Ухвала

від 20.01.2014 по справі 7/234

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62

УХВАЛА

"20" січня 2014 р. Справа № 7/234

Суддя Н.О.Скорик. , розглянувши матеріали заяви відповідача (боржника) Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» про розстрочку виконання судового рішення По справі № 7/234 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» 04053, м. Київ, Несторовський провулок,3-5 В особі Гнідинцівського газопереробного заводу 17600, смт. Варва, вул.. Лісова,1 До відповідача: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» 14021, м Чернігів,вул.. Любецька,68 Про стягнення 1060829,04 грн. Представники сторін:

Від стягувача : Чернецький В.В. - дов. № юр-959/d від 26.12.2013 р.

Від боржника: Бордакова Т.О. - дов. № 18/3416 від 19.11.2013 р.

Боржником - Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» подано заяву про розстрочення судового рішення по справі № 7/234 на три роки, тобто на 36 місяців рівними частинами.

Позивач (стягувач) в запереченні на заяву та представник в судовому засіданні проти заяви заперечив.

В судовому засіданні 16.01.2014 р. оголошувалась перерва до 20.01.2014 р. згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив:

Рішенням господарського суду Чернігівської області по справі № 7/234 від 03.12.2007 р. в позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2008 р. рішення господарського суду Чернігівської області від 03.12.2007 р. скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено повністю, стягнуто з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» на користь структурної одиниці Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта» - Гніденцівського газопереробного заводу 1060829,04 грн. заборгованості по неоплаті вартості послуг з транспортування природного газу,10608,29 грн. державного мита за подання позовної заяв,118 грн. - витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу,5304,15 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.03.2008 р. залишено в силі постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2008 р.

На виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2008 р. та постанови Вищого господарського суду України від 27.03.2008 р. видано наказ від 29.04.2008 р. по справі № 7/234. Наказ пред'явлено до виконання. Станом на 20.01.2014 р. наказ суду не виконано. Причину невиконання судового наказу заявник (боржник) пояснює дією до 01.01.2014 року мораторію згідно Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємство паливно - енергетичного комплексу».

Відповідно до Статуту Публічного акціонерного товариства «Укрнафта», затвердженого рішенням Загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта», протокол № 21 від 22.03.2011 р., державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 23.03.2011 р. № 10741050026002352, назву товариства з Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта» змінено на Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» (п. 1.3 Статуту).

Пунктом 1.1.1. Статуту Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Черінгівгаз», затвердженого Загальними Зборами акціонерів Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз», протокол № 1 від 14.04.2013 р., державну реєстраці. Змін до установчих документів проведено 10.06.2013 р., № запису 10641050049000322, Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» є новим найменуванням Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товраиства».

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Як вбачається з вимог ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, задоволення заяви про розстрочку виконання рішення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо); в даному випадку відсутні виняткові випадки, які мали б своїм наслідком розстрочення виконання судового рішення.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо). Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, виходячи із наведеного, законодавець у будь-якому випадку пов'язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що до обставин, на яких сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, відносяться обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування - це сукупність обставин, що їх необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача і заперечень відповідача. У предмет доказування включається також факт приводу для позову, який являє собою обставини, що підтверджують право на звернення до суду, тобто факти порушення суб'єктивного права позивача.

У відповідності зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як вбачається із тексту заяви та пояснень по справі № 18/8 від 13.01.2014 р. боржник посилається на наступне: 03.01.2013р. ухвалою господарського суду Чернігівської області у відношенні ПАТ «Чернігівгаз» порушено справу про банкрутство №927/21/1б/13. На праві власності ПАТ «Чернігівгаз» належать об'єкти нерухомості - адміністративні будівлі, іншими будівлями боржник користується на умовах оренди, що унеможливлює продаж даних об'єктів для погашення заборгованості. Крім того, на праві власності боржнику належить спеціальна техніка та автомобілі аварійної служби, які здійснюють технічне та аварійне обслуговування систем газопостачання на території м. Чернігова та Чернігівської області, що також не дає можливості продати дану техніку, оскільки підприємство не зможе виконувати вищевказані роботи та забезпечувати безперебійне газопостачання споживачам Чернігівської області.

Також боржник посилається на те, що розрахунки за спожитий природний газ здійснюється споживачами природного газу на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України «Про вдосконалення порядку розрахунків за спожитий природний газ» № 247 від 26.03.2008 р. Розподіл коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання гарантованого постачальника, що надходять за використаний природний газ від усіх категорій споживачів, а також механізм розрахунку гарантованими постачальниками нормативів перерахування коштів на поточні рахунки газотранспортних , газорозподільних , гарантованих постачальників та на поточні рахунки із спеціальним режимом використання підприємств, що здійснюють продаж природного газу гарантованим постачальникам здійснюється на підставі Алгоритму, затвердженого постановою НКРЕ № 1000 від 02.08.2012 р., Отже, ПАТ «Чернігівгаз» не є власником коштів, які надходять на рахунки із спеціальним режимом використання від споживачів природного газу.

Як зазначає боржник, погашення заборгованості минулих років може бути здійснено за рахунок прибутку підприємства. Згідно Звіту про фінансові результати за 3-й квартал 2013 р. та Балансу на 30.09.2013 р. підприємство працює із збитками, що зумовлено нступним: річний обсяг транспортування природного газу затверджено структурою тарифу з 01.01.2013 р. - 902,5 млн.м 3 . Фактично протранспортовано природного газу за 2013 р. - 821 млн.м 3 , або 91% від затвердженого в тарифі обсягу транспортування природного газу. Так, за рахунок падіння обсягів транспортування ПАТ «Черінігвгаз» недоотримало тарифної виручки в сумі 27873 тис. грн.. В 2013 р. ПАТ «Чернігівгаз» не постачає природний газ для підприємств теплокомуненерго. Обсяг транспортування природного газу в 2013 р. для підприємств ТКЕ складає 210 млн.м 3 , у зв'язку з чим ПАТ «Чернігівгаз» недоотримало тарифної виручки з постачання в сумі 11542 тис. грн..

У зв'язку з низькою платоспроможністю населення та недостатністю виділених державою коштів по фінансуванню газопостачання для бюджетних організації заборгованість населення, бюджетних установ та підприємств перед ПАТ «Чернігівгаз» складає 161117,5 тис. грн..

Боржник також посилається, що тривала криза неплатежів за спожитий природний газ вимушено призвела до порушення дисципліни розрахунків з боку боржника по всім категоріям споживачів, що спричинило не виділення лімітів природного газу і, як наслідок, небажані явища в регіону у вигляді зниження тиску в розподільчих мережах для обмеження постачання газу, відключення від мереж газопостачання підприємств комунальної теплоенергетики.

У зв'язку з чим, як вказує боржник, все вищеперераховане зумовлює брак обігових коштів для розрахунків з контрагентами по поточним зобов'язанням і, в свою чергу, унеможливлює погашення боргу згідно даного рішення без його розстрочення. Крім того, ПАТ «Чернігівгаз» погашає заборгованість минулих років перед іншими кредиторами відповідно до мирових угод та договорів реструктуризації з терміном погашення до двадцяти років. На підставі зазначеного, ПАТ «Чернігівгаз» не має достатньо коштів для погашення заборгованості по даній справі.

Стягувач проти задоволення заяви про надання розстрочки на 36 місяців заперечує, посилаючись на наступне: протягом часу, що боржник ухиляється від сплати заборгованості (з 2008 року), ПАТ «Укрнафта» внаслідок інфляційних процесів вже втратило значну частину належних йому коштів. Надання розстрочки на три роки призведе до грубого порушення майнових прав ПАТ «Укрнафта». Стосовно скрутного фінансового становища боржника стягувач зазначив, що порушення справи про банкрутство ПАТ «Чернігівгаз» не є свідченням неплатоспроможності останнього, також не свідчить по неплатоспроможність боржника і наявність збитків у діяльності підприємства протягом 2012-2013 років. Крім того, населення, установи та організації, що фінансуються з державного бюджету не є сторонами договору, укладеного між боржником та стягувачем про надання послуг із транспортування природного газі і умови даного договору не містять застереження щодо оплати боржником наданих послуг в залежності від надходження оплати від кінцевих споживачів.

Судом враховано те, що основним видом діяльності ПАТ «Чернігівгаз» є постачання та транспортування природного газу для бюджетних установ, підприємств, організацій і населення. Нездійснення платежів останніми призвела до порушення дисципліни розрахунків з бору боржника по всім категоріям споживачів, що поставило під загрозу безперебійне, безаварійне газопостачання споживачів області, оскільки така ситуація провокувала не виділення лімітів природного газу. Крім того, судом прийнята до уваги наявна загроза банкрутства ПАТ «Чернігівгаз» на яку вказує ухвала господарського суду Чернігівської області від 03.01.2013р., якою порушене провадження у справі № 927/21/1б/13 про банкрутство боржника. Банкрутство боржника може негативно вплинути на постачання природного газу споживачам всієї області. Судом враховано, що недостатність коштів зумовлюється несвоєчасністю надходження субвенцій на погашення субсидій, наданих населенню, а також те, що в структурі тарифів на транспортування природного газу не передбачається погашення заборгованості минулих років. Автоматичне зарахування грошових коштів поточних платежів за спожитий природний газ на рахунки зі спеціальним режимом використання робить неможливим використання боржником цих коштів та їх направлення на погашення заборгованості на виконання рішення суду по даній справі. Судом враховано пояснення та доводи стягувача, що тривале невиконання рішення суду може призвести до втрати коштів (внаслідок інфляційних процесів) стягувача, що може спричинити погіршення його фінансового стану, та вплине в подальшому на виконання дій по транспортуванню газу.

В зв'язку з вищевикладеним, суд доходить висновку, що заява боржника підлягає частковому задоволенню шляхом надання розстрочки виконання рішення рівними частками на термін у дванадцять місяців.

Керуючись ст. 33,34,121 Господарського процесуального кодексу України суд,

У Х В А Л И В:

1. Заяву задовольнити частково.

2. Розстрочити виконання Постанови Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2008 р. по справі № 7/234 щодо стягнення 1060829,04 грн. заборгованості по неоплаті вартості послуг з транспортування природного газу,10608,29 грн. державного мита за подання позовної заяв,118 грн. - витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу,5304,15 грн. державного мита за подання апеляційної скарги, на дванадцять місяців зі сплатою рівними частинами, а саме:

до 28.02.2014 - 89738,29 грн. заборгованості, з пред'явленням до виконання з 01.03.2014;

до 31.03.2014 - 89738,29 грн. заборгованості, з пред'явленням до виконання з 01.04.2014;

до 30.04.2014 - 89738,29 грн. заборгованості, з пред'явленням до виконання з 01.05.2014;

до 31.05.2014 - 89738,29 грн. заборгованості, з пред'явленням до виконання з 01.06.2014;

до 30.06.2014 - 89738,29 грн. заборгованості, з пред'явленням до виконання з 01.07.2014.

до 31.07.2014 - 89738,29 грн. заборгованості, з пред'явленням до виконання з 01.08.2014;

до 31.08.2014 - 89738,29 грн. заборгованості, з пред'явленням до виконання з 01.09.2014;

до 30.09.2014 - 89738,29 грн. заборгованості, з пред'явленням до виконання з 01.10.2014;

до 31.10.2014 - 89738,29 грн. заборгованості, з пред'явленням до виконання з 01.11.2014;

до 30.11.2014 - 89738,29 грн. заборгованості, з пред'явленням до виконання з 01.12.2014.

до 31.12.2014 - 89738,29 грн. заборгованості, з пред'явленням до виконання з 01.01.2015;

до 31.01.2015 - 89738,29 грн. заборгованості, з пред'явленням до виконання з 01.02.2015.

Ухвала набирає законної сили 20.01.2014 р. і підлягає виконанню на підставі пункту 2 частини другої статті 17 Закону України «Про виконавче провадження».

Суддя Н.О.Скорик