Постанова

від 29.11.2013 по справі 826/15887/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 листопада 2013 року № 826/15887/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства «Мостобуд» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.08.2013 №0001024230. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Мостобуд» (надалі - позивач, Товариство) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.08.2013 №0001024230.

Ухвалою суду від 18.10.2013 відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні на 07.11.2013, яке в подальшому відкладалось з метою отримання додаткових доказів по справі для правильного вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.

Під час розгляду справи представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та зазначив, що не погоджується з висновками Акту перевірки щодо порушення позивачем відповідних положень Податкового кодексу України (надалі - Кодекс), оскільки висновки відповідача за наслідками проведеної перевірки щодо порушень позивачем положень Кодексу при визначенні суми податкового кредиту з податку на додану вартість є хибними, базуються виключно на суб'єктивних припущеннях перевіряючих, які не мають підтвердження належними доказами.

Представник відповідача проти позову заперечував, при цьому посилаючись на те, що під час проведення перевірки встановлено господарські взаємовідносини позивача з підприємством, яке, на думку податкового органу, має ознаки фіктивності. А тому, господарські взаємовідносини позивача з контрагентом не мали на меті настання реальних наслідків, а у позивача відсутнє право на віднесення сум ПДВ по таким господарським операціям до податкового кредиту.

Справа розглянута в порядку письмового провадження, з огляду на положення ч.6 ст. 128 КАС України за відсутності необхідності заслуховувати свідків чи експертів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14 серпня 2013 відповідачем, на підставі акта перевірки №894/42-30/01386326 від 31.07.2013, прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення, яким позивачу за порушення п.198.3, 198.6, 201.1, 201.6, 201.10 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на загальну суму 498750грн., в т.ч. за основним платежем в сумі 399000грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 99750грн.

Як вбачається з акта перевірки та письмових заперечень відповідача, збільшення суми грошового зобов'язання та застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій ґрунтується на наступних обставинах.

Так, на думку посадових осіб контролюючого органу, оскільки приміщення, орендовані позивачем, протягом строку дії договору оренди орендодавцем були відчужені на користь третьої особи, то позивач не мав права на формування податкового кредиту по податковим накладним, в яких у графі «вид цивільно-правового договору» зазначено відповідний договір оренди, в той час як на думку ДПІ, має бути зазначено відповідний договір суборенди.

Крім того, збільшення грошового зобов'язання та застосування до позивача штрафних санкцій ґрунтується на обставинах не реєстрації контрагентом позивача виданих ним податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Втім, Окружний адміністративний суд м. Києва критично ставиться до таких тверджень відповідача, враховуючи наступне.

Як вбачається з акта перевірки та підтверджується матеріалами справи, 23.03.2011 між позивачем та ТОВ «Ностромо Плюс» укладено два договори оренди об'єктів нерухомості №МД/24-37 та №50-УМ, які, власне, і вказані в не сприйнятих податковим органом податкових накладних в якості виду цивільно-правового договору.

В подальшому, на що звертає увагу суду відповідач, ТОВ «Ностромо Плюс» дані об'єкти нерухомості було відчужено на користь нерезидента Monumentumbezit RE B.V. в рамках договорів від 03.03.2012 №МД/27-30 та УМ/137.

А враховуючи те, що об'єкти нерухомості позивачем фактично передано на ТОВ «Ностромо Плюс» 01.03. 2013 , податковий орган прийшов до переконання, що податкові накладні, видані ТОВ «Ностромо Плюс» на користь позивача в період з 31.07. 2012 по 28.02. 2013 , не відповідають вимогам п.201.1 ПК України (невірний вид цивільно-правового договору), внаслідок чого позивач позбавлений права на податковий кредит за такими податковими накладним.

Тобто, виходячи з наведених обставин, посилання в податкових накладних на вид цивільно-правового договору як на «Договір оренди», визначення номенклатури товарів/послуг як «оренда будівлі, споруди» та вказівка в них реквізитів договорів від 23.03.2011 №МД/24-34 та №50-УМ є, з позиції контролюючого органу, протизаконним і таким, що не відповідає визначеним вказаними договорами дійсним правовідносинам, що склалися між трьома підприємствами, їх правосуб'єктності, як то визначено нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Проте, відповідачем залишено поза увагою той факт, що згідно змісту трьохсторонніх угод №УМ/137 та МД/27-20, укладених між ТОВ «Monumentumbezit RE B.V.», ТОВ «Ностромо Плюс» та ПАТ «Мостобуд», сторони дійшли згоди, що Договори оренди від 23.03.2011 №50-УМ та №МД/24-37 є чинними, положення цих договорів залишаються незмінними та продовжують діяти для ПАТ «Мостобуд» і ТОВ «Ностормо Плюс».

Відтак, ТОВ «Ностромо Плюс», виписуючи на користь позивача податкові накладні та зазначаючи в них реквізити та номенклатуру первинних договорів оренди, діяло в рамках повноважень, внаслідок чого посилання ДПІ на формування позивачем податкового кредиту по податковим накладним, що не відповідають вимогам п.201.1 ПК України не знаходять свого підтвердження фактичними обставинами справи.

Стосовно посилань ДПІ на не реєстрацію ТОВ «Ностромо Плюс» податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом встановлено наступне.

Так, з метою підтвердження правомірності формування податкового кредиту по податковим накладним, ПАТ «Мостобуд» до податкових декларацій з ПДВ за період з 01.07.2012 по 31.08.2013; з 01.10.2012 по 28.02.2013, подано заяви зі скаргами на контрагентів, в т.ч. ТОВ «Ностромо Плюс» (ст.11 акта), а саме: за липень 2012 квитанція 2 № 9049944426 та лист з копіями первинних документів від 20.08.2012; за серпень 2012 квитанція 2 №9057037647 та лист з копіями первинних документів від 20.09.2012; за жовтень 2012 квитанція 2 №9073019187 та лист з копіями первинних документів від 20.11.2012; за листопад 2012 квитанція 2 №9080074009 та лист з копіями первинних документів від 20.12.2012; за грудень 2012 квитанція 2 №9085260352 та лист з копіями первинних документів від 21.01.2013; за січень 2013 квитанція 2 №9007904328 та лист з копіями первинних документів від 20.02.2013; за лютий 2013 квитанція 2 №9014308483 та лист з копіями первинних документів від 20.03.2013.

Виходячи з викладеного, на момент здійснення перевірки у відповідача були всі передбачені законодавством документи, а саме: вчасно подані податкові декларація з додатком 8, подані в електронній формі, а також копії відповідних документів на підтвердження факту отримання послуг позивачем від свого контрагента.

Відповідно до частини 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України надходження заяви із скаргою на контрагента є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Однак, в матеріалах справи відсутні будь-які належні допустимі та достатні докази вчасного визначення контрагентом позивача податкових зобов'язань по податку на додану вартість (наприклад податкові повідомлення - рішення) за господарськими операціями, на підставі яких позивачем було сформовано спірну суму податкового кредиту в 399000грн. та відсутні будь-які докази отримання позивачем вигоди у формі спірної суми податкового кредиту за нікчемними або «безтоварними» операціями по вказаним контрагентам.

Відповідно до абз.2 п.198.6 ПК України у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд вважає, що під час проведення перевірки відповідачем подані позивачем документи, в тому числі скарги на контрагента з додатком 8 до декларації з ПДВ були безпідставно не прийняті до уваги, а податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем є необґрунтованим, що є порушенням пункту 3 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги ПАТ «Мостобуд», в даному випадку, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. №845, визначено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Зі змісту листа Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011р. №2135/11/-11 вбачається, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, судам у резолютивній частині такого судового рішення слід зазначати обов'язок органу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача. Відповідно, у виконавчому листі за таким судовим рішенням як боржника слід вказувати Державний бюджет України в особі суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69-71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 14.08.2013 №0001024230.

3. Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві стягнути на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "МОСТОБУД" (код ЄДРПОУ 01386326, адреса: 01033, м.Київ, Голосіївський район, ВУЛИЦЯ ПАНЬКІВСЬКА, будинок 5) судові витрати в сумі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири)грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників (код ЄДРПОУ 38716554 адреса: 03680, м.Київ, Солом'янський район, ВУЛИЦЯ ЛЕВАНЄВСЬКОГО, будинок 2).

Суддя П.О. Григорович

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.