Постанова

від 21.12.2006 по справі 8/744н-ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/744н-ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

21.12.06                                                                                 Справа № 8/744н-ад.

Суддя   Середа А.П.,  розглянувши матеріали справи за заявою

Товариства  з обмеженою відповідальністю «Райагробуд», місто Луганськ, -

до Державної податкової інспекції у Артемівському районі міста Луганська, -

про  визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

при секретарі судових засідань Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача –Ведмеденко Р.І. –старший державний податковий інспектор юридичного відділу, - довіреність №55/9/10  від 10.01.06 року;

від відповідача – Радіонова Ю.А., - довіреність №24 від 23.11.06 року, -  

          встановив:          

           cуть спору:  позивач просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Артемівському районі міста Луганська (далі –ДПІ, - Позивач) №0000012400/0 від  29.05.006 року та стягнути з  неї судові витрати.

          Розпорядженням заступника голови –виконуючого обов'язки голови господарського суду Луганської області Рябцевої О.В. від 24.11.06 року розгляд справи доручено судді цього суду Середі А.П.

          Відповідно до ст. 111 Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАСУ) попереднє судове засідання призначене та фактично відбулося 24.11.06 року.

На підставі ст.ст.128 та 150 КАСУ у судовому засіданні оголошувалися перерви:

з 12 до 19 грудня 2006 року, з 19 до 20 грудня 2006 року  та з 20 до 21 грудня 2006 року –у зв'язку з наданням сторонам можливості подати до суду додаткові докази.  

Представниками сторін подано клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст. 41 та пункту 2-1 розділу УІІ «Прикінцеві та перехідні положення” КАС України, а тому  його задоволено судом.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, при цьому в якості основних доводів на обґрунтування своїх вимог висунув те, що відповідачем при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення порушено:

вимоги підпункту 8.2.2  п.8.2 ст. 8 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі –ЗУ №2181);

рішення Конституційного Суду України від 24.03.05 року №2рп/2005, згідно з яким положення підпункту 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 ЗУ №2181-ІІІ в частині поширення права податкової застави на будь-які види активів платника податків, без врахування суми його податкового боргу, - визнано неконституційними.

Крім того:

постановою господарського суду міста Києва від 24.02.06 року (справа №25/539-а) наказ Державної податкової адміністрації України від 16.06.05 року №216 «Про затвердження податкового роз'яснення положень ст. 8 Закону України №2181-ІІІ», яке містило положення про те, що право податкової застави, яке виникло до 24.03.05 року (тобто дати прийняття вищеназваного рішення  Конституційного Суду України), –скасовано;

з огляду на це –майно, продане 17.03.06 року Позивачем без відома ДПІ у Артемівському районі, не перебувало у податковій заставі;

кошти, отримані позивачем від продажу майна, яке, на думку Відповідача, перебувало у податковій заставі, були витрачені на погашення заборгованості підприємства з виплати заробітної плати.

Представник Відповідача позов не визнав, про що також зазначив у своєму відзиві на нього за вих. №17881/9/10 від 24.11.06 року, посилаючись на те, що ДПІ при  прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення керувалася чинним податковим законодавством.

          Заслухавши представника сторін, дослідивши обставини справи та додатково надані  матеріали,  суд дійшов  наступного.

          І.1. 20.01.98 року  виконавчим комітетом Олександрівської  міської ради Луганської області ТОВ “Райагробуд»зареєстроване в якості суб'єкта підприємницької діяльності, реєстраційний запис №3-1, - що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності –юридичної особи та довідкою  Управління статистки у Луганській області №б/н, виданою 29.01.98 року.

          30.01.1998 року Державною податковою інспекцією у Артемівському районі міста Луганська  його взято на облік у якості платника податків, реєстраційний №03583155, що підтверджується матеріалами справи.

          2. З 05.08.1999 року все майно та майнові права ТОВ «Райагробуд»знаходяться в податковій заставі, що підтверджується наданим позивачем до справи витягом №6840044, наданим 17.03.2006 року приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Алейніковим М.В., при цьому термін дії цієї застави –до 14.03.05 року; останній продовжено до 10.03.2010 року.

           Позивачем, крім того, надано для долучення до справи витяг №2749841 від 11.03.05 року –про реєстрацію у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, згідно якому все майно та майнові права Позивача знаходяться у податковій заставі, термін дії якої –до 14.03.05 року; згідно тому ж витягу –його  продовжено до 10.03.2010 року.

          2.1.У зв'язку з тим, що у судовому засіданні представник Позивача надав до матеріалів справи  повідомлення ДПІ у Артемівському районі від 10.02.03 року №1150, - згідно якому з вказаної дати все майно та активи Позивача з 10.02.03 року  не перебувають у податковій заставі, та  заявив, що Відповідачем не надано до справи ймовірних доказів про факт знаходження майна та активів Позивача у податковій заставі після 10.02.03 року, - тобто за станом на 17.03.06 року (день продажу Позивачем частки свого майна без узгодження цієї дії з ДПІ у Артемівському районі), - судом вжито заходів до ретельного дослідження факту знаходження майна та активів Позивача у податковій заставі на спірну дату –17.03.06 року.

          В результаті встановлено наступне:

          а)як вбачається з доданих Позивачем до справи витягів з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, - запис про звільнення майна та активів Позивача з податкової застави за станом на 10.02.03 року –в них відсутній;

          б)будь-якими об'єктивними доказами Позивач не підтвердив факт звільнення свого майна та активів з податкової застави за станом на 10.02.03 року;

          в)відповідач заперечує факт звільнення з податкової застави майна Позивача за станом на 10.02.03 року та на 17.03.06 року, - посилаючись на реєстраційні дані з Державного реєстру  застав рухомого майна, надані самим Позивачем.

          Так, представник Відповідача  послався на те, що Позивач сам собі суперечить: адже саме він у тексті позовної заяви  стверджує, що податкова застава  щодо майна ТОВ «Райагробуд»виникла «з березня 2005 року, а станом на 17.03.06 року складала 23734,69 грн.»;  він же (Позивач) 19.12.06 року надав до матеріалів справи довідку про те, що «за станом на 11.03.05 року податковий борг, за даними бухгалтерського обліку, складав 16065 грн., а за станом на 17.03.06 року –23735 грн.», - що спростовує твердження представника Позивача про факт незнаходження у податковій заставі на 10.02.03 року та на 17.03.06 року його майна та майнових прав у податковій заставі.

          г)на підтвердження цього факту представник Відповідача надав до справи першу (за №1/95 від 14.02.05 року на суму 17028,99 грн.) та другу (за №2/140 від 22.03.05 року на суму 17035,47 грн.) податкові вимоги, спрямовані ДПІ на адресу ТОВ «Райагробуд»у зв'язку з наявністю у нього УЗГОДЖЕНОГО податкового боргу у названих сумах.

          Відповідач, крім того,  надав до суду докази спрямування та вручення цих податкових вимог Позивачу, не погодившись з його твердженнями про те, що вони обидві були вручені неналежним посадовим особам Позивача (інспектору відділу кадрів Байрачній А.А. (18.02.05 року) та завідуючій складом Потапчук С.Ф. (24.03.05 року), - оскільки згідно з пунктом 5.6. Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом ДПА України  N 266 від 03.07.2001 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 липня 2001 р.за N 595/5786, -

податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Отже, будь-якого іншого - спеціального - порядку вручення податкової вимоги (як вважає представник Позивача –таку вимогу належало вручити лише особисто першому керівнику ТОВ «Райагробуд»), - чинним законодавством не передбачено, а значить обидві вищеназвані податкові вимоги Є ВРУЧЕНИМИ Позивачу.       

          д)Позивачем долучено до позовної заяви витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про податкові застави №9505968 від 12.10.06 року, згідно якому ЛИШЕ ЗА СТАНОМ на 12.10.06 року з Державного реєстру обтяжень рухомого майна вилучено запис №125-53 з контрольною сумою 2ДДЕ55Е0Г1, - а це значить, що 17.03.06 року все майно та майнові права Позивача перебували у податковій заставі.  

          Суд погоджується з доводами ДПІ та також вважає, що станом на 17 березня 2006 року майно та майнові права  Позивача перебували у податковій заставі.

            3.  07.03.06 року виконавчим комітетом Олександрівської міської ради міста Луганська Позивачу видано свідоцтво про право власності  на нерухоме майно серії ЯЯЯ №755511, згідно якому у власність ТОВ «Райагробуд»передано  будівлю складу інвентаризаційною вартістю 14137,00 грн. (ринкова вартість –14000,00 грн.), яка знаходиться за адресою: місто Луганськ, місто Олександрівськ, квартал Гагаріна,1-а,  - загальною площею 253,2 кв. м.

          4. 17 березня 2006 року ТОВ «Райагробуд» (Продавець) уклало  з громадянином Калашником Олександром Григоровичем (Покупець) договір купівлі-продажу  цього складу за 16964,40 грн., який 17.03.06 року нотаріально посвідчений  приватним нотаріусом  Луганського міського нотаріального округу  Алейніковим М.В., за реєстром №83.

          ІІ.1. ДПІ у Артемівському районі міста Луганська 22.05.06 року було здійснено перевірку стану збереження активів платника податків – ТОВ «Райагробуд», які перебувають у податковій заставі, при цьому виявлено факт реалізації вищеназваного майна, що перебуває у податковій заставі, - тобто приміщення вищезгаданого складу.

          Оскільки його було продано без письмового узгодження з ДПІ, остання за результатами перевірки цю обставину зафіксувала шляхом складення акту №7 від 22.05.06 року.

            2.На підставі цього акту, у зв'язку з порушенням ТОВ «Райагробуд» вимог підпункту 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 ЗУ №2181-ІІІ, керуючись підпунктом 17.1.8 п. 17.1 ст. 17 того ж Закону, ДПІ  29.05.06 року прийняла податкове повідомлення-рішення №0000012400/0, на підставі якого застосувала щодо ТОВ «Райагробуд»штрафні санкції у розмірі вартості незаконно відчуженого майна, а саме: на суму 16964,40 грн.

          3.Позивач не погодився з цим рішенням та оскаржив його у порядку, встановленому пунктом 5.2 ст. 5 ЗУ №2181-ІІІ.

          Так, 08.06.06 року, за вих. №5 ТОВ «Райагробуд»звернулося зі скаргою до ДПІ у Артемівському районі міста Луганська.

          Остання, розглянувши скаргу,  своїм рішенням від 27.06.06 року за № 8521/10/23-00 відмовила у її задоволенні.

          Не погодившись з рішенням ДПІ, ТОВ «Райагробуд»07.07.06 року за вих. №10 звернулося зі скаргою аналогічного змісту  до державної податкової адміністрації у Луганській області.

          Остання, розглянувши скаргу, своїм рішенням від 01.08.06 року за №10954/25-08 відмовила у її задоволенні.

          09.08.06 року за вих. №15 Позивач звернувся зі скаргою на спірне податкове повідомлення-рішення до Державної податкової адміністрації України.

          Остання, розглянувши скаргу, своїм рішенням від 12.10.06 року за №11517/6/25-04151 також відмовила у її задоволенні.

          Не погодившись з рішеннями вищеперелічених податкових інстанцій, ТОВ «Райагробуд»звернулося  з позовом до господарського суду Луганської області.        

          ІІІ.З урахуванням викладеного, заслухавши представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов НЕ підлягає задоволенню з таких підстав.

          1.Наявними у справі доказами беззаперечно доведено, що:

           у ТОВ «Райагробуд»за станом на час розгляду  цієї справи  мається податковий борг у сумі 43848,00 грн.;

           належне йому майно та інші активи з 11.03.05 року до цього часу  знаходяться у податковій заставі;

           боржник, не отримавши письмового дозволу ДПІ, 17.03.06 року уклав договір купівлі-продажу №83  будівлі складу, не отримавши на це письмового дозволу ДПІ.

          2.Позивач надав до суду докази того, що отримані від продажу майна грошові кошти він спрямував на погашення  боргу з заробітної плати.

          3.Як сказано у пункті 1.2 статті 1 ЗУ №2181-ІІІ, -

           податкове зобов'язання –це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

          У пункті 1.3 тієї ж статті Закону  говориться, що податковий борг (недоїмка) –це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму  такого податкового зобов'язання.

          4. ДПІ у Артемівському районі міста Луганська здійснила перевірку стану збереження майна боржника, яке перебуває у податковій заставі, оскільки згідно підпункту 2.1.4 п. 2.1 ст.2 ЗУ №2181-ІІІ вона належить до контролюючих органів, на який у відповідності з абзацем 2 статті 2 Закону України від 04.12.90 року №509-ХІІ “Про державну податкову службу в Україні” покладено:

           здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

          5.Відповідно до підпункту „а” п.п. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 З№2181-ІІІ, -

           платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, письмово узгоджує з податковим органом операції купівлі чи продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав, за винятком майна, майнових та немайнових прав, що використовуються у підприємницькій  діяльності платника податків (інших видах діяльності, які за умовами оподаткування  прирівнюються до підприємницької), а саме: готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні.

          Матеріалами справи належним чином доведено, що Позивач не дотримався вищенаведених вимог ЗУ №2181-ІІІ.

          6.Позивач, посилаючись на порушення Відповідачем при винесенні спірного рішення вимог чинного законодавства та рішення Конституційного суду України від 24.03.05 року №2-рп/2005 (справа №1-9/2005 –за конституційним поданням 48 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 1.17 статті 1, статті 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами (справа про податкову заставу)», - припустився невірного їх тлумачення та застосування.

          6.1.Як сказано у п. 8.1 статті 8 ЗУ №2181-ІІІ, -

           з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу.

          Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення.

          6.2.Виходячи з конкретних обставин цього спору, суд вважає, що ДПІ правомірно  вважає, що, після спрямування нею на адресу ТОВ «Райагробуд»двох вищезгаданих податкових вимог, все майно та майнові права боржника перебувають у податковій заставі, як про те сказано у абзаці 4 підпункту 8.2.1. п. 8.2 ст. 8 ЗУ №2181-ІІІ:

          право податкової застави виникає:

          (…)

          у разі несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання, визначеної контролюючим органом, - з дня, наступного за останнім днем граничного строку такого погашення, визначеного у податковому повідомленні.

          6.3.Дійсно, згідно з пунктом 2 резолютивної частини вищеназваного рішення Конституційного Суду України від 24.03.05 року №2-рп/2005 визнано «такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме:

          абзацу другого підпункту 8.2.1 п. 8.2 ст. 8, згідно з яким право податкової застави виникає  у разі неподання або несвоєчасного подання платником податків податкової декларації –з першого робочого дня, наступного за останнім днем строку, встановленого законом про відповідний податок, збір (обов'язковий платіж) для подання такої податкової декларації;

          підпункту 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 в частині поширення права податкової застави на будь-які види активів платника податків без врахування суми його податкового боргу.

          6.4.У зв'язку з викладеним у попередньому пункті цієї постанови судом взято до уваги те, що на даний спір дія абзацу другого п. 2 цього рішення КС України (стосовно підпункту 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 ЗУ №2181-ІІІ) не розповсюджується, оскільки податкові вимоги на адресу ТОВ «Райагробуд»ДПІ спрямувала у зв'язку з несплатою ним узгодженого податкового зобов'язання, а не у зв2язку з неподанням або несвоєчасним поданням податкової декларації.

          Не розповсюджується на цей спір також і дія абзацу 3 п. 2 названого рішення КС України (стосовно підпункту 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 ЗУ №2181-ІІІ), оскільки податкова застава  у боржника –ТОВ «Райагробуд»виникла з 14.02.05 року, - тобто з дня винесення першої податкової вимоги №1/95 (правило підпункту «а»підпункту 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 ЗУ №2181-ІІІ), а рішення КС України прийнято 24.03.05 року.

          6.5.Позивач, будучи належним чином обізнаним про:

           а)правило підпункту 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 ЗУ №2181-ІІІ (у редакції, чинній до 24.03.05 року), згідно якому:

з урахуванням положень цієї статті  право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували у його власності (повному господарському віданні) у день виникнення  такого права,  а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов'язань або податкового боргу, -

б)що згідно підпункту  8.9.1 п. 8.9 ст. 8 ЗУ №2181-ІІІ –

за запитом платника податків, що має податковий борг, податковий орган може видати письмове повідомлення про звільнення окремих видів активів такого платника податків з-під податкової застави, якщо такий податковий орган визначає, що звичайна вартість інших активів, які залишаються у податковій заставі, більше суми податкового боргу, забезпеченого такою податковою заставою, у два чи більше разів, з урахуванням сум будь-яких інших прав дійсних вимог до активів такого платника податків, які мають пріоритет над таким правом податкової застави, -

при вирішенні питання про відчуження спірного складу повинен був та мав реальну можливість звернутися до ДПІ як з приводу вищезгаданого запиту, так і з метою недопущення порушення  вимог ЗУ №2181-ІІІ при відчуженні складу, - але не вчинив таких дій.

          З урахуванням вищевикладеного, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що дії ДПІ у Артемівському районі міста Луганська при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення №000012400/0 від 29.05.06 року відповідають вимогам чинного законодавства України, а тому позов НЕ підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 4  ст.94 КАС України суд не стягує з Відповідача судові витрати.

Оскільки чинним КАСУ не передбачено сплату сторонами по спору витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн., - ці кошти підлягають поверненню Позивачу (сплачені останнім на підставі квитанції №11703121 від 26.10.06 року).

Суд приймає до уваги, що згідно ст.4 Декрету КМ України від 21.101.93 року №7/93 “Про державне мито” державна податкова інспекція при зверненні з позовом або заявою до суду звільнена від сплати державного мита.

          На підставі викладеного, ст. 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”;  підпункту „а” підпункту 8.6.1 пункту 8.6 ст. 8; підпункту „а” п.п 9.1.1 п.9.1 ст.9 Закону України від 21.12..2000 року №2181 “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, керуючись ст.ст.94, 158-163 та 167 КАС України,  суд

п о с т а н о в и в :

1. У задоволенні позову відмовити.

           2.Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Райагробуд», ідентифікаційний код 03583155, м. Олександрівськ, кв. Гагаріна, 1, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп., - як такі, що не передбачені чинним Кодексом адміністративного судочинства України.

          Підставою для повернення служить дана постанова, завірена гербовою печаткою суду.  

          Повернути  Товариству з обмеженою відповідальністю «Райагробуд», квитанцію № 11703121 від 26.10.2006.  на сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн.

          Відповідно до частини 4 ст. 167 КАС України у судовому засіданні 21.12.06 року за згодою представників сторін оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо такої заяви не буде подано.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення  постанови у повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу - з  дня  складення  в  повному обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

          Постанову у повному обсязі складено та підписано 26.12.2006 року.

Суддя                                                                                                А.П.Середа