Рішення

від 12.03.2007 по справі 4/56-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/56-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

12 березня 2007 р.           Справа 4/56-07

за позовом:  Державного підприємства "СРБУ "Вінницяліфт", вул. С. Лазо, 17, м. Вінниця, 21010, код ЄДРПОУ 04589700   

до: Малого комунального підприємства житлово - експлуатаційної контори №13, вул. Р. Скалецького, 29, м. Вінниця, 21018, код ЄДРПОУ 13343747  

про стягнення  на суму 129935,24 грн.

Головуючий суддя     Білоус В.В.     

При секретарі судового засідання Логінов А.О.

Представники

          позивача :   Іскра Л. О. , Березова В. І.  за довіреністю

          відповідача : Горобець Л. І. , Хлівак Л. В.  за довіреністю

    спеціаліст, КП "Обчислюваний центр управління Житлово - комунального господарства" : Репей Т. Ф. за довіреністю

Розглянувши справу у відкритому судовому засіданні за позовом: Державного підприємства "СРБУ "Вінницяліфт", м. Вінниця до Малого комунального підприємства житлово - експлуатаційної контори № 13, м. Вінниця про  стягнення 129935 грн. 24 коп. боргу за роботи з обслуговування ремонту ліфтів  в січні 2004- грудні 2005р.  згідно договору № 513 від 01.11.2003р.  , -

ВСТАНОВИВ :

 Відповідач у відзиві  на позов  та його представники  в судовому засіданні  проти  позову  заперечили. Покликалися на  те, що договором № 513 від 01.11.2003р. порядок розрахунків з позивачем за виконані  роботи в частині  строків та підстав не був врегульований, оскільки  названий договір підписаний  відповідачем  з  протоколом розбіжностей, які сторонами в установленому законом порядку не погодили. Пояснює, що в 2004р. -  2005р. позивач виконав робіт на суму 257661 грн. 55 коп. Перерахував в рахунок  оплати за роботи, виконані  в 2004р. - 2005р. станом на 29.01.2007р.  мешканцями 211198 грн. 24 коп. згідно реєстрів обчислювального центру від 23.01.2007р. № 7; відповідачем - 47200 грн. згідно платіжних доручень, проведено заліки  за роботи 2004р. - 2005р., в 2004р. - на суму 8355 грн. , в 2005р. - на суму 10000 грн., що  разом складає 291551 грн. 17 коп. Зазначає, що сума коштів отриманих позивачем за роботи  виконані в 2004-2005р. станом на 29.01.2007р. складає 291551 грн. 17 коп., що перевищує вартість виконаних робіт на 33889 грн. 62 коп. . Тому вважає обов'язок  за договором  № 513/13 виконаним в повному обсязі. Не погоджується із боргом  в сумі  160525 грн. 54 коп. станом на 01.01.2004р., оскільки вже він не підтверджений  первинними бухгалтерськими документами, припинення договору № 513 від 13.12.2002р., на збіг строку  позовної давності  із цих вимог. Просить застосувати строк позовної давності. Пояснили, що послуги  з ремонту ліфтів  отримані в 2004-2005р. оплачені  позивачу коштами ( заліком ) перерахованими в 2004р., 2005р. та 2006р. Не погоджується  із зарахуванням позивачем 155569 грн. 48 коп. сплачених в 2004р., 2005р. в рахунок  погашення  боргу за послуги  надані  до 01.01.2004р.  вважаючи, що  призначення  платежу  вказують мешканці при  оплаті послуг.

Представники  позивача в судовому засіданні  позовні вимоги  підтримали в сумі 124959 грн. 18 коп. з підстав вказаних у позовній заяві. Пояснили, що  між позивачем та відповідачем розбіжності  щодо  вартості  наданих послуг, сум  отриманих  грошових коштів немає, а є  лише  різне  зарахування  цих коштів  згідно  платіжних відомостей  в яких  не вказано  призначення платежу . Вказують, що  позивач такі платежі, в яких  не вказано призначення платежу , в сумі 155569 грн. 48 коп.  зарахував в рахунок  погашення боргу  за послуги, надані  до  01.01.2004р.,  а відповідач їх  зараховує  в рахунок  поточних платежів 2004р. -2005р. . В заяві  від 12.03.2007р. позивач зменшує  позовні  вимоги  до 124959 грн. 18 коп. Пояснює це тим, що  в рахунку  поданому  з позовною заявою помилково було  зазначено, що  в оплату  поточного періоду  ( 2004 - 2005р. )  зараховано  109391 грн. 31 коп. тоді як потрібно відповідно  до призначення  платежу в платіжних  документах, в сумі 114347 грн. 37 коп. . В обгрунтування  зменшення  позовних вимог  надав  розрахунок на суму боргу 124959 грн. 18 коп., платіжні документи  ( витяги  із  особового рахунку ). З огляду  на те, що  зменшення  позивачем позовних вимог до 124959 грн. 18 коп.  не суперечить  закону, не порушує права сторін, відповідає матеріалам справи, воно судом  приймається. Як на підставу зарахування грошових коштів, отриманих  в 2004-2005р.  згідно  платіжних документів, в яких  не  вказано  призначення платежу, в рахунок боргу  за ремонт  ліфтів, виконані до  01.01.2004р., позивач покликається  на  п. 5.2. ст. 5 ЗУ України "Про платіжні системи та  переказ  грошей  в Україні", п. 7,  п. 8 розд. 3 Інструкції Національного банку  України "Про  безготівкові  розрахунки в Україні в національній валюті".

Представники обчислювального центру   Управління житлово -  комунального господарства "Вінницької  облдержадміністрації" пояснив , що  кошти  за  обслуговування ліфтів  сплачуються через  кредитні  установи  мешканцями проживаючими  на території, що  обслуговується  ЖЕКом. Мешканці  в квитанціях про оплату  вказують за який період вони  здійснюють оплату. Дані  про проведенні  мешканцями за добу  платежі передають  банками до обчислювального центру, який   консолідує ці  платежі згідно послуг і направляє банку  дані  про  суму зведеної  денної оплати  надавачу послуги, а надавач   послуги і  ЖЕКу надає  щоденні  та місячні  відомості  ( реєстри )  оплата  в яких  призначення платежу, вказане   мешканцями  в квитанціях про оплату  не  вказується.

Сторони   заявили, що  надали всі  докази  необхідні  для  вирішення спору.

Заслухавши   пояснення представників  позивача , відповідача, спеціаліста  Обчислювального центру , дослідивши  матеріали  справи, надавши їм юридичну оцінку  суд  прийшов  до висновку  про те , що позов задоволенню  не підлягає. До  такого висновку  суд прийшов  з огляду  на таке:

Як на підставу строків  виконання  грошових зобов"язань позивач  зіслався на  підрядний договір  на технічне обслуговування, ремонт ліфтів   і диспетчерських систем № 513 від 01.11.2003р. . В цьому   договорі  позивач  виступає Підрядником , а відповідач  -  Замовником . В п. 5.3 цього договору  вказано, що  на  підставі  підписаних  актів  виконаних робіт  Замовник   самостійно  оплачує виконані роботи  не  пізніше  5-го числа  наступного  місяця. Цей  договір  з боку  відповідача  був  підписаний  з протоколом  розбіжностей  в якому  вказав   наступну редакцію п. 5.3 договору : "На  підставі  підписаних  актів  Замовник  здійснює  нарахування  по ліфтах, які  працювали   і по  мірі  оплати  населенням  кошти  поступають  на рахунок  Підрядника". Позивач  не  підписав   цей  протокол розбіжностей  не погодився    з редакцією   умов  п. 5.3 договору , запропонованого відповідачем. З позовом про спонукання  укласти договір  в   своїй  редакції сторони  до суду  не  зверталися. Згідно   ст. 638, ч. 1 ст. 646 ЦК України договір  є укладеним , якщо  сторони  в належній  формі   досягли  згоди з усіх  істотних умов  договору. Договір  укладається  шляхом  пропозиції однієї сторони  укласти договір  ( оферти )  і прийняття  пропозиції  ( акцепту )  другою стороною. Договір є укладеним  з моменту  одержання  особою, яка  направила  пропозицію укласти  договір,  відповіді  про прийняття  цієї  пропозиції. Відповідь про згоду  укласти  договір на  інших, ніж було  запропоновано  , умовах  є відмовою від  одержаної  пропозиції і водночас  новою  пропозицією особі, яка  зробила  попередню пропозицію. Підписання  відповідачем договору  № 513 від 01.11.2003р.  з протоколом розбіжностей  і пропозиція ним  своєї редакції п . 5.3  договору   є пропозицією про укладення  договору  на інших умовах, ніж  запропонував  позивач. Оскільки волевиявлення  сторін щодо  редакції  п. 5.3  договору  не  збігаються  , то договір  в частині  строків  і підстав  оплати  робіт ( п. 5.3 )  не  укладений. Тому  з підстав  вказаних  у позові  ( п. 5.3 договору )  про терміни   і підставу  оплати  робіт  у відповідача зобов'язання  не виникло.

Обопільно  підписаними сторонами  актами приймання виконаних робіт стверджується  виконання  позивачем  і прийняття  відповідачем робіт  з технічного  обслуговування  і ремонту  ліфтів  в  період  з січня 2004р.  по грудень 2005р.  на загальну суму  257661 грн. 55 коп.

Характер виконаних робіт, взятих  зобов'язань свідчать про те, що між  сторонами   виникли  правовідносини, які  регулюються  ст. 837 ЦК України ( договір підряду ). У  вказаному  періоді   ( 2004р. -2005р. ) позивач  за підрядні роботи  з ремонту ліфтів  отримав  269916 грн. 85 коп. із них, позивач  і відповідач  згідно  призначення платежу  в платіжних  документах за січень 2004р. 8400 грн. зарахували  в рахунок  погашення  боргу до 01.01.2004р. Всього  позивач 155569 грн. 48 коп.  згідно  платіжних  документів, в яких  не вказано  призначення платежу і отриманих в січні  2004р. - грудні 2005р.  із 269916 грн. 85 коп., що  надійшли  в цьому  періоді, зарахував в рахунок  погашення боргу  в сумі 160525 грн. 54 коп., який  на думку   позивача  був  до  01.01.2004р.  Суму   114347 грн. 37 коп. із 269916 грн. 85 коп. , отриманих  в січні 2004р. - грудні  2005р. , позивач на підставі  призначення  платежу  в платіжних  документах  зарахував  в рахунок  оплати  за  роботи   в поточному  періоді 2004 р.  -2005р. Причиною зарахування позивачем  155569 грн. 48 коп.  коштів  отриманих  в січні  2004р. - грудні  2005р.   в рахунок погашення  боргу  який  виник  до  періоду, який  є предметом  позову ( 2004р. -2005р. ) було  незазначення платежу - періоду  за який  платяться грошові  кошти. Відповідач  за роботи  з ремонту  ліфтів  в  2004р. - 2005р. зарахував кошти  в сумі  258398 грн. 24 коп.   Це стверджується витягами банку із  особогово рахунку , реєстрами Обчислювального  центру  і   сторонами  не оспорюється, перераховані  в  2004р. 2005р.  і частково  в 2006р. . Причиною  виникнення  спору - є зарахування  позивачем, відповідачем грошових коштів, перерахованих  в 2004р., 2005р. і в яких  не  вказано  призначення платежу, в  різні  періоди -  позивачем  частково  в рахунок  погашення  боргу  до  01.01.2004р.  , а  відповідачем  в оплату поточного  періоду - 2004р - 2005р.

Розрахунок  суми  позовних  вимог  позивача - 124959 грн. 18 коп.  починається із  дебетового  сальдо  на 01.01.2004р.  в сумі 160525 грн. 54 коп. Відповідно до  ст. 33, 43 ГПК України кожна  сторона  має довести  ті обставини  на які   посилається  як не підставу своїх  вимог і заперечень. Докази  подаються  сторонами . Ніякі докази  не мають для господарського  суду  заздалегідь  встановленої сили. Всупереч  цим вимогам та вимогам ухвал суду позивач не надав обґрунтованого розрахунку  дебетового сальдо  ( боргу )  на 01.01.2004р.  в сумі 160525 грн. 54 коп. Тим самим не довів обґрунтованість  і правомірність  зарахування суми 155569 грн. 48 коп.  в рахунок  погашення  боргу  в сумі 160525 грн. 54 коп.  який  на думку  позивача  був до 01.01.2004р.  Відповідач  в своєму  розрахунку  надання  послуг  і їх оплат  не  підтвердив  і не визнав  наявність боргу  в сумі  160525 грн. 54 коп.  до 01.01.2004р.  про це  свідчить  його  особлива  думка  в  детальному акті  звірки  наданому позивачем суду 06.02ю.2007р.  . З огляду  на це  суд не  вважає за належний доказ  і не бере  до уваги  акт звірки  розрахунків  від 01.01.2006р., оскільки  акт   звірки  є похідним  документом  і він  не ґрунтується  на первинних  бухгалтерських  документах .

Системний аналіз  нормативних  актів, на які   позивач  покликався  як на  правову  підставу  зарахування на  свій   власний  розсуд  сум отриманих  в 2004р. -2005р.  згідно  платіжних  документів  в яких  не вказано   призначення   платежу , в рахунок  погашення боргу  у порядку  календарної  черговості  його виникнення  свідчить   про  те, що  право  визнання  за що  ( за послуги  надані   в якому  періоді )  належить  платнику   за отримані роботи ( відповідачу ), а не  отримувачу  коштів ( позивачу ). Так, згідно   п. 1.30 ст. 1, п . 22.1 ст. 22,  п. 23.1, 23.4 ст. 23, п. 32.3 ст. 32 Закону України "Про  платіжні системи  та  переказ  коштів  в Україні"  № 2346 від 05.04.2001р. , п. 1.7,  п. 2.5, п. 3.1, 3.4, 3.8 Інструкції  про безготівкові  розрахунки  в Україні  в національній валюті затвердженого постановою  Правління НБУ 21.01.2004р., № 22, зареєстрованого  в МЮ  України  - 29.03.2004р. № 377/8976  з послідуючими  змінами , платіжне доручення це розрахунковий  документ , який  містить  доручення  платника  банку  або інший  установі - члену  платіжної системи, що  його обслуговує, здійснити переказ  визначеної  в ньому  суми  коштів  зі свого рахунку  на  рахунок  отримувачу . Ініціювання  переказу  здійснюється за такими  видами розрахункових документів:  платіжні доручення, платіжна вимога доручення, розрахунковий чек, платіжна вимога, меморіальний ордер. Платіжне  доручення може бути відкликане  ініціатором  переказу  в будь - який  час  до списання   коштів   з його  рахунка  шляхом  надання  до банку, що  обслуговує цього ініціатора, документа на відкликання. Ініціатор до настання дати  валютування  може  відкликати кошти, які  до  зарахування  їх  на рахунок  отримавуча або  видачі  в готівковій  формі  обліковується  в банку, що   обслуговує  отримувача. Документ  на  відкликання   коштів  ініціатор  подає  до свого  банку, який  того  самого  дня   надає  банку   отримувача  вказівку  про  повернення  коштів. Банки  зобов'язані   виконувати  доручення  клієнтів, що  містяться   в документах  на переказ, відповідно  до  реквізитів  цих  документів. Кошти  з  рахунків  клієнтів  банки   списують   лише  за  дорученням  власників  цих  рахунків. Платники   оформляють  доручення  про списання  коштів  з рахунків на  відповідних  банках розрахункових документів.  Банки  повертають  без   виконання   розрахункові  документи, якщо  у розрахунковому   документі   не   заповнено  хоча  б один  із  реквізитів,  заповнення   якого   передбачено   його  формою, крім  реквізиту "Дата  валютування " ( форма  платіжного  доручення   передбачає  такий  реквізит як  "призначення  платежу") . Платіжне  доручення  оформляється  платником   за  формою, наведеною  в додатку  до Інструкції, згідно  з вимогами  щодо  заповнення  реквізитів розрахункових  документів. Реквізит " Призначення  платежу " платіжного доручення  заповнюється  платником  так, щоб  надавати повну інформацію про платіж  та документи, на  підставі  яких  здійснюється  перерахування  коштів  отримувачу.

Наведені норми  свідчать про те, що  тільки  платник коштів  дає  доручення   банку  на  перерахування   грошей   (  виступає довірителем ), вказує  призначення  платежу, навіть  в тому  випадку  коли  воно з  якихось  причин  спочатку не було   вказано  в платіжному  документі, може  відкликати  платіжний документ, кошти. Отримувач коштів, таких повноважень не має, а відтак  і немає права  визначати  замість платника  призначення  платежу, яке  полягає  в зарахуванні  отриманих коштів  за ремонт  ліфтів  в порядку  календарної  черговості виконаних робіт.

Законодавець  в деяких  нормативних актах закріплює право  отримувача  коштів  зараховувати отримані  кошти  в рахунок  сплати  сум  боргу  у порядку  календарної  черговості  її  виникнення. Так,  в  ч. 5 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове  державне  пенсійне  страхування"  № 1058 ІV від 09.07.2003р.  передбачено, що за  рахунок сум, що  надходять  від  страхувальника  або  від  державної  виконавчої  служби  в рахунок  сплати  недоїмки, погашаються  суми  недоїмки , пені та   фінансових  санкцій у порядку  календарної  черговості  їх виникнення. У разі, коли  страхувальник  має  несплачену  недоїмку ( при цивільних  правовідносинах борг ), пеню та  фінансові  санкції  і  здійснює  оплату  поточних сум  страхових  внесків, ці суми зараховуються  в рахунок  сплати  недоїмки ( боргу ), пені та  фінансових  санкцій. З огляду  на  це , суд  приходить до висновку про те,  що лише  у випадках  передбачених  в законі  чи договорі  ( в силу   ст. 526 ЦК України )  отримувач  коштів  має право  при  отриманні  платежів погашати  за рахунок них суму  боргу  у порядку  календарної  черговості  виникнення боргу і тим  самим довільно  визначати  призначення платежу. В  інших  випадках  отримувач коштів, яким  в даній  справі є  позивач, такого права немає.

Враховуючи  особливу  специфіку  проведення  розрахунку  за роботи  з ремонту   та   технічного  обслуговування  ліфтів - яка  полягає  в тому, що  мешканці ( громадяни )  сплачують  через  установи банку  квартирну плату, за технічне  обслуговування  ліфтів, банк  в подальшому  передає цю інформацію  Обчислювальному  центру  УЖКГ Вінницької  облдержадміністрації (ОЦ), ОЦ обробляє цю інформацію, консолідує  платежі по виду  послуг, особах які їх  надають і зведені  відомості  про оплату  за день  надають банку  для  перерахування  зведеної  суми   для  перерахування   її  надавачу  послуги, в даному  випадку  позивачу, а витяги із   зведених щоденних відомостей по комунальних  платежах по ЖЕК  про перераховані  суми  за ремонт  і обслуговування  ліфтів, надають  позивачу і відповідачу, без  зазначення  призначення платежу  ( період послуг ), відповідач  не вказував  і не міг  вказувати  в  платіжних  документах  призначення  платежу, вказаного  мешканцями  в квитанціях  на оплату  послуг, а ОЦ  теж не вказував в зведених  відомостях  про оплату  послуг  призначення платежу, оскільки  в окремих  квитанціях на оплату  мешканців  могли  бути вказані  різні  періоди  оплати. За таких  обставин, позивач  отримавши  оплату  в  поточному  періоді   і при  наявності   за його  даними  заборгованості  за попередні періоди мав  звернутися до  відповідача, як   платника  за договором, із запитом  про те  в яких  сумах  за які  періоди   зараховувати суми  отриманих  оплат  в поточному   періоді   та  погодити   це   з відповідачем . Відповідно  до погодження  відповідача на  зарахування сум  в рахунок  оплати   того чи іншого  періоду  (  поточного чи   попереднього ) здійснити  зарахування  сум  отриманої  оплати  і  визначити   суму боргу, період  в якому   він  виник  та  визначати  предмет спору  і пред'являти позов  до суду  про  захист  своїх  прав та охоронюваних  законом  інтересів, оскільки  позивач  ( отримувач  коштів )  не має  права довільно , на свій  розсуд  визначати  призначення платежу ( період  за який   сплачуються кошти ) , здійснювати  зарахування  сум  оплати  отриманої  в  поточному  періоді  в рахунок  погашення  боргу   в  порядку  календарної  черговості  його  виникнення. З огляду  на це  суд  приходить  до висновку  про те, що  поданим  відповідачем  з листом № 42 від 07.03.2007р.  обґрунтованим  розрахунком, витягам із  відомостей  про оплату  комунальних платежів, зведеними  щомісячними, річними  реєстрами ОЦ про оплату  позивачу робіт  за 2004р., 2005р., 2006р. стверджується  повна  оплата  відповідачем робіт, виконаних  позивачем  в 2004р. -2005р. , а відтак і відсутні  підстави  для  задоволення позову.

В зв'язку  із відмовою  в позові  судові витрати  на  державне мито  в  сумі 1299 грн. 36 коп., на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.  на підставі ч. 1, 2, 5 ст. 49 ГПК України  підлягають віднесенню на позивача.

          Керуючись  викладеним ст. 4-3, 4-5, 22, 28, 32, 33, 36, 43,  ч. 1, 2, 5 ст. 49,82, 83, 84, 115 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. В позові відмовити.

2. Судові витрати покласти на  позивача.

3. Копії  даного рішення  направити позивачу, відповідачу рекомендованим листом або вручити  їх  повноваженим  представникам під розписку.

Резолютивну частину рішення оголошено 12.03.2007р. повний текст рішення відповідно до ст.84 ГПК України оформлено і підписано 16.03.2007р.

Суддя                                             Білоус В.В.