Ухвала

від 03.10.2016 по справі 805/14825/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2016 року м. Київ К/800/5193/14

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), Маринчак Н.Є., Олендера І.Я., розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27.11.2013 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.01.2014 року

у справі № 805/14825/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів

про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Публічне акціонерне товариство «Енергомашспецсталь» звернулось до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27.11.2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.01.2014 року, позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків в м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 01.10.2013 року № 0000424030/6698/10/40-30-00210602.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14 липня 2015 року відновлено втрачене провадження в адміністративній справі №805/14825/13-а.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з вимогами та доводами скаржника не погоджується, просить залишити без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів встановила таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що за результатами камеральної перевірки ПАТ «Енергомашспецсталь» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень 2013 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у червні 2013 року, відповідачем складено акт від 09.09.2013 року № 129/40-30-00210602, яким встановлено порушення п. 198.6 ст. 198, п.п. 200.1, 200.3, 200.4 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та п. 21 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року № 1492, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 року за № 1490/20228 (із змінами і доповненнями, внесеними наказами Міністерства фінансів України від 10.02.2012 року № 143, від 17.12.2012 року № 1342), в результаті чого завищено суму заявленого бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2013 року на 12 028, 00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.10.2013 року № 0000424030/6698/10/40-30-00210602, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів) з податку на додану вартість у розмірі 12 028, 00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 6 014, 00 грн.

Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення став висновок податкового органу про включення позивачем до податкового кредиту суми податку на додану вартість по постачальнику ТОВ «Стіл Трейд», яка не підтверджена правильно оформленими відповідними документами, що повинні додаватися до Додатку 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)».

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій прийшли до висновку щодо відсутності порушень норм податкового законодавства позивачем та неправомірності прийняття податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм податкового законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, зважаючи на таке.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно із п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В силу п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Абзацом 11 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на виконання договору купівлі-продажу від 24.12.2012 року № 15/1906, укладеного між ПАТ «Енергомашспецсталь» та ТОВ «Стіл Трейд», останнім виписано та передано ПАТ «Енергомашспецсталь» податкову накладну від 07.06.2013 року № 2 (щодо якої у заповненні обов'язкових реквізитів у податкового органу не викликало сумнів) та видаткову накладну від 07.06.2013 року № РН-070613-1.

У зв'язку з тим, що продавцем товару порушено порядок реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі, ПАТ «Енергомашспецсталь» до податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2013 року від 19.07.2013 року було подано Додаток 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)» (надалі - Додаток 8), в якому у рядку 207 позивачем відображено скаргу на постачальника ТОВ «Стіл Трейд» щодо порушеннями ним п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Позивачем до Додатку 8 було додано підтверджуючі документи на фактичне здійснення господарської операції з ТОВ «Стіл Трейд», у тому числі, видаткову накладну від 07.06.2013 року № РН-070613-1, в якій зазначена адреса місце складання «м. Донецьк».

Встановлено, що податкова накладна від 07.06.2013 року № 2 та видаткова накладна від 07.06.2013 року № РН-070613-1 виписані 07.06.2013 року постачальником ТОВ «Стіл Трейд» на один і той же товар «алюміній для розкислення АВ 87» у кількості 4, 250 т. на суму 72 165, 00 грн. (у т.ч. ПДВ - 12 027, 50 грн.), місцезнаходження якого у податковій накладній зазначене як: 83055, м. Донецьк, пр. Комсомольський, 8.

Обставин, що вказана інформація щодо місцезнаходження ТОВ «Стіл Трейд» не відповідає реєстраційним даним цього контрагента, податковим органом не надано.

Відсутність у видатковій накладній від 07.06.2013 року № РН-070613-1 повної адреси постачальника та зазначення лише місця її складення - м. Донецьк, є формальністю та не є підставою для визнання документу таким, що складений з порушенням чинного законодавства.

Таким чином, юридично правильним є висновок судів попередніх інстанцій про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем необґрунтовано, оскільки останнім під час судового розгляду не доведено фактів допущення порушень вимог податкового законодавства позивачем.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновки судів попередніх інстанцій та встановлених обставин справи.

З урахуванням викладеного, є підстави вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено обґрунтовані рішення, які постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх скасування не вбачається.

Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів відхилити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27.11.2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.01.2014 року у справі № 805/14825/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Н.Є.Маринчак

І.Я.Олендер