Постанова

від 09.01.2014 по справі 812/5740/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Качуріна Л.С.

Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2014 року справа №812/5740/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Сіваченка І.В.

суддів Васильєвої І.А., Шишова О.О.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2013 року у справі № 812/5740/13-а за позовом Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення суми фінансової санкції у розмірі 1700,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2013 року Інспекція з питань захисту прав споживачів у Луганській області звернулася до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_2 про стягнення суми фінансової санкції у розмірі 1700,00 грн.

Позов вмотивовано тим, що 19 квітня 2013 року на фасадній стороні магазину відповідача, що по АДРЕСА_2, було зафіксовано ознаки порушення частини другої статті 22 Закону України від 03.07.1996 № 270/96-ВР «Про рекламу» (далі - Закон № 270/96-ВР), а саме: розміщення реклами алкогольних напоїв засобами зовнішньої реклами, про що був складений протокол №33 від 19.04.2013 року. Рішенням №33 від 19.04.2013 року було розпочато справу про порушення законодавства України про рекламу, розгляд якої був призначений на 13.05.2013 року, та на адресу відповідача 26.04.2013 року був направлений рекомендований лист №851/2-5/4 про надання документів, що підтверджують вартість реклами, копію свідоцтва про державну реєстрацію як суб'єкта господарювання. Але на засідання з розгляду зазначеної справи відповідач не з'явився, запитуваних документів не надав, клопотань про перенесення терміну розгляду справи не заявив, про що був складений протокол №33 від 13.05.2013 року. За порушення п.6 ст.27 Закону № 270/96-ВР, яке виявилося в ненаданні інформації щодо вартості розповсюджуваної реклами, рішенням на відповідача накладений штраф у розмірі 1700 грн., яке було надіслано відповідачу, але штраф не сплачений.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2013 року у справі № 812/5740/13-а у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та постановити нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначені доводи, аналогічні позовній заяві.

Відповідач надіслав письмові заперечення на апеляційну скаргу, якою просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Всі особи, які беруть участь у справі, до апеляційного суду не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому згідно пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

ФОП ОСОБА_2 зареєстрований виконавчим комітетом Стахановської міської ради Луганської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: 94000, АДРЕСА_1.

Згідно Ліцензії № НОМЕР_2 відповідач має право здійснювати роздрібну торгівлю алкогольними напоями, господарську діяльність в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1» по АДРЕСА_2 здійснює відповідно до договору про співробітництво та організацію взаємодії від 01.01.2012 року, укладеним з ФОП ОСОБА_4

Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 270/96-ВР контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень: спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами; Антимонопольний комітет України - щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції; Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення - щодо телерадіоорганізацій усіх форм власності; Міністерство фінансів України - щодо реклами державних цінних паперів; Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку - щодо реклами на фондовому ринку; спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань містобудування та архітектури - щодо спорудження житлового будинку.

Наведена норма свідчить, що позивач - Інспекція з питань захисту прав споживачів у Луганській області (далі - Інспекція) належить до категорії суб'єктів, уповноважених здійснювати контроль за дотриманням законодавства про рекламу в межах визначених законодавством повноважень.

Особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону, що передбачено частиною статті 27 Закону № 270/96-ВР.

Таким чином, закон передбачає встановлення вини відповідача в порушенні порядку розповсюдження реклами.

Відповідач вказує на те, що ніякої реклами алкоголю на магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1» в м. Стаханові ним не розміщувалось, вказана реклама не розповсюджувалась, також позивачем не встановлено, що відповідач є замовником вказаної реклами.

В обґрунтування підстав для винесення рішення № 0033 від 13.05.2013 року про накладення на відповідача штрафу в сумі 1700,00 грн. позивачем зазначені наступні обставини.

19.04.2013 року на фасадній стороні магазину відповідача по АДРЕСА_2 було зафіксовано ознаки порушення частини другої статті 22 Закону № 270/96-ВР у вигляді розміщення реклами алкогольних напоїв засобами зовнішньої реклами, про що був складений протокол №33 від 19.04.2013 року. Рішенням №33 від 19.04.2013 року за даним фактом було розпочато справу, розгляд якої був призначений на 13.05.2013 року, про що повідомили відповідача.

Відповідно до статті 16 Закону № 270/96-ВР, розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Але засобами зовнішньої реклами реклама алкогольних напоїв заборонена, така заборона міститься в частині другій статті 22 Закону № 270/96-ВР.

Відмовляючи в задоволенні позову, місцевий суд зазначив, що відсутнє правове регулювання процедури складання протоколів про адміністративні правопорушення та про порушення законодавства про рекламу уповноваженими на те особами Держспоживінспекції та її територіальних органів. Також порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення за порушення законодавства про рекламу ані КУпАП, ані іншими законами не передбачений.

Судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

На Відповідача був накладений штраф у вигляді 1700 грн. за не виконання законних вимог державного органу, а саме, за порушення п. 6 ст. 27 Закону № 270/96-ВР, тобто за не надання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами. Рішення від 13.05.2013 № 0033 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, надіслано Відповідачу рекомендованим листом з повідомленням 18.05.2013 року.

Відповідно до вимог частини шостої статті 27 Закону № 270/96-ВР особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, відповідальність за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальним органам, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

19 квітня 2013 року на фасадній стороні магазину ФОП ОСОБА_2 по АДРЕСА_2, зафіксовано ознаки порушення частини другої статті 22 Закону № 270/96-ВР, а саме: розміщення реклами алкогольних напоїв засобами зовнішньої реклами. Про порушення з боку ФОП ОСОБА_2 законодавства про рекламу, спеціалістом Інспекції складений протокол № 33 від 19.04.2013.

Частиною другою статті 22 Закону № 270/96-ВР передбачено, що реклама алкогольних напоїв, реклама знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої, забороняється засобами зовнішньої реклами.

Рішенням від 19.04.2013 № 33 було розпочато справу про порушення ФОП ОСОБА_2 законодавства України про рекламу. Розгляд справи було призначено на 13.05.2013 р., про що на адресу підприємця 26.04.2013 був направлений рекомендований лист № 851/2-5/4. У вказаному листі Відповідачу було запропоновано надати документи, підтверджуючи вартість реклами, а також копію свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта господарювання.

Частиною другою статті 26 Закону № 270/96-ВР передбачено, що на вимогу органів державної влади, на які покладено контроль за дотриманням законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні чи письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також; іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Органи державної влади зобов'язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними законодавства про рекламу не пізніш, як за три дні до такого розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день.

Відповідачу було доведено, що ненадання документів, щодо вартості розповсюдженої реклами, тягне за собою накладення штрафу відповідно до частини шостої статті 27 Закону № 270/96-ВР у розмірі 100 неоподаткованих доходів громадян.

На засідання розгляду справи про порушення законодавства про рекламу Відповідач не з'явився, необхідні документи не надав, клопотань про перенесення термінів розгляду справи не заявляв, про що був складений протокол № 33 від 13.05.2013.

Судом першої інстанції підтверджено факт того, що відповідач отримав лист Інспекції № 851/2-5/4, однак нібито по мобільному телефону повідомив про неможливість приїхати до Інспекції. Судом першої інстанції була витребувана розпечатка дзвінків з мобільного телефону Відповідача за 13.05.2013 і факт того, що він дзвонив на мобільні або міські телефони Інспекції і її співпрацівників, не підтвердився.

За порушення частини шостої статті 27 Закону № 270/96-ВР, а саме: за не надання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами, на Відповідача накладено штраф у розмірі 1700 грн. (100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян). Рішення від 13.04.2013 № 0033 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, надіслано ОСОБА_2 рекомендованим листом з повідомленням 18.05.2013 року.

Відповідно до вимог частини шостої статті 27 Закону № 270/96-ВР особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, відповідальність за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальним органам, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На сьогоднішній день рішення Інспекції про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, Відповідачем не виконано.

Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 р. № 693. Пунктом 14 вказаного Порядку передбачено, що Держспоживінспекція та її територіальні органи повідомляють рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справи не пізніш як за три дні до дати розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день.

Пунктом 18 Порядку передбачено, що за результатами розгляду справи приймається рішення, що оформлюється у двох примірниках, один залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку.

Таким чином, законодавством про рекламу не передбачено, як саме здійснюється порядок надіслання повідомлень, або надіслання прийнятих Інспекцією рішень порушникам Закону № 270/96-ВР. Відтак, надсилаючи на адресу Відповідача рекомендований лист, Інспекція цілком виконала вимоги діючого Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу.

Тобто, всі дії Інспекції з накладення штрафу за вказане порушення законодавства про рекламу, чітко передбаченні «Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 р. № 693.

Спеціалісти Інспекції діяли чітко в межах вказаного нормативного правового акту. Тому суд першої інстанції помилково посилається на положення Кодексу України про адміністративні правопорушення. Процедура накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу передбачена Законом № 270/96-ВР і ніякого відношення до протоколів та постанов про адміністративне правопорушення не має.

На підставі наведеного, місцевий суд неправомірно вважав, що позовні вимоги Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області не підлягають задоволенню.

Та обставина, що в проекті рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу спочатку була допущена описка щодо розміру штрафу, не впливає на сутність цього спору. По-перше, ця описка була виправлена (а.с.79,80), по-друге, розмір штрафу в 1700 грн. відповідає встановленому законодавством, а по-третє, рішення про застосування фінансових санкцій взагалі не було оскаржено відповідачем.

Факт того, що магазин належить на праві власності ОСОБА_4, також не впливає на суть спору, оскільки у останньої серед видів господарської діяльності відсутнє право торгівлі алкогольними напоями (а.с.50), в той час як у ФОП ОСОБА_2 таке право наявне (а.с.39,40).

На спірні правовідносини також не поширюються положення Порядку перевірки діяльності суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, в тому числі, ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також правил торгівлі і надання послуг, затверджений наказом № 310 Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. Додержання законодавства про рекламу суб'єктами господарювання врегульовано спеціальними нормативно-правовими актами, як то Законом № 270/96-ВР та Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 р. № 693.

Колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції постановлене судове рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 199, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області - задовольнити повністю.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2013 року у справі № 812/5740/13-а - скасувати.

Позовні вимоги Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення суми фінансової санкції у розмірі 1700,00 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 штраф у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень до Державного бюджету УДКС у м. Стаханові Луганської області МФО 804013, р/р 31114106700085, ін. код 37976658, код плат. 21081100, символ 106 відповідно до рішення Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 13.04.2013 № 0033.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий: І.В.Сіваченко

Судді: І.А.Васильєва

О.О.Шишов