Постанова

від 10.12.2013 по справі 808/7698/13-а

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2013 року Справа № 808/7698/13-а м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого - судді Чернової Ж.М.

суддів Каракуши С.М.,

Стрельникової Н.В.

за участю секретаря судового засідання Батигіна О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: Приватного підприємства «Альфа-Стар»

до відпловідача1: Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Корюк Тетяни Василівни

до відповідача2: Державної реєстраційної служби України

про: скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

25.09.2013 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «Альфа-стар» до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України -Корюк Тетяни Василівни, Державної реєстраційної служби України, в якому позивач просить скасувати рішення про відмову у Державній реєстрації прав та їх обтяжень від 20.08.2013 №5135557; зобов'язати Державну реєстраційну службу України зареєструвати право власності Приватного підприємства «Альфа-стар» на будівлю кафе літ. З за адресою: м.Запоріжжя, вул.Луначарського, 15.

Від представника позивача до канцелярії суду надійшла заява (вх.№48295 від 10.12.2013) про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем безпідставно відмовлено в реєстрації права власності на будівлю кафе літ. З за адресою: м.Запоріжжя, вул.Луначарського, 15, оскільки позивачем надано Рішення Господарського суду Запорізької області від 09.09.2010, з якому Приватне підприємство "Альфа-стар" визнано власником об'єкта нерухомого майна будівлю сауни, літ. М1, площею 199,6 м. кв.; приміщення чергового, літ. Б, площею 10,6 м. кв.; кіоск, літ. В, площею 7,1 м. кв.; будівлю кухні, літ. О, площею 49,3 м. кв.; будівлю готелю, літ. Р, площею 126,2 м. кв.; будівлі кафе, літ. З, площею 13,7 м. кв.; И, площею 13,7 м. кв.; К, площею 13,8 м. кв.; Ж, площею 13,7 м. кв.; Е, площею 13,7 м. кв.; Д площею 13,7 м. кв. що знаходяться за адресою: м.Запоріжжя, вул.Луначарського, 15. Крім того, право власності на даний об'єкт нерухомості зареєстровано у встановлено законом порядку в ОП "Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації".

Відповідач1 у судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. В наданих до канцелярії суду письмових запереченнях (вх. №45027 від 18.11.2013) відповідач-1 зазначив, що причиною відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень стало те, що заявлене право вже зареєстровано, а заявником подано ті самі документи, на підставі яких право вже зареєстровано у Державному реєстрі прав. Також, при відмові враховувалось те, що подані для проведення державної реєстрації документи не дають змогу встановити факт набуття рішення Господарського суду Запорізької області від 09.9.2010 у справі №16/248/10 законної сили (відсутня відмітка про набрання рішенням законної сили). Крім того, зобов'язавши провести державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, суд фактично вирішить питання про визнання права власності на нерухоме майно за позивачем.

Відповідач2 у судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Заперечуючи проти позовних вимог в наданих в письмових запереченнях, відповідач-2 стосовно вимоги щодо скасування рішення Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Корюк Т.В. від 20.08.2013 №5135557 зазначив, що відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації. Таким чином, ніхто не може втручатись у прийняття будь-яких рішень державним реєстратором (в т. ч. і Укрдержреєстр), що пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до приписів ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з ч. 1 ст.41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про можливість вирішення справи на підставі наявних у ній доказів.

Як свідчать матеріали справи, Приватне підприємство «Альфа-стар» зареєстровано 03.12.2002 Виконавчим комітетом Запорізької міської ради як юридичну особу за адресою: 69063, Запорізька область, м.Запоріжжя, вул. Гоголя, буд. 79, ідентифікаційний код 32292033.

З матеріалів справи вбачається, що Рішенням Господарського суду Запорізької області від 09.09.2010 у справі №16/248/10 за позовом ПП «Альфа-Стар» до ФОП ОСОБА_3 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Орендне підприємство «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» позов задоволений частково, а саме: визнано об'єктами нерухомого майна будівлю сауни, літ. М1, площею 199,6 м. кв.; приміщення чергового, літ. Б, площею 10,6 м. кв.; кіоск, літ. В, площею 7,1 м. кв.; будівлю кухні, літ. О, площею 49,3 м. кв.; будівлю готелю, літ. Р, площею 126,2 м. кв.; будівлі кафе, літ. З, площею 13,7 м. кв.; И, площею 13,7 м. кв.; К, площею 13,8 м. кв.; Ж, площею 13,7 м. кв.; Е, площею 13,7 м. кв.; Д, площею 13,7 м. кв., що знаходяться у м. Запоріжжі, вул. Луначарського, буд. 15; - визнано за ПП "Альфа-Стар", код ЄДРПОУ 32292033, 69063, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, буд. 79 право власності на об'єкти нерухомого майна, а саме будівлю сауни, літ. М1, площею 199,6 м. кв.; приміщення чергового, літ. Б, площею 10,6 м. кв.; кіоск, літ. В, площею 7,1 м. кв.; будівлю кухні, літ. О, площею 49,3 м. кв.; будівлю готелю, літ. Р, площею 126,2 м. кв.; будівлі кафе, літ. З, площею 13,7 м. кв.; И, площею 13,7 м. кв.; К, площею 13,8 м. кв.; Ж, площею 13,7 м. кв.; Е, площею 13,7 м. кв.; Д, площею 13,7 м. кв., що знаходяться у м. Запоріжжі, вул. Луначарського, буд. 15, яке підлягає реєстрації в ОП «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації».

Відповідно до Витягів про державну реєстрацію прав 04.11.2010 на підставі рішення Господарського суду Запорізької області від 09.09.2010 по справі №16/248/10 право власності на вищезазначені об'єкти нерухомого майна було зареєстровано за позивачем в ОП «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» (на кожен об'єкт окремо).

Як зазначив позивач, 13.06.2013 ПП «Альфа-Стар» звернулось в реєстраційну службу Запорізького міського управління юстиції Запорізької області із заявою про державну реєстрацію одного з вищенаведених об'єктів нерухомого майна, а саме кухні літ.О. Разом із заявою підприємством були надані рішення Господарського суду Запорізької області від 09.09.2010, оригінал техпаспорту, належним чином завірені копії документів по підприємству, а саме: свідоцтво про державну реєстрацію, статут, довідка з ЄДРПОУ, протокол про призначення директора. Будь яких зауважень щодо змісту та переліку наданих документів не було.

Вказана заява була розглянута державним реєстратором Державної реєстраційної служби України у м.Києві та виданий Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на один з об'єктів нерухомого майна за вказаною вище адресою.

24.07.2013 позивач звернувся в реєстраційну службу Запорізького міського управління юстиції Запорізької області із заявою про державну реєстрацію одного з вищенаведених об'єктів нерухомого майна, а саме будівлі кафе літ.З. Разом із заявою підприємством були надані документи як і в перший раз.

Рішенням від 20.08.2013 №5135557 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, відповідачем1 було відмовлено у державній реєстрації права приватної власності позивача на об'єкт нерухомого майна - будівлю готелю літ. З за адресою: м. Запоріжжя, вул.Луначарського, 15, мотивуючі тим, що заявлене право вже зареєстровано - заявником подано ті самі документи, на підставі яких право вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Непогоджуючись із прийнятим рішенням позивач звернувся до суду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, оцінивши надані докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо вимоги позивача про скасування оскаржуваного рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону №1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.

Згідно з ст. 8 Закону №1952-IV орган державної реєстрації прав, серед іншого, проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації.

За змістом ч. 2 ст. 9 Закону №1952-IVдержавний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом);

відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень;

відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах;

наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону;

наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав;

2) приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав;

3) відкриває і закриває розділи Державного реєстру прав, вносить до них відповідні записи;

4) веде реєстраційні справи щодо об'єктів нерухомого майна;

5) присвоює реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації;

6) видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

7) надає інформацію з Державного реєстру прав або відмовляє у її наданні у випадках, передбачених цим Законом;

8) у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень;

8-1) під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки;

9) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до ст. 15 Закону №1952-IV державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:

1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

4) внесення записів до Державного реєстру прав;

5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Орган державної реєстрації прав, державні реєстратори зобов'язані надати до відома заявників інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації прав.

Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Державна реєстрація прав (надання відмови в ній) проводиться в строк, що не перевищує чотирнадцяти робочих днів (крім випадків, встановлених у частині сьомій цієї статті) з моменту надходження до органу державної реєстрації прав заяви про таку реєстрацію та передбачених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до нього, документів, необхідних для її проведення.

Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також порядок надання інформації з Державного реєстру прав встановлює Кабінет Міністрів України.

Згідно з ст. 16 Закону №1952-IV заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається до органу державної реєстрації прав у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених цим Законом.

Разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку.

При отриманні заяви та документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, проводиться реєстрація заяви у базі даних про реєстрацію заяв та запитів із зазначенням дати і часу реєстрації.

Державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

За приписами ст. 17 Закону №1952-IV текст документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, повинен бути написаний розбірливо. Прізвище, ім'я, по батькові фізичних осіб та їх місце проживання, а також найменування юридичних осіб та їх місцезнаходження повинні бути написані повністю.

Не приймаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень документи з підчищеннями або дописками, закресленими словами та іншими не обумовленими в них виправленнями, заповнені олівцем, а також з пошкодженнями, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст.

Документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно та їх обтяжень і подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з п. 16 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 № 703, за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію та документів, необхідних для її проведення, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або рішення про відмову в такій реєстрації.

Пунктом 23 зазначеного Порядку передбачено, що державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до ст. 19 Закону №1952-IV державна реєстрація прав проводиться на підставі, серед іншого, рішень судів, що набрали законної сили.

Судом встановлено, що відомості про державну реєстрацію права власності позивача на будівлю готелю літ. З, розташовану в м. Запоріжжі по вул. Луначарського, 15, як окремий об'єкт нерухомості, містяться в Реєстрі прав власності на нерухоме майно (зареєстрований як окремий об'єкт нерухомості 04.11.2010 ОП «Запорізьке бюро технічної інвентаризації»).

З 01.01.2013, на підставі вимог п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України» від 11.02.2010 № 1878-VI змінився порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно, а саме: замість Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек введений Державний реєстр речових прав на нерухоме майно.

При цьому Законом №1952-IV не передбачена можливість автоматичного перенесення відомостей з Реєстру прав власності на нерухоме майно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а визначено, що внесення даних про державну реєстрацію речових прав на нерухомість здійснюється лише за рішенням державного реєстратора, прийнятим за наслідками розгляду заяви уповноваженої особи.

Судом встановлено, що з підстав, визначених ст. 19 Закону №1952-IV, а саме на підставі рішення Господарського суду Запорізької області від 09.09.2010, позивачем до відповідача2 у паперовому вигляді була подана заява про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна - будівлю готелю літ. З. До заяви були додані документи, необхідні для державної реєстрації права власності на нерухоме майно, а саме: оригінал Рішення Господарського суду Запорізької області від 09.09.2010; оригінал технічного паспорту, копія свідоцтва про держану реєстрацію позивача; копія статуту позивача, копія довідки з ЄДРПОУ, копія протоколу про призначення директора позивача.

Зазначена заява була зареєстрована відповідачем2 без будь-яких зауважень щодо її форми, змісту та переліку документів, що до неї додавалися, а тому у суду відсутні підстави вважати, що заява подана позивачем із порушенням вимог, встановлених Законом №1952-IV.

Згідно з ст. 24 Закону №1952-IV у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо, серед іншого, заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Тобто, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 24 Закону №1952-IV у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено лише у разі, якщо зазначений у заяві власника об'єкт нерухомості вже зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі тих саме правовстановлюючих документів.

З матеріалів справи вбачається, що Рішенням від 20.08.2013 №5135557 про відмову у державні реєстрації прав та їх обтяжень, відповідачем1 було відмовлено у державній реєстрації права приватної власності позивача на об'єкт нерухомого майна - будівлю готелю літ. З за адресою: м. Запоріжжя, вул. Луначарського, 15 у зв'язку з тим, що заявлене право вже зареєстровано - заявником подано ті самі документи, на підставі яких право вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Судом встановлено, що позивач із заявою щодо реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності на будівлю готелю літ. З, розташовану в м.Запоріжжя по вул. Луначарського, 15 звертався до Реєстраційної служби лише 24.07.2013, іншого звернення позивача щодо цього об'єкту до Реєстраційної служби не було.

Відтак, судом встановлено, що за відсутності факту реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності позивача на будівлю готелю літ. З, розташовану в м. Запоріжжя по вул. Луначарського, 15, як окремого об'єкту нерухомості, а також факту звернення позивача із відповідною заявою до Реєстраційної служби до 24.07.2013, твердження відповідача1 про те, що право на зазначений об'єкт вже зареєстроване, є безпідставним.

В даному випадку мала місце реєстрація в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі тих саме документів іншого права, а саме права власності на будівлю кухні літ. О, а не права власності на будівлю готелю літ. З, розташовану в м.Запоріжжя по вул. Луначарського, 15.

Крім того, Закон №1952-IV не визначає право державного реєстратора відмовити у державній реєстрації права власності з тієї підстави, що на інший об'єкт, виділений в окремий об'єкт нерухомості, на підставі тих саме документів вже зареєстроване право власності, оскільки зазначені права є різними (різні об'єкти нерухомості - різні права власності).

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про необхідність скасування рішення відповідача1 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №513557 від 20.08.2013, оскільки воно є протиправним.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача2 зареєструвати право власності на зазначений вище об'єкт нерухомості суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 4 ст. 9 Закону №1952-IV державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації.

Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Відтак, з урахуванням того, що рішення про державну реєстрацію права власності позивача повинно прийматися державним реєстратором Реєстраційної служби, то у суду відсутні підстави для задоволення вимог позивача до відповідача2.

Разом з тим, для повного захисту порушених прав позивача, з урахуванням попереднього висновку суду про протиправність оскаржуваного рішення і необхідність його скасування, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача2 повторно розглянути подану позивачем заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24.07.2013 №2161346. Такий висновок ґрунтується на тому, що після скасування рішення відповідача1 заява позивача від 24.07.2013 №2161346 вважається нерозглянутою (відсутнє рішення державного реєстратора з приводу цієї заяви).

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення вимог позивача, а саме в наведеній вище частині.

Надаючи правову оцінку рішенню відповідача суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6)розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як встановлено ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 94, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати Рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №5135557 від 20.08.2013, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Корюк Т.В.

Зобов'язати Державну реєстраційну службу України розглянути повторно заяву Приватного підприємства «Альфа-Стар» про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняту 24.07.2013 об 14:23:42 за реєстраційним номером 2161346, на об'єкт нерухомого майна - кіоск літ.З., розташований за адресою: Запорізька область, м.Запоріжжя, вулиця Луначарського, будинок 15, за суб'єктом: Приватне підприємство «Альфа-Стар», податковий номер 32292033.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Альфа-Стар» сплачений судовий збір у сумі 25,80 (двадцять п'ять гривень 80 коп.)

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий - суддя Ж.М. Чернова

Суддя С.М.Каракуша

Суддя Н.В.Стрельнікова