Рішення

від 13.05.2009 по справі 11/39-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/39-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

13 травня 2009 р.                              Справа 11/39-09

за позовом    відкритого акціонерного товариства «Телекомінвест», м. Київ

до                   товариства з обмеженою відповідальністю «Арісент Текнолоджис  

                      Україна»,     м. Вінниця

про                 розірвання договору та стягнення 71 349 грн.

за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Арісент  

                      Текнолоджис    Україна»,  м. Вінниця

до                    відкритого акціонерного товариства «Телекомінвест», м. Київ

про                     визнання факту  порушення зобов‘язань за договором та стягнення  

                       2 914 467,55 грн..

                                                                                    Суддя      В. Матвійчук

при секретарі судового засідання Т. Кармаліта, за участю представників:

від позивача              -  О. Морозов за довіреністю;

від відповідача          -  Р. Байгузін,  О. Святенький  за довіреностями.       

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про розірвання Договору № 8/12-07 від 19.12.2007р. укладеного між ТОВ «Арісент Текнолоджис Україна»та ВАТ «Телекомінвест»із змінами та доповненнями та стягнення з ТОВ «Арісент Текнолоджис Україна» пені в розмірі 71 349 грн..

Позов мотивовано тим, що відповідачем було порушено строки виконання зобов‘язання  щодо поставки Аппартано-програмного комплексу згідно Додаткової угоди від 21.12.2007р. до Договору № 8/12-07 від 19.12.2007р., а тому виконання зобов‘язання для позивача втратило інтерес, що є підставою для розірвання договору у відповідності до ст. ст.  598, 651 ЦК України та стягнення пені.

Відповідач у відзиві від  25.02.2009р. заперечує проти позову з посиланням на те, що 02 червня 2008 року Постачальником достроково було поставлене все  обладнання, постачання якого передбачалося частинами у строки до 02.06.2008 року, 10.09.2008 року і 01.12.2008 року, а станом на 08 жовтня 2008 року Постачальником достроково було виготовлено програмне забезпечення по етапу № 3 Календарного плану, передача якого повинна була відбутися до 01 грудня 2008 року.

Таким чином, станом на 08 жовтня 2008 року всі зобов'язання Постачальника за Договором та Додатковою угодою, виконання яких було можливе без сприяння Замовника, були виконані.

В процесі розгляду справи   відповідач подав зустрічну позовну заяву  від 26.02.2009р. в якій просить визнати факт  порушення ВАТ «Телекомінвест»своїх зобов‘язань перед ТОВ «Арісент Текнолоджис Україна» щодо сплати грошових коштів  в сумі 2 914 467,55 грн. за виконану роботу та надані послуги згідно Договору № 8/12-07 від 19.12.2007р. та Додаткової угоди № 1 до Договору та стягнути з   ВАТ «Телекомінвест» заборгованість в сумі 2 914 467,55 грн.. Вказана заява ухвалою суду від 04.03.2009р. прийнята для спільного розгляду з первісним позовом.

Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що Замовник в порушення п. п. 3.3.1., 3.3.2., 5.2., 5.3, 5.4.  Додаткової угоди  № 1 до Договору № 8/12-07 від 19.12.2007р.  та ст. 853 ЦК України, своїх зобов‘язань не виконав і в період з 02.06.2008р. по 10.10.2008р. ухилявся від прийняття виконаної роботи, а отже має сплатити грошові кошти визначені Договором.

ВАТ «Телекомінвест»у відзиві  від 11.03.2009р. на зустрічну позовну заяву вказує, що вона є необгрунтованою та не підлягає задоволенню, оскільки вимога про визнання факту порушення ВАТ «Телекомінвест»зобов'язань перед ТОВ «Арісент Текнолоджис Україна»не підлягає розгляду в господарських судах України. Щодо вимоги про стягнення  грошових коштів,   ВАТ «Телекомінвест»зазначає, що саме Виконавець не виконав взяті на себе зобов'язання у встановлені Договором строки.

В судових засіданнях 12.03.2009р., 25.03.2009р., 16.04.2009р., 23.04.2009р.  судом оголошувались перерви  відповідно до 25.03.2009р., 16.04.2009р., 23.04.2009р., 13.05.2009р. з метою надання сторонами доказів необхідних для вирішення спору в даній справі.

Заслухавши пояснення  представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, на засадах всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, судом встановлено  наступне.

19.12.2007р. між ТОВ «Арісент Текнолоджис Україна»(Постачальник) та ВАТ  «Телекомінвест»(Замовник) було укладено Договір №8/12-07.

21.12.2007р. сторони виклали вказаний договір в новій редакції, про що уклали Додаткову угоду №1 до нього.

Згідно розділу 2 Додаткової угоди Постачальник зобов‘язується поставити Апаратно-програмні комплекси відповідно до Специфікації Апартаного забезпечення (Додаток 1 до Догоовру) та Календарного плану (Додаток 2 до Договору). Виконти заходи Технічних вимог (Додаток 3 до Договору) та Гарантійного обслуговування (Додаток 4 до Договору).   Замовник  в свою чергу зобов‘зязується   прийняти і сплатити Постачальнику за Апаратно-програмні комплекси в строки та за ціною, яка узгоджена Сторонами за умовами Договору.

Згідно Календарного плану, що є додатком № 2 до Додаткової угоди № 1 від 21.12.2007р., постачання АПК здійснюється поетапно: по АПК № 1 - до 02.06.2008р.; по АПК № 2 - до 01.09.2008р., по АПК № 3 - до 01.12.2008р..

У відповідності до п.5.2. Додаткової угоди № 1 від 21.12.2007р. до Договору від 19.12.2007р., розробка Апаратно-програмного комплексу виконується поступово і включає розробку Ескізного проекту, реалізацію вимог, зазначених у затвердженому документі, підготовку програмних випробувань, проведення приймальних випробувань усунення зауважень, виявлених під час випробувань, роботи з інсталяції Програмних модулів на Апаратне забезпечення.

Згідно Календарного плану (Додаток № 2) звітними документами, які повинен направляти Виконавець, а Замовник підписати є: накладна, акт звіряння-постачання, сертифікати, ескізний проект, програма-методика випробувань, протокол програмних випробувань, протокол здачі-приймання в дослідну експлуатацію, протокол здачі-приймання в промислову експлуатацію.

Як передбачено пунктом 5.4 Додаткової угоди № 1 від 21.12.2007 р., Замовник повинен протягом 10 днів з дати одержання підписати звітні документи.

З наведених положень  Додаткової угоди вбачається, що Виконавець зобов'язаний здійснити розробку Апаратно-програмного комплексу, Ескізного проекту та направити Замовнику звітні документи згідно переліку, встановленого Календарним планом, а саме: накладна на відпуск товарно-матеріальних цінностей, Акт звіряння-постачання, сертифікати, ескізний проект, програма-методика випробувань Комплексу, протокол приймальних випробувань, протокол здачі-приймання в дослідну експлуатацію, протокол здачі-приймання в промислову експлуатацію.

При цьому, звітні документи повинні бути направлені Замовнику (Позивачу) для їх погодження та підписання до поставки обладнання. Як вбачається зі змісту Додаткової угоди, вказані звітні документи повинні бути направлені Позивачу в строк достатній для розгляду і погодження звітних документів Замовником та для остаточної поставки АПК у терміни, встановлені Календарним планом.

Загальна вартість Договору згідно п.3.1.1. та п.3.1.1. Додаткової угоди становила 2 914 467 грн. 55 коп.. Пунктом 3.2. Договору передбачалося, що всі платежі підлягали перерахуванню прямими банківськими переказами на поточний банківський рахунок Постачальника.

Пунктом 3.3.1. Додаткової угоди передбачалося, що грошова сума у розмірі 874 340,27 грн. авансовано має бути перерахована Замовником Постачальникові протягом 10 банківських днів з моменту отримання відповідного рахунку-фактури. Ця грошова сума складала 30 (тридцять) відсотків від загальної, що підлягала виплаті за послуги, які підлягали наданню. У відповідності з п.3.3.2. Додаткової угоди остаточний розрахунок у розмірі 70 (сімдесят) відсотків загальної вартості кожного Апаратно-програмного комплексу повинен здійснюватися за фактом передачі обладнання, програмного забезпечення на підставі накладної, акту звіряння постачання та оригіналу-рахунку протягом 60 календарних днів з дати отримання останнього.

На виконання умов Додаткової угоди Постачальник 02.06.2008р. за відповідними актами звіряння-постачання Апаратного забезпечення всіх трьох партій зі складанням відповідних накладних (№РН-0000002 від 02.06.2008р. на суму 395 296,66 грн., №РН-0000003 від 02.06.2008р. на суму 29 786,21 грн., №РН-0000004 від 02.06.2008р. на суму 29 786,21 грн.) передав Замовникові  все обладнання, яке згідно з положеннями Календарного Плану (Додаток №2 до Додаткової угоди) входить до складу Апаратно-програмних комплексів №1, 2 та 3 (при цьому №2 і №3 - достроково).  Надіслав  Замовникові рахунки-фактури №СФ-0000013 від 02.06.2008р. на суму 395 296,66 грн., №СФ-0000014 від 02.06.2008р. на суму 29 786,21 грн., №СФ-0000015 від 02.06.2008р. на суму 29 786,21 грн., які останній залишив без оплати.

Наведене свідчить, що Постачальником  порушено п. 2 Додаткової угоди до Договору та  здійснено поставку Апаратного забезпечення, тоді як Договором та Додатковою угодою передбачено постачання Апаратно-програмного забезпечення.

Постачальник 26.09.2008р. звернувся до Замовника  з листом № 119, в якому поінформував про свою готовність до встановлення програмного забезпечення на обладнання, поставлене до Програмно-апаратних комплексів №1 і №2.

08.10.2008р.  Постачальник звернувся до Замовника  з листом № 126, пропонуючи встановити забезпечення на Програмно-апаратні комплекси №1, №2 і №3, оскільки програмне забезпечення до АПК №3 було виготовлено достроково.

Відповідно до п. 11.2. Додаткової угоди № 1 від 21.12.2007р., за недотримання строків виконання поставки Апаратно-Програмних комплексів Постачальник, на письмову вимогу замовника, сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості недопоставлених Апаратно-програмних комплексів за кожний день прострочення, але не більше 5% (п'яти відсотків) від вартості недопоставлених Апаратно-програмних комплексів.

У відповідності до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день  прострочення виконання.

Оскільки Постачальником порушено терміни поставки апаратно-програмного комплексу,  Замовником  правомірно нараховано пеню в розмірі  71 349 грн..

Щодо вимоги  ВАТ «Телекомінвест»про розірвання договору № 8/12-07 від 19.12.2007р. , суд не вбачає підстав для її задоволення виходячи з наступного.

Огрунтовуючи дану вимогу ВАТ «Телекомінвест»посилається  на істотне порушення Постачальником строків  поставки  АПК.  Крім того зазначає, що Замовник мав намір поставити АПК іншим підприємствам, при цьому Замовник розраховував, що дане обладнання буде поставлено Відповідачем вчасно у строки, встановлені Календарним планом.

У відповідності зі ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.  Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.  

Статтею 652 цього Кодексу встановлено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

В силу ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 202, 206 цього Кодексу господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. Господарське зобов'язання може бути розірвано сторонами відповідно до правил, встановлених статтею 188 цього Кодексу.

В позовній заяві ВАТ «Телекомінвест» посилається на ст. 651 ЦК України. Дана норма встановлює підстави для розірвання договорів при відсутності на це згоди іншої сторони, а тому позивач повинний був навести докази саме істотного порушення відповідачем договору.

При цьому в частині 2 ст. 651 ЦК України  визначено, що під істотним слід розуміти таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої шкоди позивач значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладенні договору.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що позивач позбавляється чогось, на що він розраховував отримати при підписанні договору. Посилання на те , що Замовник мав намір поставити АПК іншим підприємствам  не знайшло свого підтвердження в матеріалах справи.

Виходячи з п.п. 1.5, 1.6. Додаткової угоди до Договору обладнання, яке було поставлено Постачальником  02.06.2008р. та Програмне забезпечення до нього є одним цілим,  а отже Позивач за первісним позовом не міг його реалізувати іншим  раніше ніж  як то передбачено Додатковою угодою, а саме  01.12.2008р..

Зважаючи на наведене, у суду відсутні правові підстави для розірвання Договору, а відтак і для задоволення даної позовної вимоги.

Щодо зустрічних позовних вимог ТОВ «Арісент Текнолоджис Україна», суд дійшов висновку, що вони підлягають частковому задоволення, зважаючи на таке.

Майнові зобов‘язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей , передбачених Господарським кодексом України.

Приписами частини 1, 2 статті 67 Господарського кодексу України встановлено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Відповідно до приписів статей  173, 174 Господарського кодексу України господарським визнається зобов‘язання, що виникає  між суб‘єктом господарювання та іншим учасником відносин у  сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб‘єкт зобов‘язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб‘єкта, а інший суб‘єкт має право вимагати  від зобов‘язаної сторони виконання її обов‘язку.

Відповідно до приписів ст. 525 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватись   належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов  та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Вказана норма кореспондується зі статтею 193 Господарського кодексу України.

Водночас, положення ч. 1 ст. 174 ГК України, а також п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, якою закріплений  принцип  свободи договору, передбачають можливість існування змішаного договору, тобто такого договору, який опосередковує різнорідні  відносини та поєднує умови, які є  необхідними для формування певного виду зобов‘язання.

Відповідно до п. 2 ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором  або не впливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст. 629 цього Кодексу договір є обов‘язковим для виконання сторонами.

Згідно п. 6 ст. 853  ЦК України факт ухилення  замовника від прийняття виконаної роботи за договором підряду має певні правові наслідки.

В даному випадку, укладений сторонами договір за своєю правовою природою є змішаним та містить ознаки договорів купівлі-продажу та підряду.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду  одна сторона –підрядник зобов‘язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони –замовника, а замовник зобов‘язується прийняти та оплатити  виконану роботу.

Згідно приписів  ст. 655 цього Кодексу за договором купівлі-продажу  одна сторона передає або зобов‘язується передати майно у власність другій стороні, а покупець  приймає або зобов‘язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Як зазначалось вище Постачальник 02.06.2008р. за відповідними актами звіряння-постачання Апаратного забезпечення всіх трьох партій зі складанням відповідних накладних, поставив Замовнику Програмне забезпечення по етапах № 1, № 2, № 3 на загальну суму  454 869,09 грн. та виставив рахунки-фактури на вказану суму.

Відповідно до п.3.3.1. Додаткової угоди Постачальником направлено Замовнику відповідний рахунок - фактуру № СФ - 0000021 від 14.08.2008р. на суму 874 340, 27 грн., який залишено останнім без оплати.

З матеріалів справи вбачається, що Постачальником виконані взяті на себе зобов‘язання за Договором, а саме виготовлено  програмне забезпечення до Апаратно-програмних комплексів 1,2,3. Наведене підтверджується копіями актів виконаних робіт  за договорами  виконання робіт з приватними підприємцями за період з 19.12.2007р. по 08.10.2008р., копіями штатних розписів ТОВ «Арісент Текнолоджис Україна»за період з 19.12.2007р. по 08.10.2008р., оборотно-сальдивими відомостями  по рахунках співробітників за період з 01.01.2008р. по 24.11.2008р., картками рахунків  приватних підприємців за період з 01.02.2008р. по 20.11.2008р., які долучені до матеріалів справи.

З метою передачі АПК Постачальник 26.09.2008р. звернувся до Замовника  з листом № 119, в якому поінформував про свою готовність до встановлення програмного забезпечення на обладнання, поставлене до Програмно-апаратних комплексів №1 і №2.

08.10.2008р.  Постачальник звернувся до Замовника  з листом № 126, пропонуючи встановити забезпечення на Програмно-апаратні комплекси №1, №2 і №3, оскільки програмне забезпечення до АПК №3 було виготовлено достроково.

Разом із зазначеним листом №126 від 08.10.2008р. Замовникові для організації прийняття робіт були надіслані для підписання акти здачі-приймання виконаних робіт по виготовленню програмного забезпечення до всіх трьох Апаратно-програмних комплексів. Зазначений лист був вручений Замовникові 10 жовтня 2008 року.

При цьому Замовник не підписав надіслані йому звітні документі, ні протягом 10 робочих днів з дати їх отримання не надіслав Постачальнику мотивованої відмови про причини їх не підписання, як то визначено п.п. 5.4., 5.5. Додаткової угоди до Договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо  строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 599 цього Кодексу зобов‘язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Разом з тим, згідно ч. 4 ст. 690 ЦК України, якщо покупець без достатніх підстав зволікає з прийняттям товару або відмовився його прийняти, продавець має право вимагати від нього прийняти та оплатити товар або має право  відмовитися від договору купівлі-продажу.

За таких обставин,  суд вважає, що у відповідності до зазначеної вище  норми  цивільного права у Замовника  виник обов‘язок  для  отримання  Прогрмамного забезпечення та проведення розрахунків  за Додатковою угодою у повному обсязі.

Враховуючи наведене, вимога про стягнення з   ВАТ «Телекомінвест» 2 914 467,55 грн. є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про визнання факту  порушення ВАТ «Телекомінвест»своїх зобов‘язань перед ТОВ «Арісент Текнолоджис Україна» щодо сплати грошових коштів  в сумі 2 914 467,55 грн. за виконану роботу та надані послуги згідно Договору № 8/12-07 від 19.12.2007р. та Додаткової угоди № 1 до Договору, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню зважаючи на таке.

Статтею  12 ГПК України визначено підвідомчість  спорів, що підлягають розгляду в господарських судах. Натомість зазначена вимога  не відповідає  приписам вказної норми, отже не підлягає розгляду в господасрьких судах України, а тому провадження у справі в цій частині слід припинити по п. 1 ст. 80 ГПК України.

Керуючись п. 1 ст. 80,  ст.ст.43, 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:   

1.          Позов відкритого акціонерного товариства «Телекомінвест»задоволити частково.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю  «Арісент Текнолоджис Україна» (21021, м. Вінниця, вул. 600-річчя, 15, код 34095179) на користь відкритого акціонерного товариства «Телекомінвест»(01030, м. Київ, бульвар Шевченка, 18, код 24592229) 71 349 (сімдесят одну тисячу триста сорок дев‘ять) грн. пені; 713  (сімсот тринадцять) грн. 49 коп. відшкодування витрат зі сплати державного мита та 59 (п‘ятдесят дев‘ять) грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

3.          В позові в частині  розірвання договору  № 8/12-07 від 19.12.2007р. укладеного між ТОВ «Арісент Текнолоджис Україна»та ВАТ «Телекомінвест»із змінами та доповненнями відмовити.

4.          Зустрічний позов  товариства з обмеженою відповідальністю  «Арісент Текнолоджис Україна» задоволити частково.

5.          Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Телекомінвест»(01030, м. Київ, бульвар Шевченка, 18, код 24592229)  на користь товариства з обмеженою відповідальністю  «Арісент Текнолоджис Україна» (21021, м. Вінниця, вул. 600-річчя, 15, код 34095179)  2 914 467 (два мільйона дев‘ятсот чотирнадцять тисяч чотириста шістдесят сім) грн. 55 коп.; 25 500 (двадцять п‘ять тисяч п‘ятсот) грн.  відшкодування витрат зі сплати державного мита та 59 (п‘ятдесят дев‘ять) грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

6.          Провадження у справі в частині визнання факту порушення ВАТ «Телекомінвест» своїх зобов‘язань перед ТОВ «Арісент Текнолоджис Україна» щодо сплати грошових коштів в сумі 2 914 467,55 грн. за виконану роботу та надані послуги згідно договору № 8/12-07 від 19.12.2007р. та додаткової угоди № 1 до цього договору припинити.

7.          Копію рішення направити сторонам рекомендованим листом.

                                                                        Рішення оформлено та підписано 18.05.2009р.

Суддя                                                         В. Матвійчук

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 –позивачу –    (01030, м. Київ, бульвар Шевченка, 18).

3 –відповідачу – (21021, м. Вінниця, вул. 600-річчя, 15).