Постанова

від 25.12.2013 по справі 910/11826/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2013 року Справа № 910/11826/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Мачульського Г.М., Полянського А.Г.

розглянувши

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю

"НВЦ Будальянс"

на постанову Київського апеляційного господарського суду

від 15.10.2013 року

у справі № 910/11826/13 Господарського суду м. Києва

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю

"Вік Буд ЛТД"

до товариства з обмеженою відповідальністю

"НВЦ Будальянс"

про стягнення 92 615,51 грн.

за участю представників сторін:

позивача - Чуздюк О.О. дов. від 14.05.2013 р.,

відповідача - Курганський Г.М. дов. від 11.07.2013 р.

Розпорядженням Заступника секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 09.12.2013 р. у зв'язку з завантаженістю судді Бакуліної С.В. для розгляду касаційної скарги у цій справі, призначено колегію суддів у складі: головуючий - Кравчук Г.А., судді - Мачульський Г.М., Полянський А.Г.

У судовому засіданні 11.12.2013 р. була оголошена перерва на 25.12.2013 р.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.09.2013 р. (суддя - Власов Ю.Л.) відмовлено у задоволенні позову.

Постановою від 15.10.2013 р. Київського апеляційного господарського суду (судді - Калатай Н.Ф., Баранець О.М., Синиця О.Ф.) рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2013 р. скасовано і прийнято нове рішення. Позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "НВЦ Будальянс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вік Буд ЛТД" основний борг в сумі 92 615 грн. 51 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 852 грн. 31 коп. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "НВЦ Будальянс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вік Буд ЛТД" витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 926 грн. 16 коп.

Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції, ТОВ "НВЦ Будальянс" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права та залишити в силі рішення місцевого господарського суду.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи із наступного.

Згідно положень ч. 2 ст. 111 5 ГПК України касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні або постанові господарських судів.

ТОВ "Вік Буд ЛТД" звернулось до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення суми боргу в сумі 92 615,51 грн.

У 2009 р. між ТОВ "ВІК-БУД" та позивачем був укладений усний договір уступки права вимоги, відповідно до якого позивач набув права вимоги до відповідача за видатковими накладними. Оскільки, відповідач тільки частково перерахував кошти позивачу, позивач звернувся до суду у даній справі.

Як вбачається матеріалів справи, за період з 28.08.2008 р. по 25.12.2008 р. між ТОВ "ВІК-БУД" та відповідачем було укладено 21 правочин, за якими ТОВ "ВІК-БУД" поставило, а відповідачем прийняв товар на загальну суму 419 804,47 грн., що підтверджується 21 видатковою накладною № 000001457 від 28.08.2008 р. на суму 31 261,61 грн., № 000001630 від 18.09.2008 р. на суму 31261,61 грн., № 000001631 від 19.09.2008 р. на суму 33494,58 грн., № 000001644 від 19.09.2008 р. на суму 11171,16 грн., № 000001730 від 29.09.2008 р. на суму 23985,36 грн., № 000001753 від 06.10.2008 р. на суму 31262,00 грн., № 000001757 від 06.10.2008 р. на суму 31262,00 грн., №000001835 від 17.10.2008 р. на суму 33175,58 грн., № 000001895 від 22.10.2008 р. на суму 28123,20 грн., № 000001894 від 23.10.2008 р. на суму 32154,79 грн., № 000001942 від 29.10.2008 р. на суму 30132,00 грн., № 000001950 від 31.10.2008 р. на суму 31797,52 грн., № 000002078 від 14.11.2008 р. на суму 6570,00 грн., № 000002106 від 20.11.2008 р. на суму 11249,28 грн., №000002206 від 05.12.2008 р. на суму 5624,64 грн., № 000002228 від 09.12.2008 р. на суму 4530,96 грн., №000002232 від 10.12.2008 р. на суму 5415,94 грн., № 000002237 від 10.12.2008 р. на суму 3868,56 грн., №000002241 від 11.12.2008 р. на суму 23553,60 грн., № 000002253 від 15.12.2008 р. на суму 5691,60 грн., № 000002290 від 25.12.2008 р. на суму 4218,48 грн..

За період з 28.08.2008 р. по 25.12.2008 р. ТОВ "ВІК-БУД" були виставлені відповідачу рахунки-фактури для оплати товару.

11.11.2009 р. ТОВ "ВІК-БУД" направило на адресу позивача лист, в якому повідомило що передало позивачу, а позивач набув право вимоги, належне ТОВ "ВІК-БУД" та став кредитором по відношенню до відповідача за видатковими накладними №000001457 від 28.08.08р. на суму 31261,61 грн., №000001630 від 18.09.08р. на суму 31261,61 грн., №000001631 від 19.09.08р. на суму 33494,58 грн., №000001644 від 19.09.08р. на суму 11171,16 грн., №000001730 від 29.09.08р. на суму 23985,36 грн., №000001753 від 06.10.08р. на суму 31262,00 грн., №000001757 від 06.10.08р. на суму 31262,00 грн., №000001835 від 17.10.08р. на суму 33175,58 грн., №000001895 від 22.10.08р. на суму 28123,20 грн., №000001894 від 23.10.08р. на суму 32154,79 грн., №000001942 від 29.10.08р. на суму 30132,00 грн., №000001950 від 31.10.08р. на суму 31797,52 грн., №000002078 від 14.11.08р. на суму 6570,00 грн., №000002106 від 20.11.08р. на суму 11249,28 грн., №000002206 від 05.12.08р. на суму 5624,64 грн., №000002228 від 09.12.08р. на суму 4530,96 грн., №000002232 від 10.12.08р. на суму 5415,94 грн., №000002237 від 10.12.08р. на суму 3868,56 грн., №000002241 від 11.12.08р. на суму 23553,60 грн., №000002253 від 15.12.08р. на суму 5691,60 грн., №000002290 від 25.12.08р. на суму 4218,48 грн.

14.11.2009 р. позивач повідомив ТОВ "ВІК-БУД" про набуття права вимоги за видатковими накладними до відповідача на загальну суму 413 101,36 грн. 16.11.2009 р., відповідач направив на адресу ТОВ "ВІК-БУД" лист, в якому погодився з переуступкою права вимоги від ТОВ "ВІК-БУД" до позивача за договором № 34 від 02.01.2007 р.

Судами встановлено, що у період з 15.12.2009 р. по 23.10.2012 р. відповідачем було перераховано на рахунок позивача грошові кошти в сумі 320 485,85 грн., як оплату згідно виставлених ТОВ "ВІК-БУД" рахунків-фактур.

29.05.2013 р. позивач направив на адресу відповідача вимогу, в якій просив здійснити сплату заборгованості в сумі 92 615,51 грн. новому кредиторові, яка задоволена не була.

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Статтею 517 ЦК України передбачено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається (ст. 513 ЦК України).

Як було відзначено раніше, у період з 28.08.2008 р. по 25.12.2008 р. між ТОВ "ВІК-БУД" та відповідачем було укладено 21 правочин, за якими ТОВ "ВІК-БУД" поставило, а відповідач прийняв товар на загальну суму 419804,47 грн., що підтверджується 21 видатковою накладною.

Однак з вимогою оплатити поставлений товар позивач звернувся до відповідача тільки 29.05.2013 р.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з пропуску позивачем строку позовної давності для звернення до суду.

Згідно ст. 257 ЦК України, встановлена загальна позовна давність тривалістю у три роки.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ст. 267 ЦК України).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як встановлено було судами, у період з 28.08.2008 р. по 25.12.2008 р. між ТОВ "ВІК-БУД" та відповідачем було укладено 21 правочин, згідно яких у відповідача виникла заборгованість.

В листопаді 2009 р. між ТОВ "ВІК-БУД" та позивачем був укладений усний договір відступлення права вимоги.

Відповідно до ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Отже, позивач ще в листопаді 2009 р. був обізнаний про заборгованість відповідача за поставлений товар, проте звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості лише 19.06.2013 р. із значним пропущенням трирічного строку позовної давності, про що заявлено було відповідачем.

Разом з цим, вказаного апеляційний господарський суд не врахував та прийняв рішення про задоволення позову виходячи з того, що в постанові Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2013 у справі № 5011-9/11426-2012 встановлено було, що станом на дату звернення позивача до суду з позовом у вказаній справі позивач не звертався до відповідача з вимогою погасити наявну згідно видаткових накладних заборгованість, а отже, фактично, станом на дату звернення позивача до суду з позовом права його відповідачем порушені не були, оскільки строк виконання відповідачем обов'язку по оплаті поставленого за спірними накладними товару не настав.

Колегія суддів Вищого господарського суду не погоджується з даними висновками, оскільки як було зазначено вище, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила та саме в листопаді 2009 р. позивач був обізнаний про заборгованість відповідача за поставлений товар.

Місцевий господарський суд, правомірно відмітив те, що обставина оплати відповідачем на користь позивача товару за окремими правочинами (з вказаних 21 правочинів) не впливає на зміну строків позовної давності за іншими правочинами, які залишились відповідачем неоплаченими та заборгованість за якими є спірною за даним позовом.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірних висновків про відмову у задоволенні позову.

Враховуючи викладене обставини та межі перегляду справи в касаційній інстанції (ст. 111 7 ГПК України) та положення п. 6 ст. 111 9 , ч. 1 ст. 111 10 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що постанова апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, а законне та обґрунтоване рішення місцевого господарського суду залишенню в силі.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 10 , 111 11 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "НВЦ Будальянс" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.10.2013 року у справі № 910/11826 скасувати, а рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2013 року у справі № 910/11826/13 залишити в силі.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Г.М. Мачульський

А.Г. Полянський