Постанова

від 12.12.2013 по справі 2а-16056/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" грудня 2013 р. м. Київ К/800/41473/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Степашка О.І.

суддів: Островича С.Є.

Федорова М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СтілАрм»

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.03.2013

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2013

у справі № 2а-16056/12/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СтілАрм»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СтілАрм» (далі по тексту - позивач, ТОВ «СтілАрм») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.10.2012 №0004932220, №0004942220.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.03.2013, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2013, в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати зазначені рішення попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Суди попередніх інстанцій відмовляючи у задоволенні позову виходили з того, що матеріалами справи не підтверджено фактичного проведення господарських операцій з контрагентами позивача - ТОВ «Віп трейд», ТОВ «Форсаж-Медіамаркет», ТОВ «Віннерком», ТОВ «КОМПАНІЯ «ГРИФОН КОНСАЛТ» з поставки товарів і послуг, що вказує на відсутність визначених п. 201.1, п. 201.2 ст. 201, п. 198.6 ст. 198 та п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України підстав для формування зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість.

Однак, суд касаційної інстанції з такими висновками судів попередніх інстанцій погодитись не може, враховуючи наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «СтілАрм» (код за ЄДРПОУ 30264554) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 по 30.06.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 по 30.06.2012, за результатами якої складено акт від 01.10.2012 №323/1/22-20/30264554.

На підставі акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 22.10.2012 №0004932220, №0004942220.

На думку відповідача, у складі витрат з податку на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ «СтілАрм» відображено операції з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Віп трейд» (код за ЄДРПОУ 37240770), ТОВ «Форсаж-Медіамаркет» (код за ЄДРПОУ 33498731), ТОВ «Віннерком» (код за ЄДРПОУ 36588555), ТОВ «Компанія «Грифон» (код за ЄДРПОУ 36048906), які не спричинили реального настання правових наслідків.

У висновках акту перевірки відповідач зробив висновок про порушення ТОВ «СтілАрм»:

- п. 201.1, п. 201.2 ст. 201, п. 198.6 ст. 198 Розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2756-УІ (зі змінами та доповненнями), ТОВ «СтілАрм» занижено ПДВ що підлягає сплаті до бюджету на суму 1 768 312,17 грн., в тому числі за квітень 2011 року на суму 243 829,03 грн., за травень 2011 року на суму 181 782 грн., за серпень 2011 року на суму 70 963,82 грн., за вересень 2011 року на суму 243 222,99 грн., за жовтень 2011 року на суму 1 028 514,33 грн., по контрагенту ТОВ «Віннерком» (код 36588555) та по ТОВ «КОМПАНІЯ «ГРИФОН КОНСАЛТ», в результаті допущених порушень податкового законодавства, що відображено в п. 3.2.2 розділу 3 акта перевірки;

- пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, ТОВ «СтілАрм» занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету на суму 1 548 975,12 грн., в тому числі за II квартал 2010 року на суму 478 125,19 грн., за III квартал 2011 року на суму 1 070 849,93 грн.;

- п. 1, п. 2 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, зареєстрованого Міністерством юстиції України 13.01.2005 за №40/10320, із змінами та доповненнями, пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, пп. 164.1.2 п. 164.1, пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст.167, п. 171.2 ст. 171, п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, не утриманий податок з доходу отриманого працівником підприємства як додаткове благо, а саме у авансовому звіті відсутній відповідний розрахунковий документ (фіскальний касовий чек) підтверджуючий витрачання отриманих коштів під звіт, в результаті чого підприємством занижено податок на доходи фізичних осіб і сумі 919,32 грн.;

- пп. 140.1.7 п. 140.1 ст. 140, п. 163.1 ст. 163, пп. 164.1.2 п. 164.1, пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 171.2 ст. 171, п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, що мало прояв у неутриманні податку на доходи фізичних осіб - працівників підприємства, отриманий ними як додаткове благо, у вигляді оплати вартості електронних квитків без наявності посадкових талонів, в результаті чого підприємством занижено податок на доходи фізичних осіб у сумі 1 249, 94 грн.

Відповідно до вимог п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перераховано) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Судами встановлено, що між позивачем та ТОВ «Віп трейд» укладено договір №02-02-11 від 02.02.2011відповідно до умов якого ТОВ «Віп трейд» поставляло та передавало у власність позивачу товари, які використовувалися позивачем у власній господарській діяльності.

Між позивачем та ТОВ «Форсаж-Медіамаркет» укладено договір №01-09/11 від 02.09.2011, відповідно до умов якого ТОВ «Форсаж-Медіамаркет» поставляло та передавало у власність позивачу товари, які використовувалися позивачем у власній господарській діяльності.

Між позивачем та ТОВ «КОМПАНІЯ «ГРИФОН КОНСАЛТ» укладено договір №28/03-11 від 28.03.2011, відповідно до умов якого ТОВ «КОМПАНІЯ «ГРИФОН КОНСАЛТ» поставляло та передавало у власність позивачу товари, які використовувалися позивачем у власній господарській діяльності.

Між позивачем та ТОВ «Віннерком» укладено договір №10811 від 01.08.2011, відповідно до умов якого ТОВ «Віннерком» поставляло та передавало у власність позивачу товари, які використовувалися позивачем у власній господарській діяльності.

Фактичне виконання договорів підтверджується первинними бухгалтерськими документами, а саме: платіжними дорученнями, видатковими накладними, податковими накладними, які оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, копії яких містяться в матеріалах справи.

Також в матеріалах справи наявні товарно-транспортні накладні, які свідчать про виконання вищезазначених договорів, та докази використання придбаних позивачем товарів у своїй господарській діяльності.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, судами попередніх інстанцій не вірно зроблено висновок щодо неналежного виконання вищезазначених договорів, укладених між позивачем та його контрагентами.

Крім того, суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що ТОВ «Віп трейд», ТОВ «Форсаж-Медіамаркет», ТОВ «КОМПАНІЯ «ГРИФОН КОНСАЛТ» та ТОВ «Віннерком» на момент здійснення фінансово-господарських операцій по поставці товарів були зареєстровані як платники податку на додану вартість, згідно чинного законодавства України.

Згідно зі ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

З урахуванням викладеного, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «СтілАрм» підлягає задоволенню, а постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.03.2013 та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2012 - скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 223 , 229 , 230 , 232 Кодексу адміністративного судочинства України , суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СтілАрм» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.03.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2013 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СтілАрм» задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 22.10.2012 №0004932220, №0004942220.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий (підпис) Степашко О.І.

Судді (підпис) Острович С.Є.

(підпис) Федоров М.О.