Рішення

від 09.01.2007 по справі 14/283-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/283-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

09 січня 2007 р.           Справа 14/283-06

Господарський суд Вінницької області у складі:   судді   Залімського І.Г.,  при секретарі  судового засідання Гриневичі В.С., з участю представників сторін

позивача              -  Борисюк І.Е.

відповідача   -  не з'явився

розглянувши в приміщенні суду справу за позовом за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю  "Вінакольд" (вул. К.Маркса, 38, а/с 1117, м. Вінниця, 21034,  код ЄДРПОУ 23104647) до  Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Росошанський" (с. Росоша, Липовецький район, Вінницька область,  код ЄДРПОУ 03731419) про стягнення 14007 грн.

В С Т А Н О В И В :

Посилаючись на умови договору купівлі - продажу №29-09/02 від 29.09.06 та документи, що свідчать про отримання відповідачем товарно-матеріальних цінностей,  позивач просить стягнути з відповідача 14007 грн., в тому рахунку 9236,40 грн. основного боргу, 152,40 грн. пені, 4618,20 грн. штрафу.

Відповідач відзив на позовну заяву та витребувані судом докази не надав, повноважного представника у  судове засідання не направив, про причини неприбуття не повідомив. Про дату і час розгляду справи відповідач був повідомлений в судовому засіданні 28.11.06, що підтверджується розпискою сторін від 28.11.06 (а.с. 37).

Представником позивача  заявлено клопотання про незастосування технічної фіксації судового процесу, яке підлягає задоволенню як таке, що не суперечить вимогам ч.7 ст.811 ГПК України.

Заслухавши представника позивача, дослідивши надані докази та матеріали справи, в судовому засіданні встановлено, що відповідно до укладеного сторонами договору купівлі - продажу №29-09/02 від 29.09.06 позивач зобов'язався передати у власність відповідача дизпаливо  в кількості 2430 л на загальну суму 9236,40 грн., а відповідач зобов'язався прийняти товар та оплатити його до 05.10.2006 року шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача.

Позивач свої зобов'язання згідно Договору виконав повністю, поставивши відповідачу товар на суму 9236,40 грн., що підтверджується накладною №3540 від 02.10.06.

Відповідач вказані зобов'язання за договором не виконав, розрахунок з позивачем за поставлену продукцію  не провів.

Відповідно до ст.ст.525, 526, 527 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно із ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що на день розгляду справи у суді доказів погашення основного боргу відповідачем не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення основної заборгованості в розмірі 9236,40 грн. підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу позивач у своєму позові заявив до стягнення 4618,20 грн. штрафу.

Згідно п. 4.2  вказаного договору у випадку несвоєчасності оплати за товар відповідач сплачує штраф в розмірі  50% від загальної вартості отриманого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 624 ЦК України,  якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає  стягненню в повному розмірі, незалежно від відшкодування  збитків.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 4618,20 грн. штрафу  підлягають задоволенню повністю.

Також  позивач  просить стягнути з відповідача 152,40 грн. пені.

Відповідно до п. 4.1 договору за прострочення платежу  відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі  0,05% за кожен день прострочення платежу.  

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що розрахунок пені, доданий до позовної заяви, складено без урахування ст. 253 ЦК України, відповідно до якої перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати, у зв'язку з чим позивачем помилково визначена кількість днів прострочки -33 дні, тоді як  період прострочення виконання зобов'язань боржником по договору  становить 32 дні.   

Крім того, при визначенні  розміру заявленої до стягнення пені позивачем не взято до уваги  вимоги ч. 2 ст. 343 ГК України,  відповідно до якої платник грошових коштів сплачує на користь одержувача  цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі,що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного   банку   України,   що  діяла  у  період,  за  який сплачується пеня.

За таких обставин вимоги позивача про стягнення 152,40 грн. пені слід задовольнити частково, в розмірі 137,66 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З урахуванням викладеного, оцінивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню відповідно до чинного законодавства та у межах заявлених вимог частково, в сумі  13992,26 грн.

На підставі ст.49 ГПК України судові витрати, в тому рахунку витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 2000 грн., підлягають покладенню на відповідача пропорційно  розміру задоволених вимог.

У зв‘язку з надмірною сплатою позивачем держмита при подачі позовної заяви різниця в сумі 0,03 грн. підлягає поверненню останньому із Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.33, 34, 36, 43, 44, 49, 82-84, 115, 116  ГПК України,-

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково в сумі 13992,26 грн.

2.В задоволенні вимог в частині стягнення 14,74  грн.  пені  відмовити.

3.Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Росошанський" (с. Росоша, Липовецький район, Вінницька область,  код ЄДРПОУ 03731419) 9236,40  грн.( дев'ять тисяч двісті тридцять шість грн. сорок коп.) боргу, 4618,20 грн.  (чотири тисячі шістсот вісімнадцять грн. двадцять коп.) штрафних санкцій, 137,66 грн. (сто тридцять сім грн. шістдесят шість коп.) пені, 139,92 грн. (сто тридцять дев'ять грн. дев'яносто дві  коп.) витрат на державне мито, 117,87 грн. (сто сімнадцять грн. вісімдесят сім коп. ) судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 1997,80 грн. (одна тисяча дев'ятсот дев'яносто сім грн. вісімдесят коп. ) витрат на оплату послуг адвоката на користь Товариства з обмеженою відповідальністю  "Вінакольд" (вул. К.Маркса, 38, а/с 1117, м. Вінниця, 21034,  код ЄДРПОУ 23104647).

4.Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю  "Вінакольд" (вул. К.Маркса, 38, а/с 1117, м. Вінниця, 21034,  код ЄДРПОУ 23104647, р/р 260081225 в АППБ «Аваль»м. Вінниця, МФО 302247) з Державного бюджету України суму надмірно сплаченого державного мита в розмірі 0,03 грн. (три коп.).

5.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

6.Рішення направити сторонам.

Дане рішення суду, завірене печаткою суду, є підставою фінансовим органам для повернення держмита з Державного бюджету України.

Суддя                                             Залімський І.Г.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.85ГПК України  12.01.07