних (консультаційних) послуг з питань роз'яснення Українського законодавства та своєчасного інформування про зміни до нього в галузі зовнішньоекономічної діяльності та інші питання, пов'язані з діяльністю у сфері ЗЕД; сприяння в підготовці документів для санітарно-епідеміологічного, ветеринарного, фіто санітарного, екологічного контролю та інших контролюючих органів.

Проте актами наданих послуг не можливо підтвердити фактичне надання консультаційних послуг у зв'язку із ненаданням до перевірки нормативного документального підтвердження та обґрунтування, передбаченого п. 2.2. вищезазначеного договору.

Крім того, згідно довідки ГУС у м. Донецьку АБ № 277182, у товариства «Панатест-Україна» відсутній вид діяльності за КВЕД, який би надавав йому можливість надавати консультаційні послуги.

Також з матеріалів справи вбачається, що взаємовідносини між ТОВ «Стройеко-Трейд» (виконавець) та ТОВ «Лотос» (замовник) здійснювались відповідно до договору № 104 від 01.04.2011 року, предметом якого було технічне обслуговування комп'ютерної та офісної техніки, що знаходиться на балансі замовника.

Проте в актах надання послуг не можливо ідентифікувати яка оргтехніка обслуговувалась, в якій кількості та які ремонти проводились, оскільки на балансі підприємства рахувались комп'ютерні засоби в кількості 6 шт. та оргтехніка - 3 шт.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що у позивача не було підстав для формування податкового кредиту за наслідками фінансово-господарських відносин з ТОВ «Панатест-Україна», ТОВ «Карронада», ТОВ «Стройеко-Трейд», ТОВ «Компанія «Киприда».

Таким чином, саме за вищевказаних обставин справи, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів касаційної інстанції, щодо необґрунтованості заявлених позивачем вимог.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Донецького окружного адміністративного суду від 26.12.2013 р. та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.02.2014 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотос» відхилити.

2.Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26.12.2013 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.02.2014 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов