Ухвала

від 09.01.2014 по справі 805/14825/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Ткаченко Т.С.

Суддя-доповідач - Карпушова О.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2014 року справа №805/14825/13-а

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Василенко Л.А., Блохіна А.А., секретар судового засідання: Білоцерковець Д.О., за участю сторін: представник позивача Харитонова М.І., представник відповідача Радченко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року в адміністративній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

15.10.2013р. Публічне акціонерне товариство «Енергомашспецсталь» (далі - ПАТ «Енергомашспецсталь») звернулося до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків в м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення від 01.10.2013 року № 0000424030/6698/10/40-30-00210602 про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 12028грн., яке прийнято за наслідками камеральної перевірки.

Позов обґрунтовано тим, що безпідставне неприйняття відповідачем видаткової накладної від 07.06.2013р. з приводу не зазначення в ній повної адреси місця складання даного документа, стало підставою для винесення податковим органом спірного податкового повідомлення-рішення.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27.11.2013 р. позовні вимоги задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків в м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 01.10.2013 року №0000424030/6698/10/40-30-00210602 про зменшення ПАТ «Енергомашспецсталь» суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів) з податку на додану вартість по податковій декларації за липень 2013 року від 19.08.2013 року № 9051257147 у розмірі 12028грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6014грн.

Суд першої інстанції виходив з того, що у видатковій накладній від 07.06.2013р. № РН-070613-1, яку не прийнято податковим органом як первинний документ на підтвердження факту отримання підприємством товару, зазначена адреса місця складання видаткової накладної «м.Донецьк», що відповідає реєстраційним даним контрагента ТОВ «Стіл Трейд», та приймаючи до уваги, що в жодному нормативному акті не міститься тлумачення терміну «місце складання», дійшов висновку, що відсутність у видатковій накладній від 07.06.2013 року повної адреси постачальника є формальністю та не є підставою для визнання документу таким, що складений з порушенням чинного законодавства.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27.11.2013 року, як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що у видатковій накладній від 07.06.2013р. № РН-070613-1, яка складена ТОВ «Стіл Трейд», не зазначена повна адреса місця складання видаткової накладної лише «м.Донецьк» без вулиці та будинку, що є порушенням і не може бути прийнято як первинний документ на підтвердження факту отримання підприємством товару. Отже, апелянт вважає, що у зв'язку з тим, що продавцем товару порушено порядок реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі, а позивач, як покупець, до податкової декларації за звітний податковий період та заяви із скаргою на такого постачальника, не надав первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів, як то передбачено п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, висновки податкового органу, що позивачем завищено податковий кредит за червень 2013р. на 12028грн., що призвело до завищення від'ємного значення з ПДВ, є вірними, тому податкове повідомлення-рішення прийнято правомірно.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, представник позивача заперечував проти задоволення скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ПАТ «Енергомашспецсталь» зареєстроване як юридична особа, перебуває на податковому обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників податків в м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів.

Відповідачем проведено камеральну перевірку ПАТ «Енергомашспецсталь» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень 2013 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у червні 2013 року.

В акті перевірки зазначено, що відповідно до Реєстру виданих та отриманих пдаткових наладнх за червень 2013 року (р. ІІ Отримані податкові накладні) ПАТ «Енергомашспецсталь» до податкового кредиту включено податок на додану вартість по постачальнику ТОВ «Стіл Трейд» у загальній сумі 12 028,00 грн., який не підтверджений правильно оформленими відповідними документами, що повинні додаватися до Додатку 8 «Заява про відмову постачальника надати одаткову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Податковим органом, за таких обставин, зроблено висновок, що ПАТ «Енергомашспецсталь» завищено податковий кредит за червень 2013 року на 12028,00 грн., що призвело до завищення від'ємного значення з ПДВ за червень 2013 року на 12028,00 грн. та завищення зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 12028,00 грн., отже, ПАТ «Енергомашспецсталь» в порушення п. 98.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та п. 21 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року № 1492, зареєстрованого і Міністерстві юстиції України 20.12.2011 року за № 1490/20228 (із змінами і доповненнями, внесеними наказами Міністерства фінансів України від 10.02.2012 року № 143, від 17.12.2012 року № 1342) завищено суму заявленого бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2013 року на 12028,00 грн.

На підставі зазначеного акту відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 01.10.2013 року № 0000424030/6698/10/40-30-00210602 про зменшення ПАТ «Енергомашспецсталь» суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів) з податку на додану вартість по податковій декларації за липень 2013 року від 19.08.2013 року № 9051257147 у розмірі 12028,00 грн., та застосування штрафних (фінансових) санкцій - 6014,00 грн.

Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені і знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, і не є спірними.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

З метою здійснення податкового контролю контролюючі органи мають право проводити перевірки та звірки відповідно до норм Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та п. 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначені розділом 5 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6. цієї статті встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З аналізу положень підпунктів 198.6 та 198.3. статті 198 Податкового кодексу України випливає, що виникнення у платника ПДВ права на включення податку до податкового кредиту пов'язано із фактичним відбуттям господарської операції з постачання товарів (виконання робіт, надання послуг), визначеної в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі за текстом Закон №996-XIV).

Згідно з ч. 2 ст.9 Закону № 996 первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ «Енергомашспецсталь» та ТОВ «Стіл Трейд» уклали договір купівлі-продажу від 24.12.2012 року № 15/1906, відповідно до якого ПАТ «Енергомашспецсталь» придбано у ТОВ «Стіл Трейд» алюміній для розкіслення АВ 87 у кількості 4,250 т. на загальну суму 72165,00 грн. (у тому числі: обсяг постачання - 60137,50 грн., ПДВ - 12027,50 грн.).

На виконання умов зазначеного договору ТОВ «Стіл Трейд» виписано та передано ПАТ «Енергомашспецсталь» податкову накладну від 07.06.2013 року № 2 (щодо якої у заповненні обов'язкових реквізитів у податкового органу не викликало сумнів) та видаткову накладну від 07.06.2013 року № РН-070613-1.

У зв'язку з тим, що продавцем товару порушено порядок реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі, ПАТ «Енергомашспецсталь» до податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2013 року від 19.07.2013 року було подано звітний новий Додаток 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)» (надалі - Додаток 8), в якому у рядку 207 позивачем відображено скаргу на постачальника ТОВ «Стіл Трейд», яким надано податкову накладну від 07.06.2013 року № 2 на суму обсягу поставки - 60137,50 грн. (без ПДВ), ПДВ - 12 027,50 грн. з порушеннями п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Крім того, позивачем до Додатку 8 було додано підтверджуючі документи на фактичне здійснення господарської операції з ТОВ «Стіл Трейд», у тому числі, видаткову накладну від 07.06.2013 року № РН-070613-1, в якій зазначена адреса місце складання «м.Донецьк». При зрівнянні податкової накладної від 07.06.2013 року № 2 та видаткової накладної від 07.06.2013 року № РН-070613-1 вбачається, що обидва документи виписані 07.06.2013 року постачальником ТОВ «Стіл Трейд» (код за ЄДРПОУ 32757747) на один і той же товар «алюміній для розкислення АВ 87» у кількості 4,250 т. на суму 72165,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 12027,50 грн.), місцезнаходження якого у податковій накладній від 07.06.2013 року № 2 зазначене як: 83055, м. Донецьк, пр. Комсомольський, 8.

Аналізуючи вищенаведені норми закону та встановлені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутність у видатковій накладній від 07.06.2013 року № РН-070613-1 повної адреси постачальника (із зазначенням населеного пункту, вилиці, будинку) є формальністю та не є підставою для визнання документу таким, що складений з порушенням чинного законодавства, оскільки жодним нормативним актом не визначено тлумачення терміну «місце складання». Видаткова накладна від 07.06.2013 року № РН-070613-1 містить обов'язкові реквізити, визначені ч.2 ст.9 Закону № 996, зокрема місце складання «м.Донецьк», отже є належним первинним документом на підтвердження факту отримання покупцем товару.

Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню, оскільки позивачем дотримані вимоги п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, зокрема надані первинні документи, які складені відповідно до вимог Закону № 996, що підтверджують факт отримання покупцем товару.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Доводи апелянта не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування постанови. Повний текс ухвали виготовлено 10.01.2014 р.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків в м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року, залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року в адміністративній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків в м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення, залишити без змін.

Ухвалу суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

Л.А. Василенко

А.А. Блохін