Рішення

від 09.01.2014 по справі 2-7214/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/5665/13 Справа № 2-7214/11 Головуючий у 1 й інстанції - Циганков В.О. Доповідач - Чубуков О.П. Категорія 19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2013 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :

Судді-головуючого: Чубукова О.П.

Суддів колегії: Михайловської С.Ю. та Єлізаренко І.А.

при секретарі Новицькій О.О.

розглянувши апеляційну скаргу Прокурора Бабушкінського району м.Дніпропетровська на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 червня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення грошових коштів та зустрічну позовну заяву ОСОБА_7 до ОСОБА_5, третя особа - ОСОБА_6 про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 червня 2012 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення грошових коштів та зустрічну позовну заяву ОСОБА_7 до ОСОБА_5, третя особа - ОСОБА_6 про визнання права власності- відмовлено.

04 квітня 2013 року Прокурор Бабушкінського району м.Дніпропетровська подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення частково в частині :

- визнання права власності на торговельний павільйон літ-А, загальною площею 55,8 м 2 , прибудову літ. а-1, та навіс літ А1, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1;

- визнання права власності на торговельний павільйон лат-А, загальною площею 55,8 м 2 , прибудову літ. а-1, та навіс літ А1, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, таким, що підлягає державній реєстрації уповноваженим на те органом без додаткових актів введення об'єктів в експлуатацію.

Та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Судом встановлено, що між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 16 серпня 2011 року укладено договір про надання послуг щодо реєстрації права власності останньої на торговельний павільйон, який розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно Договору про надання послуг ОСОБА_7 зобов'язалася на протязі 5 банківських днів з дати підписання Договору сплатити ОСОБА_5 грошові кошти у розмірі 8 000, 00 гривень. Для забезпечення сплати цих коштів, між ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 був укладений договір поруки.

Відповідно Договору поруки, Поручитель приймав на себе зобов'язання перед Кредитором солідарно відповідати за виконання Боржником зобов'язань по сплаті Кредитору грошових коштів у сумі 8 000,00 гривень.

З метою виконання умов Договору про надання послуг ОСОБА_7 передала ОСОБА_5 документацію на нерухоме майно.

В судових засіданнях ОСОБА_5 підтвердила відмову від виконання договору про надання послуг. ОСОБА_6, пояснив свою відмову щодо виконання обов'язків за договором поруки, припиненням дії договору поруки. ОСОБА_7 пояснила несплату грошових коштів за договором про надання послуг відмовою позивача виконати свої обов'язки по договору та провести реєстрацію прав власності нерухомого майна.

В порушення зазначених норм права та умов договору про надання послуг, ОСОБА_5 відмовилася від виконання своїх обов'язків за цим договором. Посилання позивача на відсутність у ОСОБА_8 документів, що свідчать про введення спірного приміщення в експлуатацію, як на підставу невиконання своїх обов'язків є неправомірними.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку про неправомірності вимог ОСОБА_5 щодо стягнення заборгованості за договором про надання послуг №16/08 від 16.08.2011р. та договором поруки №16-08-11 від 16.08.2011 р.

Стосовно права власності позивача за зустрічним позовом на спірні приміщення судом встановлено, що ОСОБА_7 з придбаних за власні кошти матеріалів, що підтверджується відповідними квитанціями, власними силами збудувала торговельний павільйон.

Згідно наданих відповідачем документів, що підтверджують технічні характеристики об'єкта, його адресу та технічний стан судом встановлено, що загальна площа павільйону (літ. А-1) складає 55,8 кв.м, до нього збудовані прибудова літ.а-1 та навіс літ.АІ та павільйону присвоєна адреса -АДРЕСА_1.

В матеріалах справи міститься висновок ТОВ „Дніпропетровський науково-дослідний інститут будівельного виробництва" (ліцензія серія АВ№516332 від 11 травня 2010р., чинна з 11 травня 2010 р. по 11 травня 2015 р.) по результатам інструментального технічного дослідження торговельного павільйону та навісу в районі АДРЕСА_2 на відповідність державним стандартам та будівельним нормам, згідно з яким планування та технічний стан торговельного павільйону та навісу не здійснюють негативного впливу на конструкції в цілому та не тягнуть за собою зниження експлуатаційної надійності торговельного павільйону та навісу, умов експлуатації.

Конструктивні рішення торговельного павільйону та навісу не суперечать вимогам державних стандартів та будівельних норм. Розміщення торговельного павільйону та навісу не суперечать вимогам ДБН 360-92. Протипожежні заходи виконані у відповідності з діючими нормативами. Вертикальне планування землі біля павільйону відповідає вимогам нормативних документів, що вказує на можливість експлуатації павільйону без обмежень за своїм функціональним призначенням.

Будь-які претензії, звернення, нарікання чи скарги з приводу самовільно збудованої будівлі з боку відповідача, третьої особи по справі та будь - яких інших осіб відсутні.

Відповідно до ст.ЗЗ 1 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ст. 328 ЦК України передбачено, що право власності на майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Таким чином вимоги ОСОБА_8 щодо визнання її права власності на спірний об'єкт та визнання її права власності таким, що підлягає державної реєстрації без додаткових актів вводу в експлуатацію підлягають задоволенню.

При урахуванні судом технічного висновку за результатами обстеження вищевказаного торговельного павільйону та на підставі ч.2 ст. 8 Цивільного кодексу України у відповідності до загальних засад цивільного законодавства встановлено, що прийняття в експлуатацію об'єкта полягає у визначенні готовності об'єкта, закінченого будівництвом, будівельним і іншим нормам і правилам, необхідним при прийнятті в експлуатацію. Готовність приміщень до експлуатації у всіх аспектах визначена будівельно-технічним висновком. Таким чином, дані приміщення з усіма їх складовими частинами є прийнятими до експлуатації та не потребують складання актів прийняття до експлуатації.

Але з таким висновком суду першої інстанції погодитись неможливо. Суд не врахував при винесенні рішення, що Законом України «Про основи містобудування» передбачено, що при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені розробка містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів згідно з регіональних і місцевих правил забудови. Відповідно до п. 34, 42 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин, затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації.

Ст. 31 цього закону передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить підготовка і подання на затвердження ради відповідних місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, іншої містобудівної документації; встановлення на відповідній території режиму використання та забудови земель, на яких передбачена перспективна містобудівна діяльність; делеговані повноваження: участь у прийнятті в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у порядку та у випадках, встановлених законом.

Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів врегульовані Постановою КМУ від 13.04.2011 р. № 461.

Пунктом 2 цього порядку встановлено, що прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до І-ІІІ категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами (далі - Інспекція) поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації (далі - декларація).

Пункт 10 порядку передбачає, що у разі коли на самочинно збудоване нерухоме майно визнано право власності за рішенням суду, воно приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком. Експлуатація об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.

Відповідно до ст.. 331 ЦК України право власності на об'єкти будівництва, що підлягають вводу в експлуатацію виникає з моменту прийняття його в експлуатацію.

Також судом не з'ясовано чи звертався Позивач до Державної архітектурно-будівельної інспекції та її територіальних органів, що підтверджувало б досудовий та законодавчо передбачений (законний) порядок врегулювання предмету спору, та чи перевірялись всі необхідні вимоги до об'єкту нерухомості, наявність яких може встановити лише компетентні органи.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги являються суттєвими і дають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314 та 316 ЦПК України, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Прокурора Бабушкінського району м.Дніпропетровська - задовольнити.

Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 червня 2012 року в частині визнання за ОСОБА_7 права власності на торговельний павільйон літ-А загальною площею 55,8 м 2 , прибудову літ. а-1, та навіс літ А1, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та в частині визнання права власності за ОСОБА_7 права власності на торговельний павільйон літ-А загальною площею 55,8 м 2 , прибудову літ. а-1, та навіс літ А1, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, таким, що підлягає державній реєстрації уповноваженим на те органом без додаткових актів введення об'єктів в експлуатацію, скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовної заяви ОСОБА_7 до ОСОБА_5, третя особа - ОСОБА_6, - про визнання права власності відмовити.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення Апеляційного суду набирає чинності з моменту її оголошення і з цього ж дня може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Судді колегії: