Постанова

від 13.05.2009 по справі 8/290/07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

8/290/07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 13 травня 2009 р.                                                                                    № 8/290/07  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКривди Д.С.,

суддів:Жаботиної Г.В.,Уліцького А.М.

розглянувши касаційну скаргуАкціонерного страхового товариства "Вексель"

на постановувід 22.01.09 Одеського апеляційного господарського суду

у справі№8/290/07

господарського судуМиколаївської області

за позовомАкціонерного страхового товариства "Вексель"

до1. Закритого акціонерного товариства "Лакталіс-Миколаїв"2. Селянського (фермерського) господарства "Еталон-Агро"3. Закритого акціонерного товариства "Укарїнська акціонерна страхова компанія "АСКА"

простягнення 55591,56 грн.

за участю представників сторін

від позивача:Роговенко Д.С., дов.

від відповідачів:1. –Жадько В.Л., дов.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 30.10.08 господарський суд Миколаївської області (суддя Василяка К.Л.) задовольнив позов Акціонерного страхового товариства "Вексель" стягнувши на його користь: з Закритого акціонерного товариства "Лакталіс-Миколаїв" 2805,75 грн. шкоди, з Селянського (фермерського) господарства "Еталон-Агро" 27795,75 грн. шкоди, із Закритого акціонерного товариства "Укарїнська акціонерна страхова компанія "АСКА" 24990 грн. шкоди.

Рішення мотивовано тим, що позивач здійснив виплату страхового відшкодування за умовами страхового полісу №014265 в сумі 55941,56 грн., а відтак згідно зі ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" набув право вимоги до відповідачів у розмірі сплаченого страхового відшкодування з відповідачів, у тому числі ЗАТ "Українська страхова компанія "АСКА", з яким ЗАТ "Лакталіс-Миколаїв" укладено договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, чинний на момент скоєння ДТП, про наявність якого позивач дізнався лише у 2007 році.

Постановою від 22.01.09 Одеський апеляційний господарський суд (колегія суддів у складі: Савицького Я.Ф. –головуючого, Гладишевої Т.Я., Лавренюк О.Т.) рішення суду першої інстанції скасував, а в задоволенні позову відмовив.

Постанова мотивована тим, що позивачем не надано доказів вини працівників ЗАТ "Лактліс-Миколаїв" та С(Ф)Г "Еталон-Агро" в ДТП. Також судом враховано, що 13.12.03 дорожньо-транспортна пригода сталася за участю автомобіля, який належав ЗАТ "Лакталіс-Україна", а позов у даній справі заявлено до ЗАТ "Лакталіс-Миколаїв" без надання доказів певного правонаступництва.

Ухвалою від 17.04.09 Вищий господарський суд України порушив касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, в якій заявлено вимоги про скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення без змін рішення суду першої інстанції.

Касатор посилається на безпідставність висновку суду апеляційної інстанції про недоведеність вини водіїв ЗАТ "Лактліс-Миколаїв" та СФГ "Еталон-Агро" у ДТП, що сталася 13.12.03, та відхилення без належного обґрунтування наданих позивачем документів.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, судова колегія вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як встановили суди першої та апеляційної інстанцій, 20.06.03 між ПП "Візит" (страхувальник) та позивачем (страховик) укладено договір №014265 страхування наземних транспортних засобів, зокрема автомобілю MAN–14272, д/н 178-26 КМ, номер кузова WMAN 033932 Y 019006, відповідно до умов якого страховик зобов'язаний при отриманні від страхувальника заяви на сплату страхового відшкодування та усіх необхідних документів протягом 2 днів скласти акт про визнання випадку страховим, при визнанні страховиком події, що сталася, страховим випадком –провести виплату відшкодування.

Зазначений автомобіль 13.12.03 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася на 127 км + 880 м автодороги Олександрівка –Кіровоград –Миколаїв, отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою відділу ДАІ Бобринецького РВ УМВС в Кіровоградській області вих. №211 від 25.12.03.

Згідно з вказаною довідкою дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення вимог Правил дорожнього руху водіями: автомобіля Мерседес Бенц, д/н 074-65 НК, Дулгеровим Олегом Анатолійовичем, працівник ЗАТ "Лакталіс-Україна" та автомобіля СВ –3507 д/н 303-11 НІ, Аленіним Олексієм Сергійовичем.

Для встановлення характеру та розміру заподіяної страхувальнику шкоди проведена автотоварознавча експертиза, за наслідками якої складено акт №757 від 18.12.03 автотоварознавчого дослідження, в якому визначена вартість відновлювального ремонту автомобіля MAN –14272, д/н 178-26 КМ, в результаті його пошкодження при ДТП без урахування експлуатаційного зношення в розмірі 152374,69 грн., при цьому матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля в результаті його пошкодження при ДТП, складає 55941,56 грн. Вартість проведення автотоварознавчої експертизи відповідно до рахунку-фактури №757 від 22.12.03 становила 320 грн. та оплачена позивачем згідно з платіжним дорученням №732 від 29.12.03.

Позивач 29.12.03 склав страховий акт №0423/03/1 та, прийнявши рішення про виплату страхового відшкодування в розмірі 55591,56 грн. (55941,56 грн. (сума збитку) –350 грн. (франшиза)), платіжним дорученням №763 від 30.12.03 сплатило ПП "Візит" страхове відшкодування.

Крім того, 01.01.03 між ЗАТ "Лакталіс–Україна" та ЗАТ "УАСК "Аска" було укладено договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, який був чинний на момент скоєння ДТП. Згідно з п.п. 2.3, 2.7  цього договору страхова сума за шкоду, завдану тертім особам в наслідок ДТП, яке сталось за участі застрахованого транспортного засобу, встановлена в роз мірі 25000 грн.; сума франшизи встановлена в розмірі 2% від страхової суми.

Тобто за умовами вказаного договору ЗАТ "УАСК "Аска" зобов'язалось здійснити виплату страхового відшкодування, тому позивач направив на його адресу заяву за вих. №503 –Юр від 01.08.07 про виплату страхового відшкодування, яка була розглянута, але у виплаті страхового відшкодування відмовлено з посиланням на пропуск строку позовної давності.

Також судами встановлено, що згідно з довідкою відділу ДАІ Бобринецького РВ УМВС в Кіровоградській області вих. №211 від 25.12.03, протоколу про адміністративне правопорушення ДН №082012 від 13.12.03 та постанови Корабельного районного суду м. Миколаєва від 12.02.04 Дулгеров О.А. 13.12.03 о 06 год. 15 хв. на а/д Олександрівка-Миколаїв керував транспортним засобом в умовах недостатньої видимості (туман) при зустрічному роз'їзді не впевнився у безпеці, допустив зіткнення зі стоячим на проїзній частині шляху а/м САЗ 3507 д/н 303-11 НІ (водій Аленін О.С.), Дулгеров О.А. провину свою визнав, про що вказано в постанові суду.

З викладеного вбачається, що під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 13.12.03, мала місце взаємодія кількох джерел підвищеної небезпеки, а відтак питання про відповідальність має вирішуватися з врахуванням вини кожного з учасників пригоди. Для визначення межі відповідальності та розміру збитків, які підлягають відшкодуванню, судам слід встановлювати наявність та форму вини обох водіїв автомобілів, що були учасниками ДТП,  обставини скоєного ДТП, а у випадку недостатності в суду спеціальних знань, суд не позбавлений права призначити автотехнічну експертизу.

По суті правильно застосувавши норми матеріального права, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли протилежних висновків щодо частки у відшкодуванні регресного позову кожного з власників транспортних засобів відповідно до ступеня їхньої вини, належним чином не з'ясувавши обставини, з яких виник спір.

Суд першої інстанції, виходячи з положень ст.ст. 1188, 1191, 1194 ЦК України, дійшов висновку про задоволення позовних вимог у рівних частках з власників транспортних засобів (з урахуванням договорів страхування), винних у ДТП  та страховика. При цьому підстави визнання вини ЗАТ "Лакталіс-Україна" і СФГ "Єталон-Агро" у рівних частках суд не визначав.

Суд апеляційної інстанції за наявності доказів дорожньо-транспортної пригоди визнав вину водіїв СФГ "Еталон-Агро" і ЗАТ "Лакталіс-Україна" недоведеною без врахування постанови Корабельного районного суду м. Миколаєва від 12.02.04, якою винним у зіткненні з автомобілем СФГ "Єталон- Агро" визнано водія ЗАТ "Лакталіс-Україна".

Згідно з п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.92 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позо вами про відшкодування шкоди" шкода, заподіяна кількома особами, відшкодовується кожною з них в частині, заподіяної нею (в порядку часткової відповідальності). Особи, які спільно заподіяли шкоду, тобто заподіяли неподільну шкоду взаємопов'язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими. У такому ж порядку відповідають володільці джерел підвищеної небезпеки за шкоду, заподіяну внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки іншим особам. Питання про відповідальність за шкоду, заподіяну при цьому самим джерелам підвищеної  небезпеки кожного із їх володільців перед іншим з них, вирішується за правилами ст. 440 ЦК УРСР: шкода, заподіяна одному з володільців з вини іншого –відшкодовується винним; при наявності лише вини володільця, якому заподіяна шкода, вона йому не відшкодовується; при наявності вини обох володільців –розмір відшкодування визначається відповідно до ступеня вини кожного; при відсутності  вини володільців у взаємному заподіянні шкоди –жоден з них не має права на відшкодування.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції не врахував, що відповідно до п. 2 ст. 1166 ЦК України за наявності шкоди, вчиненої ПП "Візит", відсутність вини доводить особа, яка завдала шкоду потерпілому .

З огляду на викладене судова колегія дійшла висновку, що суди не дотримались вимог ст.ст. 43, 47, 43, 84, 105 ГПК України щодо повного і всебічного встановлення усіх обставин справи та правильного застосування законодавства, тому рішення і постанова підлягають скасуванню як такі, що не відповідають нормам матеріального та процесуального права.

Оскільки касаційна інстанція обмежена у праві оцінки доказів та встановленні фактичних обставин справи, а право оцінки доказів належить до повноважень судів першої та апеляційної інстанцій з додержанням принципу рівності сторін у процесі, справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції для встановлення на підставі відповідних доказів усіх суттєвих обставин щодо правовідносин, які існують між сторонами.

Керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, 1119-12 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу задовольнити частково.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.01.09 та рішення  господарського суду Миколаївської області від 30.10.08 у справі №8/290/07 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий                                                                                Д.Кривда

Судді                                                                                                    Г.Жаботина

                                                                                                    А.Уліцький