Ухвала

від 09.01.2014 по справі 4-269/2010

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №4-269/2010 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1 Номер провадження 10/788/2/14 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія -

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2014 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5

прокурора - ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми матеріали справи за апеляцією захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 26 грудня 2013 року, якою відмовлено у задоволенні його клопотання про відновлення пропущеного строку та визнано апеляцію на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 15 березня 2010 року, такою, що не підлягає розгляду,

ВСТАНОВИЛА:

18 грудня 2013 р. до Зарічного районного суду м. Суми звернувся захисник обвинуваченого ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_7 з клопотанням про відновлення пропущеного строку для подачі апеляції на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 15 березня 2010 р., якою було залишено без задоволення скаргу ОСОБА_8 на постанову старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами внутрішніх справ при провадженні дізнання та досудового слідства прокуратури Сумської області від 01 лютого 2010 року про відмову у порушенні кримінальної справи відносно працівників міліції. Своє клопотання адвокат мотивував наявністю грубих порушень кримінально-процесуального закону під час проведення досудового слідства та допуском його до участі у справі як захисником лише 03 травня 2012 р., що, на його думку, є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.

Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 26 грудня 2013 р. було відмовлено адвокату ОСОБА_7 у задоволенні його клопотання за необґрунтованістю. При цьому своє рішення суд обґрунтував тим, що як обвинувачений, так і його захисник скористалися правом на оскарження постанови, а апелянтом не було надано доказів пропуску строку звернення з апеляцією в грудні 2013 року, коли до справи він був допущений у травні 2012 року.

В поданій апеляції захисник обвинуваченого ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_7 просить скасувати постанову суду у зв`язку з її незаконністю і необґрунтованістю та відновити пропущений строк для подачі апеляції на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 15 березня 2010 р., оскільки він був допущений до участі у справі як захисник 03 травня 2012 р. і його доводи як захисника під час апеляційного розгляду оскаржуваної постанови не були предметом розгляду.

Вислухавши доповідь судді, адвоката ОСОБА_7 , який підтримав свою апеляцію та просив відновити йому строк на апеляційне оскарження судового рішення, думку прокурора про залишення постанови суду без зміни, а апеляцію захисника без задоволення, виконавши вимоги ст.318 КПК України 1960 р., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи поданої апеляції, колегія суддів вважає, що вказана вище апеляція адвоката ОСОБА_7 задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 236-2 КПК України 1960 року, апеляція на постанову судді про залишення скарги на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи подається до апеляційного суду протягом 7 діб, а згідно приписів ст.353 цього Кодексу, у разі пропуску строку на апеляційне оскарження з поважних причин особи, які мають право на подання апеляції, можуть заявити клопотання перед судом, який постановив рішення, про відновлення пропущеного строку.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Зарічного районного суду м. Суми від 15 березня 2010 р. ОСОБА_8 було відмовлено в задоволенні його скарги на постанову старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами внутрішніх справ при провадженні дізнання та досудового слідства прокуратури Сумської області від 01 лютого 2010 року про відмову у порушенні кримінальної справи відносно працівників міліції.

22 березня 2010 року ОСОБА_8 подав апеляцію на вищевказану постанову суду.

15 квітня 2010 року ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Сумської області постанова Зарічного районного суду м. Суми від 15 березня 2010 р., якою скарга ОСОБА_8 на постанову про відмову у порушенні кримінальної справи залишена без задоволення, була залишена без зміни, а подана на неї апеляція без задоволення.

18 грудня 2013 року до Зарічного районного суду м. Суми надійшло клопотання нового захисника ОСОБА_8 про відновлення строку на апеляційне оскарження та апеляція на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 15 березня 2010 року.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції цілком обґрунтовано і вірно відмовив захиснику ОСОБА_7 в задоволенні його клопотання про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови Зарічного районного суду м. Суми від 15 березня 2010 р. з тих підстав, що строк був пропущений без поважних на то причин. При цьому, колегія суддів враховує і той факт, що обвинувачений вже скористався в повному обсязі свої правом на апеляційне оскарження вказаного судового рішення.

Що стосується доводів апеляції захисника ОСОБА_7 про те, що наведені судом в постанові мотиви не є підставами для відмови у задоволенні його клопотання, то колегія суддів не може прийняти їх до своєї уваги, оскільки постанова суду належним чином вмотивована і винесена судом з врахуванням вимог кримінально-процесуального закону.

Керуючись ст.ст.362, 365, 366 і 377 КПК України 1960 року; п.п.11 і 13 розділу XI Перехідні положення КПК України 2012 року, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Постанову Зарічного районного суду м. Суми від 26 грудня 2013 року, якою відмовлено у задоволенні його клопотання про відновлення пропущеного строку та визнано апеляцію на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 15 березня 2010 року, такою, що не підлягає розгляду залишити без зміни, а апеляцію адвоката ОСОБА_7 на цю постанову без задоволення.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4