Ухвала

від 21.11.2013 по справі 826/2329/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/2329/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

21 листопада 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е.,

при секретарі: Бойку А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська торгово-агропромислова компанія» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська торгово-агропромислова компанія» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська торгово-агропромислова компанія» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення. Свої вимоги обґрунтовує тим, що зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість є протиправним, оскільки операції з поставки сільськогосподарської продукції з контрагентами мали реальний характер, що підтверджується належним чином складеними первинними документами. За таких обставин, на думку позивача, податковий кредит та бюджетне відшкодування податку на додану вартість заявлені правомірно.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 серпня 2013 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська торгово-агропромислова компанія» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, то ухвалити нову постанову про задоволення позову.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено, що відповідачем згідно наказу від 24.03.2011 року № 44/07-226, на виконання постанови старшого слідчого СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі міста Києва підполковника податкової міліції Падалка С.М. від 08.02.2011 року про призначення позапланової перевірки дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «Укрторгагроком», відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78, п. 79, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Укрторгагроком» з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість в частині нарахування податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Торгова компанія «Імперіал-Трейд» (код ЄДРПОУ 36474247), ТОВ «Промтек-Холдінг» (код ЄДРПОУ 35127824), ТОВ «Антарес Р» (код ЄДРПОУ 32855370) за період з грудня 2007 року по листопад 2009 року, правильність обчислення та достовірність заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість за періоди: квітень, травень, липень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2009 року та березень, квітень 2010 року.

За результатами даної перевірки складено акт від 06.04.2011 року № 58/07-214/30212588, за змістом якого перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 7.2.3, п. 7.2, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення суми податкового кредиту та від'ємного значення на загальну суму 12795888,51 грн.

Не погоджуючись із зазначеними висновками позивач відповідно до п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України подав заперечення на акт № 58/07-214/30212588, за результатом розгляду яких відповідач залишив висновки акту перевірки без змін.

На підставі висновків акту № 58/07-214/30212588 відповідач виніс податкове повідомлення-рішення форми «В1» від 19.04.2011 року № 0000167225/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 12795888,51 грн.

Не погоджуючись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є необгрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обгрунтованим з огляду на наступне.

Судом першої інстанції було встановлено, що згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЄ № 416020, 21.09.2004 року позивач був зареєстрований як юридична особа з найменуванням ТОВ «Ю.О. Електронікс», 10.10.2007 року було змінено найменування на ТОВ «НВП «Інтерагроінвест» та 19.12.2010 року вдруге змінено на ТОВ «Українська торгово-агропромислова компанія».

Між ТОВ «Інтерагроінвест» (Покупець) та ТОВ «Промтек-Холдінг» (Продавець) було укладено Договір № 17 від 27.11.2007 року щодо придбання товару, ціна і номенклатура якого визначається у специфікаціях на загальну суму 30000000,00 грн.

На підтвердження виконання сторонами Договору № 17 від 27.11.2007 року позивач надав суду наступні первинні документи: специфікації (Т. V а.с. 29-110), податкові та видаткові накладні (Т. І а.с. 53-250, Т. ІІ а.с.1-122).

Із зазначених документів вбачається, що товаром, який був предметом Договору № 17 від 27.11.2007 року є насіння гарбуза, горіх волоський, яблука свіжі, плоди шиповника сушені, чорнослив сушений, томати в розсолі, цибуля свіжа, капуста свіжа пекінська, сухофрукти, капуста білокачанна свіжа.

Судом першої інстанції було встановлено, що на підставі виданих ТОВ «Промтек-Холдінг» податкових накладних, позивач включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 7910068,00 грн. за період грудень 2007 року - серпень 2008 року.

Також, ТОВ «НВП «Інтерагроінвест» (Покупець) уклав Договір № 01/10-08 від 01.10.2008 року з ТОВ «Антарес Р» (Продавець), предметом якого є придбання сільськогосподарської продукції. Ціна та номенклатура товару, згідно умов даного договору, визначається у специфікаціях.

На підтвердження виконання сторонами Договору № 01/10-08 від 01.10.2008 року позивач надав суду документи: специфікації (Т. V а.с. 111-164), податкові та видаткові накладні (Т. ІІ а.с. 126-232).

Із зазначених документів вбачається, що товаром, який був предметом Договору № 01/10-08 від 01.10.2008 року є насіння гарбуза, горіх волоський, сухофрукти, плоди шиповника сушені, чорнослив сушений, квасоля, цибуля ріпчаста.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі виданих ТОВ «Антарес Р» податкових накладних, позивач включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 4218909,00 грн. за період листопад 2008 року - липень 2009 року.

Крім того, у періоді, що перевірявся ТОВ «Укрторгагроком» (Покупець) уклав Договір № 12/10-09 від 12.10.2009 року з ТОВ «Торгова компанія «Імперіал-Трейд» (Продавець), щодо придбання товару, найменування, кількість та ціна якого визначаються у специфікаціях.

На підтвердження виконання сторонами Договору № 12/10-09 від 12.10.2009 року позивач надав суду наступні первинні документи: специфікації (Т. V а.с. 165-225), податкові та видаткові накладні (Т. ІІ а.с. 225-250, Т. ІІІ а.с. 1-126).

Із зазначених документів вбачається, що товаром, який був предметом Договору № 01/10-08 від 01.10.2008 року є насіння гарбуза, горіх волоський неочищений, ядро волоського.

Судом першої інстанції було встановлено, що на підставі виданих ТОВ «Торгова компанія «Імперіал-Трейд» податкових накладних, позивач включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 5729940,00 грн. за період жовтень 2009 року - грудень 2009 року.

Згідно пояснень позивача, розрахунки з вказаними контрагентами здійснювались у безготівковій формі на підтвердження чого позивач надав копії банківських виписок та платіжних доручень (Додаток № 1 до справи № 2а-7744/11/2670).

Зберігання товару, згідно пояснень позивача, здійснювалось у орендованих складських приміщеннях, отриманих позивачем на підставі договорів оренди, укладених з ПП «Темп-2005», ПП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_9, ТОВ «Зени Пен ЛТД», КФТОВ «Тотек-Арт», ПП «Трунов», ТОВ «Техліт». (Т. VI а.с.140-186).

Позивач посилається на зазначені вище первинні документи як на підтвердження реальності господарських операцій з контрагентами, що в свою чергу є підставою для формування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Під час судового розгляду даної справи судом першої інстанції було викликано в якості свідка директора ТОВ «Укрторгагроком» ОСОБА_5, який зазначив, що посаду директора обіймає з 20.09.2009 року. Згідно його пояснень, товар, придбаний у ТОВ «Промтек-Холдінг», ТОВ «Антарес Р» та ТОВ «Торгова компанія «Імперіал-Трейд» зберігався у мішках та ящиках в складських приміщеннях у містах Черкаси, Херсон та Харків. Розвантаження товару здійснювалось вручну 4-5 вантажниками.

Відповідач наполягав на протиправності формування позивачем податкового кредиту та бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по господарських операціям з ТОВ «Промтек-Холдінг», ТОВ «Антарес Р» та ТОВ «Торгова компанія «Імперіал-Трейд», оскільки в ході перевірки було встановлено, що такі операції містять ознаки фіктивності та підтвердити їх реальне здійснення не є можливим.

В обґрунтування зазначених доводів відповідач посилався на матеріали досудового слідства у кримінальних справах № 60-03914 та № 80-0249, порушених відносно директора позивача, а також кримінальної справи № 67-2549 порушеної відносно посадових осіб ТОВ «ТК «Імперіал-Трейд».

При цьому судом першої інстанції було встановлено, що Прокуратурою Шевченківського району міста Києва порушена кримінальна справа № 60-03914 за ч. 4 ст. 15, ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України відносно директора ТОВ «Укрторгагроком» Зінченко Л.В. та гр. ОСОБА_5 Досудове слідство проводив СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі міста Києва.

Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 26.10.2010 року скасовано постанову заступника прокурора Шевченківського районі міста Києва про порушення кримінальної справи № 60-03914.

В провадженні СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі міста Києва також знаходиться кримінальна справа № 80-0249, порушена відносно директора позивача ОСОБА_5 за ознаками злочину, передбаченого ст. 15, ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України.

21.11.2012 року відомості з матеріалів кримінальної справи внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань та станом на дату розгляду даної справи СВ ДПІ у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32012110100000003.

Крім того, слідчим СУ ГУ МВС України у Вінницькій області, старшим лейтенантом міліції Кучеренко Є.С. при розгляді матеріалів дослідної перевірки по факту використання підроблених документів було встановлено, що посадовими особами ТОВ «Торгова компанія «Імперіал-Трейд» під час організації та ведення фінансово-господарської діяльності підприємства, використовували підроблені документи, а саме: податкові накладні, видаткові накладні, рахунки-фактур та договори. На підставі зазначених обставин, 14.07.2010 року відносно посадових осіб ТОВ «Торгова компанія «Імперіал-Трейд» порушено кримінальну справу за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 Кримінального кодексу України.

Відповідач також зазначив, що на підставі постанови від 23.09.2010 року про призначення судової експертизи, винесеної слідчим СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі міста Києва підполковником податкової міліції Падалка С.М. по кримінальній справі № 80-0249 проведено почеркознавчу; експертизу та встановлено, що на довіреностях виписаних від імені ОСОБА_8 на уповноваження інших осіб на здійснення дій по реєстрації підприємства та на деклараціях з податку на прибуток ТОВ «Антарес-Р» за півріччя 2010 року підписи виконані не ОСОБА_8, а іншою особою.

Відповідач також посилався на матеріали перевірок отриманих від податкових органів стосовно вищезазначених контрагентів позивача.

В акті ДПІ у Київському районі міста Донецька № 4989/23-1/35127824 від 28.12.2010 року (Т. IV а.с. 38-39), податковим органом зазначено про неможливість проведення перевірки ТОВ «Промтек-Холдинг» з питань взаємовідносин з ТОВ «Укртограгроком» у зв'язку з ліквідацією юридичної особи ТОВ «Промтек-Холдинг».

01.02.2010 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено відомості про припинення зазначеної юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом.

Також у вказаному акті зазначено, що у переліку основних контрагентів ТОВ «Укрторгагроком» відсутнє.

Відповідач зазначив, що встановлені податковими органами та органами досудового слідства обставини щодо взаємовідносин позивача з вищезазначеними контрагентами вказують на відсутність реального характеру господарських операцій з такими контрагентами та відсутність у позивача права на формування податкового кредиту і отримання бюджетного відшкодування.

Водночас, позивач вказував на реальність виконання договорів, укладених ТОВ «Промтек-Холдінг», ТОВ «Антарес Р» та ТОВ «Торгова компанія «Імперіал-Трейд», в обґрунтування чого зазначив, що товар, придбаний у вказаних контрагентів в подальшому був експортований за межі України, на підтвердження чого надав копії контрактів, вантажних-митних декларацій, інвойсів, міжнародних товарно-транспортних накладних (додатки № 1-9 до справи № 2а-7744/11/2670).

На думку позивача, первинні документи щодо експорту сільськогосподарської продукції є беззаперечним доказом товарності операцій між позивачем та вищезазначеними контрагентами-продавцями, оскільки є доказом подальшої реалізації придбаного у них товару.

Однак, колегія суддів погоджується з критичним сприйняттям судом першої інстанції тверджень позивача про те, що зазначені зовнішньоекономічні контракти підтверджують реальність поставок саме від перерахованих вище контрагентів, оскільки у періоді, який був перевірений податковим органом, у позивача були й інші постачальники, що вбачається із загального обсягу оподатковуваних операцій у сумі понад 100000000,00 грн. за період з 2007 по 2010 роки.

Колегія суддів звертає увагу на те, що підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування є не тільки наявність усіх передбачених законодавством для даного виду господарських відносин первинних документів, а реальність господарських операцій, добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Під час судового розгляду даної справи судом першої інстанції було встановлено, що позивач зазначив про те, що надав усі наявні у нього первинні документи стосовно спірних господарських операцій з ТОВ «Промтек-Холдінг», ТОВ «Антарес Р», ТОВ «Торгова компанія «Імперіал-Трейд».

Виходячи зі змісту зазначених вище первинних документів колегія суддів зазначає наступне.

Закон України «Про безпечність та якість харчових продуктів» регулює відносини між органами виконавчої влади, виробниками, продавцями (постачальниками) та споживачами харчових продуктів і визначає правовий порядок забезпечення безпечності та якості харчових продуктів, що виробляються, знаходяться в обігу, імпортуються, експортуються.

Статтею 1 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» визначено:

сільськогосподарська продукція - сільськогосподарські харчові продукти тваринного і рослинного походження, що призначені для споживання людиною у сирому або переробленому стані як інгредієнти для їжі;

рослинні продукти (харчові продукти рослинного походження) - гриби, ягоди, овочі, фрукти та інші харчові продукти рослинного походження, призначені для споживання людиною;

харчовий продукт (їжа) - будь-яка речовина або продукт (сирий, включаючи сільськогосподарську продукцію, необроблений, напівоброблений або оброблений), призначений для споживання людиною.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» ветеринарна служба здійснює державний контроль та державний нагляд за такими харчовими продуктами (далі - харчові продукти, підконтрольні ветеринарній службі): необроблені харчові продукти тваринного походження на потужностях (об'єктах) з їх виробництва; усі рослинні продукти, сільськогосподарська продукція та необроблені харчові продукти тваринного походження, що продаються на агропродовольчих ринках.

Частиною ч. 6 ст. 35 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» встановлено, що власники рослинних продуктів, призначених для продажу на агропродовольчому ринку, зобов'язані надати ці продукти для дослідження в державну лабораторію ветеринарно-санітарної експертизи на агропродовольчому ринку. Придатність для споживання людиною рослинних продуктів підтверджується відповідним сертифікатом лабораторії.

Судом першої інстанції було встановлено, що позивачем не надано суду сертифікатів, які б підтверджували придатність для споживання людиною сільськогосподарської продукції, яка є предметом договорів, укладених з ТОВ «Промтек-Холдінг», ТОВ «Антарес Р» та ТОВ «Торгова компанія «Імперіал-Трейд».

Згідно з ч. 6 ст. 20 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» до обов'язків осіб, які займаються виробництвом або введенням в обіг харчових продуктів, належить, зокрема, застосовувати санітарні заходи та належну практику виробництва, системи НАССР та/або інші системи забезпечення безпечності та якості під час виробництва та обігу харчових продуктів, забезпечувати належні умови зберігання та/або експонування харчових продуктів.

З наданих позивачем договорів оренди нежитлових приміщень не вбачається, що такі приміщення були обладнані для належного зберігання сільськогосподарської продукції протягом календарного року, а саме: наявності умов та пристроїв для підтримання необхідних для зберігання кожного конкретного продукту харчування температури, вологості повітря, освітлення, тощо.

Крім того, з первинних документів, наданих позивачем вбачається, що об'єми поставок від ТОВ «Промтек-Холдінг», ТОВ «Антарес Р» та ТОВ «Торгова компанія «Імперіал-Трейд» досягали 40 тонн і більше. При цьому позивач не надав доказів на підтвердження здійснення розвантаження товару та переміщення його на склади, а саме: наявності спеціальної техніки, вантажників у штаті ТОВ «Укрторгагроком» та відрядження їх у міста, де знаходились орендовані склади або ж залучення такої техніки чи вантажників на договірних умовах.

Колегія суддів зазначає, що уразі відсутності фактичного здійснення господарських операцій, відповідні документи не можуть вважатися первинним документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбаченні чинним законодавством.

Аналіз матеріалів справи у сукупності свідчить про те, що угоди між позивачем та переліченими вище контрагентами були лише задокументовані без фактичного здійснення постачання товару.

Відповідно до положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський та податковий облік базується на даних первинних документів, які підтверджують здійснення господарських операцій.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону (п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на момент здійснення правовідносин).

Згідно з п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Колегія суддів звертає увагу на те, що наявність належним чином оформлених податкових накладних є обов'язковою, але не вичерпною обставиною для формування податкового кредиту. Зокрема, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то, відповідно, придбання таких товарів або послуг не відбулося, право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Відповідно до вимог пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до вимог пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Судом першої інстанції було встановлено, що позивачем не доведено факт реальності господарських з контрагентами-продавцями ТОВ «Промтек-Холдінг», ТОВ «Антарес Р» та ТОВ «Торгова компанія «Імперіал-Трейд», з огляду на що, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що доводи відповідача про порушення позивачем пп. 7.2.3, п. 7.2, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7, Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР, що призвело до завищення суми податкового кредиту та від'ємного значення на загальну суму 12795888,51 грн. є обґрунтованими та знайшли своє підтвердження під час судового розгляду справи.

Щодо посилання позивача на те, що відповідач вже здійснював перевірку достовірності нарахування ТОВ «Укрторгагроком» сум бюджетного відшкодування за період з грудня 2007 року по квітень 2009 року, за результатом якої не було встановлено порушень, про що складено довідку від 09.12.2009 року № 2146/23-07/30212588, що на думку представника позивача, свідчить про правомірність заявлення бюджетного відшкодування за вказаний період, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з висновку довідки від 09.12.2009 року № 2146/23-07/30212588, відповідач не вказав, що сума податку на додану вартість, яка заявлена позивачем до відшкодування є остаточно правомірною та підлягає відшкодуванню, а зазначив, що висновки щодо достовірності заявленого бюджетного відшкодування будуть здійснені після вжиття заходів щодо перевірки основних контрагентів позивача, по операціям з якими сформовано податковий кредит. Крім того, у довідці зазначено, що при отриманні матеріалів, що не підтверджують дані обліку суб'єкта господарювання, який перевіряється, можуть бути вжиті заходи щодо проведення позапланової перевірки.

За наведених обставин, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що податковий орган мав право проводити перевірку правомірності формування податкового кредиту та достовірність заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість за періоди: квітень, травень, липень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2009 року та березень, квітень 2010 року.

Крім того, судом першої інстанції вірно не взято до уваги наданий позивачем висновок № 0027 від 27.04.2011 року експертного дослідження (Т. ІІІ а.с. 208-217), оскільки з даного висновку вбачається, що експерту на дослідження було поставлено виключно правові питання, а саме: стосовно відповідності чинному законодавству висновків акту перевірки відповідача від 06.04.2011 року № 58/07-214/30212588 та чи було порушене позивачем податкове законодавство.

Зазначені питання містять виключно правовий характер та мають оцінюватись судом і, відповідно, не можуть бути предметом експертного дослідження.

Правова позиція по даному питанню викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду від 12.07.2012 року № К/9991/34110/12.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем неправомірно сформовано податковий кредит на підставі господарських операцій з зазначеними вище контрагентами, а отже, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 19.04.2011 № 0000167225/0 є правомірним.

Отже, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення даного позову.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а тому вона задоволенню не підлягає.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська торгово-агропромислова компанія» - залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 серпня 2013 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Т.М. Грищенко

В.Е. Мацедонська

.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.