Постанова

від 16.01.2014 по справі 908/2150/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2014 року Справа № 908/2150/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіДерепи В.І. суддів :Грека Б.М., - (доповідача у справі), Палія В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуВідкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж

на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 16.10.13

у справі№908/2150/13 господарського судуЗапорізької області за позовомВідкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж доТовариства з обмеженою відповідальністю "МИР" простягнення суми за участю представників від: позивачаКомраков С.В. (дов. від 31.12.13) відповідачаГамідов В.М., Гуртовенко П.А. (дов. від 17.12.13)

В С Т А Н О В И В :

Відкрите акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МИР" 485156,80 грн. заборгованості за спожиту активну електроенергію, 3303,22 грн. вартості послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії та 20716,06 грн. - 3 % річних.

Рішенням господарського суду Запорізької області (суддя Мойсеєнко Т.В.) від 04.09.13 позов задоволений частково: з відповідача на користь позивача стягнуто 485156,80 грн. основного боргу за спожиту активну електричну енергію на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання, 3303,22 грн. вартості послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії, 3% річних в сумі 20677,55 грн. та 10182,75 грн. судового збору на поточний рахунок позивача. У стягненні 3% річних в сумі 38,51 грн. судом відмовлено. Рішення суду обґрунтовано доведеністю факту надання споживачем недостовірних відомостей про електроспоживання та правомірністю здійснення постачальником електричної енергії перерахунку відповідно до п. 12 Додатку № 4 до Договору №7603 від 27.02.04 про постачання електричної енергії в редакції додаткової угоди від 13.11.06.

За результатом апеляційного перегляду справи Донецький апеляційний господарський суд (колегія суддів у складі: головуючого-судді Колядко Т.М., суддів: Ломовцевої Н.В., Скакуна О.А.) 16.10.13 прийняв постанову, якою рішення скасував, в позові відмовив. Постанова мотивована тим, що умовами Договору складання споживачем Рапортів, як документів, що визначають обсяг спожитої електричної енергії, не передбачено; споживач не мав можливості самостійно знімати покази приладу обліку, тому застосування п. 12 Додатку № 4, який передбачає перерахунок обсягу спожитої електроенергії, коли представник Постачальника під час проведення перевірки у Споживача розрахункового приладу обліку виявляє факт надання Споживачем недостовірних відомостей про електроспоживання, є безпідставним, оскільки було змінено місце розташування приладу обліку та порядок зняття показів електролічильника.

Не погоджуючись із постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Скарга мотивована тим, що апеляційним судом фактично безпідставно звільнено відповідача від обов'язку оплати отриманого товару (електроенергії), що є порушенням ст. 629 Цивільного кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, 27.02.04 Відкритим акціонерним товариством "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж та Товариством з обмеженою відповідальністю "МИР" укладено договір № 7603 про постачання електричної енергії. У п. 7.3 договору закріплено, що порядок зняття показів розрахункових приладів обліку, розрахунків за активну електроенергію та оплати за послуги по компенсації перетікання реактивної електроенергії обумовлюються додатками.

Відповідно до п. 4 додатка № 4 до договору обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат на ділянці мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності електромереж, визначається "Актом про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію" Додаток № 5.1 та "Актами прийому-передачі електроенергії" Додаток № 5.2 згідно з умовами п. 7.5 договору.

Пунктом 6 додатка № 4 до договору в редакції додаткової угоди від 13.11.06 визначено, що за підсумками розрахункового періоду постачальник електричної енергії виписує споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тарифів на активну електроенергію та фактичного обсягу спожитої електричної енергії, згідно даних наданого споживачем "Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію" з урахуванням сум платежів, що надійшли від споживача.

Згідно з п. 7 додатку № 5 в редакції додаткової угоди від 30.08.07 за наявності у споживача розрахункових засобів обліку та/або автоматизованої системи обліку, що фіксують середнє півгодинне навантаження за площадкою вимірювання споживача, для контролю дотримання споживачем договірних величин потужності постачальником електричної енергії в присутності представника споживача з архіву показань електричної потужності вибираються найбільші 30-хвилинні величини окремо за періоди ранкового та вечірнього максимуму навантаження відповідного розрахункового періоду. За результатами зчитування оформлюється "Акт результатів замірів електричної потужності" за формою додатку № 5.4.

Як визначено додатковою угодою від 11.06.09 та додатком № 6.1 до договору в редакції цієї додаткової угоди, облік електричної енергії, що споживається електроустановками відповідача, здійснюється розрахунковим приладом обліку типу NP-06TDME.3F.TxPD-U, заводський номер № 01423927, встановленого на межі балансової належності в ТП-2450.

30.12.11 представниками позивача в присутності представників відповідача здійснено зняття показів приладу обліку, що зафіксовано актом візуального зняття показів розрахункових засобів обліку № 15535 від 30.12.11.

В той же час, відповідно до Рапорту про спожиту електроенергію, у листопаді 2011 (за попередній період) електроспоживання TOB "Мир" склало 12680 кВт х год (попередні покази - 12751, покази станом на час розгляду звернення - 13068).

Враховуючи зазначене, обсяг спожитої відповідачем електричної енергії у грудні 2011 року розраховано позивачем як різницю між показами приладу обліку, зафіксованих актом візуального зняття показів розрахункових засобів обліку від 30.11.11, та останніми показами, які були надані відповідачем, тобто за листопад 2011 року.

На підставі вищевикладеного судом першої інстанції з відповідача на користь позивача стягнуто 488460,02 грн. з яких 485156,80 грн. - активна електрична енергія, з урахуванням оплати планового платежу за грудень 2011 року в розмірі 12208,00 грн., 3303,22 грн. - плата за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії.

Але з таким висновком не погодився апеляційний суд, який в позові відмовив, пославшись на недоведеність факту надання відповідачем неправдивих відомостей. Втім, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що апеляційний суд фактично звільнив відповідача від обов'язку оплачувати спожиту ним електричну енергію з недоведених мотивів. Так, відмовляючи в позові, апеляційний суд фактично не спростував той факт, що 30.12.11 були зафіксовані наступні покази приладу обліку: зона пік Н - 005631 кВт/год; зона на пів пік L - 013048 кВт/год; зона ніч М - 006252 кВт/год; R (реактивна електрична енергія) - 011862 кВар/год, а оплачені значно менші: зона пік Н - 003189 кВт/год; зона на пів пік L - 006442 кВт/год; зона ніч М - 003437 кВт/год; R (реактивна електрична енергія) - 007778 кВар/год, та відмовив у позові про стягнення власне заборгованості за отриману енергію, обліковану лічильником, яка обліковується як різниця між отриманими та оплаченими обсягами споживання.

Такі висновки апеляційного суду суперечать ст. 525 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Тобто, отримавши товар (в тому числі, електроенергію), сторона зобов'язана його оплатити. Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач не отримав енергію в обсягах, зафіксованих лічильником 30.12.11.

Крім того, роблячи висновок про неможливість з боку відповідача самостійно знімати покази приладу обліку, оскільки було змінено місце розташування приладу обліку та порядок зняття показів електролічильника, апеляційний суд втім не спростував факт існування неоплаченої різниці між отриманими та оплаченими обсягами споживання.

За таких обставин доводи апеляційного суду не спростовують висновків місцевого господарського суду про неповну оплату відповідачем отриманої енергії, тому постанову апеляційного суду слід скасувати, рішення господарського суду Запорізької області залишити без змін.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж задовольнити, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 16.10.13 скасувати, рішення господарського суду Запорізької області від 04.09.13 у справі №908/2150/13 залишити без змін.

Головуючий - суддя В. І. Дерепа

Судді Б. М. Грек

В. В. Палій