Постанова

від 13.05.2009 по справі 14/419/08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

14/419/08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 13 травня 2009 р.                                                                                    № 14/419/08  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

                                               Божок В.С. - головуючого,

                                               Костенко Т. Ф.,

                                               Коробенко Г.П.

розглянувши матеріали  

касаційної скаргиДержавної екологічної інспекції в Миколаївській області

на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 13.01.09

у справігосподарського суду Миколаївської області

за позовомМиколаївського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі державної екологічної інспекції в Миколаївській області

доКП "Послуги"

простягнення 8705, 82 грн.,

в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: не з'явились,

відповідача:  не з'явились,     

прокуратури: Івченко О.А.,   

                                           ВСТАНОВИВ :

Рішенням від 06.11.2008 господарського суду Миколаївської області позов задоволено. З КП "Послуги" на користь позивача стягнуто 8705, 82 грн. збитків, 102 грн. державного мита та 118 грн. – на ІТЗ судового процесу.

          Постановою від 13.01.09 Одеського апеляційного господарського суду вказане вище рішення змінено, позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 1741, 16 грн. збитків та судові витрати.

Не погоджуючись з постановою Одеського апеляційного господарського суду, Державна екологічна інспекція в Миколаївській області звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати з огляду на порушення судами норм матеріального та процесуального права, рішення місцевого господарського суду – залишити без змін.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду  справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, які приймали рішення у даній справі, за результатами перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, проведеної позивачем складено акт від 24.03.2008, в якому вказано, КП "Послуги" за період з 14.11.2006 по 21.03.2008 використовує воду із чотирьох артезіанських свердловин, розташованих в смт. Березнегувате  без спеціального дозволу на спеціальне водокористування.

          За встановленим фактом порушення природоохоронного законодавства складено протокол про адміністративне правопорушення № 003116 від 24.03.08 та прийнято постанову від 26.03.08 про накладення адміністративного стягнення.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що місцевим господарським судом правомірно взято до уваги розрахунок позивача, який було проведено на підставі "Методики розрахунків розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд, пристроїв, порушення правил їх експлуатації", затвердженої наказом Державного комітету України по водному господарству від 29.12.2001 р. № 290, згідно якого збитки, завдані відповідачем склали 8705, 82 грн., оскільки вказана Методика встановлює порядок розрахунків відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення вимог водного законодавства України і може застосовуватись спеціальним уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органами на місцях та іншими державними органами відповідно до законодавства.   

Пунктом 1.4 вказаної вище Методики завдані збитки розраховуються органами Держводгоспу в тому випадку, якщо вони завдані суб'єктами господарювання, які використовують водні ресурси або виконують господарську діяльність на землях водного фонду (крім земель водного фонду, зайнятих морями та островами на них), а також суб'єктами, розташованими за межами земель водного фонду, які звітують про використання вод за формою державної статистичної звітності 2-ТП (водгосп).

У разі самовільного водокористування, що включає в себе використання вод без спеціального дозволу, Методикою передбачено розрахунок розмірів відшкодування збитків за формулою, яку було застосовано позивачем.

Згідно зі ст. 49 Водного Кодексу України спеціальне водокористування повинно здійснюватись на підставі дозволу.

Відповідно до ст. 110 Водного Кодексу особи, винні в недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування, несуть відповідальність за порушення водного законодавства.

          Відшкодування збитків не звільняє винних від плати за спеціальне водокористування.

 З врахуванням встановленого судами факту порушення позивачем водного законодавства - самовільного водокористування та положень  ст. 111 Водного Кодексу України, згідно якої підприємства, установи, організації і громадяни України зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про задоволення позову.

З огляду на викладене постанова Одеського апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, а рішення господарського суду Миколаївської області –залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий  господарський  суд   України

                                        ПОСТАНОВИВ  :

Касаційну скаргу задовольнити.

Постанову від 13.01.2009 Одеського апеляційного господарського суду у справі № 14/419/08 скасувати.

Рішення від 06.11.08 господарського суду Миколаївської області залишити без змін.

Головуючий                                                                                         Божок В.С.

Судді                                                                                                      Костенко Т.Ф.

                                                                                                                Коробенко Г.П.