Постанова

від 20.03.2007 по справі 8/744н-ад

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/744н-ад

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

Іменем України

20.03.2007 року                                                Справа № 8/744н-ад

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого                                                  Лазненко Л.Л.

суддів                                                            Бородіної Л.І.

                                                                      Іноземцевої Л.В.

секретар

судового засідання                                 Чернікова Я.В.

за участю представників сторін:

від позивача:                                         Засько Ю.М., директор,

                                                                      паспорт ЕН № 252386 від 05.06.2003;

                                                                      Радіонова О.А., представник по                                         довіреності,

                                                                      довіреність № 5 від 19.03.2007;

                                                                      Сергієнко О.О., представник по                                         довіреності,

                                                                      довіреність № 2 від 26.02.2007;

від відповідача:                                         Щегельська Т.А., начальник відділу                               погашення прострочених податкових                               зобов'язань,

                                                                      довіреність № 3574/9/10 від 19.03.2007;

                                                                      Руденко В.М., головний державний                               податковий ревізор-інспектор,                                         довіреність № 3573/9/10 від 19.03.2007;

                                                                      Ведмеденко Р.І., головний державний                               податковий інспектор юридичного                               відділу,

                                                                      довіреність № 20/9/10 від 09.01.2007;

розглянув у відкритому

судовому засіданні матеріали

апеляційної скарги                              Товариства з обмеженою                                                   відповідальністю "Райагробуд",                                         м.Луганськ

на постанову          

господарського суду                                Луганської області

від                                                             21.12.2006

у справі                                                   № 8/744н-ад (суддя Середа А.П.)

за позовом                                                    Товариство з обмеженою                                                   відповідальністю "Райагробуд",                                         м.Луганськ

до відповідача                                         Державної податкової інспекції у                                         Артемівському районі м.Луганська,                               м.Луганськ

про                                                             визнання недійсним податкового                                         повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Райагробуд", м.Луганськ звернулося до господарського суду Луганської області з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000012400/0 від 29.05.2006, прийнятого відповідачем у  справі –Державною податковою інспекцією в Артемівському районі м.Луганська.

Постановою господарського суду Луганської області від 21.12.2006 по справі № 8/744н-ад (суддя Середа А.П.) у задоволенні позову відмовлено, у зв'язку з не відповідністю предмету спору по справі вимогам чинного законодавства України.

Суд першої інстанції дійшов до висновку, що на даний спір у справі не розповсюджується дія абз.2 п. 2, абз.3 п.2 рішення Конституційного Суду України від 24.03.2005 № 2-рп/2005, оскільки податкові вимоги на адресу позивача відповідачем спрямовані у зв'язку з  несплатою узгодженого податкового зобов'язання, а також враховуючи, що податкова застава у боржника –позивача виникла з 14.02.2005, а рішення Конституційного Суду України прийнято 24.03.2005.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Райагробуд”, м.Луганськ не погодилося з постановою господарського суду Луганської області від 21.12.2006 по справі № 8/744н-ад, тому подало до Луганського апеляційного господарського суду заяву № 45 від 29.12.2006 про її апеляційне оскарження, а потім апеляційну скаргу № 2 від 17.01.2007 з проханням скасувати зазначену постанову та прийняти нову.

За доводами апеляційної скарги місцевим господарським судом порушені норми матеріального та процесуального права, з того вона є незаконною та необґрунтованою.

Заявник апеляційної скарги посилався на те, що відчужена будівля складу не перебувала в складі майна, що знаходилося в податковій заставі, а судом першої інстанції не прийнято до уваги рішення Конституційного Суду України          № 2рп/2005 від 24.03.2005, постанова господарського суду м.Києва по справі      № 25/539-А від 24.02.2006, предметом якої було оскарження наказу Державної податкової адміністрації України від 16.06.2005 № 216, яким затверджено податкове роз'яснення  положень ст.8 Закону України від 21.12.2000 „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 30.01.2007 для розгляду апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю „Райагробуд” від 17.01.2007 на постанову господарського суду Луганської області від 21.12.2006 у справі № 8/744н-ад, керуючись ст.28 Закону України „Про судоустрій України”, призначено судову колегію у складі: Лазненко Л.Л. –суддя –головуючий, Бородіна Л.І. - суддя, Іноземцева Л.В. –суддя.

Ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від 02.02.2007 відкрито апеляційне провадження в адміністративній справі № 8/744н-ад.

Ухвалою судової колегії від 12.02.2007 справа № 8/744н-ад призначена до апеляційного розгляду.

Відзивом без номеру та дати на апеляційну скаргу  відповідачем висловлено Луганському апеляційному господарського суду про непогодження з апеляційною скаргою, яку вважає безпідставною та необґрунтованою, такою, що суперечить чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

Державною податковою інспекцією вказано, що всі активи позивача знаходяться в податковій заставі та внесені до Державного реєстру застав  рухомого майна 15.03.2000, а рішення Конституційного Суду України                      № 2-рп/2005 від 24.03.2005 стосується лише тих платників податків, активи яких перебувають у податковій заставі, починаючи з 24.03.2005, право податкової застави на  активи продовжує існувати в тому обсязі, що був до 24.03.2005.

Судова колегія, порадившись на місці, визначила розглядати апеляційну скаргу по справі за наявними матеріалами.

В процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розгляд апеляційної скарги в судовому засіданні 27.02.2007 був відкладений на 20.03.2007 з метою повного та всебічного дослідження всіх обставин та надання сторонам по справі достатньо часу для доведення обставин у обґрунтування своїх доводів за апеляційною скаргою.

Оцінивши доводи апеляційної скарги, повноту встановлення обставин та застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає апеляційну скаргу обґрунтованою, оскільки судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи з наступних обставин.

Як вбачається з матеріалів справи:

- позивач у справі має статус суб'єкта підприємницької діяльності  - юридичної особи з 20.01.1998 (свідоцтво про державну реєстрацію, довідка Управління статистики в Луганській області № б/н від 29.01.1998);

-  з 30.01.1998 позивач взятий Державною податковою інспекцією в Артемівському районі м.Луганська на облік як платник податку за реєстраційним номером № 03583155;

- з 05.08.1999 все майно та майнові права позивача  знаходилися в податковій заставі (витяг № 6840044 від 17.03.2006 з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про податкові застави, сформований приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Олейніковим М.В.)            а.с. 41-46.

Первісний податковий борг Товариства з обмеженою відповідальністю "Райагробуд", відповідно до витягу з державного реєстру обтяжень рухомого майна про податкові застави (запис № 125-53 від 15.03.2000), виник 05.08.1999, але дію цієї податкової застави було припинено, а всі активи позивача відповідно до п.п.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181-ІІІ - звільнено з податкової застави, про що свідчить письмове повідомлення Державної податкової інспекції в Артемівському районі м.Луганська № 150 від 10.02.2003 про звільнення з податкової застави.

Новий податковий борг у позивача виник 31.01.2005 в сумі 16064,33 грн., але його було погашено в повному обсязі, що підтверджується актом звірення № 1 станом на 01.02.2005.

Наступна податкова заборгованість виникла 30.03.2005 в сумі 175,79 грн.

Дані обставини не спростовані відповідачем у справі, яким не надано суду доказів, що податкова застава у зв'язку з виникненням нової (після 10.02.2003) заборгованості, була зареєстрована. Витяг з державного реєстру обтяжень рухомого майна про застави містить дані тільки про наявність застави від 05.08.1999 (запис № 125-55 від 15.03.2000), дію якої було припинено, що підтверджується вищезгаданим повідомленням № 1150 від 10.02.2003. Твердження відповідача про те, що на момент продажу складу (07.03.2006) всі активи підприємства внесені до Державного реєстру застав рухомого майна у зв'язку з внесенням запису про продовження дії застави від 05.08.1999 є такими, що спростовуються фактичними матеріалами справи, оскільки неможливо продовжити дію податкової застави, якої не існувало з 10.02.2003.

Враховуючи викладене, відповідачем не виконано вимоги ст.8 Закону          № 2181 відносно реєстрації податкової застави у зв'язку з виникненням нового (після 10.02.2003) податкового боргу, що свідчить про невикористання Державною податковою інспекцією свого права щодо застосування податкової застави.

Такої ж правової позиції притримується й Вищий господарський суд України, постановою якого від 10.06.2004 у справі № 37/124, встановлено, що якщо податковий орган не зареєстрував податкову заставу, він не використав своє право на застосування податкової застави активів платників податків.

Окрім цього, Державною податковою інспекцією не доведені  обставини існування податкової застави з 10.02.2003, у тому числі перебування реалізованої позивачем будівлі складу  в податковій заставі, включення цього складу до опису майна, що знаходилося в податковій заставі, хоча активи боржника –платника податку мають бути описаними, у тому числі таким чином, щоб їх можливо було ідентифікувати.

Сума податкового боргу позивача, відповідно до актів звірення станом на 17.03.2006 (дата продажу складу), склала: з податку на додану вартість - 15787,88 грн., з податку на прибуток - 42,77 грн., з транспортного податку - 4542,99 грн., з плати за оренду землі - 3269,30 грн., з комунального податку - 92,78 грн., разом - 23735,72 грн., а вартість активів позивача - 227819 грн., що майже в 10 разів перевищує суму податкового боргу. Сам відповідач визнає, що Державною податковою інспекцією були описані активи позивача в двократному розмірі для подальшої реалізації в рахунок погашення податкового боргу. Таким чином, у відповідача була реальна можливість для стягнення коштів на погашення податкового боргу позивача, а відчуження будівлі складу жодним чином не могло вплинути на можливість такого погашення.

Заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Райагробуд" до бюджету та державних цільових фондів погашено в повному обсязі 11.10.2006, про що свідчить повідомлення Державної податкової інспекції в Артемівському районі м.Луганська № 16855/10/24 від 12.10.2006 про відсутність заборгованості та звільнення всіх активів Товариства з обмеженою відповідальністю "Райагробуд" із податкової застави, проти чого не заявлено заперечень відповідачем у справі.

На час розгляду судом другої інстанції апеляційної скарги відповідачем, взагалі, документально не обґрунтований та не підтверджений факт включення до акту опису майна позивача будівлі складу, що реалізований останнім, дотримання постанови Кабінету Міністрів України № 538 від 15.04.2002  з питання складення актів опису.

Відповідно до ст.17,18 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” підставою для застосування штрафних санкцій до платника податку є відчуження ним майна, яке перебуває в податковій заставі.

Понад з цим, апеляційною інстанцією враховується рішення Конституційного Суду України № 2-рп/2005 від 24.03.2005  у справі № 1-9/2005, яким визнані неконституційними окремі положення Закону України „Про  порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ щодо виникнення та поширення права податкової застави.

Це рішення прийнято з метою забезпечення єдиного розуміння окремих положень податкового законодавства.

Безпосередньо, зазначеним рішенням Конституційного Суду України визнано неконституційним абз.2 п.п.8.2.1 п.8.2 ст.8, згідно з яким право податкової застави виникає у разі неподання або несвоєчасного подання платником податків податкової декларації - з першого робочого дня, наступного за останнім днем строку, такої податкової декларації; п.8.2.2 п.8.2 ст.8 в частині поширення права податкової застави на будь-які види активів платника податків без урахування суми його податкового боргу.

Згідно з п.4 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 24.03.2005 № 2-рп/2005 у справі № 1-9/2005 положення абз.2 п.п.8.2.1, 8.2.2 п.8.2 ст.8 Закону "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Таким чином, положення абз.2 п.п.8.2.1, 8.2.2, п.8.2 ст.8 Закону № 2181 були чинними до 24.03.2005, а після прийняття рішення Конституційним Судом України втратили чинність, а правовідносини, що виникли під час дії окремих положень закону, відповідно врегульовані існуючим на той час порядком. З такого, до прийняття рішення Конституційним Судом України 24.03.2005 право податкової застави поширювалось на активи платника податків без врахування суми його податкового боргу відповідно до п.п.8.2.2 п.8.2 ст.8 Закону № 2181.

Державною податковою адміністрацією в Україні, на підставі п.п.4.4.2 п.4.4 ст.4 Закону № 2181 наказом від 16.06.2005 № 216 затверджено податкове роз'яснення положень ст.8 Закону від 21.12.2000 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (надалі - наказ № 216 від 16.06.2005).

Згідно цього роз'яснення, Державна податкова адміністрація визначила, що у випадку, коли активи платника податків потрапили в податкову заставу до 24.03.2005, право податкової застави на такі активи продовжує існувати в тому обсязі, який був до 24.03.2005. Зазначене обґрунтоване тим, що відповідно до Закону "Про Конституційний Суд України", у разі якщо акти або окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції (неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Таким чином, з позиції Державної податкової адміністрації вимоги прийнятого рішення щодо незастосування права податкової застави з боку держави в особі податкових органів до платників податків, які не подали податкові декларації (розрахунки), а також стосовно розповсюдження права податкової застави на активи боржників з урахуванням їх сум податкового боргу, стосуються тих платників податків, активи яких передаються у податкову заставу, починаючи з 24.03.2005.

Окрім того, Державною податковою адміністрацією роз'яснено, що у випадку виникнення права податкової застави після 24.03.2005, таке право може поширюватись на активи платника податків, розмір яких дорівнює не менше ніж двократному розміру суми податкового боргу платника податків на момент виникнення права податкової застави, включаючи розстрочення (відстрочення) суми податкового боргу.  

Зазначений висновок Державної податкової адміністрації в Україні є фактичним застосуванням положень закону, що визнані неконституційними у встановленому порядку. Роз'яснення того, що право податкової застави, яке виникло до 24.03.2005, продовжує існувати в період після 24.03.2005 у тому ж обсязі та з поширенням такого права на всі активи платника податків, не відповідає вимогам чинного законодавства.

Таким чином ствердження відповідача в частині продовження існування права податкової застави в тому ж обсязі, що існував до  24.03.2005, у випадку, коли активи платника податків потрапили в податкову заставу до прийняття Конституційним Судом рішення є незаконними, а стосовно того, що вищеназване рішення Конституційного Суду України прийнято пізніше, ніж існувала подія  по даній справі з приводу податкової застави, а з того не розповсюджується на ситуацію по спору по справі, є помилковим і неправильним.

Враховуючи визнання в судовому порядку недійсним наказу Державної податкової адміністрації України № 216 від 16.06.2005 "Про затвердження податкового роз'яснення положень ст.8 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами", постановою Господарського суду м.Києва № 216 від 16.06.2005, що набрало чинності державна інспекція зобов'язана вжити заходи щодо приведення у відповідність питань, пов'язаних з податковою заставою майна позивача: визначити активи платника податку, що перебувають у податковій заставі, здійснити опис активів позивача, які передаються в податковій заставі в розмірі, пропорційному сумі  податкового боргу, але це зроблено не було, з яких причин –відповідачем  апеляційній інстанції не обґрунтовано, у тому числі щодо вчинення дій з реалізації свого права щодо застосування податкової застави взагалі та відносно будівлі –складу.

З такого, судова колегія  вважає, що Державною податковою інспекцією порушена рівність між платниками податків, не забезпечений однаковий підхід до суб'єкта господарювання –позивача, що є недотриманням вимог Закону України „Про систему оподаткування” та порушенням одного з принципів оподаткування, тобто рівність платників податку перед Законом України.

Судом першої інстанції зовсім не звернута увага на вищенаведені обставини, встановлення судом факту перебування майна, що було відчужено, в податковій заставі на момент його реалізації є таким, що суперечить фактичним матеріалам справи та приписам чинного законодавства.

Судова колегія вважає, що оскаржена по справі постанова прийнята неправомірно та підлягає бути скасованою, згідно ч. 2 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, з прийняттям нової, за якою позов слід задовольнити, а предмет спору по справі скасувати, оскільки він прийнятий Державною податковою інспекцією у Артемівському районі м.Луганська необґрунтовано та незаконно.

Згідно ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує компенсувати позивачу сплачений ним судовий збір при подачі позову та апеляційної скарги з Державного бюджету України.

У судовому засіданні 20.03.2007 були оголошені лише вступна та резолютивна частини даної постанови.

Повний текст постанови виготовлений протягом п'яти днів з дня закінчення розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 17, 71, 94, 99, 167, 195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254, п.6 Розділу VІІ „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, ст.223, 250 Господарського кодексу України, ст.58 Конституції України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Райагробуд”, м.Луганськ № 2 від 17.01.2007 на постанову господарського суду Луганської області від 21.12.2006 у справі  № 8/744н-ад задовольнити повністю.

2. Постанову господарського суду Луганської області від 21.12.2006 у справі № 8/744н-ад (суддя Середа А.П.) скасувати.

3.  Позов задовольнити повністю.

4. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Артемівському районі м.Луганська №0000012400/0 від 29.05.2006.

4. Компенсувати Товариству з обмеженою відповідальністю „Райагробуд”, м.Луганськ з Державного бюджету України 03 грн. 40 коп. судового збору за подання позову та 01 грн. 70 коп. за подання апеляційної скарги.

5. Доручити господарському суду Луганської області видати відповідний виконавчий лист, згідно вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.5 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку згідно ч.2 ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.   

Головуючий суддя                                                            Л.Л.Лазненко

Суддя                                                                                Л.І.Бородіна

Суддя                                                                     Л.В. Іноземцева