Ухвала

від 25.11.2013 по справі б8/102-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

У Х В А Л А

"25" листопада 2013 р. Справа № Б8/102-11

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф. , при секретарі Каплі А.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № Б8/102-11

за заявою: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1, місцезнаходження: 09112, АДРЕСА_1, та товариства з обмеженою відповідальністю "Конракт 61", ідентифікаційний код юридичної особи: 32456444, місцезнаходження: 09150, Київська обл., Білоцерківський район, с. Фурси, вул. Чкалова, буд. 17,

до боржника , - фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, місце проживання: 09100, АДРЕСА_2,

про банкрутство ,

учасники провадження у справі про банкрутство:

Кредитор 3 - публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк", ідентифікаційний код: 14359319, місцезнаходження: 01004, м. Київ, б-р Т. Шевченка / вул. Пушкінська, буд. 8/26;

Кредитор 4 - публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", ідентифікаційний код: 23494105, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Пирогова, буд. 7-7б;

ліквідатор Банкрута: арбітражний керуючий Гусар І.О., Свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) НОМЕР_5, видане Міністерством юстиції України 15 квітня 2013 року;

від Кредиторів 1-4 : не з'явились;

від Банкрута: не з'явився;

ліквідатор Банкрута : не з'явився, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні господарського суду Київської області перебуває справа за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1, місцезнаходження: 09112, АДРЕСА_1) (надалі за текстом: "Кредитор 1 ") та товариства з обмеженою відповідальністю "Конракт 61" (ідентифікаційний код юридичної особи: 32456444, місцезнаходження: 09150, Київська обл., Білоцерківський район, с. Фурси, вул. Чкалова, буд. 17) (надалі за текстом: "Кредитор 2 "), про банкрутство боржника - фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, місце проживання: 09100, АДРЕСА_2) (надалі за текстом: "Банкрут "), порушена ухвалою господарського суду Київської області від 18.07.2011 року.

Постановою господарського суду Київської області від 16 серпня 2011 року визнано безспірні грошові вимоги Кредиторів 1 та 2; визнано фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, місце проживання: 09100, АДРЕСА_2) банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором Банкрута арбітражного керуючого Науменка О.А. (ліцензія на право провадження діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) серії НОМЕР_6 видана 09 січня 2007 року Державним департаментом з питань банкрутства; ідентифікаційний номер: НОМЕР_3); звільнено з податкової застави активи платника податків Банкрута; призначено наступне засідання для розгляду звіту ліквідатора Банкрута та ліквідаційного балансу банкрута на 20 березня 2012 року; вирішено інші процедурні питання у справі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 31 січня 2012 року припинено повноваження ліквідатора Банкрута Науменка О.А.; призначено ліквідатором Банкрута - арбітражного керуючого Гусара І.О. (ідентифікаційний номер: НОМЕР_4; місце проживання: АДРЕСА_3; адреса для листування: АДРЕСА_4); зобов'язано ліквідатора Банкрута - арбітражного керуючого Гусара І.О. виконати вимоги абз. абз. 3-5 п. 5, п. 13 резолютивної частини постанови господарського суду Київської області від 16 серпня 2011 року; вирішено інші процедурні питання.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.03.2012 року розгляд звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу Банкрута було відкладено на 16.08.2012 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16 серпня 2012 року продовжено строк, встановлений ч. 2 ст. 22 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у справі №Б8/102-11 на шість місяців; відкладено судове засідання для розгляду звіту ліквідатора Банкрута та ліквідаційного балансу Банкрута на 11 лютого 2013 року; зобов'язано ліквідатора надати суду до 05 лютого 2013 року звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута; виконати обов'язки, покладені на ліквідатора у справі про банкрутство Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та виконати вимоги постанови господарського суду Київської області від 16 серпня 2011 року в невиконаній частині.

Ухвалою господарського суду від 08 жовтня 2012 року визнано вимоги публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" та публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"; вирішено інші процедурні питання по справі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11 лютого 2013 року продовжено строк, встановлений ч. 2 ст. 22 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у справі №Б8/102-11 на шість місяців від раніше продовженого; відкладено судове засідання для розгляду звіту ліквідатора Банкрута та ліквідаційного балансу Банкрута на 12 серпня 2013 року; зобов'язано ліквідатора надати суду до 06 серпня 2013 року звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута; виконати обов'язки, покладені на ліквідатора у справі про банкрутство Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та виконати вимоги постанови господарського суду Київської області від 16 серпня 2011 року в невиконаній частині.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12 серпня 2013 року продовжено строк, встановлений ч. 2 ст. 22 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у справі №Б8/102-11 на п'ять місяців від раніше продовженого; відкладено судове засідання для розгляду звіту ліквідатора Банкрута та ліквідаційного балансу Банкрута на 24 грудня 2013 року; зобов'язано ліквідатора надати суду до 17 грудня 2013 року звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута; виконати обов'язки, покладені на ліквідатора у справі про банкрутство Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та виконати вимоги постанови господарського суду Київської області від 16 серпня 2011 року в невиконаній частині.

23.10.2013 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Кредитора 4 надійшла заява про збільшення кредиторських вимог від 16.10.2013 року №114-17-2-00/2897 (вх. №22165 від 23.10.2013 року) з доданими документами, в якій Кредитором 4 заявлено про збільшення кредиторських вимог Кредитора 4 до Банкрута на суму 173 834,09 грн. згідно рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03.01.2012 року про стягнення з Банкрута на користь Кредитора 4 заборгованість за кредитним договором від 22.03.2006 року №014/10-01/4123 у сумі 172 014,09 грн. і судові витрати за сплату державного мита у розмірі 1 700,00 грн. та 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, всього - 173 834,09 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.10.2013 року заяву публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про збільшення кредиторських вимог від 16.10.2013 року №114-17-2-00/2897 прийнято до розгляду у справі № Б8/102-11; призначено розгляд заяви публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про збільшення кредиторських вимог від 16.10.2013 року №114-17-2-00/2897 в судовому засіданні на 25 листопада 2013 року; вирішено інші процедурні питання по справі.

25.11.2013 року в судове засідання учасники провадження у справі не з'явились, про причини неявки суд належним чином не повідомили.

Детально дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Провадження у справі №Б8/102-11 перебуває в ліквідаційній процедурі, в якій на 25.11.2013 року призначено судове засідання для розгляду заяви публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про збільшення кредиторських вимог від 16.10.2013 року №114-17-2-00/2897.

Відповідно до ч. 2 ст. 4№ Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Провадження у цій справі про банкрутство порушено ухвалою суду від 18.07.2011 року, відповідно, до набрання чинності новою редакцією Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та у відповідності до п. 1-1 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в ред., що набрала чинності з 19.01.2013 року), під час розгляду справи підлягають застосовуванню положення Закону про банкрутство в редакції, яка набрала чинності 04 листопада 2012 року.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ч.ч. 1-3 п.п. 2.6. Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 04 червня 2004 року № 04-5/1193 (надалі за текстом: "Рекомендації"), у вирішенні питань процесуального характеру під час розгляду справ про банкрутство господарські суди мають виходити з такого. Згідно зі статтею 4№ ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому ГПК України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом. Отже, господарські суди, розглядаючи справи про банкрутство, повинні керуватися Законом і застосовувати лише ті статті або відповідні частини статей ГПК України, які мають універсальний характер для будь-якої форми судового процесу.

Згідно матеріалів справи, публікація оголошення про визнання банкрутом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, та відкриття ліквідаційної процедури здійснена в газеті "Голос України" № 200 (5200) від 26 жовтня 2011 року.

Детально дослідивши матеріали справи, розглянувши заяву Кредитора 4 про збільшення кредиторських вимог від 16.10.2013 року №114-17-2-00/2897 з доданими документами, суд дійшов наступних висновків.

Визначення терміну "кредитор" надається в ст. 1 Закону про банкрутство, згідно якої, кредитором є юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника. Отже, грошові вимоги, що заявляються до боржника, мають бути підтверджені відповідними та належними доказами .

Згідно ч. 15 ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно зі статтею 14 цього Закону.

Підпунктами 1, 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є: законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В ст. 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд приходить до висновку, що наявних в справі доказів, документів достатньо для прийняття рішення про визнання чи відхилення вимог Кредитора 4 повністю чи частково.

Як вказує Кредитор 4 у заяві про збільшення кредиторських вимог від 16.10.2013 року №114-17-2-00/2897, згідно рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03.01.2012 року постановлено стягнути з Банкрута на користь Кредитора 4 заборгованість за кредитним договором від 22.03.2006 року №014/10-01/4123, укладеним між Кредитором 4 та Банкрутом.

На підтвердження вимог до Банкрута, заявлених в заяві про збільшення кредиторських вимог від 16.10.2013 року №114-17-2-00/2897, Кредитором 4 надано суду копії рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03.01.2012 року у справі №2-3402/2011 року та ухвали апеляційного суду Київської області від 26.04.2012 року у справі №22Ц-1904/2012 р.

Судом встановлено, що рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03.01.2012 року у справі №2-3402/2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 26.04.2012 року у справі №22Ц-1904/2012 р., вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за кредитним договором від 22.03.2006 року №014/10-01/4123 в сумі 172 014,09 грн. і судові витрати за сплату державного мита у розмірі 1 700 грн. та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Згідно ч.ч. 4, 5 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору. Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано в загальному порядку.

Таким чином, судом встановлено, що дана заборгованість Банкрута у вигляді заборгованості за кредитним договором від 22.03.2006 року №014/10-01/4123 в сумі 172 014,09 грн., в силу вимог ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, вважається встановленою та не підлягає новому доведенню, а також підтверджується матеріалами справи, є доведеною та обґрунтованою.

У зв'язку з цим, суд, з врахуванням положень ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, визнає обґрунтованими та такими, які підтверджуються матеріалами справи № Б8/102-11, грошові вимоги - публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" у вигляді заборгованості за кредитним договором від 22.03.2006 року №014/10-01/4123 в сумі 172 014,09 грн., які відносяться до четвертої черги задоволення вимог кредиторів.

Поряд з цим, Кредитором 4 у заяві про збільшення кредиторських вимог від 16.10.2013 року №114-17-2-00/2897 заявлено вимоги до Банкрута у вигляді судових витрат за сплату державного мита у сумі 1 700,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120,00 грн.

Як встановлено судом, ухвалою господарського суду Київської області від 08.10.2012 року визнано вимоги публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" у вигляді заборгованості за кредитним договором № 014/10-01/73/4123 від 22 березня 2006 року в сумі 21 595,16 доларів США, еквівалент якої за офіційним курсом Національного банку України становить 172 452,47 грн., які відносяться до четвертої черги задоволення вимог кредиторів, судових витрат у сумі 1 820,00 грн., які відносяться до четвертої черги задоволення вимог кредиторів, заборгованості за кредитним договором № 014/10-01/82/9148 від 18 червня 2007 року в сумі 63 217,12 доларів США, еквівалент якої за офіційним курсом Національного банку України становить 504 832,95 грн., які відносяться до четвертої черги задоволення вимог кредиторів.

Враховуючи те, що вимоги Кредитора 4 до Банкрута у вигляді судових витрат за сплату державного мита у сумі 1 700,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120,00 грн. розглянуті судом та визнані у повному обсязі ухвалою господарського суду Київської області від 08.10.2012 року, суд відмовляє в задоволенні вимог Кредитора 4 до Банкрута у вигляді судових витрат за сплату державного мита у сумі 1 700,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120,00 грн., викладених у заяві про збільшення кредиторських вимог від 16.10.2013 року №114-17-2-00/2897.

На підставі вищевикладеного, керуючись п.п. 1, 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. ст. 1, 5, 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 4-1, 4-3, 33, 34, 43, 75, 82, 86 Господарського процесуального кодексу України, Рекомендаціями Президії Вищого господарського Суду України "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 04 червня 2004 року № 04-5/1193, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (ідентифікаційний код: 23494105, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Пирогова, буд. 7-7б) про збільшення кредиторських вимог від 16.10.2013 року №114-17-2-00/2897 (вх. №22165 від 23.10.2013 року), - задовольнити частково.

Визнати вимоги публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (ідентифікаційний код: 23494105, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Пирогова, буд. 7-7б) у вигляді заборгованості за кредитним договором від 22.03.2006 року №014/10-01/4123 в сумі 172 014,09 грн. (сто сімдесят дві тисячі чотирнадцять гривень 09 коп.), які відносяться до четвертої черги задоволення вимог кредиторів. В іншій частині вимог відмовити.

2. Копію ухвали надіслати : учасникам провадження у справі.

Суддя Скутельник П.Ф.