Ухвала

від 18.12.2013 по справі 2а/0370/593/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" грудня 2013 р. м. Київ К/9991/74282/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2012 у справі №2а/0370/593/12 (№95018/12/9104) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь Ліс Сервіс» до Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

На розгляд суду передано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь Ліс Сервіс» (далі-ТОВ «Волинь Ліс Сервіс», позивач) до Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби (далі - Нововолинська ОДПІ, відповідач) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 02.12.2011 №0000252301/423.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 19.04.2012 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2012 постанову Волинського окружного адміністративного суду від 19.04.2012 скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Нововолинська ОДПІ 21.11.2012 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 03.12.2012 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2012 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що Нововолинською ОДПІ на підставі направлень від 24.10.2011, відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, ст.77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України, постанови старшого слідчого СУ УМВС України у Волинській області «Про призначення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Волинь Ліс Сервіс» по кримінальній справі №30-020-11, порушеній за 4.1 ст. 358, ч.5 ст. 191 Кримінального кодексу України, та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на четвертий квартал 2011 року, була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Волинь Ліс Сервіс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 28.07.2010 по 30.06.2011, за результатами якої складено акт від 18.11.2011 №942-2301/37225588.

На підставі вказаного акту податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 02.12.2011 №0000252301/423 про визначення податку на додану вартість розмірі 1566166,75грн., у тому числі 1375554,00грн. основного платежу та 190612,75грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Підставою для визначення податкових зобов'язань слугував висновок податкового органу про порушення позивачем ст.3, ст.4, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» внаслідок неправомірного формування податкового кредиту за господарськими операціями з ПП «ЛВ-Ресурс» та щодо придбання основних засобів та матеріалів, придбаних не за власні кошти, а за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення вугледобувних регіонів.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з недоведеності факту придбання позивачем товарів ПП «ЛВ-Ресурс» з огляду на відсутність у останнього основних засобів та неможливості віднесення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплаченої при придбанні товарів чи основних фондів за рахунок капітальних трансферів.

Разом з тим, судом першої інстанції залишено поза увагою, що відповідно до приписів п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України у разі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність перевірки податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Вказаною нормою передбачено, що матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Таким чином, матеріали перевірки та висновки органу державної податкової служби, викладені в акті перевірки від 18.11.2011 №942-2301/37225588, що проведена, зокрема, на підставі постанови старшого слідчого СУ УМВС України у Волинській області «Про призначення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Волинь Ліс Сервіс» по кримінальній справі №30-020-11, порушеній за 4.1 ст. 358, ч.5 ст. 191 Кримінального кодексу України, до дня набрання законної сили відповідним рішенням у кримінальній справі, можуть бути оцінені як докази виключно у рамках розслідування та розгляду такої кримінальної справи і не можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення про визначення платникові податків розрахованого за результатами такої перевірки грошового зобов'язання.

З огляду на зазначене, слід погодитися з висновком суду апеляційної інстанції щодо неправомірності податкового повідомлення-рішення від 02.12.2011 №0000252301/423.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, та ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

---

Т.М. Шипуліна

Судді:

---

Л.І. Бившева

---

А.М. Лосєв