Постанова

від 25.12.2013 по справі 922/3604/13

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 18» грудня 2013 р. Справа №922/3604/13

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О., суддя Бородіна Л.І.,

при секретарі Лисокобилка А.Ю.,

за участю представників:

позивача - Чухраєва Н.С., за довіреністю б/н від 16.12.2013 року;

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Чухраєва Н.С, (договір про надання юридичних послуг і правової допомоги від 18.12.2013 року, свідоцтво від 08.06.2012 року №1219);

першого відповідача - Скобов В.А., за довіреністю №77 від 15.11.2013 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу першого відповідача - Публічного акціонерного товариства «Інноваційно-промисловий банк», м.Харків (вх.№3669Х/2-7) на рішення господарського суду Харківської області від 12.11.2013 року у справі №922/3604/13,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватна фірма «Ютта», м.Харків,

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3, м.Харків,

до 1. Публічного акціонерного товариства «Інноваційно-промисловий банк», м.Харків,

2. Харківського міського управління юстиції в особі Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, м.Харків,

про визнання припиненими правовідносин за іпотечним договором, скасування заборони на відчуження та скасування обтяження,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 12.11.2013 року (суддя Доленчук Д.О.) позов задоволено повністю.

Визнано припиненими правовідносини за іпотечним договором від 12.02.2009 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Інноваційно-промисловий банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Правнича фірма «ЮТТА», посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованим в реєстрі за №474.

Скасовано у Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна заборону на відчуження квартири під номером АДРЕСА_1, реєстраційний номер обтяження 8458695.

Скасовано обтяження в Державному реєстрі іпотек на квартиру під номером АДРЕСА_1, реєстраційний номер обтяження 8458712.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Інноваційно-промисловий банк» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Правнича фірма «ЮТТА» 3441,00 грн. судового збору.

Перший відповідач - Публічне акціонерне товариство «Інноваційно-промисловий банк», не погодившись з вказаним рішенням місцевого господарського суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 12.11.2013 року по справі №922/3604/13 та прийняти нове, яким відмовити у задоволеннні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Крім того, перший відповідач просить судові витрати покласти на позивача.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції помилково зроблено висновок стосовно того, що розірвання кредитного договору №100-2008Ф від 18.12.2011 року призвело до припинення іпотеки за іпотечним договором від 12.02.2009 року, укладеного між ПАТ «Інноваційно-промисловий банк» та ТОВ «Правнича фірма «ЮТТА», як похідного зобов'язання. Тобто, місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване судове рішення не звернув уваги на те, що додаткове рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 21.02.2011 року у справі №2-822/2011р. набрало законної сили 03.03.2011 року, і відповідно, на час прийняття господарським судом рішення від 21.02.2011 року по справі №5023/370/11 про звернення стягнення на предмет іпотеки, додаткове рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 21.02.2011 року по справі №2-822/2011 ще не набрало законної сили. Отже, на думку апелянта, враховуючи наявність судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки на час набрання законної сили додатковим рішенням про розірвання кредитного договору, правовідносини сторін за іпотечним договором вже були врегульовані господарським судом, а тому не можуть вважатися припиненими у зв'язку із розірванням кредитного договору.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 02.12.2013 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Інноваційно-промисловий банк» прийнято до провадження та призначено до розгляду.

До початку судового засідання 18.12.2013 року представник позивача надав через канцелярію суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№12212), в якому вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції повинно бути залишено без змін, оскільки відповідачем не наведено жодних з підстав передбачених ст. 104 Господарського процесуального кодексу України для його скасування.

На думку позивача, посилання відповідача на те, що додаткове рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова було винесено пізніше, після винесення рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки - не може бути підставою для скасування оскаржуваного у цій справі рішення суду першої інстанції, оскільки, додаткове рішення суду виносилося у зв'язку із помилковим не вирішенням однієї із позовних вимог саме апелянта по цій справі - про розірвання кредитного договору. Крім того, Закон України «Про іпотеку» не містить виключень з положення про те, що у разі припинення основного зобов'язання, іпотека - припиняється.

Ухвала суду про прийняття апеляційної скарги до провадження та призначення її до розгляду на 18.12.2013 року була направлена Харківському міському управлінню юстиції в особі Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції рекомендованим листом 02.12.2013 року за адресою, зазначеною в апеляційній скарзі і отримана ним 06.12.2013 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке долучено до матеріалів справи. Однак, представник другого відповідача у судове засідання не з'явився, про причини не з'явлення суд не повідомив та відзиву на апеляційну скаргу не надав.

Ухвалою від 02.12.2013 року сторони були попереджені, що у разі не з'явлення їх представників у судове засідання та не надання витребуваних судом документів, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами та за відсутністю представників сторін. Таким чином, враховуючи належне повідомлення другого відповідача, а також те, що його явка у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів дійшла висновку щодо розгляду справи за його відсутності.

У судовому засіданні 18.12.2013 року представник першого відповідача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги у повному обсязі та просив її задовольнити.

Представник позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача вважає рішення господарського суду першої інстанції обґрунтованим та законним і просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши викладені в апеляційній скарзі і відзиві на неї доводи, заслухавши пояснення представників сторін, а також перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила.

18.12.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Інноваційно-промисловий банк України» (банк, кредитодавець, перший відповідач у справі) та ОСОБА_3 (позичальник, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача) було укладено кредитний договір №100-2008Ф.

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору, банк зобов'язується надати позичальнику споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за його користування. Кредит надається у сумі 500000,00 дол. США з остаточним терміном повернення не пізніше 16.12.2009 року. За фактичне використання кредиту позичальник сплачує банку 18 процентів річних (п. 1.2 та п. 1.3 кредитного договору).

В подальшому сторони укладали додаткові договори про зміну термінів повернення кредиту, останній договір від 04.11.2010 року строк повернення кредиту вказаний не пізніше 03.02.2011 року.

Крім того, банк та позичальник у кредитному договорі погодили умови забезпечення кредиту.

Так, відповідно до п. 2.1. кредитного договору кредит надається під поруку згідно договору поруки №б/н від 18.12.2008 року та транспортні засоби. Також позичальник зобов'язався до 29.12.2008 року надати в заставу нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

12.02.2009 року між Відкритим акціонерним товариством «Інноваційно-промисловий банк України» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Правнича фірма «ЮТТА» (позивач у справі) був укладений іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за №474, та накладено заборону на відчуження предмета іпотеки - однокімнатної квартири АДРЕСА_1, яка належить ТОВ «Правнича фірма «ЮТТА».

Відповідно до п. 1.1 іпотечного договору він забезпечує вимоги іпотекодержателя (першого відповідача у справі) за кредитним договором №100-2008Ф від 18.12.2008 року, укладеним між банком та громадянином України ОСОБА_3 на суму 500000,00 дол. США, майновим поручителем якого виступив позивач.

Пунктом 2.2 іпотечного договору передбачено, що предметом іпотеки є однокімнатна квартира, загальною площею 26,6 кв. м., житловою площею 16,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 18.07.2000 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5, номер в реєстрі 4548, та акту приймання-передачі нерухомого майна б/н від 18.07.2000 року. Право власності на предмет іпотеки зареєстровано Комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» 02.08.2000 року та записано в реєстрову книгу за реєстровим №П-6-14527 (п.2.3. іпотечного договору).

18.02.2011 року Фрунзенським районним судом м.Харкова прийнято рішення у справі №2-822/2011р., яким задоволено позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Інноваційно-промисловий банк» до ОСОБА_3 та ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором та стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства «Інноваційно-промисловий банк» заборгованість за кредитним договором у сумі 3932329,50 грн.

21.02.2011 року Фрунзенським районним судом м.Харкова прийнято додаткове рішенням у вищевказаній справі, яким розірвано кредитний договір №100-2008Ф від 18.12.2008 року, укладений між ПАТ «Інноваційно-промисловий банк» та ОСОБА_3.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме з листа Фрунзенського районного суду м.Харкова, рішення суду у справі №2-822/2011р. від 18.02.2011 року набрало законної сили 28.02.2011 року, а додаткове рішення у справі №2-822/2011р. від 21.02.2011 року набрало законної сили 03.03.2011 року.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Стаття 575 Цивільного кодексу України визначає, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно із ст. 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Основне зобов'язання - це зобов'язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов'язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою.

Частиною 1 ст. 17 Закону України «Про іпотеку» та ст. 593 Цивільного кодексу України передбачено, що іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її; з інших підстав, передбачених цим Законом. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. При цьому, якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Як вже зазначалося, додатковим рішенням прийнятим Фрунзенським районним судом м.Харкова у справі №2-822/2011р. від 21.02.2011 р., яке набрало законної сили 03.03.2011 року, було розірвано кредитний договір №100-2008Ф від 18.12.2008 року, укладений між ПАТ «Інноваційно-промисловий банк» та ОСОБА_3.

Таким чином, розірвання кредитного договору №100-2008Ф від 18.12.2008 року, яке є основним зобов'язанням призводить до припинення іпотеки за іпотечним договором від 12.02.2009 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Інноваційно-промисловий банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Правнича фірма «ЮТТА», посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованим в реєстрі за № 474, як похідного зобов'язання від основного відповідно до ст.ст. 3, 17 Закону України «Про іпотеку», ст. 593 Цивільного кодексу України.

Отже, враховуючи вищевикладене колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного та обґрунтованого висновку щодо задоволення позовних вимог про визнання припиненими правовідносини за іпотечним договором від 12.02.2009 року.

Крім того, звертаючись до суду з позовною заявою, ТОВ «Правнича фірма «ЮТТА» вказувала як одну із підстав для визнання припиненими правовідносини за іпотечним договором те, що у ОСОБА_3 відсутня непогашена заборгованість за кредитним договором перед банком в результаті визнання його кредитором банку згідно рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 04.02.2013 року та здійснення ним зарахування зустрічних вимог, яким припинено правовідносини за основним зобов'язанням - кредитним договором №100-2008Ф від 18.12.2008 року.

Як вбачається із матеріалів справи 22.08.2012 року між ТОВ «Агпробудпереробка 1» та ОСОБА_3 була укладена угода про відступлення права вимоги (цесію), за якою ТОВ «Агробудпереробка 1» як первісний кредитор, уступило новому кредитору - ОСОБА_3 своє право вимоги до боржника ПАТ «Інноваційно-промисловий банк» за договором банківського рахунку №26004405232 в національній валюті від 11.11.2008 року. За укладеною угодою ОСОБА_3 набув право вимоги від ПАТ «Інноваційно-промисловий банк» сплати грошових коштів у розмірі 6548341,28 грн.

Повідомленням від 29.08.2012 року ОСОБА_3 та листом від 18.10.2012 року ТОВ «Агробудпереробка 1» повідомили ліквідатора ПАТ «Інноваційно-промисловий банк» про укладення угоди про відступлення права вимоги (цесію) від 22.08.2012 року та просили вчинити всі передбачені чинним законодавством дії, спрямовані на внесення змін до переліку (реєстру) вимог кредиторів в частині виключення з нього ТОВ «Агробудпереробка 1» та включення нового кредитора - ОСОБА_3, а також щодо зарахування зустрічних однорідних вимог.

Ліквідатор ПАТ «Інноваційно-промисловий банк» своїм листом віл 25.09.2012 року за вих.№1199 повідомив ТОВ «Агробудпереробка 1» про те, що пунктом 9.4, глави 9, розділу VI Положення Про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 року №269, чітко визначені підстави, за наявності яких ліквідатор може вносити пропозиції щодо затвердження Національним банком України змін до реєстру (переліку) вимог кредиторів не частіше ніж раз у квартал. Разам цим, в своєму листі ліквідатор ПАТ «Інноваційно-промисловий банк» зазначав, що однією із таких підстав є рішення суду, яке набрало законної сили, про визнання особи кредитором банку та зобов'язання ліквідатора включити вимоги такої особи до реєстру вимог кредиторів, тим самим відмовившись визнавати ОСОБА_3 кредитором банку та вносити відповідні зміни до переліку (реєстру) вимог кредиторів.

ОСОБА_3 звернувся до Дзержинського районного суду м.Харкова з позовною заявою до ліквідатора ПАТ «Інноваційно-промисловий банк» з позовною заявою про визнання кредитором та зобов'язання вчинити певні дії.

Рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 04.02.2013 року по справі №2011/19597/12 позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено повністю. Зобов'язано ліквідатора ПАТ «Інноваційно-промисловий банк» визнати ОСОБА_3 кредитором ПАТ «Інноваційно-промисловий банк» на суму вимоги 6548341,28 грн. Крім того, ліквідатора було зобоязано внести зміни до переліку (реєстру) акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Інноваційно-промисловий банк» шляхом виключення ТОВ «Агробудпереробка 1» з реєстру кредиторів та включення в реєстр кредиторів ОСОБА_3 на суму вимоги 6548341,28 грн. Зобов'язано ліквідатора ПАТ «Інноваційно-промисловий банк» подати пропозиції щодо затвердження Національним банком України відповідних змін до переліку (реєстру) акцептованих вимог кредиторів.

Ліквідатор ПАТ «Інноваційно-промисловий банк» листом від 12.04.2013 року повідомив ОСОБА_3, що рішенням Комісії Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків від 05.04.2013 року №199 «Про затвердження змін до переліку (реєстру) вимог кредиторів ПАТ «Інноваційно-промисловий банк» затверджено зміни до реєстру (переліку) вимог кредиторів в частині зміни кредитора сьомої черги ТОВ «Агробудпереробка 1» на кредитора - ОСОБА_3 на загальну суму 6548341,28 грн.

Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Статтею 602 Цивільного кодексу України встановлено, що не допускається зарахування зустрічних вимог: 1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; 2) про стягнення аліментів; 3) щодо довічного утримання (догляду); 4) у разі спливу позовної давності; 5) в інших випадках, встановлених договором або законом.

Постановою Правління Національного банку України №72 від 29.02.2012 року з 02.03.2012 року відкликано банківську ліцензію та ініційовану процедуру ліквідації ПАТ «Інноваційно-промисловий банк», яка проводиться у відповідності до положень Закону України «Про банки і банківську діяльність», норми якого є спеціальними, а тому всі інші закони України можуть застосовуватись в тій частині, що не суперечить положенням спеціального закону.

Статтею 93 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначено порядок здійснення ліквідатором банку заходів щодо підготовки до задоволення вимог кредиторів, який передбачає, зокрема, складання переліку акцептованих вимог кредиторів для затвердження Національним банком України.

Після затвердження переліку вимог кредиторів їх задоволення здійснюється в порядку встановленому ст. 96 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Зарахування зустрічних однорідних вимог у процедурі ліквідації банку у відповідності до ст. 602 Цивільного кодексу України призводить до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого Законом України «Про банки і банківську діяльність».

Така позиція узгоджується із правовою позицією Вищого господарського суду України викладеною у постанові від 27.04.2011 року по справі №27/292-10 та Верховного суду України, викладеною у постанові від 03.10.2011 року.

Таким чином, посилання Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватна фірма «Ютта», викладені у позовній заяві та у апеляційній сказі стосовно того, що між ПАТ «Інноваційно-промисловий банк» та ОСОБА_3 відбулося зарахування зустрічних однорідних вимог і, зокрема, з цих підстав правовідносини за іпотечним договором від 12.02.2009 року є припиненими свідчать про їх юридичну необґрунтованість та про те, що вони суперечать приписам чинного законодавства України.

Щодо скасування у Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна заборону на відчуження квартири під номером АДРЕСА_1, реєстраційний номер обтяження 8458695 та скасувати обтяження в Державному реєстрі іпотек на квартиру під номером АДРЕСА_1, реєстраційний номер обтяження 8458712 колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», який вступив в силу з 01.01.2013 року - обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме, зокрема п.2 - право володіння; право користування (сервітут): право користування земельною ділянкою для: сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном.

Статтею 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Згідно ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Відповідно до пункту 41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1141 від 26.10.2011 року, державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення держаного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, наявність обтяжень та заборон на майно позивача - квартира АДРЕСА_1, робить неможливим здійснення повною мірою ТОВ «Правнича фірма «ЮТТА» права володіти, користуватися та розпоряджатися власним майном, яке є предметом іпотечного договору.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, а також частин 1, 2 ст. 319 Цивільного кодексу України кожен володіє, користується та розпоряджається своєю власністю на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку з яким погоджується колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду про задоволення позовних вимог щодо скасування у Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна заборону на відчуження квартири та скасування обтяження в Державному реєстрі іпотек на квартиру.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм матеріального та процесуального права. При прийнятті рішення місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин, тому рішення господарського суду Харківської області від 12.11.2013 року по справі №922/3604/13 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, то витрати першого відповідача зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до приписів ст. 44, 49, ч.2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 91, 99, 101, ч. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Інноваційно-промисловий банк» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 12.11.2013 року у справі №922/3604/13 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 23 грудня 2013 року.

Головуючий суддя Пуль О.А.

Суддя Білоусова Я.О.

Суддя Бородіна Л.І.