Постанова

від 05.02.2015 по справі 820/3187/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2015 року м. Київ К/800/68609/14, К/800/68617/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Калашнікової О.В. Васильченко Н.В. Леонтович К.Г. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційними скаргами Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області та Південної митниці Міндоходів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10 червня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2013 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Маркон" до Південної митниці Міндоходів, Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області про скасування рішень, -

в с т а н о в и л а:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркон" звернулось в суд з позовом до Південної митниці Міндоходів, Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області, в якому просило: скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 500000003/2013/000006/2 від 06.03.2013 року, № 500000003/2013/000009/2 від 19.03.2013 року, які прийняті Південною митницею Міндоходів; скасувати картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення № 500060001/2013/00101 від 07.03.2013 року, № 500060001/2013/00136 від 19.03.2013 року, що оформленні Південною митницею Міндоходів; стягнути з Державного бюджету України через Головне управління державної казначейської служби України в Одеській області надмірно сплачені товариством з обмеженою відповідальністю "Маркон" суми мита у розмірі 165 616,11 грн. та податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції) у розмірі 447 163,51 грн. на підставі платіжних доручень: № 69 від 07.03.2013 року, № 76 від 14.03.2013 року, № 78 від 21.03.2013 року, всього 612 779,62 грн.; стягнути з Державного бюджету України через УДКСУ у Червонозаводському районі міста Харкова на користь позивача судові витрати у розмірі 2 436,00 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем протиправно, на підставі необґрунтованого висновку щодо заниження позивачем митної вартості товарів, що ввозилися на територію України, прийнято рішення про визначення іншої, відмінної від заявленої декларантом, митної вартості товарів.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10 червня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2013 року, позовні вимоги задоволено: скасовано рішення про коригування митної вартості товарів № 500000003/2013/000006/2 від 06.03.2013 року та № 500000003/2013/000009/2 від 19.03.2013 року, які прийняті Південною митницею Міндоходів; скасовано картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення № 500060001/2013/00101 від 07.03.2013 року та № 500060001/2013/00136 від 19.03.2013 року, що оформлені Південною митницею Міндоходів; стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління державної казначейської служби України в Одеській області надмірно сплачені товариством з обмеженою відповідальністю "Маркон" суми мита у розмірі 165 616,11 грн. та податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції) у розмірі 447 163,51 грн. на підставі платіжних доручень: № 69 від 07.03.2013 року, № 76 від 14.03.2013 року, № 78 від 21.03.2013 року, всього 612 779,62 грн.; стягнуто з Державного бюджету України через УДКСУ у Червонозаводському районі міста Харкова Харківської області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Маркон" судові витрати у розмірі 2 436,00 грн.

Не погоджуючись з оскаржуваними судовими рішеннями, Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області та Південна митниця Міндоходів звернулись до Вищого адміністративного суду України з касаційними скаргами, у яких просили їх скасувати та відмовити у позові.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 січня 2014 року касаційні скарги Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області та Південної митниці Міндоходів залишені без задоволення, а постанова Харківського окружного адміністративного суду від 10 червня 2013 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2013 року - без змін.

Постановою Верховного Суду України від 25 листопада 2014 року заяву Південної митниці Міндоходів задоволено, ухвалу Вищого адміністративного суду України від 15 січня 2014 року скасовано, справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, позивач є імпортером тканин для виготовлення сумок, портфелів, рюкзаків. Цей товар позивач придбає на території Китаю та Тайваню у виробників тканин, а саме: у HANGZHOU ZHUOYANG Import&Export CO, LTD за умовами укладеного контракту № 1 від 10.01.2013року, та у TAIWAN DYEING & FABRIC CO., LTD за умовами укладеного контракту № 1 від 18.07.2005року. Відповідно до розділу 2 зазначених контрактів, ціни на товар зазначаються в специфікаціях та встановлюються в доларах США.

Відповідно до специфікації No.ZY-250113 від 23.01.2013року до контракту № 1 від 10.01.2013 року ціна на товар встановлена 16480,71 дол. США; згідно зі специфікацією TDF-1301 від 24.01.2013року до контракту № 1 від 18.07.2005 року ціна на товар встановлена 24916,60 дол. США.

Згідно з додатковими угодами б/н від 22.01.2013року до угоди №1 від 18.07.2005року та б/н від 18.01.2013року до угоди №1 від 10.01.2013 року, поставка товару здійснювалась на умовах FOB.

При визначенні митної вартості товарів до ціни, що підлягала сплаті за названими контрактами, позивач додав додаткові витрати на транспортування до України (п/п "Одеський морський торговельний порт") та витрати на страхування, що підтверджується гр. 20 та гр. 22 декларації митної вартості № 500060001/2013/006845 від 28.02.2013 року та №500060001/2013/009298 від 15.03.2013року.

Таким чином, митна вартість товарів позивачем визначена в декларації митної вартості за № 500060001/2013/006845 від 28.02.2013 року визначена митна вартість 0,35 дол. США/м2 - для: тканини текстильні з синтетичних волокон (100% поліестер) з покриттям вторинним ПВХ полівінілхлорид завширшки 1,5 м (+/- 2 см), з товщиною покриття ПВХ 0,05 мм (+/- 0,005 мм) - залишки або незатребувані рулони тканини (STOCK) з покриттям вторинним ПВХ (полівінілхлорид), для виробництва сумок, рюкзаків, портфелів - (600*300D PVC - 28587 м2, 420D PVC - 17 229 м2; 210D PVC - 2644,5 м2), загальна кількість - 48460,5 м2. Країна виробництва CN Китай, торгівельна марка - немає даних, виробник HANGZHOU ZHUOYANG Import&Export CO, LTD) (надалі за текстом - товар №1 ПВХ тканини) та визначена митна вартість 0,22 дол. США/м2 - для: тканини текстильні з синтетичних волокон (100% поліестер) з покриттям поліуретаном завширшки 1,5 м (+\- 2 см) з товщиною покриття поліуретаном 0,05 мм (+/- 0,005 мм) залишки або незатребувані рулони тканини: "STOCK" тканини із покриттям вторинним ПВХ (полівінілхлорид), для виробництва сумок, рюкзаків, портфелів (210D PU - 2967 м2; 1000D PU - 1668 м2), загальна кількість - 4635,0 м2. Країна виробництва CN Китай. Виробник HANGZHOU ZHUOYANG Import&Export CO, LTD) (надалі за текстом - товар №2 ПУ тканини);

В декларації митної вартості за №500060001/2013/009298 від 15.03.13 визначена митна вартість 0,4208 дол. США/м2 для: тканини текстильні з синтетичних волокон (100% поліестер) з покриттям вторинним ПВХ полівінілхлорид завширшки 1,5 м (+/- 5 см) завтовшки 0,27 мм, 0,32 мм, 0,45 мм (+/- 0,02 мм) з товщиною покриття 0,03 мм (+/- 0,002 мм) залишки або незатребувані рулони тканини: "Stock" тканини з покриттям вторинним ПВХ (полівінілхлорид), для виробництва сумок, рюкзаків, портфелів - (420D(280D*140D) nylon/flat PVC 0.32 mm * 58 - 33531 кв.м; 420D (200D*400D) nylon stone-washed 2 - tone PVC 0.45 мм *54 - 19667,2 кв.м, 300D*300Dnylon/shiningwhitepvc 0.27 мм * 58 - 1590 кв.м; nylon 70D*200D DobbyFlatpvc 0,32 мм * 58 - 5029,5 кв.м), загальна кількість - 59817,7 кв.м. Країна виробництва TW Тайвань, провінція Китаю, торговельна марка нема даних, виробник TaiwanDyeing&FabricCo,Ltd(надалі за текстом - товар №1 ПВХ тканини) та визначена митна вартість 0,2939 дол. США/м2 для: тканини текстильні з синтетичних волокон (100% поліестер) з покриттям поліуретаном завширшки 1,5 м (+/- 5 см) завтовшки 0,2 мм, 0,6 мм (+/- 0,02мм) з товщиною покриття поліуретаном 0,03 мм (+/- 0,002 мм) залишки або незатребувані рулони тканини: "Stock" тканини з покриттям вторинним ПВХ (полівінілхлорид), для виробництва сумок, рюкзаків, портфелів (210 D PU - 1930,5 м2, NYLON 1000D CORDURA PU*58 - 1603,5 м2), загальна кількість - 3534 м2. Країна виробництва TW Тайвань, Провінція Китаю. Торговельна марка відсутня. Виробник TAIWAN DYEING & FABRIC CO., LTD" (надалі за текстом - товар №2 - ПУ тканини).

На виконання вимог частини другої статті 53 Митного кодексу України позивачем було надано до митного органу документи, які підтверджують митну вартість товарів, про що зазначено в гр. 44 вказаних декларації митної вартості, а саме: 1) декларації митної вартості за № 500060001/2013/006845 від 28.02.2013 року і за №500060001/2013/009298 від 15.03.2013 року; 2) зовнішньоекономічні договори (контракти) та додаткові угоди до них; 3) рахунки-фактури (інвойси) ZY-3441 від 23.01.2013 року; та KS 1206 від 24.01.2013 року; 4) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару та свідчать про сплату позивачем авансу виробнику HANGZHOU ZHUOYANG Import&Export CO, LTD вартості товару в розмірі 16480,71 дол. США; 5) транспортні (перевізні) документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості - довідки про транспортні витрати до кордону України, що видані ТОВ "Прайм-Контейнер" № 6-3 від 22.02.2013 року та № 63 від 12.03.2013 року; 6) страхові сертифікати Одеської обласної дирекції ВАТ НАСК "Оранта", які видані 06.02.2013 року за №465/159008/12/00863731/196 та за № 465/159008/12/00863731/195; 7) інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (Bill of lading № ZIMUSNH4118355 від 28.01.2013 року та №MSCUTX969474 від 29.01.2013 року, сертифікати походження CCPIT122961662 від 28.01.2013 року, №DG13IA01087 від 28.01.2013 року, пакувальні листи від 23.01.2013 року та № TDF 130124A від 24.01.2013 року, сертифікати якості від 23.01.2013 року та від 24.01.2013 року, експортні декларації № 000000000865912878 від 23.01.2013 року та № AA 0202415328 від 24.01.2013 року, прайс-листи компанії Hangzhou Zhuoyang Import & Export Co., Ltd та TAIWAN DYEING & FABRIC CO., LTD, калькуляції вартості товарів Hangzhou Zhuoyang Import & Export Co., Ltd та TAIWAN DYEING & FABRIC CO., LTD, спільні листи ТОВ "Маркон" з Hangzhou Zhuoyang Import & Export Co.,Ltd від 28.01.2013 року та з TAIWAN DYEING & FABRIC CO., LTD від 25.02.2013 року про те, що компанії не є взаємозалежними; комерційні пропозиції компанії Hangzhou Zhuoyang Import & Export Co., Ltd. від 27.12.2012 року та TAIWAN DYEING & FABRIC CO., LTD від 17.12.2012 року, листи-відповіді ТОВ "Маркон" на комерційну пропозицію компанії Hangzhou Zhuoyang Import & Export Co., Ltd. від 28.12.2012 року та на комерційну пропозицію компанії TAIWAN DYEING & FABRIC CO., LTD від 19.12.2012 року, експертні оцінки ТОВ "ЕКСТЕНТ Ассошиейтс" б/н від 11.02.2013 року та б/н від 07.02.2013 року; експертні висновки від ТПП м. Харкова про підтвердження кодів товару №145/13 від 25.02.2013 року та №100/13 від 12.02.2013 року; висновки санітарно-епідеміологічної експертизи № 05.03.02-03/7830 від 15.02.2013 року та №05.03.02-03/7828 від 15.02.2013 року.

Південна митниця в деклараціях митної вартості, в графі "Для відміток митного органу" зазначила, що у поданих документах містяться розбіжності, наявні ознаки підробки.

Зокрема, за митною декларацією від 28.02.2013 року №500060001/2013/006845 - в наданому до митного оформлення зовнішньоекономічному договорі (контракті) купівлі-продажу №1 від 10.01.2013 року та у доповненні до нього б/н від 18.01.2013 року зазначені умови поставки FOB Одеса/Іллічівськ, а у рахунку-фактурі (інвойсі) від 23.01.2013 року зазначені умови поставки FOB Шанхай. Адрес іноземного контрактоутримувача у зовнішньоекономічному договорі (контракті) купівлі-продажу відрізняється від адреси у товаросупровідних документах та адреси, зазначеної у сертифікаті про походження товару.

За митною декларацією від 15.03.2013 року №500060001/2013/009298 - у зовнішньоекономічному контракті та доповненнях до нього відрізняються підписи; в прайс-листах виробника товару та розрахунку ціни (калькуляція) виробника відсутні номер та дата, також в розрахунку ціни (калькуляція) виробника відсутні відомості щодо умов поставки згідно Інкотермс. У висновку про вартісні характеристики товару та прайс - листах виробника товарів не співпадає артикул за товаром №1.

У відповідності до пункту 3 статті 53 Митного кодексу України для підтвердження заявленої митної вартості Південна митниця зобов'язала позивача надати протягом 10 календарних днів додаткові документи: каталог виробника товару та виписку з бухгалтерської документації.

На зазначені вимоги посадових осіб митного органу позивач надав листи від 01.03.2013 року № 16 та від 15.03.2013 року № 17.

Південна митниця вказані листи отримала та зареєструвала за вх. №6157/И-33 від 18.03.2013 року та за вх. № 5024/И-33. Також позивач на вимогу митного органу разом з листами від 01.03.2013 року № 16 та від 15.03.2013 року № 17 надав додаткові витребувані від нього документи, а саме каталог виробника товару та наявну у нього бухгалтерську документацію.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що декларант своєчасно (протягом 10 календарних днів) виконав всі вимоги митного органу, надавши каталог виробника товару, виписку з бухгалтерської документації та пояснення щодо розбіжностей, які наявні в документах.

Південна митниця, незважаючи на виконані позивачем вимоги митного органу, прийняла письмове рішення про коригування митної вартості товарів № 500000003/2013/000006/2 від 06.03.2013 року та в ньому зафіксувала, що представлені позивачем додаткові документи також містять розбіжності, а саме відповідно до рахунку фактури (інвойсу) № ZY- 3441 від 23.01.2013 року (вартість товару арт. 600*300D PVC, арт. 420 D PVC, арт. 210 D PVC) становить 15507,36 дол. США, але згідно наданого декларантом для підтвердження заявленої митної вартості зазначеного товару прейскуранту (прайс-листа) виробника товару, вартість зазначеного товару становить 15123,91 дол. США.

В рішенні про коригування митної вартості товарів № 500000003/2013/000009/2 від 19.03.2013 року митний орган зазначив, що декларант відмовився від надання виписки з бухгалтерської документації. Отже, згідно прайс-листа виробника товару, вартість зазначеного товару становить меншу суму, ніж заявлена декларантом.

У зв'язку з цим, Південна митниця провела аналіз бази даних ЄАІС ДМСУ та самостійно визначила митну вартість товарів за резервним методом на підставі МД № 20405001/2/16206 від 14.12.2012 року (ІМ 40 ДЕ), МД № 50004001/1/25296 від 26.12.2012 року (ІМ 40 ДЕ), МД № 209120000/2013/455 від 17.01.2013 року, МД № 500060001/3/7933 від 07.03.2013 року, скоригувала митну вартість товарів в бік збільшення на підставі 6-го (резервного) методу, а саме: в рішенні від 06.03.2013 року митна вартість товару №1 визначена митним органом в розмірі 2,01 дол. США/м2 (декларантом заявлена митна вартість - 0,35 дол. США за м2); по товару №2 - митна вартість визначена в сумі 2,09 дол. США/м2 (декларантом заявлена митна вартість - 0,22 дол. США/м2); в рішенні від 19.03.2013 року митна вартість товару №1 визначена митним органом в розмірі 3,1541 дол. США за м2 (декларантом заявлена митна вартість - 0,4208 дол. США за м2); по товару №2 митна вартість товару визначена в розмірі 2,09 дол. США за м2 (декларантом заявлена митна вартість - 0,2939 дол. США за м2).

Таким чином, Південна митниця збільшила митну вартість товару приблизно у 8-10 разів.

Після ухвалення Південною митницею рішень про коригування митної вартості товарів та оформлення карток відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення, керуючись частиною третьою статті 52 та частиною сьомою статті 55 Митного кодексу України, позивач задекларував митну вартість за резервним методом, внаслідок чого були складені та подані до Південної митниці наступні МД: № 500060001/2013/007933 від 07.03.2013 року - задекларовано ціну товару 855992,39 грн.; № 500060001/2013/010689 від 21.03.2013року - задекларовано ціну товару 1567084,14 гривень, та декларації митної вартості, які були прийняті Південною митницею.

За новими деклараціями позивачем в якості фінансової гарантії було сплачено податок на додану вартість в сумі 523 384,53 гривень та мито в сумі 193846,12 гривень.

В результаті коригування митної вартості товарів загальна сума податку на додану вартість та мита, що підлягає сплаті позивачем при здійсненні митного оформлення товарів, збільшилися на 612 779,62 гривень.

Сплачені ТОВ "Маркон" митні платежі за платіжними дорученнями №57 від 25.02.2013 року, № 69 від 07.03.2013року, № 76 від 14.03.2013року, №78 від 21.03.2013 року були зараховані до Державного бюджету України.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що відповідачем не доведена правомірність рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови в прийнятті митної декларації, а також сплати позивачем до бюджету митних платежів в сумі 612779,62 грн.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України частково погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів та інше.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраною декларантом або уповноваженою ним особо. Методу визначення митної вартості умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Таким чином, митний орган має виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Разом з тим, саме припущення митного органу щодо подання декларантом невідповідних документів не є беззаперечною підставою для незастосування обраного декларантом методу визначення митної вартості, у зв'язку з чим вимагає від суду в кожному випадку здійснювати аналіз поданих декларантом документів.

Згідно з частинами третьою, четвертою, п'ятою, шостою статті 53 Митного кодексу України у разі якщо подані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до частини першої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно частинами другою, третьою статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, причинами коригування митної вартості товарів є наявність у митного органу цінової інформації, яка міститься у ЦБД ЄАІС ДМСУ МД (РКМВ) на ідентичний товар по попередніх поставках, а саме в митній декларації № 20405001/2/16206 від 14.12.2012 року (ІМ 40 ДЕ), в митній декларації №50004001/1/25296 від 26.12.2012 року (ІМ 40 ДЕ), митній декларації №209120000/2013/455 від 17.01.2013 року, митній декларації № 500060001/3/7933 від 07.03.2013 року.

Однак, Південна митниця до матеріалів судової справи не надала цінову інформацію, яка міститься у ЦБД ЄАІС ДМСУ МД (РКМВ) на ідентичний товар по попереднім поставкам, а саме в митній декларації № 20405001/2/16206 від 14.12.2012 року (ІМ 40 ДЕ), в митній декларації №50004001/1/25296 від 26.12.2012 року (ІМ 40 ДЕ), митній декларації №209120000/2013/455 від 17.01.2013 року, митній декларації № 500060001/3/7933 від 07.03.2013 року.

Митним кодексом України передбачено проводити митний контроль із застосуванням єдиної з митними органами інформаційно-телекомунікаційної системи (частина четверта статті 319 Митного кодексу України), проте правовий статус ЦБД ЄАІС ДМСУ МД (РКМВ), порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також у ЦБД ЄАІС ДМСУ МД (РКМВ) відсутня інформації про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення. Тому колегія судів приходить до висновку, що вказана база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально і підлягають обчисленню.

Колегія суддів зазначає, що Митним кодексом України надано право митному органу з метою встановити характеристики, визначальні для перевірки задекларованої митної вартості товарів у рамках процедури митного контролю та митного оформлення, проводити відповідні дослідження (аналіз, експертизи) товарів і саме на підставі таких досліджень визначити митну вартість поставленого товару. Південна митниця не надала доказів, які свідчать про використання своїх повноважень, передбачених у главі 50 "Митні експертизи" Митного кодексу України. Вказане свідчить про те, що коригування митної вартості названого товару Південна митниця за резервним методом проведене з порушенням вимог частини дев'ятої статті 58 Митного кодексу України, тобто, не на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач при визначенні митної вартості товару та методів її визначення надав Південній митниці експертні оцінки ТОВ "ЕкстентАссошиейтс" б/н від 11.02.2013 року та б/н від 07.02.2013 року.

Згідно із звітом № б/н від 11.02.2013 року про оцінку синтетичних тканин в асортименті, виробництва TAIWAN DYEING & FABRIC CO., LTD (Тайвань), загальною кількістю 63351,70 кв.м, величина вартості, що отримана в результаті оцінки (без урахування ПДВ) на умовах поставки FOB (порт відправлення) (згідно класифікації правил Інкотермс) складає 196834,34 гривень або за офіційним курсом НБУ на дату оцінки 24625,84 дол. США.

Згідно із звітом № б/н від 07.02.2013 року про оцінку синтетичних тканин в асортименті, виробництва HANGZHOU ZHUOYANG Import&Export CO, LTD, загальною кількістю 53095,50 кв.м, величина вартості, що отримана в результаті оцінки (без урахування ПДВ) на умовах поставки FOB (порт відправлення) (згідно класифікації правил Інкотермс) складає 130867,24 гривень або за офіційним курсом НБУ на дату оцінки 16372,73 дол. США.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 500000003/2013/000006/2 від 06.03.2013 року, № 500000003/2013/000009/2 від 19.03.2013 року та картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення № 500060001/2013/00101 від 07.03.2013 року, № 500060001/2013/00136 від 19.03.2013 року, що оформленні Південною митницею Міндоходів.

Відносно ж вимог про стягнення з Державного бюджету України через Головне управління державної казначейської служби України в Одеській області надмірно сплачених сум мита у розмірі 165 616,11 гривень та податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції) у розмірі 447 163,51 грн. на підставі платіжних доручень: № 69 від 07.03.2013 року, № 76 від 14.03.2013 року, № 78 від 21.03.2013 року, всього 612 779,62 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 24 Митного кодексу України кожна особа має право оскаржити рішення, дію чи бездіяльність митних органів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.

Митне законодавство передбачає можливість виникнення правової ситуації, пов'язаної з помилковою та/або надмірною сплатою митних платежів. Визначення того, що належить розуміти як помилково та/або надміру сплачені митні платежі, у МК немає. Але воно міститься в податковому законодавстві.

Відповідно до пункту 27 частини першої статті 4 Митного кодекс України поняттям "митні платежі", з-поміж іншого, охоплюється ПДВ із ввезених на митну територію України товарів (продукції). Згідно з підпунктом 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, правила якого застосовуються до відносин, пов'язаних зі справлянням митних платежів, як надміру сплачені грошові зобов'язання розуміють суму коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Митне та податкове законодавство не містить переліку причин, через які може статися помилкова та/або надмірна сплата сум платежів. Оскільки визначення розміру (суми) митних платежів здійснюється шляхом дій над кількісними числовими показникам (одиницями) виміру, не виключено, що операції з ними з якихось причин можуть призвести до неправильного (хибного) розрахунку чи обчислення сум платежів. Важливо, що в основі таких дій не було умисних протиправних дій суб'єктів правовідносин, діяльність яких пов'язана із визначенням і справлянням митних платежів.

Порядок, умови та процедура повернення помилково та/або надміру сплачених платежів законодавчо врегульовані.

Так, згідно із частинами першою-четвертою статті 301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України та Податкового кодексу України. У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів митний орган не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів. Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб митного органу, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.

Відповідно до пунктів 43.1-43.5 статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше, ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви, готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Відповідно до пункту 2 Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 року № 618, цей Порядок на виконання вимог статті 43 Податкового кодексу України визначає процедуру повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів.

Згідно з абзацами першим, другим, дванадцятим пункту 1, пунктами 2, 3, 4 розділу ІІІ Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 року № 618, для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу.

Виходячи з наведеного нормативними актами встановлений порядок повернення надмірно сплачених митних платежів, а відтак позов позивача в цій частині є передчасним.

За правилами статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Керуючись статтями 220, 222, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційні скарги Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області та Південної митниці Міндоходів задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10 червня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2013 року змінити.

Скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10 червня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2013 року в частині задоволення позову товариства з обмеженою відповідальністю "Маркон" до Південної митниці Міндоходів, Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області про стягнення з Державного бюджету України через Головне управління державної казначейської служби України в Одеській області надмірно сплачених товариством з обмеженою відповідальністю "Маркон" сум мита у розмірі 165 616,11 грн. та податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції) у розмірі 447 163,51 грн. на підставі платіжних доручень: № 69 від 07.03.2013 року, № 76 від 14.03.2013 року, № 78 від 21.03.2013 року, всього 612 779,62 грн. та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у позові.

Змінити постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10 червня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2013 року в частині стягнення з Державного бюджету України через УДКСУ у Червонозаводському районі міста Харкова на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Маркон" судових витрат у розмірі 2 436,00 грн., здійснити перерахунок витрат, та стягнути з Державного бюджету України через УДКСУ у Червонозаводському районі міста Харкова на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Маркон" судові витрати у розмірі 1 624,00 грн.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10 червня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2013 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: (підписи)