Ухвала

від 20.02.2007 по справі 14/36-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/36-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-03-83                               

У Х В А Л А

"20" лютого 2007 р.                         Справа № 14/36-07

Господарський суд Вінницької області у складі: судді Залімського І.Г., при секретарі  судового засідання Гриневичі В.С., з участю представників сторін:

прокурора       -     не з'явився

позивача 1       -     не з'явився

позивача 2       -    Петрунь Н.А.   

відповідача      -    не з"явився

Розглянувши справу за позовом Прокурора Крижопільського району в особі Управління Пенсійного Фонду України у Крижопільському районі (24600, вул. К. Маркса, 49, смт. Крижопіль), Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції (24600, вул. Піонерська, 30, смт. Крижопіль) до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгосптехніка" (24600, вул. Куйбишева, 74, смт. Крижопіль) про визнання недійсним договору від 16.10.03 про відступлення частки учасника у статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю шляхом купівлі-продажу,

В С Т А Н О В И В :

          Заявлено позов про визнання недійсним договору від 16.10.03 про відступлення частки учасника у статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю шляхом купівлі-продажу     

Прокурор, Управління Пенсійного фонду України у Крижопільському районі (позивач 1) та відповідач витребуваних судом доказів та повноважних представників в судове засідання не направили, тоді як про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином ухвалою суду від 30.01.07, що підтверджується штампом канцелярії суду на вказаній ухвалі.   

    Представником позивача заявлено клопотання про незастосування технічної фіксації судового процесу, яке підлягає задоволенню як таке, що не суперечить вимогам ч.7 ст.811 ГПК України.

          Заслухавши представника позивача, дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, а тому провадження у справі слід припинити відповідно до п. 1 ст. 80 ГПК України, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа    адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Тобто, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.

Згідно п. 7 ст. 3 КАС України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Таким чином, у випадку, якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах здійснює вказані владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, такому спору наявні встановлені нормами КАС України ознаки справи адміністративної юрисдикції, і, відповідно, останній повинен вирішуватись адміністративним судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

          Однак, вищевказана позовна заява подана до суду прокурором в порядку та за правилами Господарського процесуального кодексу України, тоді як вбачається з позовних матеріалів, позивачі в даній справі (УПФУ у Крижопільському районі та Крижопільська міжрайонна ДПІ) виступають саме як суб'єкти владних повноважень, а їх дії спрямовані на виконання повноважень визначених законом.

           З урахуванням наведеного та оцінивши подані докази, суд вважає, що вказаний спір повинен вирішуватись адміністративним судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, а тому провадження у справі слід припинити відповідно до п. 1 ст. 80 ГПК України, що не позбавляє права прокурора звернутися до суду в загальному порядку за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

           Однак при повторному зверненні слід звернути увагу на те, що, як на підставу позовних вимог, прокурор посилається на ст. 228 ЦК України, зазначаючи, що договір від 16.10.03, що є предметом спору, порушує публічний порядок.

          При цьому відповідно до ч.2 ст. 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним, а відповідно до ч.2 ст. 215 ЦК України визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

          Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, прокурором ставиться вимога про визнання недійсним договору від 16.10.03 про відступлення частки учасника у статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю шляхом купівлі-продажу між ВАТ "Крижопільське районне підприємство "Агромаш" та СТОВ "Сільгосптехніка". При цьому відповідачем у даній справі прокурором зазначено лише СТОВ "Сільгосптехніка", що є порушенням норм як Господарського процесуального кодексу України так і Кодексу адміністративного судочинства України.

          В той же час, відсутність в матеріалах справи оригіналів доказів, які як зазначено прокурором не надані та в даний час не можуть бути надані суду, оскільки знаходяться в матеріалах кримінальної справи №05100154, позбавляє суд можливості розглянути справу по суті та винести законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст.33, 34, 36, 43, 44, 49, п.1 ст. 80,  ст. 115, 116  ГПК України, -

У Х В А Л И В :

1. Провадження у справі припинити.

2. Ухвалу направити сторонам, прокурору.

Суддя                                                                     Залімський І.Г.