Ухвала

від 17.01.2014 по справі 322/607/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/253/14 Головуючий у 1-й інстанції: Гасанбеков С.С.

Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2014 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Кочеткової І.В.,

суддів: Маловічко С.В.,

Савченко О.В.,

При секретарі: Свинаренко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Селянського фермерського господарства «КСС» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки,

за апеляційною скаргою Селянського фермерського господарства «КСС» на рішення Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 07 листопада 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2013 року ОСОБА_3 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначала, що являється власником 6,74 га земельної ділянки, розташована на території Різдвянської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області, яку у 2008-2009 роках на прохання голови фермерського господарства «КСС» Клімана В.І. хотіла передати в оренду фермерському господарству, але договір оренди сторони не уклали, оскільки у жовтні 2010 року Кліман В.І.помер.

Після смерті Клімана В.І. неодноразово зверталася до його правонаступників з проханням повернути належну їй земельну ділянку, проте останні відмовилися, пославшись не те, що строк дії договору оренди, укладеного у 2008 році ще не скінчився.

Посилаючись на те, що договір оренди вона не підписувала і землю в оренду не передавала, просила про задоволення позову з підстав, передбачених ст.ст.203, 215 ЦК України.

Рішенням Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 07 листопада 2013 року позов задоволено. Визнано недійсним договір оренди землі від 01 серпня 2008 року, укладений між ОСОБА_3 та СФГ «КСС». Зобов'язано СФГ «КСС» повернути ОСОБА_3 спірну земельну ділянку. Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі про зміну судового рішення СФГ «КСС» зазначає, що використовувало земельну ділянку не самовільно, а за згодою її власника, що не оспорювалося останньою в суді. На час вирішення спору межі ділянки не визначені в натурі, вона засіяна озимою пшеницею єдиним масивом, а тому передача позивачеві до збору врожаю завдасть збитків фермерському господарству.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії Ш- ЗП № 061902 являється власником земельної ділянки, площею 6,74га, розташованої на території Різдвянської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області (а.с.7).

1 серпня 2008 року між ОСОБА_3 та СФГ «КСС» був укладений договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 10 років і 5 травня 2009 року він був зареєстрований в Запорізькій регіональній філії Центру ДЗК за № 04092740 (а.с.9-10).

Обґрунтовуючи підставність позову, позивач посилалась на те, що зазначений договір оренди вона не підписувала, а тільки вела перемовини з колишнім головою фермерського господарства щодо його укладення, а тому така угода згідно зі ст. 215 ЦК України є недійсною.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За змістом ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Висновком експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ УМВС України в Запорізькій області від 24 вересня 2013 року № 128 встановлено, що підписи від імені ОСОБА_3 в графі "Орендодавець" в обох примірниках договору оренди землі від 01 серпня 2008 року, виконані не позивачем, а іншою особою (а. с. 63-65).

Вирішуючи спір по суті, суд зазначеному висновку експерта дав належну оцінку і дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач не брала участі в укладанні оспорюваної угоди, а відтак волевиявлення останньої на її укладання було відсутнє. Обговорення з колишнім головою фермерського господарства умов договору оренди за обставин не підписання ОСОБА_3 в подальшому самого договору та наявності факту його оспорювання не має будь-якого правового значення та не тягне за собою виникнення прав та обов'язків.

За таких обставин доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм матеріального права являються безпідставними і не відповідають фактичним обставинам справи.

Посилання апелянта на те, що спірна земельна ділянка восени 2013 року єдиним масивом була засіяна озимою пшеницею, а тому до збору врожаю виділення її в натурі неможливе, а примусове виконання судового рішення завдасть значних збитків господарству, не являються підставою для скасування судового рішення. Допустимими доказами вказані доводи відповідача не підтверджені. Крім того, питання щодо відстрочки виконання судового рішення можуть бути вирішені в порядку ст. 373 ЦПК України.

Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону і матеріалам справи, підстав для його скасування судова колегія не вбачає.

Керуючись ст. ст.307,308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Селянського фермерського господарства «КСС» відхилити.

Рішення Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 07 листопада 2013 року по цій справі залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Кочеткова І.В.

Судді: Маловічко С.В.

Савченко О.В.