Рішення

від 14.01.2014 по справі 913/2887/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

14 січня 2014 року Справа № 913/2887/13

Провадження №10/913/2887/13

За позовом

Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" в особі Луганського головного регіонального відділення АТ "Брокбізнесбанк", м. Луганськ

до відповідача Приватного підприємства "Торговий дім "Лугань", м. Луганськ

про стягнення 3836 472 грн. 50 коп.

Суддя Старкова Г.М

Секретар судового засідання Макаренко В.А.

У засіданні брали участь:

від позивача - Наумов Б.Є., довіреність № 289/03 від 22.07.2013;

від відповідача - Єрьоменко Є.С., довіреність № б/н від 19.11.2013

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 19.11.2013 справу №913/2887/13 передано на розгляд судді Старковій Г.М. у зв'язку із хворобою судді Голенко І.П.

В С Т А Н О В И В:

Суть спору: Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк" в особі Луганського головного регіонального відділення АТ "Брокбізнесбанк" звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Приватного підприємства "Торговий дім "Лугань" про стягнення з відповідача на свою користь заборгованості за кредитним договором №27 від 04.10.2005 у розмірі 3 867 780 грн. 53 коп., з яких: 1773340 грн. 63 коп. - заборгованість за кредитом, 1861249 грн. 32 коп. - заборгованість за відсотками, 165218 грн. 06 коп. - пеня за кредитом, 67972 грн. 52 коп. - пеня за відсотками (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 02.12.2013, поданої суду представником позивача 02.12.2013).

Представник відповідача 19.11.2013 подав суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, що позовні вимоги до задоволення не підлягають з підстав, викладених у даному відзиві, зокрема, відповідач зазначає, що позивачем не подано належного розрахунку пені, не зазначено правових підстав її нарахування, а поняття "загальна неустойка" не відповідають нормам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, тому просить суд у задоволенні позовних вимог щодо стягнення загальної неустойки відмовити.

Представник позивача подав суду 14.01.2014 надав заяву про збільшення позовних вимог, в порядку ст. 22 ГПК України, якою просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованості за кредитним договором №27 від 04.10.2005 у розмірі 3 906 939 грн. 78 коп., з яких: 1 773 340 грн. 63 коп. - заборгованість за кредитом, 1 900 408 грн. 57 коп. - заборгованість за відсотками, 165 218 грн. 06 коп. - пеня за кредитом, 67972 грн. 52 коп. - пеня за відсотками.

Вказана заява про збільшення розміру позовних вимог судом розглянута, задоволена та долучається до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення у справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Суд приймає заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, оскільки це право позивача, передбачене ст.22 ГПК України, і не суперечить чинному законодавству.

Позовними вимогами слід вважати: вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №27 від 04.10.2005 у розмірі 3 906 939 грн. 78 коп., з яких: 1 773 340 грн. 63 коп. - заборгованість за кредитом, 1 900 408 грн. 57 коп. - заборгованість за відсотками, 165 218 грн. 06 коп. - пеня за кредитом, 67972 грн. 52 коп. - пеня за відсотками.

Представник позивача у судовому засіданні 14.01.2014 заяву про збільшення розміру позовних вимог підтримав.

Представник відповідача з заявою про збільшення розміру позовних вимог, зданою до суду 14.01.2014, ознайомлена у судовому засіданні.

Дослідивши обставини справи, додатково надані представником позивача документи, суд прийшов до наступного.

Акціонерний Банк «Брокбізнесбанк» відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» №514-VI від 17.09.2008 змінив найменування на Публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк». Державну реєстрацію змін до установчих документів здійснено 18.06.2009 № 10731050042000818. Відповідно до п. 1.1. Статуту Публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк» є правонаступником АБ «Брокбізнесбанк».

Між Акціонерним банком «Брокбізнесбанк» (далі по тексту- Банк,позивач) та Приватним підприємством «Торговий дім «Лугань» (далі по тексту - Позичальник, відповідач) був укладений кредитний договір №27 від 04.10.2005 (далі по тексту -Кредитний договір), відповідно до умов якого Банк надає Позичальнику відзивну, поновлювальну кредитну лінію у сумі 1000000 грн. 00 коп. строком з 04.10.2005 до 03.10.2008, із виплатою 19% річних для придбання обладнання, будівельних матеріалів, поповнення оборотних засобів (п.2.1 Договору).

Додатковими угодами до кредитного договору №27 від 04.10.2005 були внесені зміни, а саме:

від 15.09.2006 - встановлено ліміт кредитної лінії у розмірі 1 500 000 грн. 00 коп. з 15.09.2006;

від 21.05.2006 - встановлено відсоткову ставку у розмірі 18%, з 01.06.2007;

від 04.06.2008 - встановлено відсоткову ставку у розмірі 20%, з 04.06.2008;

від 04.07.2008 - встановлено ліміт кредитної лінії у розмірі 2 400 000 грн. 00 коп. з 07.07.2008 встановлено відсоткову ставку у розмірі 22%;

від 03.10.2008 - продовжено строк дії договору до 05.10.2008; встановлено відсоткову ставку у розмірі 26%; скасовано щомісячну комісію у розмірі 0,25 від залишку кредитної заборгованості станом на останній робочий день місяця;

від 02.03.2009 нараховані проценти за січень.2009 року Позичальник сплачує на рахунок, вказаний Банком до 25.03.2009;

від 01.04.2009 - нараховані проценти за січень-лютий .2009 року Позичальник сплачує на рахунок, вказаний Банком до 25.04.2009;

від 05.05.2009 - нараховані проценти за лютий- березень .2009 року Позичальник сплачує на рахунок, вказаний Банком до 25.05.2009;

від 23.01.2009 - нараховані проценти за грудень 2008 року Позичальник сплачує на рахунок, вказаний Банком до 25.02.2009;

від 28.11.2008 - пункт 4.1 викладено у новій редакції;

від15.03.2010 - текст Кредитного договору було викладено у новій редакції (кредит: сума 2361 190,17 грн., встановлено відсоткову ставку у розмірі 26%, до 24.02.2015)

На виконання умов Кредитного договору позивач надав відповідачу грошові кошти у розмірі 2 361 190 грн. 17 коп., тобто позивач у повному обсязі виконав зобов'язання за Кредитним договором .

Пунктом 6.2 Кредитного договору передбачено дострокове погашення кредиту та наголошено, що Банк має право вимагати від Позичальника дострокового повернення заборгованості за цим Договором в повному обсязі у випадках (крім іншого):невиконання або неналежного виконання умов угоди №1 від 15.03.2010; несвоєчасна (затримка більше ніж 7 днів) сплата кредиту та відсотків за користування кредитними коштами, пені та інших платежів, визначених у цьому Договорі.

Також вимогами п.6.1 Кредитного договору встановлено, що за порушення строків погашення заборгованості за Кредитом та/або строків сплати процентів за користування Кредитом та/або комісій Банк має право нарахувати Позичальнику пеню в розмірі 0,1% від простроченої суми за кожний день прострочення.

В порушення умов Кредитного договору відповідач від своєчасного виконання зобов'язань ухиляється, станом на 21.10.2013 за відповідачем обліковуються заборгованість у загальному розмірі 3 906 939 грн. 78 коп., з яких: 1 773 340 грн. 63 коп. - заборгованість за кредитом за період з квітня 2011 року по жовтень 2013 року; 1 900 408 грн. 57 коп. - заборгованість за відсотками за період з 01.10.2011 по 31.12.2013 ; 165 218 грн. 06 коп. - пеня за кредитом за період з 25.04.2013 по 23.10.2013; 67972 грн. 52 коп. - пеня за відсотками за період з 25.04.2013 по 23.10.2013 (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, зданої до суду 14.01.2014).

Позивачем на адресу відповідача направлені вимоги, а саме: вимога від 06.08.2013 № 624/049-ЛГ про сплату заборгованості на загальну суму 3 480 544 грн.71 коп., яка отримана відповідачем; іпотечна вимога від 06.08.2013 № 625/049-ЛГ та вимога про дострокове погашення заборгованості від 10.08.2009 № 2047 на загальну суму 2 641 437 грн. 28 коп., але відповідач відповідь на зазначені вимоги не надав, оплату заборгованості за Кредитним договором не провів(а.с.41-47).

Оскільки відповідач умови Кредитного договору не виконав у повному обсязі, тому позивач 23.10.2013 звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою від 21.10.2013 № б/н в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованості за кредитним договором №27 від 04.10.2005 у розмірі 3 906 939 грн. 78 коп., з яких: 1 773 340 грн. 63 коп. - заборгованість за кредитом, 1 900 408 грн. 57 коп. - заборгованість за відсотками, 165 218 грн. 06 коп. - пеня за кредитом, 67972 грн. 52 коп. - пеня за відсотками (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, зданої до суду 14.01.2014).Позов обґрунтовано умовами кредитного договору №27 від 04.10.2005 та положеннями ст.ст. 525, 530, 546, 612, 625, 1054 ЦК України.

Відповідач відзивом на позовну заяву розмір позовних вимог відхилив, з підстав, викладених у відзиві.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог частково, виходячи з наступних підстав.

У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідач прострочив виконання зобов'язань за Кредитним договором.

Згідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Грошовим є зобов'язання, за яким боржник зобов'язується сплатити кредитору певну суму грошових коштів.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплати проценти.

Судом встановлений факт порушення відповідачем зобов'язання по сплаті грошових коштів відповідно до умов кредитного договору №27 від 04.10.2005.

Матеріалами справи підтверджено та не спростовано відповідачем, що за останнім утворилась заборгованість за кредитним договором №27 від 04.10.2005, а саме: 1 773 340 грн. 63 коп. - заборгованість за кредитом за період з квітня 2011 року по жовтень 2013 року, 1 900 408 грн. 57 коп. - заборгованість за відсотками за період з 01.10.2011 по 31.12.2013 (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, зданої до суду 14.01.2014).

Як вбачається, відповідач в супереч взятих на себе зобов'язань порушив умови кредитного договору №27 від 04.10.2005, в термін передбачений вищезазначеним договором та додаткових угод.

Таким чином, відповідач в строк передбачений кредитним договором №27 від 04.10.2005 погашення не здійснив, у зв'язку з чим сума заборгованості відповідача перед позивачем за вищевказаним Кредитним договором станом на 13.01.2014 складає 3 673 749 грн. 20 коп. ( з урахування заяви про збільшення позовних вимог, зданої до суду 14.01.2014), в тому числі:

- заборгованість за кредитом в сумі 1 773 340 грн. 63 коп. за період з квітня 2011 року по жовтень 2013 року;

- заборгованість за відсотками в сумі 1 900 408 грн. 57 коп. за період з 01.10.2011 по 31.12.2013 .

За вказаних обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитом в сумі 1 773 340 грн. 63 коп., заборгованості за відсотками в сумі 1 900 408 грн. 57 коп. за кредитним договором №27 від 04.10.2005 (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, тому підлягають до задоволення повністю та стягненню з відповідача.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача пені за кредитом в сумі 165 218 грн. 06 коп. за період з 25.04.2013 по 23.10.2013, пені за відсотками в сумі 67972 грн. 52 коп. за період з 25.04.2013 по 23.10.2013 (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, зданої до суду 14.01.2014) слід зазначити наступне.

Пунктом 6.1 Кредитного договору встановлено, що за порушення строків погашення заборгованості за Кредитом та/або строків сплати процентів за користування Кредитом та/або комісій Банк має право нарахувати Позичальнику пеню в розмірі 0,1% від простроченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного Банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно із п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено. що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.2.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17 грудня 2013 № 14 передбачено, що за приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 Господарського кодексу України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

У даному випадку слід застосувати норми Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та здійснити розрахунок пені за кредитом та пені за відсотками за період з 25.04.2013 по 23.10.2013 з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідний період.

Виходячи з цього, наданий розрахунок позивача, відповідно до п.6.1 Кредитного договору, у розмірі в розмірі 0,1% від простроченої суми за кожний день прострочення є не правомірним.

Так, суд вважає, що пеню за порушення строків погашення заборгованості за Кредитом та/або строків сплати процентів за користування Кредитом необхідно розраховувати з урахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня..

На підставі викладеного, з урахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" суд вважає, вимоги позову про стягнення з відповідача пені за кредитом в сумі 62 455 грн. 59 коп. за період з 25.04.2013 по 23.10.2013, пені за відсотками в сумі 25 672 грн. 65 коп. за період з 25.04.2013 по 23.10.2013 такими, що підлягають до задоволення, оскільки вони підтверджені матеріалами справи, та наданим позивачем розрахунок (а.с.122), та підлягають стягненню з відповідача.

У задоволенні решти позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені за кредитом та пені за відсотками слід відмовити.

У судовому засіданні 14.01.2014 була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст.ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору у сумі 66264 грн. 75 коп. покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" в особі Луганського головного регіонального відділення АТ "Брокбізнесбанк" до Приватного підприємства "Торговий дім "Лугань" про стягнення 3 836 472 грн. 50 коп. задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Торговий дім "Лугань", вул. Совєтская,25, м. Луганськ, код ЄДРПОУ 31530998 на користь Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк", м.Київ, проспект Перемоги,41, код ЄДРПОУ 19357489 в особі Луганського головного регіонального відділення АТ "Брокбізнесбанк", м. Луганськ, вул. Шелкового,1, код ЄДРПОУ 19357489, заборгованість за кредитом в сумі 1 773 340 грн. 63 коп., заборгованість за відсотками в сумі 1 900 408 грн. 57 коп., пеню за кредитом в сумі 62 455 грн. 59 коп., пеню за відсотками в сумі 25 672 грн. 65 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 66264 грн. 75 коп., видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позовних вимог щодо стягнення пені за кредитом та пені за відсотками відмовити.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Повне рішення складено і підписано - 20.01.2014 .

Суддя Г.М. Старкова