Постанова

від 09.01.2014 по справі 825/4513/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2014 року Чернігів Справа № 825/4513/13-а

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Житняк Л.О.

за участі секретаря Сугакової Т.В.

представників позивача Цурія В.К., Сеніна С.Ю., Клімової О.М., Кішки М.М.

представника відповідача Скепської О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТФ Кабель Україна" до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

06.12.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю "ТФ Кабель Україна" (далі - ТОВ "ТФ Кабель Україна") звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (далі - ДПІ у м. Чернігові) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: від 26.09.2013 № 0004742200, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість (далі - ПДВ) із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) частково у розмірі 591 278,00 грн. основного платежу та 168 895,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів); від 26.09.2013 № 0004752200, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 969 036,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 484 518,00 грн. - повністю; від 26.09.2013 № 0004762200, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 69 266,00 грн. - повністю.

Спірні податкові повідомлення-рішення прийняті за наслідками проведеної документальної планової виїзної перевірки ТОВ "ТФ Кабель Україна" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 по 31.12.2012, якою встановлені порушення Податкового кодексу України, про що складено Акт від 11.09.2013 № 414/22/32194971.

При цьому, позивач вказав, що висновки зазначені в Акті перевірки від 11.09.2013 № 414/22/32194971 є неправомірними та такими, що не відповідають дійсності, а податкові повідомлення-рішення від 26.09.2013 № 0004742200 в частині (у розмірі 591 278,00 грн. основного платежу та 168 895,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів)), від 26.09.2013 № 0004752200 та від 26.09.2013 № 0004762200 повністю необґрунтованими та прийнятими з порушенням вимог чинного законодавства, а тому підлягають скасуванню.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, посилаючись на обставини, зазначені у позові з наданням додаткових пояснень.

Представник відповідача проти позову заперечив та просив у його задоволенні відмовити, пояснивши, що спірні податкові повідомлення-рішення відповідають вимогам чинного законодавства. В судовому засіданні надав заперечення на позовну заяву (т. 2 а.с. 110-112).

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ТОВ "ТФ Кабель Україна" (ід. код 32194971) як юридичну особу зареєстровано 24.10.2002 виконавчим комітетом Чернігівської міської ради (Свідоцтво про державну реєстрацію від 24.10.2002, перереєстрація від 06.02.2008 № 10641050001006322), включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, взято на облік до органу державної податкової служби як платника податків з 07.11.2002 за № 6874 (перебуває на обліку в ДПІ у м. Чернігові), зареєстрований платником ПДВ (Свідоцтво про реєстрацію платника № 100101692, дата початку дії - 29.02.2008).

Відповідно, перевіряючи підстави проведення перевірки позивача, судом встановлено, що на підставі направлень від 31.07.2013 № 260, № 261, № 262, № 263, згідно вимог ст. 20, ст. 77, ст. 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755, відповідно до наказу від 18.07.2013 № 164, а також плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, ДПІ у м. Чернігові проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "ТФ Кабель Україна" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 по 31.12.2012, про що складено Акт від 11.09.2013 № 414/22/32194971 (один примірник Акту з додатками на 45 арк. отримано 11.09.2013, підписано із запереченнями, т. 1 а.с. 23-67).

ТОВ "ТФ Кабель Україна" проінформоване про проведення перевірки письмовим повідомленням від 18.07.2013 № 16/22-105, яке направлено суб'єкту господарювання рекомендованим листом з повідомленням про вручення (вручено уповноваженому представнику - 19.07.2013).

Перевірку проведено з відома директора ТОВ "ТФ Кабель Україна" Міхала Яна Кішки та в присутності головного бухгалтера Клімової Олени Миколаївни.

Перевірка проводилась з 05.08.2013 по 28.08.2013, термін проведення якої продовжувався з 29.08.2013 по 04.09.2013 на підставі наказу керівника ДПІ у м. Чернігові від 28.08.2013 № 457.

В розділі 4 "Висновок" Акту перевірки встановлено, з-поміж іншого, порушення п. 180.2 ст. 180, п. 187.1 ст. 187, пп. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192, п. 208.2 ст. 208 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755 (зі змінами та доповненнями), в результаті чого ТОВ "ТФ Кабель Україна" занижено податкові зобов'язання з ПДВ, що підлягають сплаті, за квітень-червень 2011 року, серпень-листопад 2011 року, червень 2012 року в розмірі 637 950,00 грн.; завищено суму бюджетного відшкодування за серпень 2011 року, січень-лютий 2012 року, квітень-травень 2012 року, серпень-грудень 2012 року в розмірі 969 036,00 грн.; зменшено від'ємне значення за грудень 2012 року в розмірі 69 266,00 грн.

На підставі вказаного Акту перевірки ДПІ у м. Чернігові прийняті наступні податкові повідомлення-рішення, що є предметом даного спору:

від 26.09.2013 № 0004742200, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 830 181,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 637 950,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 192 231,00 грн. (спірна частина - у розмірі 591 278,00 грн. основного платежу та 168 895,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), т. 1 а.с. 20);

від 26.09.2013 № 0004752200, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 969 036,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 484 518,00 грн. (т. 1 а.с. 21);

від 26.09.2013 № 0004762200, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 69 266,00 грн. (т. 1 а.с. 22).

Так, в Акті перевірки зазначено, що ТОВ "ТФ Кабель Україна", підписавши договори фінансового лізингу, погодилось з умовою щодо нарахувань лізингових платежів, як плати за користування предметом договору, тому датою виникнення податкових зобов'язань, на думку податкового органу, є дата фактичного нарахування лізингового платежу згідно таких договорів. Тобто, причиною заниження ТОВ "ТФ Кабель Україна" податкових зобов'язань з ПДВ та завищення суми бюджетного відшкодування є не нарахування ПДВ у сумі 1 629 580,00 грн. на суму відсотків, що включені до складу лізингового платежу по договорах фінансового лізингу.

Таким чином, ДПІ у м. Чернігові прийшла до висновку про порушення ТОВ "ТФ Кабель Україна" п. 180.2 ст. 180, п. 187.1 ст. 187, пп. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192, п. 208.2 ст. 208 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим занижено податкові зобов'язання з ПДВ, що підлягають сплаті, за квітень-червень 2011 року, серпень-листопад 2011 року, червень 2012 року в розмірі 637 950,00 грн.; завищено суму бюджетного відшкодування за серпень 2011 року, січень-лютий 2012 року, квітень-травень 2012 року, серпень-грудень 2012 року в розмірі 969 036,00 грн.; зменшено від'ємне значення за грудень 2012 року в розмірі 69 266,00 грн.

Перевіряючи правильність проведення відповідачем перевірки ТОВ ТОВ "ТФ Кабель Україна" слід зазначити, що вона проведена відповідно до вимог п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, згідно якого органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Поняття та порядок проведення документальної планової виїзної перевірки, визначені пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 та ст. 77 Кодексу, дотримано. Строки проведення виїзних перевірок, встановлені ст. 82 Кодексу, не порушено.

Досліджуючи фактичні обставини нарахування податкового зобов'язання, судом враховано, що згідно пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи із врахуванням визначення терміну "податкове зобов'язання", вказаного в пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Кодексу. При цьому, оскільки в силу пп. 9.1.3 п. 9.1 ст. 9 Кодексу податок на додану вартість відноситься до загальнодержавних податків та зборів, та враховуючи, що податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу (пп. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 Кодексу), саме пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Так, згідно п. 44.1 ст. 44 Кодексу встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Крім того, суд враховує п. 180.2 ст. 180 Податкового кодексу України особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг. Особи, зазначені у пункті 180.2 цієї статті, мають права, виконують обов'язки та несуть відповідальність, передбачену законом, як платники податку (п. 180.3 ст. 180 Кодексу).

Окрім іншого, із врахуванням п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, яким визначені операції платників податку, які є об'єктом оподаткування, суд зазначає п. 187.1 ст. 187 Кодексу, відповідно до змісту якого датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг є дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Для послуг, які постачаються нерезидентами на митній території України, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких послуг з урахуванням податків та зборів, за винятком податку на додану вартість, що включаються до ціни постачання відповідно до законодавства. Визначена вартість перераховується в національну валюту за валютним (обмінним) курсом Національного банку України на дату виникнення податкових зобов'язань. У разі отримання послуг від нерезидентів без їх оплати база оподаткування визначається, виходячи із звичайних цін на такі послуги без урахування податку (п. 190.2 ст. 190 Кодексу).

При цьому, згідно п. 192.1 ст. 192 Кодексу якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг (пп. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 Кодексу).

Відповідно до п. 208.2 ст. 208 Податкового кодексу України отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку на базу оподаткування, визначену згідно з пунктом 190.2 статті 190 цього Кодексу.

Так, в ході судового розгляду встановлено між ТОВ "ТФ Кабель Україна" (лізингоодержувач) та ТОВ КАТ "Теле-Фоніка Каблє" (лізингодавець), що є не резидентом України і є резидентом республіки Польща, були укладені договори фінансового лізингу від 01.08.2008 № 9767/TFK/2008, від 01.08.2008 № 9768/TFK/2008, від 08.08.2008 № 9769/TFK/2008, від 08.08.2008 № 9770/TFK/2008, від 03.09.2008 № 9788/TFK/2008, від 03.09.2008 № 9789/TFK/2008, від 16.10.2008 № 9801/TFK/2008, від 16.10.2008 № 9802/TFK/2008 з додатками до них (т. 1 а.с. 90-97,99-106,109-116,118-125,128-135,137-144,147-154,156-163,166-174,176-183,185а-192,194-201,204-211,213-220,223-230,232-239).

Відповідно до вищевказаних договорів лізингодавець поставляє лізингоодержувачу обладнання, передача якого оформлюється актами приймання (протоколи отримання - т. 1 а.с. 98,117,136,155,175,193,212,231), а лізингоодержувач отримує дане обладнання для використання його згідно з господарським призначенням (параграфи 2 та 4 Договорів).

Параграфом 3 Договорів "Лізинговий платіж та інші платежі" та додатками до них визначено, що сума лізингового платежу складається з двох частин: вартості предмету договору (обладнання), який в Договорах названо "капітал, що має бути погашений" та відсотків.

Судом встановлено, що загальна сума лізингових платежів складає 9 948 281,36 USD, в т.ч.:

за договором від 01.08.2008 № 9767/TFK/2008 - 2 673 946,16 USD (в т.ч. вартість обладнання - 1 700,750,00 USD, відсотки - 973 196,16 USD);

за договором від 01.08.2008 № 9768/TFK/2008 - 1 879 369,96 USD (в т.ч. вартість обладнання - 1 195 363,64 USD, відсотки - 684 006,32 USD);

за договором від 08.08.2008 № 9769/TFK/2008 - 2 451 598,29 USD (в т.ч. вартість обладнання - 1 572 239,71 USD, відсотки - 879 358,58 USD);

за договором від 08.08.2008 № 9770/TFK/2008 - 1 232 525,48 USD (в т.ч. вартість обладнання - 790 433,56 USD, відсотки - 442 091,92 USD);

за договором від 03.09.2008 № 9788/TFK/2008 - 410 046,63 USD (в т.ч. вартість обладнання - 270 066,29 USD, відсотки - 139 980,34 USD);

за договором від 03.09.2008 № 9789/TFK/2008 - 321 038,19 USD (в т.ч. вартість обладнання - 211 413,90 USD, відсотки - 109 624,29 USD);

за договором від 16.10.2008 № 9801/TFK/2008 - 486 862,62 USD (в т.ч. вартість обладнання - 324 226,19 USD, відсотки - 162 636,43 USD);

за договором від 16.10.2008 № 9802/TFK/2008 - 492 894,03 USD (в т.ч. вартість обладнання - 328 260,25 USD, відсотки - 164 633,78 USD).

При цьому, як з'ясовано із пояснень представника позивача у зв'язку з тим, що лізингоодержувач ТОВ "ТФ Кабель Україна" знаходився у складному фінансовому становищі та не міг сплатити лізингові платежі в строк, встановлений вищевказаними договорами, між ТОВ "ТФ Кабель Україна" та ТОВ КАТ "Теле-Фоніка Каблє" були укладені додаткові угоди № 4, згідно з якими були продовжені терміни сплати прострочених лізингових платежів до кінця 2013 року (т. 1 а.с. 107-108,126-127,145-146,164-165,184-185,202-203,221-222,240-241).

Чинне законодавство визначає, що господарська операція оформляється первинним документом, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, який і є підставою для податкового обліку.

В межах даної справи судом встановлено, що ТОВ "ТФ Кабель Україна" не було здійснено операцій з нарахування чи сплати відсотків (комісій) в складі орендного (лізингового) платежу в рамках договорів фінансового лізингу, так як договорами була встановлена умова з нарахування таких відсотків, але у зв'язку з прийняттям додаткових угод до основних договорів про відстрочку з оплати, фактично відсотки не нараховувались, тобто не було жодних дій або подій, які б призвели до зміни в структурі активів чи зобов'язань або у капіталі підприємства, і не має жодного первинного документу, який стверджує нарахування чи сплату відсотків, тобто не було господарської операції, яка потребує нарахування ПДВ.

Крім цього, документами, які підтверджують ввезення, введення в експлуатацію обладнання, придбаного по договорах фінансового лізингу та документи, які підтверджують наявність заборгованості лізингоодержувача ТОВ "ТФ Кабель Україна" перед лізингодавцем ТОВ КАТ "Теле-Фоніка Каблє" зокрема є (т. 2 а.с. 125-168):

- оборотно-сальдова відомість по рахунку 1520 за 2008 рік, яка підтверджує оприбуткування обладнання, отриманого у фінансовий лізинг, на рахунок капітальних вкладень;

- оборотно-сальдова відомість по рахунку 10 за 1 квартал 2010 року, яка підтверджує факт введення в експлуатацію обладнання, отриманого у фінансовий лізинг в 2010 році;

- оборотно-сальдова відомість по рахунку 104 за 2012 рік, яка підтверджує наявність та факт введення в експлуатацію обладнання, отриманого у фінансовий лізинг, в 2012 році;

- оборотно-сальдова відомість по рахунку 104 за грудень 2013 року, яка підтверджує наявність обладнання, отриманого у фінансовий лізинг, на кінець 2013 року;

- оборотно-сальдова відомість по рахунку 531 за 2008 рік, яка підтверджує виникнення заборгованості ТОВ "ТФ Кабель Україна" перед лізингодавцем ТОВ КАТ "Теле-Фоніка Каблє" за отримане обладнання;

- оборотно-сальдова відомість по рахунку 531 за грудень 2013 року, яка підтверджує заборгованість ТОВ "ТФ Кабель Україна" перед лізингодавцем ТОВ КАТ "Теле-Фоніка Каблє" за отримане обладнання на кінець 2013 року;

- акти приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, які підтверджують факт введення в експлуатацію обладнання, отриманого у фінансовий лізинг;

- митні декларації, які підтверджують факт ввезення на територію України обладнання, отриманого у фінансовий лізинг та сплати ПДВ за це обладнання.

Нарахування податку, з урахуванням п. 180.2 ст. 180 Податкового кодексу України, здійснюється при наявності об'єкта оподаткування, так як відповідно до ст. 7 Кодексу одним із елементів будь-якого податку є об'єкт оподаткування, який формує базу оподаткування. При відсутності об'єкту та бази оподаткування відсутня і сума податку.

Об'єктом оподаткування в силу п. 185.1 ст. 185 Кодексу є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

ґ) виключено;

д) виключено;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

При цьому, в силу прямої норми абз. 3 пп. 196.1.2 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України не є об'єктом оподаткування операції з нарахування та сплати процентів або комісій у складі орендного (лізингового) платежу у межах договору фінансового лізингу.

Суми процентів (відсотків) по договорах фінансового лізингу є саме такими процентами, що регулюються абз. 3 пп. 196.1.2 п. 196.1 ст. 196 Кодексу, так як відповідно до пп. 14.1.206 п. 14.1 ст. 14 Кодексу до складу процентів входить платіж за користування майном згідно договору фінансового лізингу (без урахування частини лізингового платежу, яка надається в рахунок компенсації частини вартості об'єкта фінансового лізингу). Тобто даною нормою встановлено, що процентами, на які не нараховується ПДВ згідно абз. 3 пп. 196.1.2 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України є і проценти або комісії по договорах фінансового лізингу.

Умови укладання договорів фінансового лізингу (оренди), регулюються зокрема Законом України "Про фінансовий лізинг" від 16.12.1997 № 723/97-ВР (зі змінами та доповненнями), ст. 16 якого визначено, що складовими частинами лізингового платежу є: сума, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж, як винагорода за отримане в лізинг майно; компенсація процентів за кредит; інші витрати лізингодавця, безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Отже, на противагу посилань відповідача на правомірність своїх дій щодо нарахування ПДВ на нараховані та несплачені проценти у складі орендного (лізингового) платежу у межах договору фінансового лізингу, виходячи із поняття "надання послуг", суд зазначає про необхідність розрізняти поняття "лізинговий платіж" та "надання послуг", оскільки такі поняття наведені Податковим кодексом України для визначення різного роду дій та наслідків.

При цьому згідно умов договорів фінансового лізингу (оренди) (повний перелік вказаний на 15-21 арк. Акту перевірки), до складу орендних платежів включаються вартість об'єкта лізингу, який в договорах названий "місячний платіж капіталів", яка є об'єктом оподаткування ПДВ та сума відсотків, яка не є об'єктом оподаткування ПДВ.

Тобто, сума відсотків (процентів) у складі лізингового орендного платежу вказана окремою (виділеною) сумою, і ця сума відсотків в силу частини 3 пп. 196.1.2 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України не є об'єктом оподаткування ПДВ.

Таким чином, операції по передачі у фінансову оренду майна (основних засобів) є об'єктом оподаткування в частині вартості майна і не є об'єктом оподаткування в сумі відсотків (процентів), що входять до складу орендного (лізингового) платежу.

З урахуванням вищенаведеного, позивач не здійснював нарахування ПДВ на суму відсотків у складі орендних платежів, керуючись спеціальною нормою, встановленою частиною 3 пп. 196.1.2 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України.

Отже, базою оподаткування ПДВ при здійсненні операцій з поставки майна у фінансовий лізинг по наданим послугам є вся сума лізингового платежу без урахування відсотків за користування кредитом та суми, яка відшкодовує вартість предмета лізингу.

Необхідно також звернути увагу на те, що протягом 2012-2013 років, у зв'язку з декларуванням позивачем бюджетного відшкодування ПДВ, ДПІ у м. Чернігові були проведені документальні позапланові виїзні перевірки правомірності нарахування ТОВ "ТФ Кабель Україна" бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за січень, лютий, квітень, травень, серпень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2012 року, тобто за періоди, які входять в перевіряємий період за Актом перевірки від 11.09.2013 № 414/22/32194971.

За результатами таких перевірок складені Довідки, якими не виявлено жодних помилок в декларуванні ТОВ "ТФ Кабель Україна" суми ПДВ, а саме: від 08.11.2011 № 3267/23/32194971; від 18.04.2012 № 445/15/32194971; від 17.05.2012 № 724/15/32194971; від 10.07.2012 № 1210/15/32194971; від 10.08.2012 № 1504/15/32194971; від 07.11.2012 № 2341/15/32194971; від 13.12.2012 № 2701/15/32194971; від 13.12.2012 № 2713/15/32194971; від 08.02.2013 № 360/15/32194971; від 15.03.2013 № 639/15/32194971 (т. 1 а.с. 242-253, т. 2 а.с. 1-101).

Враховуючи встановлене вище, суд прийшов до висновку про відсутність порушення ТОВ "ТФ Кабель Україна" п. 180.2 ст. 180, п. 187.1 ст. 187, пп. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192, п. 208.2 ст. 208 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим донарахування позивачу податкових зобов'язань з ПДВ за квітень-червень 2011 року, серпень-листопад 2011 року, червень 2012 року в розмірі 637 950,00 грн.; вирахування суми бюджетного відшкодування за серпень 2011 року, січень-лютий 2012 року, квітень-травень 2012 року, серпень-грудень 2012 року в розмірі 969 036,00 грн.; зменшення від'ємного значення за грудень 2012 року в розмірі 69 266,00 грн. є протиправним.

Відповідно за врахування пп. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, яким визначено поняття "штрафна санкція (фінансова санкція, штраф)" та ст. 123 Кодексу, якою встановлено накладення на платника податків штрафу у відповідному розмірі, а також враховуючи встановлені судом обставини та норми податкового законодавства, згідно яких до платника податків може застосовуватись фінансова (штрафна) санкція лише за допущені ним порушення вимог податкового законодавства, застосування до ТОВ "ТФ Кабель Україна" штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) є також неправомірним.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд вважає, що обставини, на які посилається відповідач як підставу своїх правомірних дій, не знайшли свого обґрунтування в ході судового розгляду та не підтверджуються матеріалами справи.

У даному випадку, констатуючи спірність формування відповідачем податкового зобов'язання позивачу по ПДВ, згідно вимог Податкового кодексу України, враховуючи ст. 19 Конституції України та ч. 1 ст. 11, ст.ст. 71, 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд визнав позов таким, що підлягає задоволенню повністю, податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові підлягають визнанню протиправними та скасуванню: від 26.09.2013 № 0004742200 частково у розмірі 591 278,00 грн. основного платежу та 168 895,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), від 26.09.2013 № 0004752200 та від 26.09.2013 № 0004762200 - повністю.

Всі здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати по справі згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області:

від 26.09.2013 № 0004742200 частково у розмірі 591 278,00 грн. основного платежу та 168 895,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів);

від 26.09.2013 № 0004752200 та від 26.09.2013 № 0004762200 - повністю.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31216206784002, отримувач: УДКСУ у м. Чернігові Державний бюджет, код ЄДРПОУ 38054398, банк ГУ ДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТФ Кабель Україна" (ід.код 32194971) 458,80 грн. (чотириста п'ятдесят вісім гривень 80 коп.) судового збору, сплаченого за платіжними дорученнями від 05.12.2013 № 5718 та від 12.12.2013 № 5799.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Л.О. Житняк