Ухвала

від 08.10.2012 по справі б8/102-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

УХВАЛА

"08" жовтня 2012 р. Справа № Б8/102-11

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф. , при секретарі Каплі А.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № Б8/102-11

за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1, місцезнаходження: 09112, АДРЕСА_1 (надалі за текстом: "Кредитор 1" ) та товариства з обмеженою відповідальністю "Контракт 61", ідентифікаційний код юридичної особи: 32456444, місцезнаходження: 09150, Київська обл., Білоцерківський район, с. Фурси, вул. Чкалова, буд. 17 (надалі за текстом: "Кредитор 2" ),

до боржника , - фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, місце проживання: 09100, АДРЕСА_2,

про банкрутство,

учасники провадження у справі про банкрутство:

Заявник 3 - публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк", ідентифікаційний код: 14359319, місцезнаходження: 01004, м. Київ, б-р Т. Шевченка / вул. Пушкінська, буд. 8/26;

Заявник 4 - публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", ідентифікаційний код: 23494105, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Пирогова, буд. 7-7б;

Заявник 5 - товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна", ідентифікаційний код: 36789421, місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Фізкультури, буд. 28-Д;

ліквідатор Банкрута: арбітражний керуючий Гусар І.О., ліцензія на право провадження діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) серії НОМЕР_6, видана Міністерством юстиції України 05 березня 2012 року;

за участю представників учасників провадження у справі про банкрутство:

від Кредиторів 1, 2 : не з'явились;

від Заявників 3-5: не з'явились;

від Банкрута: не з'явився;

ліквідатор Банкрута : не з'явився, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні господарського суду Київської області перебуває справа за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1, місцезнаходження: 09112, АДРЕСА_1) (надалі за текстом: "Кредитор 1 ") та товариства з обмеженою відповідальністю "Конракт 61" (ідентифікаційний код юридичної особи: 32456444, місцезнаходження: 09150, Київська обл., Білоцерківський район, с. Фурси, вул. Чкалова, буд. 17) (надалі за текстом: "Кредитор 2 "), про банкрутство боржника - фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, місце проживання: 09100, АДРЕСА_2) (надалі за текстом: "Банкрут "), порушена ухвалою господарського суду Київської області від 18.07.2011 року.

Постановою господарського суду Київської області від 16.08.2011 року визнано банкрутом фізичну особу - підприємця ОСОБА_2; відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором Банкрута арбітражного керуючого Науменка Олега Анатолійовича (ліцензія Державного департаменту з питань банкрутства серії НОМЕР_7, видана 09.01.2007 року; ідентифікаційний номер: НОМЕР_3; місце проживання: АДРЕСА_3); вирішено інші процедурні питання у справі.

Через відділ діловодства господарського суду Київської області від Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" (ідентифікаційний код: 14359319, місцезнаходження: 01004, м. Київ, бульв. Т. Шевченка/ вул. Пушкінська, буд. 8/26) (надалі за текстом: "Заявник 3" ) надійшла заява № 872/900-04-2 від 15 листопада 2011 року (вх. № 15653 від 16 листопада 2011 року), в якій заявлено вимоги до Банкрута, зокрема, Заявник 3 просить визнати кредиторські вимоги Заявника 3 до Банкрута, а саме: 289 111,70 доларів США заборгованості за тілом кредиту; 88 916,40 доларів США заборгованості по простроченим відсоткам за користування кредитом; 639,49 доларів США 3% річних нарахованих за порушення строків повернення тіла кредиту; 228,30 доларів США 3% річних нарахованих за порушення строків сплати процентів за користування кредитом; 63 908,45 грн. пені за порушення строків повернення кредитів та відсотків за користування кредитами; 3 234,11 доларів США судових витрат на державне мито; 656,07 грн. судових витрат на державне мито; 708,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою господарського суду Київської області від 31.01.2012 року припинено повноваження ліквідатора Банкрута - арбітражного керуючого Науменка О.А.; призначено ліквідатором Банкрута у справі №Б8/102-11 арбітражного керуючого Гусара І.О.; вирішено інші процедурні питання у справі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.03.2012 року розгляд звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу Банкрута було відкладено на 16.08.2012 року.

23 березня 2012 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (ідентифікаційний код: 23494105, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Пирогова, буд. 7-7Б) (надалі за текстом: "Заявник 4" ) надійшла заява про визнання кредитором та включення грошових вимог Банку до реєстру вимог кредиторів № С11-114-1-3/1099 від 22 березня 2012 року (вх. № 4668 від 23 березня 2012 року), в якій заявлено вимоги до Банкрута, зокрема, Заявник 4 просить: 1) визнати Заявника 4 кредитором на суму 106 269,67 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ станом на 21 березня 2012 року - 848 563,31 грн.; 2) включити грошові вимоги Заявника 4 на суму 106 269,67 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ станом на 21 березня 2012 року - 848 563,31 грн. до реєстру вимог кредиторів у справі № Б8/102-11 від 18 липня 2011 року про банкрутство Банкрута. Через відділ діловодства господарського суду Київської області від Заявника 4 надійшла уточнена заява про визнання кредитором та включення грошових вимог Банку до реєстру вимог кредиторів № С11-114-1-3/453 від 09 квітня 2012 року (вх. № 5750 від 10 квітня 2012 року), в якій заявлено вимоги до Банкрута, а саме Заявник 4 просить: 1) визнати його кредитором на суму 677 738,75 грн., що складається із заборгованості за кредитним договором № 014/10-01/73/4123 від 22 березня 2006 року станом на 26 квітня 2011 року в сумі 21 595,16 доларів США (еквівалент по курсу НБУ - 172 014,09 грн.), судові витрати 1 820,00 грн., заборгованості за кредитним договором № 014/10-01/82/9148 від 18 червня 2007 року станом на 16 серпня 2011 року в сумі 63 217,12 доларів США (еквівалент по курсу НБУ - 503 903,66 грн.); 2) включити грошові вимоги Заявника 4 на суму 677 738,75 грн. до реєстру вимог кредиторів у справі № Б8/102-11 від 18 липня 2011 року про банкрутство Банкрута.

Через відділ діловодства господарського суду Київської області від товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" (ідентифікаційний код: 36789421, місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Фізкультури, буд. 28-Д) (надалі за текстом: "Заявник 5" ) надійшла заява б/н, б/д (вх. №5445 від 05 квітня 2012 року), в якій Заявник 5 просить суд виключити зі складу ліквідаційної маси Банкрута рухоме майно - автомобіль Nissan Micra, реєстраційний № НОМЕР_4, рік випуску 2007; колір - червоний; кузов № НОМЕР_5, тип - комбі, який належить ОСОБА_2 на праві власності згідно свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_8, виданого РВ ДАІ МВС України 22 березня 2007 року, у даній справі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25 червня 2012 року заяву Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" № 872/900-04-2 від 15 листопада 2011 року прийнято до розгляду в справі № Б8/102-11; заяву Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" № С11-114-1-3/1099 від 22 березня 2012 року про визнання кредитором та включення грошових вимог Банку до реєстру вимог кредиторів та уточнену заяву № С11-114-1-3/453 від 09 квітня 2012 року про визнання кредитором та включення грошових вимог Банку до реєстру вимог кредиторів прийнято до розгляду в справі № Б8/102-11; заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" прийнято до розгляду в справі № Б8/102-11; призначено розгляд заяв Заявників 3-5 у судових засіданнях на 06 серпня 2012 року; зобов'язано Заявників 3-5 та Банкрута надати низку документарних доказів у справі; зобов'язано Банкрута разом з ліквідатором Банкрута розглянути вимоги Заявників 3, 4 та надати письмово суду інформацію щодо повного або часткового визнання чи відхилення вимог Заявників 3, 4 з обґрунтуванням підстав відхилення у відповідності з вимогами абз. 2 ч. 5 ст. 31, ч. 9 ст. 13, ч. 3 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ч. 48 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №15 "Про судову практику в справах про банкрутство", п.п. 8.7. Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України від 04 червня 2004 року № 04-5/1193 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; вирішено інші процедурні питання у справі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06 серпня 2012 року відкладено розгляд заяви публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" № 872/900-04-2 від 15 листопада 2011 року у судовому засіданні на 08 жовтня 2012 року; відкладено розгляд заяви публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про визнання кредитором та включення грошових вимог Банку до реєстру вимог кредиторів № С11-114-1-3/1099 від 22 березня 2012 року та уточненої заяви про визнання кредитором та включення грошових вимог Банку до реєстру вимог кредиторів № С11-114-1-3/453 від 09 квітня 2012 року у судовому засіданні на 08 жовтня 2012 року; відкладено розгляд заяви товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" б/н, б/д (вх. №5445 від 05 квітня 2012 року) у судовому засіданні на 08 жовтня 2012 року; зобов'язано Заявника 3, Заявника 4, Заявника 5 та Банкрута виконати вимоги ухвали господарського суду Київської області від 25 червня 2012 року у повному обсязі; зобов'язано Банкрута разом з ліквідатором Банкрута розглянути вимоги Заявників 3, 4 та надати письмово суду інформацію щодо повного або часткового визнання чи відхилення вимог Заявників 3, 4 з обґрунтуванням підстав відхилення у відповідності з вимогами абз. 2 ч. 5 ст. 31, ч. 9 ст. 13, ч. 3 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ч. 48 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №15 "Про судову практику в справах про банкрутство", п.п. 8.7. Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України від 04 червня 2004 року № 04-5/1193 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; вирішено інші процедурні питання у справі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16 серпня 2012 року продовжено строк, встановлений ч. 2 ст. 22 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у справі №Б8/102-11 на шість місяців; відкладено судове засідання для розгляду звіту ліквідатора Банкрута та ліквідаційного балансу Банкрута на 11 лютого 2013 року; зобов'язано ліквідатора надати суду до 05 лютого 2013 року остаточний звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута; виконати обов'язки, покладені на ліквідатора у справі про банкрутство Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та виконати вимоги постанови господарського суду Київської області від 16 серпня 2011 року в невиконаній частині.

06 вересня 2012 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Заявника 4 надійшов лист від 30 серпня 2012 року №с11-114-1-3/2613 (вх. №14068 від 06 вересня 2012 року) з доданими документами.

08 жовтня 2012 року в судові засідання учасники провадження у справі не з'явились, про причини неявки суд належним чином не повідомили.

Детально дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Провадження у справі №Б8/102-11 перебуває в ліквідаційній процедурі, в якій на 08 жовтня 2012 року призначено судові засідання для розгляду заяв публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" № 872/900-04-2 від 15 листопада 2011 року, Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про визнання кредитором та включення грошових вимог Банку до реєстру вимог кредиторів № С11-114-1-3/1099 від 22 березня 2012 року та уточненої заяви про визнання кредитором та включення грошових вимог Банку до реєстру вимог кредиторів № С11-114-1-3/453 від 09 квітня 2012 року, товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" б/н, б/д (вх. №5445 від 05 квітня 2012 року).

Відповідно до ч. 2 ст. 4№ Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом, з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (надалі за текстом: "Закон про банкрутство"), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ч.ч. 1-3 п.п. 2.6. Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 04 червня 2004 року № 04-5/1193 (надалі за текстом: "Рекомендації"), у вирішенні питань процесуального характеру під час розгляду справ про банкрутство господарські суди мають виходити з такого. Згідно зі статтею 4№ ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому ГПК України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом. Отже, господарські суди, розглядаючи справи про банкрутство, повинні керуватися Законом і застосовувати лише ті статті або відповідні частини статей ГПК України, які мають універсальний характер для будь-якої форми судового процесу.

Згідно матеріалів справи, публікація оголошення про визнання банкрутом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, та відкриття ліквідаційної процедури здійснена в газеті "Голос України" № 200 (5200) від 26 жовтня 2011 року.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що після публікації оголошення про визнання фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури до господарського суду надійшли заяви Заявників 3, 4 з вимогами до Банкрута.

Детально дослідивши матеріали справи, розглянувши заяви Заявників 3, 4 з доданими документами, суд дійшов наступних висновків.

Визначення терміну "кредитор" надається в ст. 1 Закону про банкрутство, згідно якої, кредитором є юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника. Отже, грошові вимоги, що заявляються до боржника, мають бути підтверджені відповідними та належними доказами .

Підпунктами 1, 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є: законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В ст. 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 4і Господарського процесуального кодексу України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд приходить до висновку, що наявних в справі доказів, документів достатньо для прийняття рішення про визнання чи відхилення вимог тих чи інших вимог кредиторів Банкрута, повністю чи частково.

Розглянувши заяви Заявників:

Заявника 3, - публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" (ідентифікаційний код: 14359319, місцезнаходження: 01004, м. Київ, б-р Т. Шевченка / вул. Пушкінська, буд. 8/26), яким в заяві № 872/900-04-2 від 15 листопада 2011 року заявлено вимоги до Банкрута у вигляді 289 111,70 доларів США заборгованості за тілом кредиту, 88 916,40 доларів США заборгованості по простроченим відсоткам за користування кредитом, 639,49 доларів США 3% річних нарахованих за порушення строків повернення тіла кредиту, 228,30 доларів США 3% річних нарахованих за порушення строків сплати процентів за користування кредитом, 63 908,45 грн. пені за порушення строків повернення кредитів та відсотків за користування кредитами, 3 234,11 доларів США судових витрат на державне мито, 656,07 грн. судових витрат на державне мито, 708,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Судом встановлено, що заява з вимогами до Банкрута Заявником 3 подана до господарського суду в строки, встановлені Законом про банкрутство.

В ході детального, об'єктивного дослідження вимог Заявника 3, перевірки в судовому процесі обставин справи в їх сукупності на підставі поданої Заявником 3 до господарського суду письмової заяви з вимогами до Банкрута та документів на їх підтвердження, дослідження інших матеріалів справи, суд дійшов наступних висновків.

Як вказує Заявник 3 у заяві № 872/900-04-2 від 15 листопада 2011 року, заборгованість Банкрута перед Заявником 3 виникла у зв'язку невиконанням Банкрутом своїх зобов'язань за кредитними договорами від 16 липня 2008 року №4.94.-33/08-СК, від 01 серпня 2008 року №4.98.-33/08-СК та договором про відкриття валютної кредитної лінії від 01 серпня 2008 року №4.97.-33/08-СК.

На підтвердження вказаних вимог Заявником 3 надано копії рішень господарського суду Київської області від 22.12.2009 року у справі №10/280-09, від 22.12.2009 року у справі №10/281-09, від 22.12.2009 року у справі №10/282-09 та копії наказів господарського суду Київської області від 21.04.2010 року у справі у справі №10/280-09, від 21.04.2010 року у справі №10/281-09, від 21.04.2010 року у справі №10/282-09.

Згідно повідомлення арбітражного керуючого Науменка О.А., який станом на 28.12.2011 року був ліквідатором Банкрута, про визнання кредиторських вимог ПАТ «ВТБ Банк» від 14.12.2011 року б/н, арбітражним керуючим Науменко О.А. визнано заявлені вимоги Заявника 3 у повному обсязі.

Одночасно судом встановлено, що дана заборгованість Банкрута в силу вимог ст. 35 Господарського процесуального кодексу України вважається встановленою та не підлягає новому доведенню, а також підтверджується матеріалами справи, є доведеною та обґрунтованою в повному обсязі.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, ціна позову визначається у позовах про стягнення іноземної валюти - в іноземній валюті та у карбованцях відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову.

Згідно ч.ч. 1, 2 статті 533 Цивільного кодексу України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України, станом на дату подання заяви № 872/900-04-2 від 15 листопада 2011 року, 100 Доларів США = 798.3500 грн.

У зв'язку з цим, суд, з врахуванням положень ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, визнає обґрунтованими та такими, які підтверджуються матеріалами справи № Б8/102-11, грошові вимоги - публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" у вигляді заборгованості за тілом кредиту у сумі 289 111,70 доларів США, еквівалент якої за офіційним курсом Національного банку України становить 2 308 123,26 грн., які відносяться до четвертої черги задоволення вимог кредиторів, заборгованості по простроченим відсоткам за користування кредитом 88 916,40 доларів США, еквівалент якої за офіційним курсом Національного банку України становить 709 864,08 грн., які відносяться до четвертої черги задоволення вимог кредиторів, три проценти річних нарахованих за порушення строків повернення тіла кредиту у сумі 639,49 доларів США, еквівалент якої за офіційним курсом Національного банку України становить 5 105,37 грн., які відносяться до четвертої черги задоволення вимог кредиторів, три проценти річних нарахованих за порушення строків сплати процентів за користування кредитом у сумі 228,30 доларів США, еквівалент якої за офіційним курсом Національного банку України становить 1 822,63 грн., які відносяться до четвертої черги задоволення вимог кредиторів, пені за порушення строків повернення кредитів та відсотків за користування кредитами у сумі 63 908,45 грн., які відносяться до шостої черги задоволення вимог кредиторів, судових витрат на державне мито у сумі 3 234,11 доларів США, еквівалент якої за офіційним курсом Національного банку України становить 25 819,51 грн., які відносяться до четвертої черги задоволення вимог кредиторів, судових витрат на державне мито у сумі 656,07 грн., які відносяться до четвертої черги задоволення вимог кредиторів, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 708,00 грн., які відносяться до четвертої черги задоволення вимог кредиторів, та витрат на оплату за внесення до Єдиної бази даних інформації щодо кредитора та його грошових вимог у справі №Б8/118-11 в сумі 40,00 грн., які відносяться до першої черги задоволення вимог кредиторів.

Заявника 4, - публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (ідентифікаційний код: 23494105, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Пирогова, буд. 7-7б), яким в заявах про визнання кредитором та включення грошових вимог Банку до реєстру вимог кредиторів № С11-114-1-3/1099 від 22 березня 2012 року та про визнання кредитором та включення грошових вимог Банку до реєстру вимог кредиторів № С11-114-1-3/453 від 09 квітня 2012 року заявлено вимоги до Банкрута, зокрема Заявник 4 просить суд: 1) визнати його кредитором на суму 677 738,75 грн., що складається із заборгованості за кредитним договором № 014/10-01/73/4123 від 22 березня 2006 року станом на 26 квітня 2011 року в сумі 21 595,16 доларів США (еквівалент по курсу НБУ - 172 014,09 грн.), судові витрати 1 820,00 грн., заборгованості за кредитним договором № 014/10-01/82/9148 від 18 червня 2007 року станом на 16 серпня 2011 року в сумі 63 217,12 доларів США (еквівалент по курсу НБУ - 503 903,66 грн.); 2) включити грошові вимоги Заявника 4 на суму 677 738,75 грн. до реєстру вимог кредиторів у справі № Б8/102-11 від 18 липня 2011 року про банкрутство Банкрута.

В ході детального, об'єктивного дослідження вимог Заявника 4, перевірки в судовому процесі обставин справи в їх сукупності на підставі поданих Заявником 4 до господарського суду письмових заяв з вимогами до Банкрута та документів на їх підтвердження, дослідження інших матеріалів справи, суд дійшов наступних висновків.

Як вказує Заявник 4 у заявах про визнання кредитором та включення грошових вимог Банку до реєстру вимог кредиторів № С11-114-1-3/1099 від 22 березня 2012 року та про визнання кредитором та включення грошових вимог Банку до реєстру вимог кредиторів № С11-114-1-3/453 від 09 квітня 2012 року, заборгованість Банкрута перед Заявником 4 виникла у зв'язку неналежним виконанням Банкрутом своїх зобов'язань за кредитними договорами від 22 березня 2006 року №014/10-01/73/4123 та від 18 червня 2007 року №014/10-01/82/9148.

Судом встановлено, що 22 березня 2006 року між Заявником 4 та Банкрутом укладено кредитний договір від 22 березня 2006 року №014/10-01/73/4123 (далі за текстом: Договір №014/10-01/73/4123), згідно п. 1.1. якого, кредитор, на положеннях та умовах цього договору, надає позичальнику кредит в сумі 36 000,00 доларів США.

Згідно п. 1.4. Договору №014/10-01/73/4123, процентна ставка за користування кредитом складає 11,5 відсотків річних.

Відповідно до п. 9.1. Договору №014/10-01/73/4123, за порушення строків повернення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом, передбачених положеннями цього договору, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.

З метою забезпечення виконання зобов'язань Банкрута за Договором №014/10-01/73/4123, між Заявником 4 та Банкрутом укладено договір застави транспортного засобу від 23 березня 2006 року б/н (далі за текстом: Договір застави транспортного засобу), згідно п. 1.1. якого цей договір забезпечує вимоги заставодержателя, що витікають з кредитного договору від 22 березня 2006 року №014/10-01/73/4123.

Згідно п. 1.2. Договору застави транспортного засобу, для забезпечення виконання зобов'язань вказаних у п. 1.1. цього договору заставодавець на умовах, передбачених цим договором, передає у заставу автомобіль марки TOYOTA Rav4, випуску 2006 року, кузов НОМЕР_9, реєстраційний НОМЕР_10, належний йому на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_11, виданого МРЕВ ДАІ м. Біла Церква 22 березня 2006 року, зареєстрований там же.

18 червня 2007 року між Заявником 4 та Банкрутом укладено кредитний договір від 18 червня 2007 року №014/10-01/82/9148 (далі за текстом: Договір №014/10-01/82/9148), згідно п. 1.1. якого, кредитор, на положеннях та умовах цього договору, надає позичальнику кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом 51 000,00 доларів США.

Пунктом 1.4. Договору №014/10-01/82/9148 визначено, що процентна ставка за користування кредитом складає 13,5 відсотків річних.

Згідно п. 10.1. Договору №014/10-01/73/4123, за порушення строків повернення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом, передбачених положеннями цього договору, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.

З метою забезпечення виконання зобов'язань Банкрута за Договором №014/10-01/82/9148, між Заявником 4 та Банкрутом укладено іпотечний договір від 18.06.2007 року, згідно п. 1.1. якого, іпотекодавець в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 за Кредитним договором від 16 червня 2007 року №014/10-01/82/9148 передає в іпотеку іпотекодержателю належний їм на праві власності: житловий будинок (дерев'яний, обкладений цеглою) під АДРЕСА_4, до якого примикають такі будівлі та споруди: бутовий погріб, зазначений в плані літерою «Д», цегляна літня кухня - «Ж», цегляний гараж з підвалом - «З», дерев'яна вбиральня - №1, дерев'яна огорожа №2-3, колодязь, побудований з металевих труб - №4; земельна ділянка, розміром 0,1474 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4; цільове призначення земельної ділянки - будівництво та обслуговування житлового будинку, в подальшому разом - предмет іпотеки.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

В матеріалах справи № Б8/102-11 відсутні належні та допустимі докази, що підтверджують виконання Банкрутом зобов'язань за кредитними договорами від 22 березня 2006 року №014/10-01/73/4123 та від 18 червня 2007 року №014/10-01/82/9148.

Заперечень від Банкрута щодо вказаних вимог Заявника 4 до суду не надходило.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, ціна позову визначається у позовах про стягнення іноземної валюти - в іноземній валюті та у карбованцях відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову.

Згідно ч.ч. 1, 2 статті 533 Цивільного кодексу України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України, станом на дату подання заяви про визнання кредитором та включення грошових вимог Банку до реєстру вимог кредиторів № С11-114-1-3/1099 від 22 березня 2012 року, 100 Доларів США = 798.5700 грн.

Таким чином, враховуючи викладене, суд визнає обґрунтованими та такими, які підтверджуються матеріалами справи № Б8/102-11, грошові вимоги - публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", ідентифікаційний код: 23494105, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Пирогова, буд. 7-7б, у вигляді заборгованості за кредитним договором № 014/10-01/73/4123 від 22 березня 2006 року в сумі 21 595,16 доларів США, еквівалент якої за офіційним курсом Національного банку України становить 172 452,47 грн., які відносяться до четвертої черги задоволення вимог кредиторів, судових витрат у сумі 1 820,00 грн., які відносяться до четвертої черги задоволення вимог кредиторів, заборгованості за кредитним договором № 014/10-01/82/9148 від 18 червня 2007 року в сумі 63 217,12 доларів США, еквівалент якої за офіційним курсом Національного банку України становить 504 832,95 грн., які відносяться до четвертої черги задоволення вимог кредиторів.

Згідно абз. 10 п. 3.5. Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року за №18, не сплачені у встановленому порядку та розмірі суми судового збору можливо стягнути за результатами розгляду справи.

Таким чином, за результатами розгляду заяв публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про визнання кредитором та включення грошових вимог Банку до реєстру вимог кредиторів № С11-114-1-3/1099 від 22 березня 2012 року та про визнання кредитором та включення грошових вимог Банку до реєстру вимог кредиторів № С11-114-1-3/453 від 09 квітня 2012 року, суд, керуючись ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає на Банкрута судовий збір в сумі 1 073,00 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 00 коп.), що відноситься до першої черги задоволення вимог кредиторів.

Поряд з цим, Заявником 4 заявлено вимогу включити до реєстру вимог кредиторів Банкрута його вимоги. Розглянувши вказану вимогу Заявника 4, суд відмовляє в її задоволенні з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону про банкрутство, провадження у справах про банкрутство окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності регулюється з урахуванням особливостей, передбачених розділом VI цього Закону .

Відповідно до ст. 41 Закону про банкрутство, відносини, пов'язані з банкрутством містоутворюючих, особливо небезпечних, сільськогосподарських підприємств, страховиків, інших категорій суб'єктів підприємницької діяльності, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом .

Особливості відносин пов'язаних з банкрутством суб'єкта підприємницької діяльності - громадянина визначені ст.ст. 47- 49 Закону про банкрутство, відповідно до ч. 4 ст. 48 якого, якщо у встановлений частиною другою цієї статті строк громадянин-підприємець не подав доказів задоволення вимог кредиторів і в зазначений строк не укладено мирової угоди, господарський суд визнає громадянина-підприємця банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру .

Відповідно до абз. 1 ч. 6 ст. 48 Закону про банкрутство, копію постанови про визнання громадянина-підприємця банкрутом і інформацію про відкриття ліквідаційної процедури господарський суд направляє всім відомим кредиторам із зазначенням строку пред'явлення кредиторами вимог, який не може перевищувати два місяці.

Таким чином, до особливостей процедури банкрутства суб'єкта підприємницької діяльності -громадянина, належить перехід від розгляду судом заяви про порушення справи про банкрутство , за умови наявності встановлених Законом підстав, - до ліквідаційної процедури . Аналіз норми, що визначає особливості процедури банкрутства суб'єкта підприємницької діяльності - громадянина вказує на відсутність в даній процедурі стадії розпорядження майном Боржника, що становить особливість процедури, визначеної ст.ст. 47- 49 Закону про банкрутство (на якій відбувається розгляд судом реєстру кредиторів боржника, його затвердження, внаслідок чого формується комітет кредиторів боржника ). Таким чином, до особливостей процедури, визначеної ст.ст. 47- 49 Закону про банкрутство належить відсутність стадії розпорядження майном боржника.

Отже, відносини пов'язані з банкрутством суб'єкта підприємницької діяльності - громадянина, що належать до окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності, регулюються згідно ч. 3 ст. 5, ст. ст. 41 Закону про банкрутство - з урахуванням особливостей встановлених ст.ст. 47- 49 Закону про банкрутство. Станом на поточну дату провадження у справі перебуває в ліквідаційній процедурі, в якій, відповідно до Закону про банкрутство не передбачені законодавством процесуальних дій по затвердженню судом реєстру кредиторів боржника, а особа боржника відповідно, перебуває у статусі банкрута з відповідним колом прав та обов'язків, відмінним від статусу боржника на стадії розпорядження майном боржника .

Розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" б/н, б/д (вх. №5445 від 05 квітня 2012 року), судом встановлено наступне.

В своїй заяві б/н, б/д Заявник 5 вказує, що 30 березня 2007 року між ОСОБА_2 та ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є АТ «ОТП Банк», правонаступником якого є Заявник 5 було укладено кредитний договір №CL-001/293/2007, який був укладений з фізичною особою-громадянином з метою купівлі автомобіля на споживчі потреби. З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 30 березня 2007 року між ОСОБА_2 та Заявником 5 укладено договір застави автотранспортного засобу №PCL-001/293/2007, відповідно до якого в заставу було передано рухоме майно,а саме автомобіль Nissan Micra, реєстраційний № НОМЕР_4, рік випуску 2007; колір - червоний; кузов № НОМЕР_5, тип - комбі (свідоцтво про державну реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_8, видане РВ ДАІ МВС України 22 березня 2007 року).

30 березня 2007 року між громадянином ОСОБА_2 та закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» укладено договір застави автотранспортного засобу від 30 березня 2007 року №PCL-001/293/2007 (далі за текстом: Договір застави), згідно п. 1.1. якого для забезпечення повного і своєчасного виконання заставодавцем боргових зобов'язань, визначених у статті 2 цього договору, заставодавець цим надає заставодержателеві у заставу предмет застави, визначений у статті 3 цього договору. Заставлене майно залишається у володінні та користуванні Заставодавця.

Відповідно до п. 2.1. Договору застави, застава за цим договором забезпечує вимоги заставодержателя щодо сплати заставодавцем кожного і всього його платіжних зобов'язань у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як встановлено в кредитному договорі від 30 березня 2007 року №CL-001/293/2007 , зі всіма змінами та доповненнями до нього, включаючи також ті, що можуть бути укладеними сторонами в майбутньому.

Згідно п. 3.1. Договору застави, опис предмету застави: Nissan Micra, реєстраційний № НОМЕР_4, рік випуску 2007; колір - червоний; кузов № НОМЕР_5, тип - комбі легковий (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_8, видане РВ ДАІ МВС України 22 березня 2007 року).

Частиною 7 ст. 47 Закону про банкрутство визначено, що у разі визнання громадянина-підприємця банкрутом до складу ліквідаційної маси не включається майно громадянина-підприємця , на яке згідно з чинним законодавством України не може бути звернено стягнення, та майно, яке перебуває у заставі за підставами, не пов'язаними із здійсненням такою особою підприємницької діяльності .

Відповідно до ч. 8 ст. 47 Закону про банкрутство, господарський суд має право, за мотивованим клопотанням громадянина-підприємця та інших учасників провадження у справі про банкрутство, виключити із складу ліквідаційної маси майно громадянина-підприємця , на яке згідно з цивільним процесуальним законодавством України може бути звернено стягнення, якщо майно є неліквідним чи доход від реалізації якого істотно не вплине на задоволення вимог кредиторів . Загальна вартість майна громадянина-підприємця, яка виключається із складу ліквідаційної маси відповідно до положень цієї частини, не може перевищувати дві тисячі гривень. Перелік майна громадянина-підприємця, яке виключається із складу ліквідаційної маси відповідно до положень цієї частини, затверджується господарським судом, про що виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.

Таким чином, враховуючи те, що транспортний засіб Nissan Micra, реєстраційний № НОМЕР_4, рік випуску 2007; колір - червоний; кузов № НОМЕР_5, тип - комбі (свідоцтво про державну реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_8, видане РВ ДАІ МВС України 22 березня 2007 року), перебуває у заставі, за підставами, не пов'язаними із здійсненням Банкрутом підприємницької діяльності, та враховуючи те, що доход від реалізації вказаного транспортного засобу не вплине на задоволення вимог інших кредиторів, суд дійшов висновку про виключення зі складу ліквідаційної маси транспортного засобу Nissan Micra, реєстраційний № НОМЕР_4, рік випуску 2007; колір - червоний; кузов № НОМЕР_5, тип - комбі, який належить громадянину України ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_8, виданого РВ ДАІ МВС України 22 березня 2007 року, у зв'язку з чим клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" б/н, б/д підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись п.п. 1, 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. ст. 1, 5, 41, 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 4№, 4і, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 86 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, Цивільного кодексу України, Рекомендаціями Президії Вищого господарського Суду України "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 04 червня 2004 року № 04-5/1193, Постановою Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26 грудня 2011 року, суд -

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити заяву публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" (ідентифікаційний код: 14359319, місцезнаходження: 01004, м. Київ, б-р Т. Шевченка / вул. Пушкінська, буд. 8/26) № 872/900-04-2 від 15 листопада 2011 року (вх. № 15653 від 16 листопада 2011 року) про визнання кредитором по справі № Б8/102-11.

Визнати вимоги публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" (ідентифікаційний код: 14359319, місцезнаходження: 01004, м. Київ, б-р Т. Шевченка / вул. Пушкінська, буд. 8/26) у сумі 289 111,70 доларів США, еквівалент якої за офіційним курсом Національного банку України становить 2 308 123,26 грн., які відносяться до четвертої черги задоволення вимог кредиторів, заборгованості по простроченим відсоткам за користування кредитом 88 916,40 доларів США, еквівалент якої за офіційним курсом Національного банку України становить 709 864,08 грн., які відносяться до четвертої черги задоволення вимог кредиторів, три проценти річних нарахованих за порушення строків повернення тіла кредиту у сумі 639,49 доларів США, еквівалент якої за офіційним курсом Національного банку України становить 5 105,37 грн., які відносяться до четвертої черги задоволення вимог кредиторів, три проценти річних нарахованих за порушення строків сплати процентів за користування кредитом у сумі 228,30 доларів США, еквівалент якої за офіційним курсом Національного банку України становить 1 822,63 грн., які відносяться до четвертої черги задоволення вимог кредиторів, пені за порушення строків повернення кредитів та відсотків за користування кредитами у сумі 63 908,45 грн., які відносяться до шостої черги задоволення вимог кредиторів, судових витрат на державне мито у сумі 3 234,11 доларів США, еквівалент якої за офіційним курсом Національного банку України становить 25 819,51 грн., які відносяться до четвертої черги задоволення вимог кредиторів, судових витрат на державне мито у сумі 656,07 грн., які відносяться до четвертої черги задоволення вимог кредиторів, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 708,00 грн., які відносяться до четвертої черги задоволення вимог кредиторів, витрат на оплату за внесення до Єдиної бази даних інформації щодо кредитора та його грошових вимог у справі №Б8/118-11 в сумі 40,00 грн., які відносяться до першої черги задоволення вимог кредиторів.

2. Заяви публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (ідентифікаційний код: 23494105, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Пирогова, буд. 7-7б) про визнання кредитором та включення грошових вимог Банку до реєстру вимог кредиторів № С11-114-1-3/1099 від 22 березня 2012 року (вх. № 4668 від 23 березня 2012 року) та про визнання кредитором та включення грошових вимог Банку до реєстру вимог кредиторів № С11-114-1-3/453 від 09 квітня 2012 року (вх. № 5750 від 10 квітня 2012 року), - задовольнити частково.

Визнати вимоги публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (ідентифікаційний код: 23494105, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Пирогова, буд. 7-7б) у вигляді заборгованості за кредитним договором № 014/10-01/73/4123 від 22 березня 2006 року в сумі 21 595,16 доларів США, еквівалент якої за офіційним курсом Національного банку України становить 172 452,47 грн., які відносяться до четвертої черги задоволення вимог кредиторів, судових витрат у сумі 1 820,00 грн., які відносяться до четвертої черги задоволення вимог кредиторів, заборгованості за кредитним договором № 014/10-01/82/9148 від 18 червня 2007 року в сумі 63 217,12 доларів США, еквівалент якої за офіційним курсом Національного банку України становить 504 832,95 грн., які відносяться до четвертої черги задоволення вимог кредиторів. В іншій частині вимог відмовити.

Покласти на Банкрута - фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, місце проживання: 09100, АДРЕСА_2) судовий збір, який відноситься до першої черги задоволення вимог кредиторів в сумі 1 073,00 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 00 коп.) за наслідком розгляду заяв публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про визнання кредитором та включення грошових вимог Банку до реєстру вимог кредиторів № С11-114-1-3/1099 від 22 березня 2012 року та про визнання кредитором та включення грошових вимог Банку до реєстру вимог кредиторів № С11-114-1-3/453 від 09 квітня 2012 року, кредитором за яким є Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція Київської області ДПС, як орган стягнення до Державного бюджету України.

3. Виключити зі складу ліквідаційної маси транспортний засіб Nissan Micra, реєстраційний № НОМЕР_4, рік випуску 2007; колір - червоний; кузов № НОМЕР_5, тип - комбі, який належить громадянину України ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_8, виданого РВ ДАІ МВС України 22 березня 2007 року.

Задовольнити клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" б/н, б/д (вх. №5445 від 05 квітня 2012 року).

4. Копію ухвали надіслати: учасникам провадження у справі.

Суддя Скутельник П.Ф.