Ухвала

від 10.01.2014 по справі 5026/1719/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

10 січня 2014 року Справа № 04/5026/1719/2012

Господарський суд Черкаської області в особі судді Шумка В.В., при секретарі судового засідання Бульбі Н.О., за участю ліквідатора Новосельцева В.П., представника ПАТ "ВТБ Банк" - Хамази І.О. - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Санаторій Аквадар", -

ВСТАНОВИВ:

Провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Санаторій Аквадар" порушено господарським судом Черкаської області (суддя Гура І.І.) 19.11.2012 р. за заявою ініціюючого кредитора - ОСОБА_3

Провадження у цій справі порушено судом згідно з положеннями ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якими встановлено особливості банкрутства відсутнього боржника.

Згідно з частиною першою розділу Х Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22.12.2011 р., провадження у цій судовій справі здійснюється згідно з положеннями Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції до 19.01.2013 р.

27.11.2012 р. господарський суд постановив визнати боржника банкрутом, відкрив процедуру його ліквідації, ліквідатором банкрута призначив арбітражного керуючого Новосельцева Володимира Петровича.

13.06.2013 р. на розгляд суду надійшла скарга одного із кредиторів боржника - Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" на дії ліквідатора, у якій банк просить суд усунути арбітражного керуючого Новосельцева В.П. від виконання обов'язків ліквідатора, мотивуючи це неналежним виконанням ним вказаних обов'язків.

За наслідками розгляду цієї скарги місцевий господарський суд у її задоволенні відмовив (ухвала місцевого господарського суду від 26.06.2013 р.).

За наслідками розгляду апеляційної скарги банку Київський апеляційний господарський суд прийняв постанову, якою скаргу ПАТ "ВТБ Банк" задовольнив, ухвалу місцевого господарського суду від 26.06.2013 р. скасував, повноваження ліквідатора Новосельцева В.П. припинив, ліквідатором товариства-банкрута призначив арбітражного керуючого Занька М.М. (постанова КАГС України від 13.08.2013 р.).

Вищий господарський суд України, розглянувши касаційну скаргу ліквідатора Новосельцева В.П. та ініціюючого кредитора ОСОБА_3 вказану постанову апеляційного суду від 13.08.2013 р. та ухвалу господарського суду Черкаської області від 26.06.2013 р. скасував, справу передав на новий розгляд до місцевого господарського суду для розгляду скарги на дії ліквідатора.

За наслідками автоматизованого розподілу справ, здійсненого згідно з положеннями ст. 2 1 ГПК України, справу розподілено для подальшого розгляду суддею господарського суду Черкаської області Шумком В.В.

По даній справі до суду надійшли клопотання:

- Тальнівської ОДПІ про заміну сторони у справі;

- ліквідатора Новосельцева В.П. про затвердження оплати його послуг;

- ліквідатора Новосельцева В.П. про продовження строку ліквідації ПАТ "Санаторій Аквадар" та повноважень ліквідатора на чотири місяці.

Розгляд судом вказаної скарги та клопотань призначено на 19.12.2013 р., відкладено на 10.01.2014 р.

На виклик у засідання суду з'явились ліквідатор Новосельцев В.П., представник ПАТ "ВТБ Банк".

У засіданні суду представник кредитора - ПАТ "ВТБ Банк" скаргу підтримав з викладених у ній підстав та мотивів.

Ліквідатор проти задоволення судом скарги заперечив, мотивуючи це невідповідністю викладених у скарзі обґрунтувань та висновків чинному законодавству, фактичним обставинам.

Розглянувши скаргу кредитора сумісно з матеріалами справи, заслухавши доводи та пояснення ліквідатора, представника кредитора суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав та мотивів.

Єдиною вимогою подавача скарги - ПАТ "ВТБ Банк" (у подальшому тексті ухвали "кредитор" у відмінках) є усунення арбітражного керуючого Новосельцева Володимира Петровича від виконання обов'язків ліквідатора Приватного акціонерного товариства "Санаторій Аквадар".

Частиною 11 ст. 3 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків може бути невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим Законом, за відсутності наслідків, передбачених цією статтею.

Згідно зі скаргою обставинами для цієї вимоги є:

- не проведення ліквідатором зборів кредиторів боржника;

- відсутність комітету кредиторів, відповідно, необрання голови комітету кредиторів;

- не звітування ліквідатора щодо своєї діяльності;

- не подання інформації ліквідатором про проведення заходів щодо пошуку та виявлення ним майна боржника, що перешкоджає кредитору - ПАТ "ВТБ Банк" та решті кредиторів відслідковувати хід справи про банкрутство ПрАт "Санаторій Аквадар".

Крім того, в процедурі апеляційного оскарження ухвали місцевого господарського суду від 26.06.2013 р. про відмову у задоволенні скарги, як істотний недолік у діяльності ліквідатора зазначено те, що при наявності виявленого майна банкрута (трьох транспортних засобів) він, в порушення вимог ч. 6 ст. 52 Закону не звернувся до господарського суду з клопотанням про винесення ухвали про перехід до загальних судових процедур у справі про банкрутство.

Суд зазначає, що статтею 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", згідно з якою порушено та здійснюється провадження у даній судовій справі, встановлено спрощену процедуру банкрутства відсутнього боржника.

Вказана процедура не передбачає проведення зборів кредиторів, обрання комітету кредиторів, звітування ліквідатора комітету кредиторів кожному із кредиторів окремо та інших заходів і дій ліквідатора, встановлених Законом при здійсненні загальних процедур банкрутства.

Та обставина, що Закон не забороняє здійснення вказаних дій в процедурі ліквідації відсутнього боржника не є підставою для висновку про порушення ліквідатором положень чинного законодавства, зокрема, ст. 52 Закону.

Частиною 3 вказаної статті встановлено, зокрема, що у разі виявлення ліквідатором майна відсутнього боржника, визнаного банкрутом, сума виручки від продажу такого майна направляється на покриття витрат, пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство.

Частиною 6 вказаної статті Закону встановлено, що за клопотанням ліквідатора у разі виявлення ним майна відсутнього боржника, визнаного банкрутом, господарський суд може винести ухвалу про припинення процедури ліквідації, передбаченої цією статтею, і переходу до загальних судових процедур у справі про банкрутство, передбачених цим Законом.

Наведеною нормою передбачено право, а не обов'язок господарського суду щодо переходу до загальних судових процедур у справі про банкрутство.

Сам факт виявлення майна банкрута ще не є свідченням можливості фінансового оздоровлення банкрута.

При цьому істотне значення має вартість виявленого майна, його ліквідність, достатність для задоволення вимог всіх кредиторів та покриття витрат, пов'язаних зі здійсненням ліквідаційної процедури.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять відомостей про наявність будь-якого майна банкрута, включення його до ліквідаційної маси.

Згідно з поданими ліквідатором та приєднаними до справи матеріалами ліквідатор здійснював необхідні дії для виявлення майна боржника.

Згідно з інформацією, поданою ВДАІ Маньківського РВУМВС України за банкрутом зареєстровано три механічні транспортні засоби.

Однак вжиті ліквідатором заходи щодо розшуку цього майна позитивних наслідків не дали.

Ліквідаційна маса банкрута не сформована.

За таких обставин підстави для подання ліквідатором до господарського суду клопотання про винесення ухвали про перехід до загальних судових процедур у справі про банкрутство відсутні.

Щодо твердження кредитора про неможливість для нього та решти кредиторів відслідкування ходу справи про банкрутство суд зазначає, що вказана справа знаходиться у провадженні господарського суду, а не у ліквідатора.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитори є стороною у справі про банкрутство.

Частиною 1 ст. 5 цього Закону встановлено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Права сторін у справі, у тому числі ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них виписки, знімати копії, тощо, встановлені ст. 22 ГПК України.

За викладених обставин суд дійшов висновку, що зазначені у скарзі кредитора обставини не є підставою для усунення арбітражного керуючого Новосельцева В.П. від виконання обов'язків ліквідатора у справі.

Інших підстав для цього кредитор не повідомив.

Тому підстави для задоволення скарги відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 5, 24, 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції до 19.01.2013 р., ст. 86 ГПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги відмовити.

Суддя Шумко В.В.