Постанова

від 05.12.2013 по справі 818/8261/13-а

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2013 р. Справа №818/8261/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соп'яненка О.В.

за участю секретаря судового засідання - Усенко І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Богдан-Авто Суми" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, який мотивує тим, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача, за наслідками якої винесено 04 жовтня 2013 року податкові повідомлення-рішення про збільшення зобов'язання позивача з податку на додану вартість, зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість, збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток. Вважає податкові повідомлення-рішення протиправними.

Відповідачем безпідставно включено до складу доходу, з якого сплачується податок на прибуток, позику отриману від ПАТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний фонд "Богдан-Капітал". Отримані кошти є саме позикою за договором, а не фінансовою допомогою, як стверджує відповідач.

Позивач надає послуги з ремонту та технічного обслуговування автомобілів, для чого в періоді, який перевірявся, придбавав запасні частини та матеріали у представників виробників автомобілів в Україні. Операції оформлені належним чином складеними документами. Відповідачем зроблено висновок про безтоварність операцій лише через відсутність товарно-транспортних накладних. Такий висновок є протиправним. Товари отримувались позивачем за договорами, умовами яких передбачено доставку придбаних товарів до складу позивача за рахунок продавця. Товарно-транспортні накладні не є для позивача бухгалтерським документом. Крім того, більшість поставок здійснювалась через оператора поштового зв'язку ТОВ "Нова Пошта". Послуга замовлялась постачальником. Накладні на отримання товару маються в наявності та надавались на перевірку. Збільшення по цих операціях зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток та зменшення від'ємного значення по податку на додану вартість є безпідставним.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню. Судом встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Богдан-Авто Суми". За наслідками перевірки 04 жовтня 2013 року винесено податкові повідомлення-рішення №0000582203, яким збільшено суму зобов'язання з податку на прибуток на 1 386 186 грн. за основним платежем та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 346 546 грн. 50 коп.; № 0000592203, яким збільшено суму зобов'язання з податку на додану вартість на 614 874 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 153 718 грн. 50 коп.; № 0000602203, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 1823 грн. (т.1 а.с. 149-151).

Відповідно до акту перевірки, відповідачем зроблено висновок про те, що в порушення вимог Податкового кодексу України позивачем не віднесено в 2012 році до складу доходів, які підлягають оподаткуванню податком на прибуток, 3285000 грн. фінансової допомоги. Особа від якої позивач отримав кошти за договором позики не є кредитною установою та немає права видавати позики, а тому такі кошти необхідно вважати поворотною фінансовою допомогою. Враховуючи, що кошти отримано від засновника та не повернуто протягом 365 днів, позивач мав включити отримані суми до складу доходів. Суд вважає, що такий висновок не відповідає фактичним обставинам та суперечить вимогам закону.

Відповідно до ст. 14 п. 14.1.257 ПК України поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення. Відповідно до ст. 135 п. 135.1 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу. Відповідно до п.п. 135.5.5 ПК України до інших доходів віднесено суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу.

Судом встановлено, що позивачем укладено з ТОВ "Компанія з управління активами "Ф`южн Капітал Партнерз", яке діє від імені та за рахунок ПАТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний фонд "Богдан-Капітал", договори позики: № П-47/11 від 20.10.2011 року на суму 1390000 грн., № П-127/11 від 28.12.2001 року на суму 1895000 грн., № П-20/12 від 18.01.2012 року на суму 280000 грн.№ П-66/12 від 02.03.2012 року на суму 240683 грн., № П-105/12 від 18 квітня 2012 року на суму 950000 грн. (т. 1. а.с. 152-166). Відповідно до умов договорів кошти отримувались позивачем від ПАТ "Закритий не диверсифікований венчурний корпоративний фонд "Богдан-Капітал" на умовах повернення та зі сплатою за користування коштами 18% річних. Як встановлено в ході перевірки відповідачем та не оспорюється позивачем, за вказаними договорами заборгованість перед позикодавцем становить 3285000 грн. Суд вважає безпідставним твердження відповідача, що кошти надавались ТОВ "Компанія з управління активами "Ф`южн Капітал Партнерз", оскільки в п. 1.1. усіх зазначених договорів передбачено надання позики за рахунок активів ПАТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний фонд "Богдан-Капітал". ТОВ "Компанія з управління активами "Ф`южн Капітал Партнерз" діє на підставі договору з ПАТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний фонд "Богдан-Капітал" (т. 3 а.с. 60-66). Також суд вважає безпідставним твердження відповідача про те, що ТОВ "Компанія з управління активами "Ф`южн Капітал Партнерз" та ПАТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний фонд "Богдан-Капітал" не є фінансовими установами та не мають права надавати позики. Відповідно до копій ліцензій ТОВ "Компанія з управління активами "Ф`южн Капітал Партнерз" здійснює професійну діяльність на фондовому ринку - діяльність з управління активами інституційних інвесторів (діяльність з управління активами) (т. 3 а.с. 58-59). Відповідно до копій свідоцтв ПАТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний фонд "Богдан-Капітал" включено до державного реєстру фінансових установ, які надають фінансові послуги на ринку цінних паперів та внесено до Єдиного державного реєстру інститутів спільного інвестування, тобто товариство, за рахунок активів якого позивач отримав позику, є фінансовою установою (т. 3 а.с. 69-70). Вирішуючи питання про можливість надання ПАТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний фонд "Богдан-Капітал" позик, суд виходить з наступного. Відповідно до інвестиційної декларації ПАТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний фонд "Богдан-Капітал" до складу активів Фонду можуть входити боргові зобов'язання з урахуванням вимог та/або обмежень, встановлених чинним законодавством України та нормативно-правовими актами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Такі зобов'язання можуть бути оформлені векселями, заставними, договорами позики та в інший спосіб, не заборонений законодавством України. Активи Фонду, крім іншого, формуються за рахунок інших доходів від інвестиційної діяльності (проценти за позиками, . орендні (лізингові) платежі (т. 3 а.с. 67).

Відповідно до ст. 29 Закону "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)" (діяв на момент виникнення правовідносин та укладання договорів позики) управління активами інститутів спільного інвестування (ІСІ) здійснює компанія з управління активами (КУА). Відповідно до ст. 30 цього Закону КУА під час провадження нею діяльності з управління активами ІСІ не має права, зокрема: надавати позику або кредит за рахунок активів ІСІ, укладати договори купівлі-продажу, позики або кредиту з пов'язаними особами, крім договорів з торговцями цінними паперами щодо розміщення та викупу цінних паперів ІСІ. Разом з тим, статтею 34 Закону "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)" до складу активів венчурного фонду можуть входити боргові зобов'язання емітентів, частка у корпоративних правах яких входить до складу активів цього фонду. Такі зобов'язання можуть бути оформлені векселями, облігаціями (у тому числі конвертованими) та договорами позики. При цьому також зазначено, що надання позик третім особам за рахунок грошових коштів венчурного фонду не дозволяється.

З урахуванням викладеного можна зробити такі висновки про те, що корпоративний інвестиційний фонд не має права надавати кредити але має право надавати позики тим емітентам, частка у корпоративних правах яких входить до складу активів цього фонду. Відповідно до протоколу № 1 загальних зборів учасників ТОВ "Богдан-Авто Суми" від 19 вересня 2011 року ПАТ "Закритий не диверсифікований венчурний корпоративний фонд "Богдан-Капітал" увійшло до складу засновників товариства та отримало частку в розмірі 9% голосів, що належала ОСОБА_2 (т. 3 а.с. 32-33). На момент укладання договорів позики частка в ТОВ "Богдан-Авто Суми" вже входила до складу активів ПАТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний фонд "Богдан-Капітал".

На підставі викладеного, суд вважає, що відповідачем безпідставно застосовано до зазначених правовідносин положення статті 135 ПК України. Кошти отримані позивачем не є фінансовою допомогою в розумінні вказаної норми. Позивач правомірно, з посиланням на п.п. 153.4.1 ПК України, не включив суми, отримані від ПАТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний фонд "Богдан-Капітал" до складу доходів, що підлягають оподаткуванню податком на прибуток.

Відповідно до акту перевірки, відповідачем зроблено висновок про безпідставне формування позивачем витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту по операціях з придбання запасних частин матеріалів у ТОВ "Хюмер Україна", ТОВ "Хюндай Мотор", ТОВ "Субару Україна". Такий висновок обґрунтовується тим, що відповідачем не надано на перевірку товарно-транспортних накладних, а тому фактичне отримання товарів від зазначених осіб не підтверджується.

Відповідно до ст. 135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу. Відповідно до ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, інших витрат, визначених в порядку передбаченому Податковим кодексом України. Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку. Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Відповідно до ст. 198 п. п. 198.2-198.3 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Судом встановлено, що позивачем 11 жовтня 2011 року укладено договір поставки товару № 97 з ТОВ "Хюмер України", найменування, кількість ат вартість якого визначається в накладних. Товар може бути отриманий покупцем на складі постачальника, а за згодою сторін можлива доставка постачальником до складу покупця. Перехід права власності відбувається в момент отримання товару покупцем чи уповноваженим експедитором (т. 1 а.с. 187-189).

31 грудня 2011 року позивачем укладено з ТОВ "Хюндай Мотор Україна" дилерський договір № ДД0057 відповідно до умов якого останнє зобов'язане постачати позивачу запасні частини та матеріали для ремонту та обслуговування автомобілів (т. 1. а.с. 190-194).

31 січня 2012 року позивачем укладено партнерський договір № 14-БАСУМ/01-12 з ТОВ "Субару Україна" за умовами якого останнє також зобов'язалось постачати позивачу запасні частини та матеріали для ремонту та обслуговування автомобілів (т. 1 а.с.195-207).

В періоді, який перевірявся, позивачем відповідно до умов наведених договорів придбавались запасні частини та матеріали. Оплата проведена в безготівковій формі, що підтверджується випискою по рахунку в банку (т. 1 а.с. 167-183). При цьому оформлювались видаткові та податкові накладні, документи складського обліку, що підтверджується реєстрами прибуткових документів, отриманих податкових накладних, реєстром складський документів та не оспорюється відповідачем (т. 1 а.с. 208-235, т. 2 а.с. 1-59). Використання придбаних товарів при ремонті та обслуговуванні автомобілів оформлювалось документами про рух товарно-матеріальних цінностей, актами виконаних робіт, реєстри яких надано позивачем (т. 2 а.с. 60-135). Ця обставина відповідачем також не оспорюється. Витрати на придбання товарів відображено позивачем в складі витрат в деклараціях з податку на прибуток підприємств, а податок на додану вартість, сплачений в ціні товару, в складі податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість (т. 1 а.с. 147-218).

Як вбачається з акту перевірки, єдиною підставою для неврахування вказаних документів є неподання позивачем товарно-транспортних накладних. На переконання суду, таке твердження не відповідає фактичним обставинам. Відповідно до акту перевірки, вона проводилась в період з 19.08.2013 року по 28.08.2013 року. 28.08.2013 року ДПІ у м. Сумах письмовим запитом № 4667/18-19-22-04 вимагається надати пояснення та документи на підтвердження придбання автозапчастин. Крім іншого, вимагається надати транспортні документи. (т. 1 а.с. 131). Відповідно до супровідного листа вих. № 452 від 29.08.2013 року позивачем надано відповідачу документи, зазначені в запиті. Перелік документів в супровідному листі не наведено, однак відповідачем акти про відмову надати документи у відповідності до п. 85.6 ст. 85 ПК України не складались. Крім того, позивачем 24.09.2013 року подано заперечення на акт перевірки (т. 1 а.с. 133-142). Разом з запереченнями подано документи, в тому числі копії товарно-транспортних накладних. Заперечення були розглянуті відповідачем, однак у відповіді на заперечення не наведено будь-яких мотивів неприйняття до уваги наданих товарно-транспортних накладних. Відповідно ж до вимог абзацу другого п. 44.6 ст. 44 ПК України документи, подані платником податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

На підставі викладеного, суд вважає, що позивачем правомірно віднесено до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкту оподаткування податком на прибуток витрати на придбання запасних частин та матеріалів у ТОВ "Хюмер Україна", ТОВ "Хюндай Мотор", ТОВ "Субару Україна", а податок на додану вартість, сплачений в ціні таких товарів, правомірно відображено в складі податкового кредиту.

Суд приходить до переконання, що відповідачем не доведено правомірності прийнятих ним рішень, а податкові повідомлення-рішення від 04 жовтня 2013 року №0000582203, яким збільшено суму зобов'язання з податку на прибуток на 1 386 186 грн. за основним платежем та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 346 546 грн. 50 коп.; № 0000592203, яким збільшено суму зобов'язання з податку на додану вартість на 614 874 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 153 718 грн. 50 коп.; № 0000602203, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 1823 грн. Є протиправними та підлягають скасуванню.

На підставі ст. 94 КАС України суд вважає необхідним стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "Богдан-Авто Суми" судовий збір, сплачений при зверненні до суду, в сумі 2294 грн.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Богдан-Авто Суми" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 04 жовтня 2013 року № 0000582203, яким збільшено суму зобов'язання з податку на прибуток на 1 386 186 грн. за основним платежем та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 346 546 грн. 50 коп.; № 0000592203, яким збільшено суму зобов'язання з податку на додану вартість на 614 874 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 153 718 грн. 50 коп.; № 0000602203, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану варість на 1823 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Богдан-Авто Суми" (вул. Черепіна, 21а, м. Суми, Сумська область, 40000, ідентифікаційний код 37784932) судовий збір в розмірі 2294 грн. 00 коп., сплачений при зверненні до суду.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) О.В. Соп'яненко

З оригіналом згідно

Суддя О.В. Соп'яненко