Ухвала

від 17.12.2013 по справі 2а-16154/10/4/0170

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2013 року м. Київ К/9991/44547/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Карася О.В.

Рибченка А.О.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим на ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2011 року та постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.03.2011 року по справі № 2а-16154/10/4/0170 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрно-товарна фірма «Макон» до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим та Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим про визнання протиправною бездіяльність та стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрно-товарна фірма «Макон» звернулось до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим та Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим про визнання протиправною бездіяльність та стягнення в сумі 226105,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.03.2011 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2011 року у даній справі позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим щодо ненадання органу державного казначейства висновку про суми відшкодування податку на додану вартість, задекларованого Товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрно-торгова фірма «Макон» у податковій декларації з ПДВ за серпень 2010 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрно-торгова фірма «Макон» суму заборгованості з бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2010 року у сумі 226105,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у податковій декларації з ПДВ за серпень 2010 року позивачем задекларовано суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 226105,00 грн.

Посадовою особою ДПІ в м. Сімферополі проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2010 року, за наслідками перевірки складено акт від 08.11.2010 року №16201/23-4/32177872, згідно із п. 3 висновків за актом перевірки підтверджено відображені у податковій декларації позивача показники щодо сум бюджетного відшкодування.

Задовольняючи позов частково, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Сума бюджетного відшкодування, як правильно зазначено судами, залежить від правильності визначення суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, правильність визначення яких підтверджено матеріалами справи.

Відповідно до п.п.7.7.5 п. 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168/97-ВР) протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку заявлених у ній даних за наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до пп. 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в матеріалах справи наявні всі необхідні первинні документи, які складені у відповідності до вимог підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР, що підтверджують право позивача на податковий кредит у відповідний період.

Крім того, нормами Закону № 168/97-ВР право платника податку на відшкодування ПДВ не поставлене в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до п. 3 ст. 220 1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим відхилити.

Ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2011 року та постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.03.2011 року по справі № 2а-16154/10/4/0170 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий підписГолубєва Г.К. Судді підписКарась О.В. підписРибченко А.О.