Ухвала

від 22.12.2006 по справі 5/449пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/449пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

УХВАЛА

22.12.06                                                                                 Справа № 5/449пд.

Господарський суд Луганської області у складі головуючого судді Закропивного О.В., при секретарі Агафоновій С.В., розглянувши матеріали  за позовом:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" (м. Луганськ) до:

1-го відповідача: Управління державного казначейства в Луганській області (м. Луганськ);

2-го відповідача: Головного фінансового управління Луганської обласної державної адміністрації (м. Луганськ);

3-го відповідача: Управління житлово–комунального господарства Луганської обласної державної адміністрації (м. Луганськ);

4-го відповідача: Обласного комунального підприємства “Луганськводпром” (м. Луганськ);

З залученням третіх осіб, а саме:

3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на боці позивача: Державне підприємство "Енергоринок" (м. Київ);

3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на боці відповідачів: Державне казначейство України (м. Київ);

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на боці відповідачів: Міністерство фінансів України (м. Київ);

про визнання договору № 12/32-3 від 10.07.06. недійсним;

за участю представників сторін:

від  позивача Віткалов Д.М. (довіреність № 9 від 03.01.06.);

від 1-го відповідача –представник не прибув;  

від 2-го відповідача –представник не прибув;

від 3-го відповідача –Майба Л.А. (довіреність № 15/8-382 від 11.10.06.);  

від 4-го відповідача –представник не прибув;   

від 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці позивача (ДП «Енергоринок») –Гасюк О.А. (довіреність № 01/10-40Д від 16.06.06.);

від 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача (Держ. казначейство України) –представник не прибув;

          від 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача (Міністерство економіки України) представник не прибув, –

В С Т А Н О В И В:

Суть спору: позивачем заявлено вимоги про визнання недійсним договору від 10.07.06. № 12/32-3 про організацію взаєморозрахунку відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.06. № 705, укладений між Управлінням державного казначейства в Луганській області, Головним фінансовим управлінням Луганської обласної державної адміністрації, Управлінням житлово-комунального господарства Луганської обласної державної адміністрації та Обласним комунальним підприємством "Луганськводпром".

Відповідно до ст. 77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалась перерва з 21.12.06. до 10 год.00 хв. 22.12.06.

Позивач та 3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці позивача, а також їхні представники в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Відповідачі та 3-ті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на боці відповідачів численними відзивами на позовну заяву, а також їхні представники в судовому засіданні позовних вимог не визнали, мотивуючи свої заперечення тим, що договір № 12/32-3 від 10.07.06. повністю виконаний, при його укладенні та виконанні права позивача та 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці позивача порушенні не були і відповідно до ст. 2 Бюджетного кодексу України кошти, сплачені до державного бюджету за даним договором не можуть бути з нього повернені та передані позивачеві.

Заслухавши представників сторін та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, розглянувши матеріали справи та надані сторонами і третіми особами які не заявляють самостійних вимог на предмет спору докази в їх сукупності суд приходить до наступного висновку.

10.07.2006 р. між Управлінням державного казначейства в Луганській області, Головним фінансовим управлінням Луганської обласної державної адміністрації, Управлінням житлово-комунального господарства Луганської обласної державної адміністрації та Обласним комунальним підприємством «Луганськводпром»був укладений договір № 12/32-3 про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.06 № 705 (далі - Оскаржуваний договір).

Згідно з п. 1.1 Оскаржуваного договору, його предметом є організація проведення між відповідачами взаєморозрахунку відповідно до статті 116 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік»на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.2006 р. № 705 та постанови НКРЕ від 24.05.2006 р. № 650.

Статтею 116 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік»встановлено перерахування субвенції з Державного бюджету України місцевим бюджетам на погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на послуги з водопостачання та водовідведення, що постачались населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувались органами державної влади чи органами місцевого самоврядування.

Отже, договір № 12/32-3 від 10.07.06. був укладений з метою погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах саме на послуги з водопостачання і водовідведення.

Відповідно до ст. 4 Господарського кодексу України, не є предметом регулювання цього кодексу фінансові відносини за участі суб'єктів господарювання, що виникають у   процесі формування та контролю виконання бюджетів усіх рівнів.

В частині 2 статті 1 Цивільного кодексу України зазначено, що до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, ні Цивільний кодекс України, ні Господарський кодекс України не регулюють порядок та механізм перерахування субвенції із Державного бюджету у місцевий бюджет.

Відповідно до статті 95 Конституції України, виключно законом про Державний бюджет України встановлюються будь-які витрати держави, розмір та цільове призначення цих витрат.

Дані взаємовідносини регулюються виключно бюджетним законодавством України і в першу чергу Бюджетним кодексом України.

Отже, суд вважає, що при вирішенні даного спору не можуть застосовуватись норми Цивільного та Господарського кодексів України на які посилається позивач.

Згідно п. 37 ст. 2 Бюджетного кодексу України субвенції –це міжбюджетні трансферти для використання на певну мету в порядку, визначеному тим органом, який прийняв рішення про надання субвенції.

В п. 25 Бюджетного кодексу України зазначено, що міжбюджетні трансферти –це кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого.

          В ході судового розгляду було встановлено, що грошові кошти у сумі 1 000 000,00 грн. були зараховані до спеціального фонду Державного бюджету як погашення податкової заборгованості відповідача 4 з ПДВ 31.08.2006 р.

Враховуючи положення Конституції України та Бюджетного кодексу України,  суд вважає, що чинним законодавством не передбачений порядок повернення коштів спеціальних фондів державного бюджету до єдиного казначейського рахунку внаслідок можливого визнання недійсним договору про організацію взаєморозрахунків відповідно до Постанови № 705.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.

На підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  покладаються на позивача.

  Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського  процесуального кодексу України суд, –

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні по позову відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення підписано 27.12.06.

          Суддя                                                                      О.В. Закропивний