Постанова

від 18.12.2013 по справі 805/15876/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2013 р. Справа №805/15876/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 13:23 год.

Донецький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Мальцевої Н.Г.

за участі секретаря судового зхасідання Ростова Я.С.

представника позивача Хіневич О.В., діє за дов. б/н від 31.10.2013 року

представника відповідача Чернишової О.О., діє за дов. №03-1/01-1-06/4714 від 18.09.2013 року

представник відповідача не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНІГМА ТРЕЙД", м.Донецьк

до Східної митниці Міндоходів Міністерства доходів і зборів України, м.Донецьк

Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області, м.Донецьк

про скасування рішення та стягнення надмірно сплаченого ввізного мита та податку на додану вартість

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНІГМА ТРЕЙД" (далі - ТОВ «ЕНІГМА ТРЕЙД», позивач) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Східної митниці Міндоходів Міністерства доходів і зборів України, Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області про скасування рішення про коригування заявленої митної вартості товарів №700000002/2013/000100/1 від 04.09.2013р, та стягнення з Державного бюджету України надмірно сплачені митні та інші платежі в розмірі 11216,54грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржуване рішення, яким митним органом здійснено коригування митної вартості товару у сторону збільшення, на думку позивача, прийнято відповідачем з порушенням норм матеріального права та не відповідає вимогам закону, а тому вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Крім того, позивач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНІГМА ТРЕЙД" як платник податків має право на повернення сум ввізного мита та податку на додану вартість, сплачених ним надмірно внаслідок незаконного, на думку позивача, збільшення контролюючим органом митної вартості товарів.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, навів обставини, викладені в позові.

03.12.2013 року представник відповідача, Східної митниці Міндоходів Міністерства доходів і зборів України, надав заперечення на адміністративний позов, згідно з якими зазначив, що декларантом позивача до митного оформлення митниці було надано наступний перелік документів: міжнародна товарно-транспортна накладна (СМК.) від 29.08.2013 № 484323; книжка МДП (Carnet TIR) від 29.08.2013 № 73493509; довідка про транспортні витрати від 03.09.2013 № 43; рахунок-інвойс від 29.08.2013 № 2013/01018; рішення органу сертифікації від 30.08.2013 № 066/9306; технічна інформація на товар; митна декларація країни відправлення від 29.08.2013 №13HU06200241В21FO. Як слідує з інформації, наведеної у гр. 44 ЕМД № 700130000/2013/016128 у декларанта позивача були в наявності наступні документи (позначені символом "d") та не надані митниці: зовнішньоекономічний контракт та доповнення до контракту (специфікація) від 29.08.2013 № 25; договір про надання брокерських послуг від 15.12.2010 № 10/12; довідка про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами від 01.07.2013 № 541, тобто, за твердженням відповідача, декларантом позивача у порушення діючого законодавства України не надано митниці такого основного документу, як зовнішньоекономічний контракт та специфікацію до нього, згідно з якою встановлено контрактну вартість на спірний товар. При цьому, при декларуванні спірного товару декларантом Позивача у гр. 44 ЕМД від 03.09.2013 № 700130000/2013/016128 під кодом документу - 4104 згідно з Класифікатором документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011 заявлено, що товар постачається за контрактом, укладеним з безпосереднім товаровиробником. Однак, відповідно до даних електронного інвойсу та опису товару, наведеного у гр. 31 вказаної ЕМД, виробником є Dexter Italia S.r.I. (Італія). В той же час контрагентом за контрактом від 05.01.2011 № 014/2011 є фірма «Metalchem Kft» (Угорщина), яка згідно гр. 2 ЕМД та п. 4.6 контракту виступає також відправником. З метою здійснення митних процедур та для відпрацювання профілю ризику, згенерованого АС АУР, керуючись ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України та Порядком 597, митницею 03.09.2013 було надіслано електронне повідомлення щодо необхідності надання копій документів, зазначених у гр. 44 ЕМД від 03.09.2013 № 700130000/2013/016128 і ненаданих при декларуванні товару, а також додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: договір з третіми особами, що пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів (за наявності). На вказану законну вимогу митного органу декларант позивача листом від 04.09.2013 № 151 повідомив митницю про недоцільність вимоги щодо надання як основних документів, що зазначені у гр. 44 ЕМД від 03.09.2013 № 700130000/2013/016128, так і додаткових документів в рамках ч. 3 ст. 53 МК України та відмовився надавати вищенаведені документи. У зв'язку з зазначеним Східна митниця Міндоходів не мала документального підтвердження контрактної вартості товару (як основної складової митної вартості), що унеможливлює здійснення перевірки правильності здійсненого декларантом розрахунку митної вартості. Враховуючи наведене, митницею було відмовлено у митному оформленні ЕМД від 03.09.2013 № 700130000/2013/016128 та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04.09.2013 № 700000002/2013/2013/00214. Окрім того, рішенням про коригування митної вартості товару від 04.09.2013 № 700000002/2013/000100/1 скориговано заявлену митну вартість товару - 2, 61 дол. США/кг (1, 97 Євро/кг) до рівня митного оформлення аналогічного товару, здійсненого Позивачем 01.08.2013 за ЕМД № 700130000/2013/013898 - 3, 92 дол. США/кг (2, 97 Євро/кг) (товар № 2). Вказаний товар було імпортовано на умовах того самого зовнішньоекономічного договору, що і спірний товар. Що стосується послідовного застосування методів визначення митної вартості відповідач зазначає, що в спірному випадку наявна у органу доходів і зборів інформація не давали змогу застосувати другорядні методи згідно зі ст.ст.59, 60, 62, 63 Митного кодексу України визначення митної вартості. В спірному випадку, враховуючи митне оформлення позивача за ЕМД від 01.08.2013 № 700130000/2013/013898 встановлено можливість застосування другорядного (резервного) методу. Крім того, позивач скористався наданим йому правом, спірний товар було випущено у вільний обіг за ЕМД від 04.09.2013 № 700130000/2013/016225 з наданням митниці гарантійних зобов'язань відповідно до Розділу X МК України, а саме, забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом (грошова застава). Під час дії гарантійних зобов'язань Позивач листом від 01.10.2013 б/н надав Східній митниці Міндоходів дистриб'юторський договір від 01.08.2012 між Quaker Chemikal B.V. і Metalchem Kft. та прайс-лист від фірми Quaker. За результатами опрацювання вказаних документів було встановлено наступне: згідно вказаного контракту предметом угоди є товари, перелік яких наведено у Додатку А до нього. Даний додаток до контракту митниці не надано, у зв'язку з чим неможливо встановити належність дистриб'юторського договору від 01.08.2012 до зовнішньоекономічної операції за контрактом від 05.01.2011 № 014/2011, укладеного Позивачем з фірмою «Metalchem Kft». Окрім того, з наданих документів не вбачається зв'язок між фірмою «Quaker Chemikal B.V.» та спірною поставкою, за якою відправником є Metalchem Kft, а товаровиробником - Dexter Italia S.r.I. Наданий прайс-лист за період з 01.01.2013 по 31.12.2013, виданий фірмою Quaker Chemikal B.V. в той час як у відповідності до ч.3 ст. 53 Митного кодексу України декларант зобов'язаний на вимогу митниці надати прайс-лист товаровиробника, яким в даному випадку виступає Dexter Italia S.r.I. Інших документів, які пропонувалось надати для підтвердження заявленої митної вартості товару без жодних обґрунтувань декларантом Позивача не надано. Отже, під час дії гарантійних зобов'язань позивачем, за твердженням відповідача документально не підтверджено відомості, які заявлялись при декларуванні спірного товару, у зв'язку з чим митницею у порядку ч. 9 ст. 55 Митного кодексу України листом від 04.10.2013 № 03-1/01-2-09/5556 повідомлено Позивача про відсутність законних підстав для прийняття заявленої митної вартості товару. З приводу позовної вимоги Позивача щодо стягнення надмірно сплачених митних платежів відповідач зазначає, що оскільки на момент подання позову до суду рішення про коригування митної вартості від 04.09.2013 № 700000002/2013/000100/1 не скасовано, факт надмірності сплати коштів відсутній, отже й відсутнє право позивача на вимогу про стягнення зазначених грошових коштів. Враховуючи вищевикладене, вважає, що оскаржуване позивачем рішення про коригування митної вартості винесено в межах наданих повноважень та у повній відповідності до норм чинного законодавства України з питань державної митної справи, вважає позовні вимоги позивача безпідставними, тому просить у задоволенні позову ТОВ «Енігма Трейд» до Східної митниці Міндоходів, Головного управління державної казначейської служби України у Донецькій області відмовити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача, Східної митниці Міндоходів Міністерства доходів і зборів України позов не визнав, 18.12.2013 року надав суду письмові пояснення з приводу зазначення у картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04.09.2013 № 700000002/2013/00214 (далі - Картка відмови) контракту від 05.01.2011 №014/2011 та додатку до нього від 29.08.2013 № 5, як таких, що надані митниці при декларуванні товару, згідно з якими, відповідач зазначає, що спірне митне оформлення здійснювалось у відповідності до Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.12 № 631 (зареєстровано в Мін'юсті 10.08.2012 за № 1360/21672, далі - Порядок 631). Вказаним Порядком визначено здійснення митних процедур при електронному декларуванні товарів із застосуванням інформаційних технологій, зокрема, автоматизованої системи митного оформлення (далі - АСМО). Послідовність митних формальностей за митною декларацією та етапи митного контролю та оформлення визначено Розділом IV Порядку 631. Одним з етапів здійснення митних процедур є оформлення митної декларації та випуск товару у вільний обіг або відмова у здійсненні митного оформлення і видача картки відмови. У відповідності до п. 71.1 Розділу VII Порядку 631 у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку. Картка відмови складається за допомогою АСМО у межах строку, відведеного статтею 255 Кодексу для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову. Враховуючи автоматизацію процесів митного оформлення товарів та внесення митної декларації до АСМО з метою її реєстрації, перевірки та обробки, між документами митного оформлення створюється зв'язок в автоматичному режимі. Зокрема, митна декларація, картка відмови та рішення про коригування митної вартості товару пов'язані між собою в частині можливості автоматичного перенесення даних з одного документу до іншого. У відповідності до встановленої форми картки відмови, в даному документі наявна фраза «....за результатами перевірки митної декларації або документа, що її заміщує, а також інших документів, наданих відповідно до Митного кодексу України...». З огляду на встановлення самою формою документу наявності такої фрази, можливість її коригування відсутня. Оскільки картка відмови оформлюється за допомогою АСМО, при внесенні відомостей про «документи, надані відповідно до Митного кодексу України», така інформація автоматично переноситься до картки відмови з гр. 44 електронної митної декларації (далі - ЕМД), на яку видається така картка відмови. Тобто, картка відмови містить перелік всіх документів, зазначених у гр. 44 ЕМД, як поданих при попередніх митних оформленнях і позначених літерою «ш», так і документів, які наявні у декларанта, але не подаються митниці та позначені літерою «сі». Останнім документом, що вноситься автоматично у перелік документів є митна декларація, за якою відмовлено у митному оформленні. Зазначене підтверджується тим, що у картці відмови від 04.09.2013 № 700000002/2013/00214 міститься перелік всіх документів, які зазначені у гр. 44 ЕМД № 700130000/2013/016128, в тому числі і наступні документи, що надавались лише при попередніх митних оформленнях та позначені літерою «т»: рішення про визначення коду товару від 16.03.2011 № КТ-700-0686-11; експертний висновок від 11.03.2011 № 17-83; картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами від 04.07.2013 №700/2012/0001266. Таким чином, наявність у переліку документів, що міститься в картці відмови реквізитів зовнішньоекономічного контракту від 05.01.2011 №014/2011 та додатку до нього від 29.08.2013 № 25 жодним чином не підтверджує фактичне надання даних документів митниці при декларуванні товарів за ЕМД № 700130000/2013/016128. Окрім того, в рамках здійснення контролю за правильністю визначення заявленої митної вартості товару посадовою особою митниці декларанту Позивача було надіслано електронне повідомлення щодо необхідності надання копій документів, зазначених у гр. 44 ЕМД від 03.09.2013 №700130000/2013/016128 і ненаданих при декларуванні товару, а також додаткових документів. При цьому, у повідомленні зазначено, що «... у зв'язку з наявністю розбіжностей - декларантом заявлено, що зовнішньоекономічний контракт від 05.01.2011 № 014/2011 укладено з безпосереднім виробником (але відправник товару є МеІаІсЬеш КЙ (Угорщина), а виробник згідно електронного інвойсу є Dekster Italia S.r.t.)...».

Представник Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області в судове засідання не з'явився, 22.11.2013 року до канцелярії суду надав заперечення на адміністративний позов, згідно з якими, зазначає що наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 р. № 618 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 р. за № 1097/14364) затверджено Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами (далі - Порядок №618), згідно з яким, платником податків до загального відділу мінного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Подання такої заяви із зазначенням напрямів нарахування коштів, які повертаються передбачене також Порядком взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 року за №1095/14362), який затверджений спільним наказом Державної митної служби України, Державного казначейства України №611/147 від 20.07.2007 року (далі - Порядок №611). Крім того, подання заяви як підстави для повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) передбачене ст.ст. 43, 102 Податкового кодексу України. При цьому така заява може бути подана не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення переплати. Відповідно до матеріалів справи позивач із заявою про повернення з бюджету коштів до відповідачів не звертався, отже висновок, який передбачений п. 7 Порядку № 618 та п. 2 Порядку № 611. до органу Казначейства-не надходив. Таким чином, Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, як суб'єкт владних повноважень, діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що їх передбачено чинним законодавством, не порушуючи прав та законних інтересів позивача, а отже з боку ГУ ДКС України у Донецькій області відсутня будь-яка бездіяльність із неповернення позивачеві сплачених ним коштів, оскільки законодавчо передбачених підстав для такого повернення воно не отримувало. Окрім того, ГУ ДКС України у Донецькій області вважає необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, позовні вимоги стосовно одночасного визнання недійсними і скасування рішення про коригування митної вартості та стягнення з Державного бюджету України сум коштів. Статтею 3 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконання рішень про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Механізм повернення коштів відповідно до затвердженого постановою КМ України від 3 серпня 2011 року № 845 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, згідно з яким рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів виконуються виключно органами Казначейства на підставі виконавчих документів з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів. Однак, стосовно спірних зобов'язань за митною декларацією року відсутні судові рішення, які набрали законну силу, щодо надмірної або помилкової сплати коштів. Отже відсутні відповідні виконавчі документи, які б могли слугувати підставою для твердження про невиконання органом Казначейства вимог законодавства. Тому, вважає, позовні вимоги ТОВ "Енігма Трейд" щодо стягнення на користь позивача з Державного бюджету України митних платежів і ПДВ у сумі 11216,54 гри., є передчасними та в цій частині не можуть підлягати задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи викладене, суд розглядає справу за відсутності представника Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області за наявними у ній матеріалами та доказами.

Заслухавши представника позивача та представника Східної митниці Міндоходів Міністерства доходів і зборів України, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНІГМА ТРЕЙД», ідентифікаційний код 35951029, місцезнаходження: 83023, Донецька обл., м.Донецьк, вул.Ходаковського, б.5, згідно з випискою серії ААВ №835547 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 11.06.2008 року зареєстровано Виконавчим комітетом Донецької міської ради в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як юридична особа за № 1 266 102 0000 030487, з 11.06.2008 року знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Калінінському районі м.Донецька, 12.06.2008 року взяте на податковий облік в ДПІ у Калінінському райні м.Донецька Головного управління Міндоходів в Донецькій області (ДПІ у Калінінському райні м.Донецька Донецької області Державної податкової служби) як платник податків (а.с.60).

З довідки АА №844055 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНІГМА ТРЕЙД» займається видами діяльності за КВЕД-2010: 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; 46.19 діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.71 оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 46.75 оптова торгівля хімічними продуктами; 63.99 надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.; 74.90 інша професійна,наукова та технічна діяльність, н.в.і.у. (а.с.59).

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНІГМА ТРЕЙД» діє на підставі статуту (нова редакція), затвердженого протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНІГМА ТРЕЙД» №1 від 06.01.2011 року, зареєстрованого 11.01.2011 року в Державному реєстрі за №12661050003030487 (а.с.45-58).

05.01.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНІГМА ТРЕЙД» та фірмою «METALCHEM Kft», Угорщина, було укладено зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №014/2011, відповідно до умов якого суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності здійснює на користь позивача продаж товару за кількістю та цінами вказаними у додатку №1 до даного контракту (а.с.18-21).

03.09.2013року митним брокером ПП «ФАЦЕЛИЯ», який діє від імені ТОВ «ЕНІГМА ТРЕЙД» на підставі Договору про надання послуг митного брокера №10/12 від 15.12.2010 року, було заявлено до митного оформлення отриманий від фірми «METALCHEM Kft» за вказаним вище контрактом товар: засоби для травлення металевих поверхонь, виробник Dexter Italia S.r.I, Італія.

03.09.2013року ПП «ФАЦЕЛИЯ» подано до Східної митниці Міндоходів митну декларацію №700130000/2013/016128. Митна вартість вказаного товару визначена позивачем за ціною господарської операції, вчиненої у відповідності до вимог зовнішньоекономічного контракту №014/2011 від 05.01.2011р. (а.с.86-90).

Східною митницею Державної митної служби України прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 700000002/2013/000100/1 від 04.09.2013року щодо декларанта ПП «ФАЦЕЛИЯ», в якому встановлено, що для підтвердження заявленої митної вартості товарів заявлено неповні відомості про митну вартість товару (а.с.22-24).

Згідно з рішенням про коригування митної вартості товарів №700000002/2013/000100/1 від 04.09.2013року, митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у зв'язку з тим, що декларантом неподані документи згідно з ч.3 ст.53 Митного кодексу України. Джерело інформації, яким скористувався орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості, митна декларація №700130000/2013/013898 (товар 2 - ціна 3,92 дол.США/кг).

В картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №700000002/2013/00214 (а.с.25-26) повідомлено про відмову у митному оформленні товарів з причин: митним органом видане рішення про коригування митної вартості товару від 04.09.2013р. № 700000002/2013/000100/1; в рамках положень п.2 ч.6 ст.54 Митного кодексу України декларантом не подано додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.

Приписом частини 7 статті 55 Митного кодексу України визначено, що у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

02.10.2013 року ПП «ФАЦЕЛИЯ», не погодившись з рішенням Східної митниці Державної митної служби України про коригування заявленої митної вартості товарів №700000002/2013/000100/1 від 04.09.2013 року, надав органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються (а.с.27-28), а саме:

1. договір з третіми особами, що пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається, - «DISTRIBUTOR AGREEMENT», 01.08.2012, between Quaker Chemical B.V. (Quaker) and METALCHEM Kft (Distributor);

2. каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми-виробника товару -Quaker prices for METALCHEM Kft - valid 2013.01.01-2013.12.31,

з вимогами:

1. винести письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості ПП «ФАЦЕЛИЯ» в митній декларації №700130000.2013.016128 від 03.09.2013р.

2. скасувати Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів №700000002/2013/000100/ 1 від 04.09.2013р.

3. повернути (вивільнити) надану фінансову гарантію ПП «ФАЦЕЛИЯ», та повернути помилково та/або надмірно зараховані до бюджету митні та інші платежі в розмірі 11 216,54 грн.

Згідно з листом Східної митниці Міндоходів №03-1/01-2-09/5556 від 04.10.2013року (а.с.29-30), митним органом встановлено наступне: згідно наданого контракту Quaker Chemikal B.V. and METALCHEM Kft предметом угоди є продукція, перелік якої наведено у Додатку А до контракту, Додаток А - не наданий, та встановити належність зазначеного вище контракту до зовнішньоекономічної операції між METALCHEM Kft та ТОВ «ЕНІГМА ТРЕЙД» - неможливо; згідно даних електронного інвойсу до митної декларації виробником товару є фірма «Dexter Italia S.r.I»; наданий прайс - лист виданий фірмою «Quaker Chemikal B.V.», яка не є виробником товару; не надані в повному обсязі додаткові документи, а саме: висновки про вартісні та якісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими повноважними експертними організаціями, та каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми-виробника.

Порядок визначення митної вартості товарів, методи визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України передбачено Митним кодексом України та іншими актами законодавства, прийнятими у відповідності до вимог цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Так, в розумінні Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Приписом частини 1 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що перемішуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з положеннями п.2 ч.2 ст.52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною 4 статті 52 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

Згідно з ч.1 ст.57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

При цьому, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно зі ст.58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Стаття 53 Митного кодексу України регламентує, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також: документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.5 ст.53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу наведених вище правових норм вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями ст.318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Крім цього, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності.

З ч.3 ст.53 Митного кодексу України вбачається, що обов'язок декларанта подавати додаткові документи (за наявності) до визначеного частиною другою цієї статті загального переліку виникає у декларанта виключно у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У такому випадку декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності): 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч.4 та ч.5 ст.54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частина друга статті 54 Митного кодексу України).

Послідовність дій посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів під час здійснення їх митного контролю та митного оформлення визначено Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженими наказом Державної митної служби України від 13.07.2012 № 362 (далі - Методичні рекомендації).

Згідно з приписами пункту 6 частини 2 вказаних Методичних рекомендацій, при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується: включення всіх складових митної вартості; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами п'ятою - восьмою статті 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості; наявність арифметичних помилок в митній декларації, декларації митної вартості або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок); наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України.

При перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, а саме: ДМВ (якщо ДМВ подається); митній декларації графи 12, 20, 22, 31 (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості), 42, 43, 44 (в частині наявності реквізитів документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46; документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості); рахунку-фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару (пункт 7 Методичних рекомендацій).

Відповідно до ч.6 ст.54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз положень ч.3 ст.53, частин другої, четвертої - шостої статті 54, статті 58 Митного кодексу України та пунктів 6, 7 Методичних рекомендацій надає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст.58 Митного кодексу України.

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, тобто не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Частиною третьою ст.54 Митного кодексу України встановлено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем відповідачу було надано основні документи, визначені Митним кодексом України, внаслідок чого, суд дійшов висновку про відсутність належних та допустимих доказів у відповідача того, що у митного органу була відсутня можливість у належний спосіб перевірити числове значення складових митної вартості товарів та відомості щодо їх ціни.

Крім того, посилання відповідача на ті обставини, що зовнішньоекономічний контракт укладений не з виробником товару суд до уваги не приймає, оскільки згідно з сертифікатом, виданим «Quaker Chemical B.V.», компанія Metalchem K.f.t. є офіційним дистриб'ютором «Dexter Italia S.r.I» (а.с.44).

Внаслідок чого, надані додаткові документи слід вважати прейскурантам фірми-виробника.

Згідно з приписами ч.1 ст.14 «Про ціни і ціноутворення» № 5007-VІ від 21.06.2012 року, під час проведення експортних (імпортних) операцій у розрахунках з іноземними суб'єктами господарювання застосовуються контрактні (зовнішньоторговельні) ціни, що формуються відповідно до цін і умов світового ринку.

Приписом ст.6 Указу Президента України № 475/94 «Про заходи щодо запобігання експорту товарів походженням з України за цінами, що можуть розглядатися як демпінгові, та врегулювання торговельних спорів» від 25.08.1994 року встановлено, що при здійсненні суб'єктами підприємницької діяльності України експортних та імпортних операцій безпосередньо або через зовнішньоторговельного посередника контактні (зовнішньоторговельні) ціни мають відповідати цінам, що склалися чи складатимуться на відповідний товар на ринку експорту чи імпорту на момент здійснення експортної, імпортної операції.

З аналізу наведених вище нормативно - правових норм вбачається, що ціна імпортованого товару повинна відповідати цінам, що склалися на ринку експорту на ідентичний або аналогічний товар, тобто на товар, який є однаковим або подібним за характеристиками, торговельною маркою, артикулом та має однакову собівартість виробництва.

Враховуючи, що автоматизована система аналізу та управління ризиками з об'єктивних причин не містить усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, такі дані не можуть мати першочергового значення у порівнянні з наданими декларантом первинними документами про товар.

Як вже зазначалось вище, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст.ст.59, 60 Митного кодексу України. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. При цьому, проведення консультацій є правом декларанта, а не його обов'язком.

Листом від 04.09.2013р ПП «Фацелія» відмовилось від проведення консультацій та зазначило, що наданий до митного органу зовнішньоекономічний контракт №014/2011 від 15.01.2011р укладений з виробником товару, документи не містять розбіжностей, ознак підробки та містять всі дані відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості (а.с.80)

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями ст.ст.59, 60 Митного кодексу України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до ст.62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до ст.63 цього Кодексу (частина п'ята статті 57 Митного кодексу України).

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених ст.64 Митного кодексу України.

Посилання відповідача на те, що зовнішньоекономічний контракт декларантом подано не було суд до уваги не приймає, оскільки картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №700000002/2013/00214 містить посилання та вказаний документ, як на такий, що був наданий, крім того, підстави для відмови митним органом визначені інші, ніж ненадання зазначеного контракту.

Отже, документи, подані ТОВ «ЕНІГМА ТРЕЙД» до митного органу з метою підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів, містять усю необхідну інформацію про вартість товару та транспортних послуг, а також реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Крім того, відповідачем не надано суду жодних доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи, що твердження митного органу про неможливість застосування обраного позивачем методу визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), у судовому засіданні були спростовані, зважаючи на те, що документи, подані позивачем до митного органу, відповідають вимогами чинного законодавства, необхідним для надання їм юридичної сили та доказовості, а отже і підтверджують заявлені позивачем відомості про митну вартість товарів, суд дійшов висновку, що визначення Східною митницею митної вартості товару та коригування її у сторону збільшення за резервним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Щодо заявленої позивачем позовної вимоги про стягнення надмірно сплаченого ним до бюджету ввізного мита в розмірі 11 216,54 грн., суд вважає необхідним зазначити наступне.

Приписом ч.1 ст.301 Митного кодексу України встановлено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

Згідно з ч.3 зазначеної статті, помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

Відповідно до приписів ч.2 ст.45 Бюджетного кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

На виконання ч.2 статті 45 Бюджетного кодексу України розроблено Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затверджений наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 № 618 (далі - Порядок № 618).

Розділом III зазначеного Порядку передбачено, що для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Спільним наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України № 611/147 від 20.07.2007 року затверджено Порядок взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Порядок № 611/ 147).

Відповідно до п.2 вищевказаного Порядку, повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів здійснюється на підставі висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації.

Зазначений висновок оформлюється відповідно до заяви платника, яка подається до митного органу, що здійснював оформлення митної декларації (далі - митний орган).

Приписом пункту 5 Порядку № 611/147 передбачено, що митний орган на підставі заяви платника готує висновок про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), форма якого наведена в додатку 1 до цього Порядку, та не пізніше п'яти робочих днів від дня прийняття керівником (заступником керівника) митного органу рішення про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, направляє його для виконання відповідному органу Державного казначейства України разом із супровідним листом, в якому вказується кількість висновків, загальна сума, яка підлягає поверненню, а також наводиться перелік висновків із зазначенням такої інформації: номера та дати висновку, найменування юридичної або ім'я фізичної особи - платника, ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ платника - юридичної особи або ідентифікаційного номера за ДРФО платника - фізичної особи (за наявності), суми, яка підлягає поверненню за кожним з висновків.

На підставі отриманого висновку про повернення відповідний орган Державного казначейства України готує платіжні документи на перерахування коштів з рахунку з обліку доходів державного бюджету на рахунок, зазначений у Висновку про повернення, та протягом п'яти робочих днів від дати отримання Висновку про повернення здійснює повернення коштів з бюджету (пункт 7 Порядку № 611/ 147).

В обґрунтування вимог про стягнення грошових коштів позивач посилається на подану ним до Східної митниці Державної митної служби України заяву про розгляд додаткових документів та повернення помилково та/або надмірно зараховані до бюджету митні та інші платежі в розмірі 11216,54 грн. (а.с.27-28)

Суд не приймає до уваги вказані доводи позивача, оскільки на момент подання цієї заяви підстав для повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів у позивача не існувало, оскільки рішення про коригування митної вартості товару №700000002/2013/000100/1 від 04.09.2013 року на той час не було скасовано.

З огляду на наведене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНІГМА ТРЕЙД" щодо стягнення з Державного бюджету України на його користь надмірно сплачених митних та інших платежів в розмірі 11216,54 грн. задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.3 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Оскільки судове рішення задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Враховуючи викладене, на підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 8 - 11, 40, 94, 158 - 163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНІГМА ТРЕЙД" до Східної митниці Міндоходів Міністерства доходів і зборів України, Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області про скасування рішення та стягнення надмірно сплаченого ввізного мита та податку на додану вартість задовольнити частково.

Скасувати рішення Східної митниці Міндоходів Міністерства доходів і зборів України в Донецькій області про коригування заявленої митної вартості товарів №700000002/2013/000100/1 від 04.09.2013року.

В іншій частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНІГМА ТРЕЙД" відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНІГМА ТРЕЙД", сплачені ним судові витрати, по сплаті судового збору за платіжним дорученням №230 від 01 листопада 2013 року в сумі 68 (шістдесят вісім) грн. 82 (вісімдесят дві) коп.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанову прийнято в нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено в судовому засіданні 18 грудня 2013 року, в присутності представників позивача та Східної митниці Міндоходів Міністерства доходів і зборів України в Донецькій області.

Постанову складено у повному обсязі 23 грудня 2013 року.

Суддя Мальцева Н.Г.