Ухвала

від 15.01.2014 по справі 820/3187/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" січня 2014 р. м. Київ К/800/49267/13

К/800/48476/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - Смоковича М.І.,

суддів: Мироненка О.В., Чумаченко Т.А.,

при секретарі судового засідання: Петриченко Ю.П.

за участі представника позивача: Агічеєвої О.А.,

представника відповідача Покотило Д.Ю.,:

розглянувши у відкритому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркон" до Південної митниці, Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області про скасування рішень, провадження по якій відкрито

за касаційними скаргами Боровець Юлії Володимирівни - представника Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області та Хренкової Марини Борисівни - представника Південної митниці Міндоходівна постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10 червня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 3 вересня 2013 року,

у с т а н о в и л а :

У квітні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркон" (далі по тексту - ТОВ «Маркон») звернулось до суду з адміністративним позовом до Південної митниці, Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області про скасування рішень.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначив, що Південна митниця при вирішенні питань розмитнення у лютому та березні 2013 року належного позивачеві імпортованого товару, не погодившись з його задекларованою вартістю, визначила її самостійно у порядку та у спосіб, які позивач вважає протиправними. В результаті позивач був вимушений подати нові митні декларації, зазначивши у них митну вартість імпортованого товару, визначену митним органом. Товар випущено у вільний обіг за умови сплати митних платежів, визначеною митним органом, у зв'язку з чим позивач надмірно сплатив мито в розмірі 165 616,11 гривень та ПДВ в розмірі 447 163,51 гривень.

Вважаючи, що такі дії та рішення відповідача не відповідають чинному законодавству щодо порядку митного оформлення товару та застосування методів визначення митної вартості товару, позивач просив суд:

- скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 500000003/2013/000006/2 від 06 березня 2013 року, № 500000003/2013/000009/2 від 19 березня 2013 року, які прийняті Південною митницею;

- скасувати картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення № 500060001/2013/00101 від 07 березня 2013 року, № 500060001/2013/00136 від 19 березня 2013 року, що оформленні Південною митницею;

- стягнути з Державного бюджету України через Головне управління державної казначейської служби України в Одеській області надмірно сплачені Товариством з обмеженою відповідальністю "Маркон" суми мита у розмірі 165 616,11 гривень та податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції) у розмірі 447 163,51 гривень на підставі платіжних доручень: № 69 від 07 березня 2013 року, № 76 від 14 березня 2013 року, № 78 від 21 березня 2013 року, всього 612 779,62 гривень;

- стягнути з Державного бюджету України через УДКСУ у Червонозаводському районі міста Харкова на користь ТОВ "Маркон" судові витрати у розмірі 2 436,00 гривень.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10 червня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 3 вересня 2013 року, адміністративний позов ТОВ "Маркон" задоволено в повному обсязі.

Скасовано рішення про коригування митної вартості товарів № 500000003/2013/000006/2 від 06 березня 2013 року та № 500000003/2013/000009/2 від 19 березня 2013 року, які прийняті Південною митницею.

Скасовано картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення № 500060001/2013/00101 від 07 березня 2013 року та № 500060001/2013/00136 від 19 березня 2013 року, що оформлені Південною митницею.

Стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління державної казначейської служби України в Одеській області надмірно сплачені Товариством з обмеженою відповідальністю "Маркон" суми мита у розмірі 165 616,11 гривень (сто шістдесят п'ять тисяч шістсот шістнадцять гривень одинадцять копійок) та податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції) у розмірі 447 163,51 гривень (чотириста сорок сім тисяч сто шістдесят три гривні п'ятдесят одна копійка) на підставі платіжних доручень: № 69 від 07 березня 2013 року, № 76 від 14 березня 2013 року, № 78 від 21 березня 2013 року, всього 612 779,62 гривень.

Стягнуто з Державного бюджету України через УДКСУ у Червонозаводському районі міста Харкова Харківської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркон" судові витрати у розмірі 2 436,00 гривень (дві тисячі чотириста тридцять шість гривень 00 копійок).

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій представник Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області звернувся до суду із касаційною скаргою, яка зареєстрована під № К/800/48476/13.

В той же час, до суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга представника Південної митниці Міндоходів на тіж самі судові рішення, яка зареєстрована під № К/800/49267/13.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 9 жовтня 2013 року зазначені касаційні скарги об'єднані в одне касаційне провадження.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 листопада 2013 року проведено заміну відповідача, а саме Південну митницю замінено на його правонаступника Південну митницю Міндоходів.

У своїх касаційних скаргах представники відповідачів Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області та Південної митниці Міндоходів, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просять скасувати їх рішення та постановити нове яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В свою чергу, представник ТОВ «Маркон» у своїх запереченнях зазначає на необґрунтованість касаційних скарг і просить залишити їх без задоволення, а судові рішення без змін.

Представник Південної митниці Міндоходів в судовому засіданні вимоги касаційної скарги підтримала в повному обсязі, просила скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10 червня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 3 вересня 2013 року та постановити нове рішення яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі посилаючись на обставини викладені у касаційній скарзі.

Представник ТОВ «Маркон» в судовому засіданні просила залишити касаційні скарги відповідачів без задоволення посилаючись на їх необгрунтованість та безпідставність, а судові рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Обидві касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив з того, що відповідачем не доведена правомірність рішення про коригування митної вартості товарів №500000003/2013/000006/2 від 06 березня 2013 року та №500000003/2013/000009/2 від 19 березня 2013року, картки відмови в прийнятті митної декларації, а також сплати позивачем до бюджету митних платежів в сумі 612779,62 гривень.

Зазначена позиція була підтримана Харківським апеляційним адміністративним судом, який переглянув постанову суду першої інстанції та залишив її без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначені висновки судів вважає вірними та такими, що зроблені на підставі правильно застосованих норм матеріального та процесуального права, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для:

1) нарахування митних платежів;

2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України;

3) ведення митної статистики;

4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно статті 52 Митного Кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є:

- декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

- якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

В силу частини п'ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15 лютого 2011 року "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 2 статті 54 Митного Кодексу передбачається, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до частини 6 статті 54 Митного Кодексу передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 58 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Статтею 58 Митного Кодексу передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

В частині 2 статті 54 Кодексу встановлено порядок проведення контролю правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За приписами статті 59 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті.

При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.

Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо ідентичних товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.

Отже, аналізуючи наведені вище норми, колегія суддів приходить до висновку, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору" від 24.05.2012 № 598 в графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Маркон" є імпортером тканин для виготовлення сумок, портфелів, рюкзаків. Цей товар позивач придбає на території Китаю та Тайваню у виробників тканин, а саме: у HANGZHOU ZHUOYANG Import&Export CO, LTD за умовами укладеного контракту № 1 від 10 січня 2013року, та у TAIWAN DYEING & FABRIC CO., LTD за умовами укладеного контракту № 1 від 18 липня 2005року. Відповідно до розділу 2 зазначених контрактів, ціни на товар зазначаються в специфікаціях та встановлюються в доларах США.

Відповідно до специфікації No.ZY-250113 від 23 січня 2013року до контракту № 1 від 10 січня 2013року ціна на товар встановлена 16480,71 дол. США; згідно зі специфікацією TDF-1301 від 24 січня 2013року до контракту № 1 від 18 липня 2005року ціна на товар встановлена 24916,60 дол. США.

Згідно з додатковими угодами б/н від 22 січня 2013року до угоди №1 від 18 липня 2005року та б/н від 18 січня 2013року до угоди №1 від 10 січня 2013року, поставка товару здійснювалась на умовах FOB.

При визначенні митної вартості товарів до ціни, що підлягала сплаті за названими контрактами, позивач додав додаткові витрати на транспортування до України (п/п "Одеський морський торговельний порт") та витрати на страхування, що підтверджується гр. 20 та гр. 22 декларації митної вартості № 500060001/2013/006845 від 28 лютого 2013року та №500060001/2013/009298 від 15 березня 2013року.

Таким чином, митна вартість товарів позивачем визначена в декларації митної вартості, а саме:

- в декларації митної вартості за № 500060001/2013/006845 від 28.02.2013р. визначена митна вартість 0,35 дол. США/м2 - для: тканини текстильні з синтетичних волокон (100% поліестер) з покриттям вторинним ПВХ полівінілхлорид завширшки 1,5 м (+/- 2 см), з товщиною покриття ПВХ 0,05 мм (+/- 0,005 мм) - залишки або незатребувані рулони тканини (STOCK) з покриттям вторинним ПВХ (полівінілхлорид), для виробництва сумок, рюкзаків, портфелів - (600*300D PVC - 28587 м2, 420D PVC - 17 229 м2; 210D PVC - 2644,5 м2), загальна кількість - 48460,5 м2. Країна виробництва CN Китай, торгівельна марка - немає даних, виробник HANGZHOU ZHUOYANG Import&Export CO, LTD) (надалі за текстом - товар №1 ПВХ тканини) та визначена митна вартість 0,22 дол. США/м2 - для: тканини текстильні з синтетичних волокон (100% поліестер) з покриттям поліуретаном завширшки 1,5 м (+\- 2 см) з товщиною покриття поліуретаном 0,05 мм (+/- 0,005 мм) залишки або незатребувані рулони тканини: "STOCK" тканини із покриттям вторинним ПВХ (полівінілхлорид), для виробництва сумок, рюкзаків, портфелів (210D PU - 2967 м2; 1000D PU - 1668 м2), загальна кількість - 4635,0 м2. Країна виробництва CN Китай. Виробник HANGZHOU ZHUOYANG Import&Export CO, LTD) (надалі за текстом - товар №2 ПУ тканини);

- в декларації митної вартості за №500060001/2013/009298 від 15.03.13 визначена митна вартість 0,4208 дол. США/м2 для: тканини текстильні з синтетичних волокон (100% поліестер) з покриттям вторинним ПВХ полівінілхлорид завширшки 1,5 м (+/- 5 см) завтовшки 0,27 мм, 0,32 мм, 0,45 мм (+/- 0,02 мм) з товщиною покриття 0,03 мм (+/- 0,002 мм) залишки або незатребувані рулони тканини: "Stock" тканини з покриттям вторинним ПВХ (полівінілхлорид), для виробництва сумок, рюкзаків, портфелів - (420D(280D*140D) nylon/flat PVC 0.32 mm * 58 - 33531 кв.м; 420D (200D*400D) nylon stone-washed 2 - tone PVC 0.45 мм *54 - 19667,2 кв.м, 300D*300Dnylon/shiningwhitepvc 0.27 мм * 58 - 1590 кв.м; nylon 70D*200D DobbyFlatpvc 0,32 мм * 58 - 5029,5 кв.м), загальна кількість - 59817,7 кв.м. Країна виробництва TW Тайвань, провінція Китаю, торговельна марка нема даних, виробник TaiwanDyeing&FabricCo,Ltd(надалі за текстом - товар №1 ПВХ тканини) та визначена митна вартість 0,2939 дол. США/м2 для: тканини текстильні з синтетичних волокон (100% поліестер) з покриттям поліуретаном завширшки 1,5 м (+/- 5 см) завтовшки 0,2 мм, 0,6 мм (+/- 0,02мм) з товщиною покриття поліуретаном 0,03 мм (+/- 0,002 мм) залишки або незатребувані рулони тканини: "Stock" тканини з покриттям вторинним ПВХ (полівінілхлорид), для виробництва сумок, рюкзаків, портфелів (210 D PU - 1930,5 м2, NYLON 1000D CORDURA PU*58 - 1603,5 м2), загальна кількість - 3534 м2. Країна виробництва TW Тайвань, Провінція Китаю. Торговельна марка відсутня. Виробник TAIWAN DYEING & FABRIC CO., LTD" (надалі за текстом - товар №2 - ПУ тканини).

На виконання вимог частини 2 статті 53 Митного кодексу України позивачем було надано до митного органу документи, які підтверджують митну вартість товарів, про що зазначено в гр. 44 вказаних декларації митної вартості, а саме:

1) декларації митної вартості за № 500060001/2013/006845 від 28.02.2013р. і за №500060001/2013/009298 від 15.03.2013р.;

2) зовнішньоекономічні договори (контракти) та додаткові угоди до них (а.с. 28-32, а.с. 115-123, т.1);

3) рахунки-фактури (інвойси) ZY-3441 від 23.01.2013р. (а.с.33-34, т.1) та KS 1206 від 24.01.2013р. (а.с.137-138, т.1);

4) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару та свідчать про сплату позивачем авансу виробнику HANGZHOU ZHUOYANG Import&Export CO, LTD вартості товару в розмірі 16480,71 дол. США (а.с.106, т.1);

5) транспортні (перевізні) документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості - довідки про транспортні витрати до кордону України, що видані ТОВ "Прайм-Контейнер" № 6-3 від 22.02.2013р. (а.с.42, т.1) та № 63 від 12.03.2013р. (а.с.135, т.1);

6) страхові сертифікати Одеської обласної дирекції ВАТ НАСК "Оранта", які видані 06.02.2013р. за №465/159008/12/00863731/196 (а.с.136, т.1) та за № 465/159008/12/00863731/195 (а.с.43, т.1);

7) інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (Bill of lading № ZIMUSNH4118355 від 28.01.2013р. (а.с107-108, т.1) та №MSCUTX969474 від 29.01.2013р. (а.с.139, т.1), сертифікати походження CCPIT122961662 від 28.01.2013р. (а.с.46-47, т.1), №DG13IA01087 від 28/01/13 (а.с.141, т.1), пакувальні листи від 23.01.13 (а.с.48-50, т.1) та № TDF 130124A від 24.01.2013р. (а.с.143, т.1), сертифікати якості від 23.01.2013р. (а.с.51-52, т.1) та від 24.01.2013р. (а.с.146-147,т.1), експортні декларації № 000000000865912878 від 23.01.2013р. (а.с.53-54, т.1) та № AA 0202415328 від 24.01.2013р. (а.с.149-151,т.1), прайс-листи компанії Hangzhou Zhuoyang Import & Export Co., Ltd (а.с.55, т.1) та TAIWAN DYEING & FABRIC CO., LTD (а.с.152-153,т.1), калькуляції вартості товарів Hangzhou Zhuoyang Import & Export Co.,Ltd (а.с.56-57,т.1) та TAIWAN DYEING & FABRIC CO., LTD (а.с.125-128, т.1), спільні листи ТОВ "Маркон" з Hangzhou Zhuoyang Import & Export Co.,Ltd від 28.01.2013р. (а.с.61, т.1) та з TAIWAN DYEING & FABRIC CO., LTD від 25.02.2013р. (а.с.152-153,т.1) про те, що компанії не є взаємозалежними; комерційні пропозиції компанії Hangzhou Zhuoyang Import & Export Co., Ltd. від 27.12.2012р. (а.с.63-65, т.1) та TAIWAN DYEING & FABRIC CO., LTD від 17.12.2012р. (а.с.154, т.1), листи-відповіді ТОВ "Маркон" на комерційну пропозицію компанії Hangzhou Zhuoyang Import & Export Co., Ltd. від 28.12.2012р. (а.с.62-65, т.1) та на комерційну пропозицію компанії TAIWAN DYEING & FABRIC CO., LTD від 19.12.2012р. (а.с.156-157, т.1), експертні оцінки ТОВ "ЕКСТЕНТ Ассошиейтс" б/н від 11.02.2013р. (а.с.158-168, т.1) та б/н від 07.02.2013р. (а.с.66-76, т.1); експертні висновки від ТПП м. Харкова про підтвердження кодів товару №145/13 від 25.02.2013р. (а.с.191, т.1) та №100/13 від 12.02.2013р. (а.с.94, т.1); висновки санітарно-епідеміологічної експертизи № 05.03.02-03/7830 від 15.02.2013р. (а.с.95, т.1) та №05.03.02-03/7828 від 15.02.2013р. (а.с.192, т.1).

Південна митниця в деклараціях митної вартості (а.с.38-45,131-134,т.1), в графі "Для відміток митного органу" зазначила, що у поданих документах містяться розбіжності, наявні ознаки підробки, а саме:

- за митною декларацією від 28.02.2013р. №500060001/2013/006845 - в наданому до митного оформлення зовнішньоекономічному договорі (контракті) купівлі-продажу №1 від 10.01.2013р. та у доповненні до нього б/н від 18.01.2013р. зазначені умови поставки FOB Одеса/Іллічівськ, а у рахунку-фактурі (інвойсі) від 23.01.2013р. зазначені умови поставки FOB Шанхай. Адрес іноземного контрактоутримувача у зовнішньоекономічному договорі (контракті) купівлі-продажу відрізняється від адреси у товаросупровідних документах та адреси, зазначеної у сертифікаті про походження товару;

- за митною декларацією від 15.03.2013р. №500060001/2013/009298 - у зовнішньоекономічному контракті та доповненнях до нього відрізняються підписи; в прайс - листах виробника товару та розрахунку ціни (калькуляція) виробника відсутні номер та дата, також в розрахунку ціни (калькуляція) виробника відсутні відомості щодо умов поставки згідно Інкотермс. У висновку про вартісні характеристики товару та прайс - листах виробника товарів не співпадає артикул за товаром №1.

У відповідності до пункту 3 статті 53 Кодексу для підтвердження заявленої митної вартості Південна митниця зобов'язала позивача надати протягом 10 календарних днів додаткові документи: каталог виробника товару та виписку з бухгалтерської документації.

На зазначені вимоги посадових осіб митного органу позивач надав листи від 01.03.2013р. № 16 (а.с.61,т.1) та від 15.03.2013р. № 17 (а.с.193,т.1).

Південна митниця вказані листи отримала та зареєструвала за вх. №6157/И-33 від 18.03.2013р. та за вх. № 5024/И-33. Також позивач на вимогу митного органу разом з листами від 01.03.2013р. № 16 та від 15.03.2013р. № 17 надав додаткові витребувані від нього документи, а саме каталог виробника товару (а.с.97-103, т.1) та наявну у нього бухгалтерську документацію.

Дослідивши обставини взаємовідносин митного органу з декларантом, а саме запити від 28 лютого 2013 року та від 15 березня 2013 року, та відповіді на них, судами попередніх інстанцій встановлено, що декларант своєчасно (протягом 10 календарних днів) виконав всі вимоги митного органу, надавши каталог виробника товару, виписку з бухгалтерської документації та пояснення щодо розбіжностей, які наявні в документах (а.с.193, т.1, а.с.207-208, т.2).

Південна митниця, не зважаючи на виконані позивачем вимоги митного органу, прийняла письмове рішення про коригування митної вартості товарів № 500000003/2013/000006/2 від 06.03.2013р. (а.с. 25-26, т.1) та в ньому зафіксувала, що представлені позивачем додаткові документи також містять розбіжності, а саме відповідно до рахунку фактури (інвойсу) № ZY- 3441 від 23.01.2013р. (вартість товару арт. 600*300D PVC, арт. 420 D PVC, арт. 210 D PVC) становить 15507,36 дол. США (а.с. 44-45, т.1), але згідно наданого декларантом для підтвердження заявленої митної вартості зазначеного товару прейскуранту (прайс-листа) виробника товару, вартість зазначеного товару становить 15123,91 дол. США (а.с.55,т.1).

В рішенні про коригування митної вартості товарів № 500000003/2013/000009/2 від 19.03.2013р. (а.с.112,т.1) митний орган зазначив, що декларант відмовився від надання виписки з бухгалтерської документації. Отже, згідно прайс-листа виробника товару, вартість зазначеного товару становить меншу суму, ніж заявлена декларантом.

У зв'язку з цим, Південна митниця провела аналіз бази даних ЄАІС ДМСУ та самостійно визначив митну вартість товарів за резервним методом на підставі МД № 20405001/2/16206 від 14.12.2012р. (ІМ 40 ДЕ), МД № 50004001/1/25296 від 26.12.2012р. (ІМ 40 ДЕ), МД № 209120000/2013/455 від 17.01.2013р., МД № 500060001/3/7933 від 07.03.2013р., скоригував митну вартість товарів в бік збільшення на підставі 6-го (резервного) методу, а саме: в рішенні від 06.03.2013р. (а.с.25-26,т.1) митна вартість товару №1 визначена митним органом в розмірі 2,01 дол. США/м2 (декларантом заявлена митна вартість - 0,35 дол. США за м2); по товару №2 - митна вартість визначена в сумі 2,09 дол. США/м2 (декларантом заявлена митна вартість - 0,22 дол. США/м2); в рішенні від 19.03.2013р. (а.с.112,т.1) митна вартість товару №1 визначена митним органом в розмірі 3,1541 дол. США за м2 (декларантом заявлена митна вартість - 0,4208 дол. США за м2); по товару №2 митна вартість товару визначена в розмірі 2,09 дол. США за м2 (декларантом заявлена митна вартість - 0,2939 дол. США за м2).

Таким чином, Південна митниця збільшила митну вартість товару приблизно у 8-10 разів.

Після ухвалення Південною митницею рішень про коригування митної вартості товарів та оформлення карток відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення, керуючись частиною 3 статті 52 та частиною 7 статті 55 Митного кодексу України, позивач задекларував митну вартість за резервним методом, внаслідок чого були складені та подані до Південної митниці наступні МД: № 500060001/2013/007933 від 07 березня 2013року - задекларовано ціну товару 855992,39 гривень; № 500060001/2013/010689 від 21 березня 2013року - задекларовано ціну товару 1567084,14 гривень, та декларації митної вартості, які були прийняті Південною митницею.

За новими деклараціями позивачем в якості фінансової гарантії було сплачено податок на додану вартість в сумі 523 384,53 гривень та мито в сумі 193846,12 гривень.

В результаті коригування митної вартості товарів загальна сума податку на додану вартість та мита, що підлягає сплаті позивачем при здійсненні митного оформлення товарів, збільшилися на 612 779,62 гривень.

Сплачені ТОВ "Маркон" митні платежі за платіжними дорученнями №57 від 25 лютого 2013 року, № 69 від 07 березня 2013року, № 76 від 14 березня 2013року, №78 від 21 березня 2013року були зараховані до Державного бюджету України.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з рішень про коригування митної вартості товарів (а.с.25-26,112,т.1), причинами коригування митної вартості товарів є наявність у митного органу цінової інформації, яка міститься у ЦБД ЄАІС ДМСУ МД (РКМВ) на ідентичний товар по попередніх поставках, а саме в митній декларації № 20405001/2/16206 від 14.12.2012р. (ІМ 40 ДЕ), в митній декларації №50004001/1/25296 від 26.12.2012р. (ІМ 40 ДЕ), митній декларації №209120000/2013/455 від 17.01.2013р., митній декларації № 500060001/3/7933 від 07.03.2013р.

Однак, Південна митниця до матеріалів судової справи не надала цінову інформацію, яка міститься у ЦБД ЄАІС ДМСУ МД (РКМВ) на ідентичний товар по попереднім поставкам, а саме в митній декларації № 20405001/2/16206 від 14.12.2012р. (ІМ 40 ДЕ), в митній декларації №50004001/1/25296 від 26.12.2012р. (ІМ 40 ДЕ), митній декларації №209120000/2013/455 від 17.01.2013р., митній декларації № 500060001/3/7933 від 07 березня 2013 року.

Митним кодексом України передбачено проводити митний контроль із застосуванням єдиної з митними органами інформаційно-телекомунікаційної системи (частина 4 статті 319 Митного кодексу України), проте правовий статус ЦБД ЄАІС ДМСУ МД (РКМВ), порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також у ЦБД ЄАІС ДМСУ МД (РКМВ) відсутня інформації про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення. Тому колегія судів приходить до висновку, що вказана база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально і підлягають обчисленню.

Колегія суддів зазначає, що Митним кодексом України надано право митному органу з метою встановити характеристики, визначальні для перевірки задекларованої митної вартості товарів у рамках процедури митного контролю та митного оформлення, проводити відповідні дослідження (аналіз, експертизи) товарів і саме на підставі таких досліджень визначити митну вартість поставленого товару. Південна митниця не надала доказів, які свідчать про використання своїх повноважень, передбачених у главі 50 «Митні експертизи» Митного кодексу України. Вказане свідчить про те, що коригування митної вартості названого товару Південна митниця за резервним методом проведене з порушенням вимог частини 9 статті 58 Митного кодексу України, тобто, не на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивач при визначенні митної вартості товару та методів її визначення надав Південній митниці експертні оцінки ТОВ "ЕкстентАссошиейтс" б/н від 11.02.2013р. (а.с.66-93,158-159,т.1) та б/н від 07.02.2013р. (а.с158-159,т.1).

Згідно із звітом № б/н від 11.02.2013р. про оцінку синтетичних тканин в асортименті, виробництва TAIWAN DYEING & FABRIC CO., LTD (Тайвань), загальною кількістю 63351,70 кв.м, величина вартості, що отримана в результаті оцінки (без урахування ПДВ) на умовах поставки FOB (порт відправлення) (згідно класифікації правил Інкотермс) складає 196834,34 гривень або за офіційним курсом НБУ на дату оцінки 24625,84 дол. США.

Згідно із звітом № б/н від 07 лютого 2013 року про оцінку синтетичних тканин в асортименті, виробництва HANGZHOU ZHUOYANG Import&Export CO, LTD, загальною кількістю 53095,50 кв.м, величина вартості, що отримана в результаті оцінки (без урахування ПДВ) на умовах поставки FOB (порт відправлення) (згідно класифікації правил Інкотермс) складає 130867,24 гривень або за офіційним курсом НБУ на дату оцінки 16372,73 дол. США.

Суд першої інстанції правомірно прийняв до уваги висновки експертних оцінок ТОВ "ЕКСТЕНТ Ассошиейтс" б/н від 11 лютого 2013року та б/н від 07 лютого 2013року, які доводять правомірність визначення позивачем митної вартості товару в деклараціях митної вартості за № 500060001/2013/006845 від 28 лютого 2013року та за №500060001/2013/009298 від 15 березня 2013року.

Щодо доводів касаційної скарги Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області стосовно того, що Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області висновок від Південної митниці про повернення з Державного бюджету України на користь позивача коштів надмірно сплаченого мита і податку на додану вартість у загальній сумі 612779, 62 гривень не отримувало, тому не мало жодних правових підстав на здійснення операцій щодо повернення спірної грошової суми, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що після ухвалення Південною митницею рішень про коригування митної вартості товарів та оформлення карток відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення, керуючись частиною 3 статті 52 та частиною 7 статті 55 Митного кодексу України, позивач задекларував митну вартість за резервним методом, внаслідок чого були складені та подані до митного органу наступні МД: № 500060001/2013/007933 від 07 березня 2013року - задекларовано ціну товару 855992,39 гривень; № 500060001/2013/010689 від 21 березня 2013року - задекларовано ціну товару 1567084,14 гривень, та декларації митної вартості, які були прийняті Південною митницею.

За новими деклараціями позивачем в якості фінансової гарантії було сплачено податок на додану вартість в сумі 523384,53 гривень та мито в сумі 193846,12 гривень. В результаті коригування митної вартості товарів загальна сума податку на додану вартість та мита, що підлягає сплаті позивачем при здійсненні митного оформлення товарів, збільшилися на 612779,62 гривень.

Сплачені ТОВ "Маркон" митні платежі за платіжними дорученнями №57 від 25 лютого 2013 року, № 69 від 07 березня 2013року, № 76 від 14 березня 2013року, №78 від 21 березня 2013року були зараховані до Державного бюджету України.

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Оскільки неправильна оцінка митної вартості товарів призвела до зайвої сплати позивачем мита та податку на додану вартість, а тому порушене право позивача підлягає поновленню шляхом стягнення з Державного бюджету України зайво сплаченого податку на додану вартість в сумі 447163,51 гривень та мита в сумі 165616,11 гривень у запропонований позивачем спосіб - шляхом зарахування на рахунок позивача.

Таким чином колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову в цій частині. Доводи касаційних скарг спростовуються вищевикладеним, а тому задоволенню не підлягають.

Також колегія суддів прийшла до висновку, що Південна митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів та оформила картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення з порушенням статей глави 8 та 9 Митного Кодексу України, наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, Переліку додаткових складових до ціни договору" від 24.05.2012 р. № 598 та наказу Мінфіну України "Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа" від 30.05.2012 р. № 63, а саме - за відсутністю обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі без обґрунтування причин того, що позивачем невірно визначено митну вартість товарів. Тому митний орган під час здійснення митного контролю правильності визначення позивачем митної вартості товарів і митного оформлення діяв у спосіб, який не відповідає вимогам Митного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних рішень відсутні.

Доводи, які містяться в касаційних скаргах, висновків судів та обставин справи не спростовують.

Керуючись статтями 220 1 , 223, 224, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційні скарги Боровець Юлії Володимирівни - представника Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області та Хренкової Марини Борисівни - представника Південної митниці Міндоходівзалишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10 червня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 3 вересня 2013 року у цій справі залишити без змін.

Скасувати, встановлене ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 26 листопада 2013 року, зупинення виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 10 червня 2013 року та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 3 вересня 2013 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий М.І. Смокович

Судді О.В. Мироненко

Т.А. Чумаченко