Рішення

від 13.01.2014 по справі 910/21915/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21915/13 13.01.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Босань» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Каммерландер» провизнання права власності Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:не з'явився від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Босань» (надалі - ТОВ «Босань») звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Каммерландер» (надалі - ТОВ «Каммерландер») про визнання права власності.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем заперечується право власності позивача на нежитлову будівлю загальною площею 162,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, пров. Новопечерський, 5, набуте ним шляхом внесення такого майна до статутного капіталу ТОВ «Босань».

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.11.2013 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 03.12.2013 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.12.2013 р. розгляд справи відкладено до 17.12.2013 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача.

17.12.2013 р. представником відповідача надані письмові пояснення, з яких вбачається, що невизнання ним права власності за ТОВ «Босань» на спірне нерухоме майно пов'язане з відмовою укладати договір оренди такого майна, оскільки без правовстановлюючих документів позивачем не може бути наймодавцем за таким договором.

В судовому засіданні 17.12.2013 р. судом оголошувалась перерва до 13.01.2014 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 13.01.2014 р. у зв'язку з перебуванням судді Удалової О.Г. у відпустці справу №910/21915/13 передано на розгляд судді Босому В.П.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.01.2014 р. справу прийнято до провадження суддею Босим В.П.

Представники сторін в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, що підтверджується розпискою про оголошення перерви від 17.12.2013 р., а їх пояснення стосовно суті спору були заслухані судом в попередніх судових засіданнях.

Таким чином, суд приходить до висновку, що сторони повідомлені про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши в попередніх судових засіданнях пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Босань», затвердженим протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Босань» №3 від 31.10.2013 р., було збільшено статутний капітал товариства за рахунок внеску Романенка Олексія Івановича у вигляді нерухомого майна і встановити його в розмірі 670 500,00 грн.

На виконання вказаного рішення Романенком Олексієм Івановичем було передано до статутного капіталу ТОВ «Босань» нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: м. Київ, пров. Новопечерський, 5, загальною вартістю 650 000,00 грн., що підтверджується актом №1/3 від 01.11.2013 р. прийому-передачі майна як внеску до статутного капіталу ТОВ «Босань», відповідно до протоколу №3 від 31.10.2013 р.

04.11.2013 р. між ТОВ «Босань» та ТОВ «Каммерландер» було укладено попередній договір №1, відповідно до п. 1.1 якого сторони зобов'язуються в майбутньому, але в будь-якому разі не пізніше 11.11.2013 р., укласти договір оренди нежитлового приміщення, яке розташоване за адресою: м. Київ, пров. Новопечерський, 5, загальною площею 162,9 кв.м.

Пунктом 5 вказаного попереднього договору встановлено, що ТОВ «Каммерландер» зобов'язується підготовлений проект основного договору надіслати ТОВ «Босань» до 06.11.2013 р.

Вимогою №5 від 07.11.2013 р. позивач звернувся до відповідача у зв'язку з ненаданням останнім проекту основного договору у визначений п. 5 попереднього договору строк.

11.11.2013 р. від ТОВ «Каммерландер» надійшов лист №45, яким відповідач відмовився укладати основний договір у зв'язку з відсутністю у позивача документів на підтвердження права власності на спірне нерухоме майно.

Спір у справі стосується наявності у ТОВ «Босань» права власності на спірне майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Частиною 1 статті 12 Закону України «Про господарські товариства» визначено, що товариство є власником майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 115 Цивільного кодексу України вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом. Грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці.

За змістом ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

З матеріалів справи вбачається, що Романенком Олексієм Івановичем було передано до статутного капіталу позивача нерухоме майно загальною площею 162,9 кв.м, яке знаходиться за адресою: м. Київ, пров. Новопечерський, 5, загальною вартістю 650 000,00 грн.

Факт передачі Романенком О.І. спірного нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ «Босань» підтверджується протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Босань» №3 від 31.10.2013 р. та актом №1/3 від 01.11.2013 р. прийому-передачі майна як внеску до статутного капіталу ТОВ «Босань», відповідно до протоколу №3 від 31.10.2013 р.

Таким чином, з урахуванням положень ст. 115 Цивільного кодексу України та ст. 12 Закону України «Про господарські товариства», Товариством з обмеженою відповідальністю «Босань» правомірно згідно діючого законодавств набуто право власності на спірне нерухоме майно шляхом передання його до статутного капіталу позивача.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право вільно володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

За змістом ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно із ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України способом захисту прав та інтересів може бути, в тому числі, визнання права.

Статтею 391 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За змістом ст. 392 Цивільного кодексу України, а також виходячи із загальних положень ст. 15 цього кодексу та ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, необхідною умовою для застосування відповідного способу судового захисту (крім наявності самого права, що захищається) є, зокрема, факт його порушення (невизнання або оспорювання).

Як вбачається із матеріалів справи, вимогою №5 від 07.11.2013 р. позивач звернувся до відповідача у зв'язку з ненаданням ТОВ «Каммерландер» проекту основного договору у визначений п. 5 попереднього договору №1 від 04.11.2013 р. строк.

11.11.2013 р. від ТОВ «Каммерландер» надійшов лист №45, яким відповідач відмовився укладати основний договір у зв'язку з відсутністю у позивача документів на підтвердження права власності на спірне нерухоме майно.

Відтак, суд розцінює лист ТОВ «Каммерландер» №45 від 11.11.2013 р. як доказ наявності факту невизнання ним права власності позивача на нерухоме майно загальною площею 162,9 кв.м, яке знаходиться за адресою: м. Київ, пров. Новопечерський, 5, загальною вартістю 650 000,00 грн.

Згідно зі ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Оскільки, судом встановлено, що позивач правомірно набув право власності на нерухоме майно загальною площею 162,9 кв.м, яке знаходиться за адресою: м. Київ, пров. Новопечерський, 5, а відповідач необґрунтовано його не визнає, право власності позивача на такий об'єкт підлягає захисту в судовому порядку.

За таких обставин, суд вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про визнання за ним права власності на нерухоме майно загальною площею 162,9 кв.м, яке знаходиться за адресою: м. Київ, пров. Новопечерський, 5.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Босань» задовольнити повністю.

2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Босань» (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 5-А; ідентифікаційний код 33059831) право власності на нежитлову будівлю загальною площею 162,9 кв.м., яка знаходиться за адресою: пров. Новопечерський, 5 у Печерському районі міста Києва.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Каммерландер» (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9, кім. 414; ідентифікаційний код 35316821) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Босань» (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 5-А; ідентифікаційний код 33059831) судовий збір у розмірі 13 000 (тринадцять тисяч) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.01.2014 р.

Суддя В.П. Босий