Рішення

від 11.12.2013 по справі 2610/28238/2012

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2610/28238/2012

Провадження №2/761/235/2013

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

11 грудня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Саадулаєва А.І.,

при секретарях Івченко В.П., Кукушкіному О.М., Губиш Т.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу

за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гоголівська 10" до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гоголівська 10» (далі - позивач) звернулося до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Київської міської ради (далі -відповідач1), ОСОБА_1 (далі - відповідач2) про визнання частково недійсним рішення, усунення перешкод у користуванні та зобов'язання вчинити дії.

Просить визнати нечинним та скасувати Рішення Київської міської ради від 16.03.2006 року №338/3426 в частині передачі ОСОБА_1 в довгострокову оренду на 10 років земельної ділянки загальною площею 0,0880 га для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-житлового комплексу на АДРЕСА_1. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 31.08.2006 року, укладений між Київською міською радою та ОСОБА_1, посвідчений ОСОБА_3, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі під №930у та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 14.09.2006 року за №91-6-00582 у книзі записів державної реєстрації договорів, в частині передачі ОСОБА_1 в довгострокову оренду на 10 років земельну ділянку загальною площею 0,0880 га для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-житлового комплексу на АДРЕСА_1. Зобов'язати ОСОБА_1 усунути перешкоди у здійсненні Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Гоголівська 10» прав користування багатоквартирним будинком та його подвір'ям шляхом знесення воріт та огорожі з проїжджої частини двору будинку в„–10 по вул. Гоголівська 10 у м. Києві. Зобов'язати ОСОБА_1 відновити стан подвір'я будинку за адресою м. Київ, вул. Гоголівська 10, який існував до порушення.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що багатоквартирний будинок за №» 10 по вул. Гоголівська в м. Києві та його прибудинкова територія належить Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Гоголівська10» на праві спільної приватної власності. Рішенням Київської міської ради від 16.03.2006 року №338/3429 ОСОБА_1 передано в довгострокову оренду на 10 років земельну ділянку загальною площею 0,0880 га для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-житлового комплексу на АДРЕСА_1. На підставі вказаного рішення між ОСОБА_1 та Київською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки від 31.08.2006 року, посвідчений ОСОБА_3 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі під №930у та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 14.09.2006 року за №91-6-00582 у книзі записів державної реєстрації договорів. На думку позивача, рішення та договір мають бути визнані частково нечинними, виходячи з наступного. З договору оренди вбачається, що Київською міською радою було передано в оренду ОСОБА_1 частину земельної ділянки, яка є прибудинковою територією ОСББ «Гоголівська10», а також частину земельної ділянки, яка є проїзним шляхом. Відповідно до ч.2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Поряд з будинком позивача, відповідачем було організовано тимчасовий газопровід, який перешкоджає під час в'їзду - виїзду автомобілів спеціального транспорту, а саме: пожежним машинам та машинам швидкої допомоги до будинку №10 та дитячого дошкільного закладу №541 по вул. Гоголівська, 8а. Зазначені обставини погіршують право позивача на користування належним йому майном. При цьому позивач посилається на ч.1 ст. 16 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», п.1 Порядку виконання підготовчих робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №446 від 13.04.2011 року та ч.2 ст. 35 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Ухвалою від 04.03.2013 року відкрито провадження у справі.

Представник позивача Ушакевич М.П. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала з мотивів, викладених у позовній заяві, просила позов задовольнити.

Представник відповідача 1 у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про розгляд справи.

Представник відповідача 2 ОСОБА_5 проти задоволення позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 Цивільного процесуального Кодексу України (далі ЦПК України) рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що власниками квартир та/або приміщень багатоквартирного будинку №10 на вул. Гоголівська в місті Києві створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гоголівська 10», що підтверджується копією статуту (а.с.38-47), випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 48), довідкою АБ №332980 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 49).

Між ОСОБА_1 та Київською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки від 31.08.2006 року, посвідчений ОСОБА_3 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі під №930у та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 14.09.2006 року за №91-6-00582 у книзі записів державної реєстрації договорів (далі - Договір оренди).

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Як передбачено ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до п.1.1. Договору оренди орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 16.03.2006 року №338/3429, за Актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) Земельну ділянку, визначену цим договором.

Згідно з п.2.1. Договору оренди об'єктом оренди відповідно до цього договору є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування - АДРЕСА_1; розмір -880 кв.м.; цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно - жилового комплексу; кадастровий номер - 8000000000:88:173:0041.

Відповідно до п.5.2. Договору оренди обмеження та сервітути щодо земельної ділянки на день підписання цього договору відсутні.

Як вбачається з п.8.4. Договору оренди орендар зобов'язався, в тому числі, забезпечити вільний доступ для прокладання нових, ремонту те експлуатації існуючих інженерних мереж і споруд, що знаходяться в межах земельної ділянки; забезпечити вільний проїзд до дитячого садку №542.

Позивач не навів достатніх підстав та не надав суду жодних доказів, які би свідчили про невідповідність оспорюваного правочину нормам законодавства.

Згідно з ст. 10 Закону України «Про планування і забудову територій» від 20.04.2000 № 1699-III, який був чинний на момент укладення оспорюваного правочину планування територій на місцевому рівні забезпечується відповідними місцевими радами та їх виконавчими органами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями відповідно до їх повноважень, визначених законом, і полягає у розробленні та затвердженні генеральних планів населених пунктів, схем планування територій на місцевому рівні та іншої містобудівної документації, регулюванні використання їх територій, ухваленні та реалізації відповідних рішень про дотримання містобудівної документації.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про планування і забудову територій» при здійсненні планування і забудови територій на місцевому рівні врахування громадських інтересів полягає у визначенні потреби територіальної громади в територіях, необхідних для розташування, утримання об'єктів житлово-комунального господарства, соціальної, інженерно-транспортної інфраструктури, вирішення інших завдань забезпечення сталого розвитку населеного пункту.

Як передбачено ст. 23 Закону України «Про планування і забудову територій» забудова територій передбачає здійснення нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, впорядкування об'єктів містобудування, розширення та технічного переоснащення підприємств (далі - будівництво). Будівництво об'єктів містобудування здійснюється згідно з законодавством, державними стандартами, нормами та правилами, регіональними і місцевими правилами забудови, містобудівною та проектною документацією.

Згідно з ст. 24. Закону України «Про планування і забудову територій» фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об'єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов'язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об'єкта містобудування (далі - дозвіл на будівництво).

Відповідно до частини 4 вказаної статті у разі прийняття сільською, селищною чи міською радою рішення про надання земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності для розміщення об'єкта містобудування в порядку, визначеному земельним законодавством, зазначене рішення одночасно є дозволом на будівництво цього об'єкта.

Дозвіл на будівництво дає право замовникам на отримання вихідних даних на проектування, здійснення проектно-вишукувальних робіт та отримання дозволу на виконання будівельних робіт у порядку, визначеному цим Законом(частина 5 ст. 24. Закону України «Про планування і забудову територій»).

Дозвіл на будівництво надається на підставі комплексного висновку щодо відповідності запропонованого будівництва містобудівній документації, державним будівельним нормам, місцевим правилам забудови (далі - комплексний висновок). (частина 6 ст. 24. Закону України «Про планування і забудову територій»).

Як встановлено судом, Рішенням Київської міської ради від 16.03.2006 року №338/3429 ОСОБА_1 передано в довгострокову оренду на 10 років земельну ділянку загальною площею 0,0880 га для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-житлового комплексу на АДРЕСА_1.

Отже, зазначене рішення одночасно є дозволом на будівництво торговельно-житлового комплексу на АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» в редакції від 06.09.2005 року (яка була чинною на момент укладення оспорюваного правочину) на об'єктах благоустрою забороняється: виконувати земляні, будівельні та інші роботи без дозволу, виданого в установленому законодавством порядку; самовільно влаштовувати городи, створювати, пошкоджувати або знищувати газони, самовільно висаджувати та знищувати дерева, кущі тощо; вивозити і звалювати в не відведених для цього місцях відходи, траву, гілки, деревину, листя, сніг; складувати будівельні матеріали, конструкції, обладнання за межами будівельних майданчиків; самовільно встановлювати об'єкти зовнішньої реклами, торговельні лотки, павільйони, кіоски тощо; встановлювати технічні засоби регулювання дорожнього руху без погодження з відповідними органами Міністерства внутрішніх справ України; влаштовувати стоянки суден, катерів, інших моторних плавучих засобів у межах територій пляжів; випасати худобу, вигулювати та дресирувати тварин у не відведених для цього місцях; здійснювати ремонт, обслуговування та миття транспортних засобів, машин, механізмів у не відведених для цього місцях (крім випадків проведення негайного ремонту при аварійній зупинці).

Як передбачено ст. 27. Закону України «Про благоустрій населених пунктів» фізичним та юридичним особам, які мають намір здійснити нове будівництво на території загального користування, виконавчими органами відповідних рад, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, у разі делегування їм таких повноважень, надається дозвіл на будівництво в порядку, визначеному законодавством. Будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт споруд і будівель на території загального користування здійснюються на підставі дозволу на виконання будівельних робіт, наданого в порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до листа Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 23.01.2013 року №0570291 -1497 (а.с. 115-116) Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві по об'єкту «Будівництво торговельно-житлового комплексу по АДРЕСА_1 видано: 17.01.2013 - Дозвіл на виконання будівельних робіт №2402 Шв (підрядник -ПП «ОСОБА_6»); 28.05.2012 - Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації №КВ 14312084606, де у п. 12 «Техніко-економічні показники об'єкта (з врахуванням результатів технічної інвентаризації») в описі об'єкта вказані огороджувальні конструкції (ковані елементи).

Як вбачається з листа Шевченківського районного відділу головного управління держтехногенбезпеки у м. Києві Державної інспекції техногенної безпеки від 15.09.2013 року №10/613 (а.с. 118) проектним рішенням на будівництво торгівельно-житлового комплексу по АДРЕСА_1 передбачалося забезпечення можливості під'їзду пожежної техніки у внутрішні двори будинків №№6,8,10 через арку, габаритними розмірами не менше 3,5 на 4,25 м. в існуючому будинку №4 по вул. Гоголівській та з урахуванням виконання благоустрою території, а також влаштування розворотної площадки розмірами не менше 12 м на 12 м у внутрішньому дворі будинку, що проектується. Разом з цим зазначений вище проїзд для пожежних автомобілів є суміжним з земельною ділянкою, де розташований дитячий садок та має можливість обслуговувати його територію у відповідності до вимог ДБН 360-92.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, відповідач отримав необхідні дозволи та документи для будівництва на земельній ділянці по АДРЕСА_1.

Позивач посилається на ч.2 ст. 152 Земельного кодексу України, відповідно до якої власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 10 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Проте, позивач не надав суду жодних допустимих доказів, які би свідчили про порушення відповідачами його прав.

Керуючись ст. ст. 3, 57-61, 208, 209, 213, 214, 215, 218, 223, 224-233 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гоголівська 10" до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору та зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: