Рішення

від 19.12.2013 по справі 921/723/13-г/4

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" грудня 2013 р.Справа № 921/723/13-г/4

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бурди Н.М.

Розглянув справу

за позовом Тернопільського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері Тернопільської області в інтересах держави, б-р. Т.Шевченка, 7, м. Тернопіль

до відповідача 1 Тернопільської міської ради, вул. Листопадова, 5, м.Тернопіль

відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "РКФ-Інвест", вул. Білецька, 52, м. Тернопіль

про визнання недійсними договорів від 20.09.2011р. про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення малої архітектурної форми та зобов'язання повернути земельні ділянки.

За участю представників сторін:

позивача: прокурор Тернопільської міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері - Демків І.В. (посвідчення № 013998 від 17.12.2012р.)

відповідача 1: не з'явився

відповідача 2: не з'явився

Суть справи:

В розпочатому судовому засіданні представник позивача процесуальні права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, роз'яснено.

Тернопільський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері Тернопільської області б-р. Т.Шевченка, 7, м. Тернопіль в інтересах територіальної громади міста Тернополя звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача 1 - Тернопільської міської ради, вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль та відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "РКФ-Інвест", вул. Білецька, 52, м. Тернопіль про визнання недійсними договорів від 20.09.2011р. про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення малої архітектурної форми та зобов'язання повернути земельні ділянки.

01.08.2013р. в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача 1 - Тернопільської міської ради в даному судовому засіданні заперечував проти заявленого позову.

01.08.2013 р. у канцелярію суду відповідачем 1 подано клопотання за № без номера від 31.07.2013 р. про припинення провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки спір у даній справі не підлягає вирішенню в господарських судах, та про передачу її до адміністративного суду, яке судом відхилено за необґрунтованістю.

Господарський суд (беручи до уваги, зокрема, постанову Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011р. "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам") відхилив клопотання №б/н від 31.07.2013р. Тернопільської міської ради про припинення провадження у справі з огляду на те, що даний спір про визнання недійсними договорів від 20.09.2011р. про встановлення особистих строкових сервітутів для розміщення малих архітектурних форм не має ознак справи адміністративної юрисдикції, так як є справою у спорі про право, оскільки Тернопільська міська рада, укладаючи оспорювані договори, діяла як орган через який територіальна громада реалізувала повноваження власника земельної ділянки.

Представник відповідача 2 - ТзОВ "РКФ-Інвест" в даному судовому засіданні проти позовних вимог заперечував.

02.08.2013р. позивачем у канцелярію суду подано заперечення № 648 від 02.08.2013р. проти клопотання відповідача 1 про припинення провадження у справ у якому він зазначає, що воно (клопотання) не відповідає вимогам чинного законодавства Україні, зокрема, ст. 12 ГК України, п. 15 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011р. "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам", пп.1.2 п.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", якими врегульовано питання підвідомчості справ господарським судам України.

05.08.2013р. позивачем також подано заяву № 649 від 05.08.2013р. про збільшення позовних вимог, згідно якої просив визнати незаконним та скасувати рішення сесії Тернопільської міської ради № 6/8/35 від 19.05.2011р. "Про укладення договорів особистого строкового сервітуту", визнати недійсними договори про встановлення особистих строкових сервітутів для розміщення малих архітектурних форм від 20.09.2011р., укладених між Тернопільською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "РКФ-Інвест" і зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "РКФ-Інвест" повернути земельні ділянки, які знаходяться за адресою: м. Тернопіль, вул. Білецька, 52 загальною площею 90 кв. м. та 141 кв. м., кадастрові № 6110100000020050084 та № 6110100000020050085, яка судом відхилена з огляду на те, що вона оцінена як заява про зміну предмету позову, яка подана після початку розгляду господарським судом справи по суті, що суперечить вимогам ст. 22 ГПК України.

14.08.2013р. відповідач 1 подав відзив б/н від 13.08.2013р. на заяву № 649 від 05.08.2013р. про збільшення позовних вимог, у якому просить відмовити у її задоволенні, оскільки вважає, що вона (заява) за своєю правовою природою є не збільшенням позовних вимог, а новими позовними вимогами.

Відповідачем 1 14.08.2013р. в канцелярію суду подано відзив б/н від 14.08.2013р., у якому останній проти заявлених позовних вимог заперечував, вважаючи їх безпідставними та необґрунтованими, з огляду на таке:

- позивачем не обґрунтовано підставності подання позову, оскільки ним, всупереч вимогам ч.1 ст. 29 та ч. 1 ст. 1 ГК України, не зазначено, які ж саме права та охоронювані законом інтереси держави порушено оспорюваними правочинами;

- правовою підставою для укладення оспорюваних договорів було саме рішення Тернопільської міської ради №6/8/32від 19.05.2011р., яке позивач 1 вважає законним і прийнятим відповідно до вимог чинного на момент його прийняття законодавства.

Представником відповідача 2 - ТзОВ "РКФ - Інвест" 15.08.2013р. подано відзив б/н від 14.08.2013р. на позовну заяву, у якій він проти позовних вимог заперечував з наступних підстав:

- станом на дату прийняття рішення №6/8/32 восьмою сесією Тернопільської ради (а саме на 19.05.2011р.) Постанова Кабінету Міністрів України від 26.08.2009 року № 982 була чинною, а договори про встановлення особистих строкових сервітутів для розміщення малих архітектурних форм укладались 20.09.2011р. вже на виконання зазначеного рішення;

- встановлення особистих строкових сервітутів згідно договорів від 20.09.2011р. для розміщення малих архітектурних форм на земельних ділянках загальною площею 90,0 м. кв. та 141,0 м. кв. за адресою м. Тернопіль, вул. Білецька, 52 не суперечить ст. 99 Земельного Кодексу України, якою визначено види земельних сервітутів, серед яких, зокрема, і "інші земельні сервітути".

05.09.2013р. в судовому засіданні представник прокуратури повідомив суду, що ухвалою господарського суду Тернопільської області від 30.08.2013р. порушено провадження у справі № 921/883/13-г/4 за позовом Тернопільського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави бул. Т.Шевченка, 7, м. Тернопіль, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "РКФ-Інвест", вул. Білецька, 52, м. Тернопіль до відповідача - Тернопільської міської ради вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль про визнання незаконними та скасування рішень сесії Тернопільської міської ради № 6/8/35 від 19.05.2011р. "Про укладення договорів особистого строкового сервітуту" та № 6/13/78 від 16.08.2011р. "Про внесення доповнень до рішення міської ради від 19.05.2011р. № 6/8/35 "Про укладення договорів особистого строкового сервітуту".

Ухвалою від 05.09.2013 року провадження у справі № 921/723/13-г/4 зупинено до вирішення господарським судом Тернопільської області справи № 921/883/13-г/4 та набрання рішенням законної сили.

Враховуючи факт прийняття 13.11.2013р. судом рішення у справі № 921/883/13-г/4, яке набрало законної сили 03.12.2013р., ухвалою від 13.12.2013р. провадження у справі № 921/723/13-г/4 поновлено.

Представник прокуратури в судовому засіданні 19.12.2013р. позовні вимоги підтримав та подав заяву про уточнення позовних вимог №1016 від 18.12.2013р. в частині способу повернення зайнятих ТзОВ "РКФ -Інвест" земельних ділянок, згідно якої просить зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "РКФ-Інвест", вул. Білецька, 52, м. Тернопіль, ідент. код 36362355 повернути територіальній громаді міста Тернополя земельні ділянки, які знаходяться за адресою : м. Тернопіль, вул. Білецька, 52 загальною площею 90 м. кв. та 141 м. кв., кадастрові номери №6110100000020050084 та №6110100000020050085, привівши їх в первісний стан, шляхом знесення та вивезення малих архітектурних форм, яка прийнята судом та спір розглядається у відповідності до уточнених позовних вимог.

Відповідач 1 участь уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином ухвалою від 13.12.2013р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, вручене його представнику 17.12.2013р.

Відповідач 2 участь уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив. Ухвала від 14.11.2013р. направлена судом відповідачу за адресою, згідно позовної заяви №582 від 11.07.2013р., а саме: вул. Білецька, 52, м. Тернопіль, однак, повідомлення про вручення поштового відправлення станом на день розгляду справи відділом поштового зв'язку відправнику (господарському суду) не повернуто. Проте, враховуючи п. п. 4.1., 4.2. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12.12.2007р. № 1149 ( із наступними змінами і доповненнями), згідно яких нормативний строк пересилання рекомендованої письмової кореспонденції у межах міста становить 3 дні (враховуючи день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку), суд вважає, що відповідач 2 повідомлений належним чином про місце та час проведення судового засідання.

Розгляд справи відповідно до ст. 77 ГПК України відкладався на 05.09.2013р., також в судовому засіданні оголошувались перерви до 15.08.2013р., 29.08.2013р., 05.09.2013р. для надання можливості сторонам подати додаткові докази по справі, заперечення та прийняти участь у її розгляді.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідних клопотань представника позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представника позивача, оцінивши представлені докази в їх сукупності, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити. При цьому суд виходив із такого:

- 19 травня 2011 року восьмою сесією шостого скликання Тернопільської міської ради прийнято рішення №6/8/35 "Про укладення договорів особистого строкового сервітуту", яким надано право на укладення договорів особистого строкового сервітуту для обслуговування малих архітектурних форм та провадження підприємницької діяльності в місті Тернополі, відповідно до виданого дозволу на право розміщення об'єкту торгівлі згідно з додатком до даного рішення;

- рішенням сесії Тернопільської міської ради від 16.08.2011 року №6/13/78 "Про внесення доповнень до рішення міської ради від 19.05.2011 року №6/8/35 "Про укладення договорів особистого строкового сервітуту" доповнено розділ 5 Переліку місць для розміщення об'єктів дрібно-роздрібної торгівлі, наведеного в додатку до рішення сесії Тернопільської міської ради від 19.05.2011 року №6/8/35 "Про укладення договорів особистого строкового сервітуту" підпунктами згідно переліку, який додається;

- 20 вересня 2011 року на підставі зазначених рішень між Тернопільською міською радою (надалі - Власник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "РКФ-Інвест" (надалі - Сервітуарій) укладено два договори про встановлення особистих строкових сервітутів для розміщення малих архітектурних форм (надалі - Договори), згідно з умовами яких Власником виключно Сервітуарію встановлено особисті строкові сервітути на територію (об'єкт благоустрою) в м. Тернополі, на якій буде розміщуватись та використовуватися для провадження підприємницької діяльності МАФ загальною площею 90 кв.м. та 141 кв.м. відповідно (п. 1.1 Договорів);

- об'єктами особистих строкових сервітутів за цими Договорами є території в м. Тернополі за адресою: вул. Білецька загальною площею 90 кв.м. та 141 кв.м. відповідно, розташування та межі яких зазначено в Додатках до Договорів (п. 1.2 Договорів);

- згідно п. 1.3 Договорів особисті строкові сервітути встановлювались з ТзОВ "РКФ-Інвест" для влаштування тимчасових літніх відпочинкових майданчиків;

- у п.п. 2.1 та 2.2 Договорів сторони погодили, що вказані договори набувають чинності з моменту їх підписання і діють протягом терміну сезонної торгівлі ( з 1 квітня по 30 листопада);

- рішенням господарського суду від 13.11.2013р. у справі №921/883/13-г/4, яке набрало законної сили 03.12.2013р., визнано незаконним та скасовано рішення сесії Тернопільської міської ради № 6/13/78 від 16.08.2011р. "Про внесення доповнень до рішення міської ради від 19.05.2011р. № 6/8/35 "Про укладення договорів особистого строкового сервітуту"; в іншій частині позову - відмовлено;

- як випливає із матеріалів справи, оспорювані прокурором договори про встановлення особистих строкових сервітутів для розміщення малих архітектурних форм укладені між Тернопільською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "РКФ-Інвест" на підставі рішення Тернопільської міської ради №6/8/35 від 19.05.2011р. із змінами від 16.08.2011р. за №6/13/78, тобто саме на підставі рішення Тернопільської міської ради, яким внесено зміни у рішення від 19.05.2011р., і яке рішенням господарського суду від 13.11.2013р. у справі №921/883/13-г/4 визнано недійсним;

- рішенням господарського суду від 13.11.2013р. у справі №921/883/13-г/4 встановлено, що рішення сесії Тернопільської міської ради за №6/13/78 від 16.08.2011р. "Про внесення доповнень до рішення міської ради від 19.05.2011р. № 6/8/35 "Про укладення договорів особистого строкового сервітуту", яким доповнено розділ 5 Переліку місць для розміщення об'єктів дрібно-роздрібної торгівлі, наведеного в додатку до рішення сесії Тернопільської міської ради від 19.05.2011 року №6/8/35 "Про укладення договорів особистого строкового сервітуту" , прийняте відповідачем у період, коли Постанова Кабінету Міністрів України від 26.08.2009 року № 982 "Про затвердження Порядку розміщення малих архітектурних форм для провадження підприємницької діяльності", як підстава для прийняття рішення від 19.05.2011р. за №6/8/35, втратила чинність згідно з Постановою Кабінету Міністрів України за №548 від 25.05.2011р.;

- відповідно, рішення Тернопільської міської ради № 6/13/78 від 16.08.2011р. "Про внесення доповнень до рішення міської ради від 19.05.2011р. № 6/8/35 "Про укладення договорів особистого строкового сервітуту" визнано таким, що не відповідає вимогам законодавства, що визначає поняття та порядок встановлення земельних сервітутів, передбачений ст.ст. 98-99 Земельного Кодексу України;

- зазначені обставини враховані судом (відповідно до п. 2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013р. "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними") та визнані фактичними обставинами, з якими закон пов'язує настання відповідних наслідків;

- встановлення Тернопільською міською радою особистих строкових сервітутів для розміщення ТзОВ "РКФ-Інвест" малих архітектурних форм по вул. Білецька у м. Тернополі загальною площею 90,0 м.кв. та 141,0 м. кв. для влаштування тимчасових літніх відпочинкових майданчиків здійснено у період втрати чинності нормативного акта, про що зазначено у рішенні господарського суду від 13.11.2013р. у справі №921/883/13-г/4;

- згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3,5 та 6 статті 203 ЦК України, так як матеріали справи свідчать, що при укладенні договорів про встановлення особистих строкових сервітутів сторонами (Тернопільською міською радою та ТзОВ "РКФ-Інвест") не дотримано загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, які встановлені ст. 203 ЦК України;

- умови укладених між Тернопільською міською радою та ТзОВ "РКФ-Інвест" договорів від 20.09.2011р. про встановлення особистих строкових сервітутів встановлені в порядку і у спосіб, визначений нормативним актом, що втратив чинність, відповідно що і послужило підставою для визнання недійсним рішення № 6/13/78 від 16.08.2011р.;

- твердження відповідача - ТзОВ "РКФ-Інвест" про те, що станом на дату прийняття рішення восьмою сесією Тернопільської ради, а саме на 19.05.2011р., Постанова Кабінету Міністрів України від 26.08.2009 року № 982 була чинною, а договори про встановлення особистих строкових сервітутів для розміщення малих архітектурних форм укладались 20.09.2011р. вже на виконання зазначеного рішення не заслуговують на увагу, оскільки оспорювані прокурором договори укладено власне на підставі рішення Тернопільської міської ради №6/8/35 від 19.05.2011р. із змінами від 16.08.2011р. за №6/13/78, яке з огляду на зазначені вище обставини визнано незаконним та скасовано.

Крім цього, судом враховано, що поняття та зміст сервітуту визначені законодавством у главі 32 ЦК України.

Зокрема, ст.401 ЦК України передбачено, що сервітут - це право користування чужим майном, яке може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Статтею 403 ЦК України, визначено зміст сервітуту :

1. Сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном.

2. Сервітут може бути встановлений на певний строк або без визначення строку.

3. Особа, яка користується сервітутом, зобов'язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду.

4. Сервітут не підлягає відчуженню.

5. Сервітут не позбавляє власника майна, щодо якого він встановлений, права володіння, користування та розпоряджання цим майном.

6. Сервітут зберігає чинність у разі переходу до інших осіб права власності на майно, щодо якого він встановлений.

7. Збитки, завдані власникові (володільцеві) земельної ділянки або іншого нерухомого майна, особою, яка користується сервітутом, підлягають відшкодуванню на загальних підставах.

Відповідно до ст. 99 Земельного кодексу України власники або землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати встановлення таких земельних сервітутів:

а) право проходу та проїзду на велосипеді;

б) право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху;

в)право прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій;

г) право прокладати на свою земельну ділянку водопровід із чужої природної водойми або через чужу земельну ділянку;

ґ) право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку;

д) право забору води з природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право проходу до природної водойми;

е) право поїти свою худобу із природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право прогону худоби до природної водойми;

є) право прогону худоби по наявному шляху;

ж) право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд;

з) інші земельні сервітути.

Оскільки право сервітутного землекористування для розміщення та використання для провадження підприємницької діяльності МАФ, що було передбачене Порядком розміщення малих архітектурних форм для провадження підприємницької діяльності, фактично позбавляло власника земельної ділянки права володіти та користуватись нею, тому встановлення в оспорюваних договорах сервітутного землекористування у такий спосіб уже після втрати ним (Порядком) чинності суперечить законодавству України, що визначає поняття, зміст та види сервітутного землекористування.

Згідно з п. 2.9 абз. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013р. "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" у розгляді позовів про визнання недійсними правочинів, при вчиненні яких було застосовано нормативно-правові акти державних та інших органів, у подальшому скасовані (визнані нечинними або недійсними) згідно з судовими рішеннями, що набрали законної сили, господарським судам необхідно виходити з того, що сам лише факт такого скасування (визнання нечинним або недійсним) не може вважатися достатньою підставою для задоволення відповідних позовів без належного дослідження господарським судом обставин, пов'язаних з моментом вчинення правочину та з його можливою зміною сторонами з метою приведення у відповідність із законодавством.

Проте, відповідачі у своїх запереченнях не визнавали факту невідповідності умов договорів на встановлення особистих строкових сервітутів від 20.09.2011р. законодавству України, що регулює сервітутне землекористування, відповідно ними не подано жодних доказів в підтвердження приведення цих договорів у відповідність із законодавством.

Посилання відповідача 2 на те, що встановлення особистих строкових сервітутів згідно договорів від 20.09.2011р. для розміщення малих архітектурних форм на земельних ділянках загальною площею 90,0 м. кв. та 141,0 м. кв. за адресою м. Тернопіль, вул. Білецька, 52 не суперечить ст. 99 Земельного Кодексу України, якою визначено види земельних сервітутів, серед яких, зокрема, і "інші земельні сервітути" також не заслуговують на увагу, позаяк правова природа Порядку розміщення малих архітектурних форм для провадження підприємницької діяльності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2009 року № 982 , свідчить про явище тимчасового порядку, передбачене урядом для врахування органами місцевого самоврядування під час прийняття рішень щодо розміщення малих архітектурних форм соціально-культурного, побутового, торговельного та іншого призначення для провадження підприємницької діяльності, відповідно, такий спосіб встановлення земельних строкових сервітутів для встановлення МАФ не є аналогічним передбаченому главою 32 ЦК України та главою 16 Земельного кодексу України.

З огляду на встановлені судом обставини, вимоги Тернопільського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері Тернопільської області в частині визнання недійсними договорів від 20.09.2011р. про встановлення особистих строкових сервітутів для розміщення малих архітектурних форм підлягають до задоволення.

Інша частина позову про зобов'язання ТзОВ "РКФ-Інвест" повернути земельні ділянки, які знаходяться за адресою : м. Тернопіль, вул. Білецька, 52 загальною площею 90 м. кв. та 141 м. кв. , кадастрові номери №6110100000020050084 та №6110100000020050085 територіальній громаді міста Тернополя у первісному стані, шляхом знесення та вивезення малих архітектурних форм, підлягає задоволенню з огляду на таке:

- у відповідності з ст. 406 ЦК України визнання договору , що є підставою для встановлення сервітуту, недійсним є підставою для припинення і самого сервітуту;

- 20.09.2011р. особисті земельні сервітути на земельні ділянки по вул. Білецька, 52 у м. Тернополі для розміщення МАФ і такі на цих земельних ділянках ТзОВ "РКФ-Інвест" розміщені, що підтверджується поданими прокуратурою доказами: витягом із Генплану та експлікації будівель і споруд, та не оспорено відповідачами;

- згідно з ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення і одним із способів захисту прав є відновлення становища, яке існувало до порушення;

- статтею 152 Земельного кодексу України встановлено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється в тому числі шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав (п.3 п.п. б) ст. 152 ЗК України);

- у ч. 3 ст. 207 Господарського кодексу України зазначено, що виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним, припиняється з дня набрання рішенням суду законної сили та передбачається можливість визнання зобов'язання недійсним на майбутнє;

- враховуючи, що із договорів про встановлення особистих строкових сервітутів від 20.09.2011р. випливає, що зобов'язання за цими договорами може бути припинено лише на майбутнє, так як неможливо повернути усе одержане за ним, тому господарський суд, визнаючи ці договори недійсними, приходить до висновку про припинення зобов'язань за ними на майбутнє (п. 2.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.05.2013р. №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними");

- тобто, враховуючи характер такого виду договорів, за якими відновити сторони в первинне положення практично неможливо, тому у такій ситуації припинення договорів, визнаних судом недійсними, відбувається на майбутнє;

- відповідно до ст. 216 ЦК України по недійсній угоді кожна із сторін зобов'язана повернути другій все одержане за угодою та, враховуючи, що Договори від 20.09.2011р. підлягають припиненню на майбутнє і двостороння реституція за такими договорами не проводиться, передані земельні ділянки, які перебувають у фактичному користуванні відповідача 2 на підставі спірних договорів, підлягають поверненню громаді міста у попередньому стані.

Згідно ст. 49 ГПК України судовий збір в розмірі подвійної ставки, встановленої для заяв немайнового характеру ( з урахуванням п. 2.11 Постанови Пленуму ВГСУ від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", яким визначено, що у разі об'єднання у позовній заяві двох або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог) покладається на відповідачів у справі.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним договір від 20.09.2011р. про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення малої архітектурної форми, укладений між Тернопільською міською радою, вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль, ідент. код 34334305 та Товариством з обмеженою відповідальністю "РКФ-Інвест", вул. Білецька, 52, м. Тернопіль, ідент. код 36362355, зареєстрований в книзі реєстрації договорів сервітутного користування за №113 від 21.09.2011р., зареєстрований в Управлінні Держкомзему у м. Тернополі, про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 11.07.2012р. за №6110100000020050084501.

3. Визнати недійсним договір від 20.09.2011р. про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення малої архітектурної форми, укладений між Тернопільською міською радою, вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль, ідент. код 34334305 та Товариством з обмеженою відповідальністю "РКФ-Інвест", вул. Білецька, 52, м. Тернопіль, ідент. код 36362355, зареєстрований в книзі реєстрації договорів сервітутного користування за №112 від 21.09.2011р., зареєстрований в Управлінні Держкомзему у м. Тернополі, про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 11.07.2012р. за №6110100000020050085501.

4. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "РКФ-Інвест", вул. Білецька, 52, м. Тернопіль, ідент. код 36362355 повернути територіальній громаді міста Тернополя земельні ділянки, які знаходяться за адресою : м. Тернопіль, вул. Білецька, 52, загальною площею 90 м. кв. та 141 м. кв., кадастрові номери №6110100000020050084 та №6110100000020050085, привівши їх у первісний стан, шляхом знесення та вивезення малих архітектурних форм.

5. Стягнути з Тернопільської міської ради, вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 34334305 в доход Державного бюджету України - 1147 (одну тисячу сто сорок сім) грн. 00 коп. судового збору.

6. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "РКФ-Інвест", вул. Білецька, 52, м. Тернопіль, ідент. код 36362355 в доход Державного бюджету України - 1147 (одну тисячу сто сорок сім) грн. 00 коп. судового збору.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Повне рішення складено 27.12.2013 р.

Суддя Н.М. Бурда