Ухвала

від 14.01.2014 по справі 914/769/13-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

14 січня 2014 року Справа № 914/769/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

суддів Алєєвої І.В.

Барицької Т.Л.,

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укрстройінвест" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.08.2013 року

у справі № 914/769/13-г господарського суду Львівської області

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія"Укрстройінвест"

до Управління капітального будівництва Львівської міської ради

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельне підприємство"Азовінтекс"

Державне підприємство "Дирекція з будівництва об'єктів ЄВРО 2012 у м. Львові",

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Львівська міська рада

Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області

про стягнення 4 331 188,15 грн.

за участю прокурора

за зустрічним позовом Управління капітального будівництва Львівської міської ради

до товариства з обмеженою відповідальністю "Альткомкиївбуд"

товариства з обмеженою відповідальністю "Азовінтекс"

про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Альткомкиївбуд" звернулось до господарського суду Львівської області з позовною заявою до Управління капітального будівництва Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - товариство з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельне підприємство"Азовінтекс" про стягнення заборгованості.

19.03.2013 року до участі у справі на стороні відповідача вступив прокурор міста Львова.

19.03.2013 року ухвалою господарського суду Львівської області до участі у справі залучено в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Львівську міську раду, Державне підприємство "Дирекція з будівництва об'єктів ЄВРО 2012 у м. Львові" та Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області (т.1, а.с. 123-125).

Ухвалою господарського суду Львівської області від 22.03.2013 року прийнято до провадження зустрічний позов Управління капітального будівництва Львівської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю "Альткомкиївбуд" та товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельне підприємство "Азовінтекс" про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 18.04.2013 року замінено позивача за первісним позовом товариство з обмеженою відповідальністю "Альткомкиївбуд" його правонаступником - товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укрстройінвест".

14.05.2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укрстройінвест" подало заяву про збільшення розміру позовних вимог, просило стягнути з Управління капітального будівництва Львівської міської ради 4 291 153 грн. 69 коп. основного боргу, 445 104 грн. 33 коп. 3 % річних та 682 293 грн. 41 коп. інфляційних втрат.

13.05.2013 року відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) подано заяву про збільшення зустрічних вимог, в якій заявник просив визнати недійсним договір про відступлення права вимоги № 190510/522-159 від 18.05.2010 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельне підприємство "Азовінтекс" та товариством з обмеженою відповідальністю "Альткомкиївбуд", а також договір про заміну кредитора №15/04 від 15.04.2013 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Альткомкиївбуд" та товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укрстройінвест".

Рішенням господарського суду Львівської області від 21.05.2013 року у справі № 914/769/13-г (суддя Гоменюк З.П.) (т. 2, а.с. 136-148) первісний позов задоволено частково, стягнуто з Управління капітального будівництва Львівської міської ради на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укрстройінвест" 4 291 153 грн. 69 коп. основного боргу, 445 104 грн. 33 коп. 3% річних, 669 419 грн. 98 коп. інфляційних втрат та 68 660 грн. 97 коп. судового збору, в частині стягнення решти суми інфляційних втрат та 3% річних відмовлено, у задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.08.2013 року (головуючий суддя Кравчук Н.М., судді Гнатюк Г.М., Мирутенко О.Л.) (т. 3, а.с. 161-171) рішення господарського суду Львівської області від 21.05.2013 року в частині часткового задоволення первісних позовних вимог скасовано, в цій частині прийнято нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовлено повністю, в іншій частині рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з постановленим судовим актом, товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укрстройінвест" звернулось до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суд від 29.08.2013 року, залишити в силі рішення господарського суду Львівської області від 21.05.2013 року.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 04.11.2013 року касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укрстройінвест" на постанову Львівського апеляційного господарського суд від 29.08.2013 року у справі № 914/769/13-г повернуто на підставі п. 3 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України (т.3, а.с. 184-187).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укрстройінвест" повторно звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, підтримавши вимоги, викладені вище.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Відповідно до частини першої статті 111 1 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала касаційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у цієї сторони відсутні.

Виходячи зі змісту наведених норм, особа, яка оскаржує судове рішення, повинна надавати суду прямий доказ, який однозначно свідчив би про повідомлення сторін.

Не повідомлена належним чином сторона у справі, як учасник господарського процесу, позбавлена можливості володіти об'єктивною інформацією стосовно руху господарського процесу.

До касаційної скарги додано фіскальний чек від 14.11.2013 року № 1710, який свідчить про надіслання копії касаційної скарги третій особі - Львівській міській раді за адресою: 83001, Донецьк та опис вкладення у цінний лист, в якому зазначена адреса Львівської міської ради: 79006, м. Львів, площа Ринок, 1, відтак, зазначений фіскальний чек позбавляє касаційну інстанцію можливості оцінити даний документ як належний доказ направлення копії касаційної скарги третій особі, що є підставою для повернення касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 1 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, заявником касаційної скарги не надано належних доказів направлення її іншим сторонам у справі, тому неможливо дійти висновку, що скаржником належно виконані вимоги ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається, зокрема, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копій іншім сторонам у справі.

В силу ст. 110 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Оскільки оскаржувана постанова Львівського апеляційного господарського суду набрала законної сили 29.08.2013 року, то, з урахуванням наведених приписів закону строк касаційного оскарження зазначеного судового акта відповідно до частини другої статті 51 Господарського процесуального кодексу України закінчився 18.09.2013 року, а вказана касаційна скарга подана до суду 15.11.2013 року, про що свідчить штамп відділення поштового зв'язку на конверті, адресованому Львівському апеляційному господарському суду. Таким чином, зазначена касаційна скарга подана після закінчення строку.

Скаржником касаційної скарги заявлено клопотання про відновлення строку на касаційне оскарження.

За приписами частини першої ст. 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що у клопотанні про відновлення пропущеного строку повинно міститися обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за клопотанням сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V Господарського процесуального кодексу України.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Касаційна інстанція зазначає, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Обґрунтовуючи клопотання про відновлення строку на подання касаційної скарги, скаржник зазначає, що обставиною, яка зумовила подання касаційної скарги з пропуском встановленого строку є усунення скаржником недоліків, допущених заявником при подачі касаційної скарги, зазначених в ухвалі Вищого господарського суду від 04.11.2013 року.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів не знайшла підстав для його задоволення, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, ухвала Вищого господарського суду України від 04.11.2013 року надіслана сторонам у справі 04.11.2013 року, про що свідчить штамп Вищого господарського суду України на зворотній стороні ухвали.

За змістом ст.ст.109, 111 ГПК України, касаційна скарга подається до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд в одному примірнику.

З урахуванням викладеного колегія суддів не знайшла підстав для задоволення клопотання про відновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Касаційна інстанція зазначає, що основними засадами судочинства, закріпленими у ст. 129 Конституції України є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен додержуватись норм процесуального права.

За змістом положень ст. 107 Господарського процесуального кодексу України сторона наділена правом оскарження судового рішення, що є однією з необхідних умов реалізації, встановленого законом права на судовий захист.

Однак, наявність права на оскарження не є безумовною підставою для здійснення судового захисту шляхом прийняття касаційної скарги, поданої з порушенням встановленого процесуальним законом порядку.

Відповідно до п. 5 частини першої ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається, зокрема, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України і підлягає поверненню.

Судова колегія звертає увагу на те, що судовий збір у сумі 34 410,00 грн., сплачений платіжним дорученням № 230 від 16.09.2013 року повертався товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укрстройінвест" ухвалою Вищого господарського суду України від 04.11.2013 року, тому питання щодо повернення судового збору, сплаченого зазначеним платіжним документом повторно не розглядається.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 86, 110, п. 3, 5 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укрстройінвест" у задоволенні клопотання про відновлення строку на подання касаційної скарги.

2. Повернути касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укрстройінвест" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.08.2013 року у справі № 914/769/13-г (з доданими до неї документами).

3. Справу № 914/769/13-г повернути до господарського суду Львівської області.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Судді І.В. Алєєва

Т.Л. Барицька