Ухвала

від 15.01.2014 по справі 820/9195/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2014 р.Справа № 820/9195/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бегунца А.О.

Суддів: Бенедик А.П. , Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Студія Картлі" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2013р. по справі № 820/9195/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Студія Картлі"

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Студія Картлі" (далі за текстом - ТОВ "Студія Картлі", позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі за текстом - ДПІ у Дніпровському районі, відповідач), в якому просив суд скасувати наказ від 01.08.2013 року № 345 "Про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки"; визнати неправомірними дії щодо проведення перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Холоста" та ТОВ " Атлант Буд Сіті" за період з 01.09.2012 по 31.10.2012 року, за результатами якої складено акт від 20.08.2013 року № 515/26-53-22-01-21-35012072; скасувати податкові повідомлення-рішення від 16.09.2013 року № 0004852220 та № 000048402220.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: п.п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що на підтвердження правомірності укладених з ТОВ «Холоста», ТОВ «Атлант Буд Сіті» правочинів та обґрунтованості відображення в податковому обліку у складі витрат та податкового кредиту відповідних сум по придбанню товарно-матеріальних цінностей та послуг від зазначених контрагентів, ним до суду були надані всі необхідні первинні документи, які відповідають вимогам чинного законодавства.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, повідомлені належним чином про дату, час і місце судового засідання.

Колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ТОВ "Студія Картлі", пройшовши передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом - 35012072, знаходиться на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) у Державній податковій інспекції у Дніпровському районі м. Києва ДПС.

Між позивачем та ТОВ «Холоста» укладено договір оренди обладнання від 03.09.2012 року № 03-09/2012, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне володіння та користування обладнання, визначене та детально описане в додатку № 1 до договору для використання в статутній діяльності, вартість орендної плати складає 64 тис. грн.. за місяць (п.п.1.1, 3.1. Договору); ТОВ «Атлант Буд Сіті» 31.08.2012 року укладено договір щодо виконання замовлень на високому художньому рівні та згідно прийнятим технічним стандартам, у відповідності з наданою інформацією та технічними параметрами замовника, виконання замовлення фіксується підписанням акту приймання-передачі виконаних робіт, передача замовлення фіксується наданням аудіо та відео даних на магнітних та/або оптичних носіях або інших носіях, які обумовлені завданням.

За результатами вчинення господарських операцій по вказаним правочинам позивачем були сформовані витрати та податковий кредит відповідного звітного періоду.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з правомірності та обґрунтованості прийнятих податкових повідомлень - рішень від 16.09.2013 року № 0004852220 та № 000048402220.

Колегія суддів погоджується з висновками суду, виходячи з наступних підстав.

Як свідчать письмові докази, в ході проведення перевірки податковим органом були виявлені порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо неправомірного формування витрат 3-4 кварталах 2012 року на загальну суму 359075,00 грн. та податкового кредиту у вересні-жовтні 2012р. на загальну суму 71815,00 грн. в результаті фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Холоста» та ТОВ «Атлант Буд Сіті».

У відповідності до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, що здійснює операції з постачання товарів/послуг.

Таким чином, норми податкового законодавства пов'язують виникнення права платника податку на податковий кредит з наявністю податкової накладної. Однак, наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до законодавства необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих постачальниками податкових накладних, не є безумовною підставою для обрахування податкового кредиту по ПДВ, якщо податковий орган доведе, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, як у випадку нездійснення самих операцій.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ «Холоста» укладено договір оренди обладнання від 03.09.2012 року № 03-09/2012, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне володіння та користування обладнання, визначене та детально описане в додатку № 1 до договору для використання в статутній діяльності, вартість орендної плати складає 64 тис. грн. за місяць (п.п.1.1, 3.1. Договору).

Також між позивачем та ТОВ «Атлант Буд Сіті» 31.08.2012 року укладено договір щодо виконання замовлень на високому художньому рівні та згідно прийнятим технічним стандартам, у відповідності з наданою інформацією та технічними параметрами замовника, виконання замовлення фіксується підписанням акту приймання-передачі виконаних робіт, передача замовлення фіксується наданням аудіо та відео даних на магнітних та/або оптичних носіях або інших носіях, які обумовлені завданням (п.1.1,3.7-3.8 Договору).

На підтвердження виконання вказаних договорів позивачем надані суду податкові накладні від 31.10.2012 року № 3, від 28.09.2012 року № 2, від 03.10.2012 року № 2, від 03.09.2012 року № 1 (по договору з ТОВ «Холоста») від 12.10.2012 року № 41, від 03.10.2012 року № 40від 28.09.2012 року № 20, від 18.09.2012 року № 14, від 06.09.2012 року № 12, від 03.09.2012 року № 10, від 31.10.2012 року № 42 (по договору з ТОВ «Атлант Буд Сіті»).

Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії платіжних доручень

Між тим, колегія суддів зазначає, що позивачем на вимогу суду першої інстанції не було надано довідку статистики із зазначенням видів господарської діяльності підприємства.

Як вбачається з акту перевірки, основними видами діяльності позивача є неспеціалізована оптова торгівля (46.90), діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (2.46.90), діяльність у сфері права (4.70.22), консультування з питань комерційної діяльності й керування (5.71.12), діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування у цих сферах (6.73.20), дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки.

Враховуючи наведені обставини, а також відсутності в матеріалах справи довідки статистики та статуту підприємства, колегія суддів зазначає, що діяльність позивача не пов'язана з виробництвом кіно-та відеофільмів, телевізійних програм, видання звукозаписів, а отже підприємством не доведено використання отриманих товарів, робіт, послуг у власній господарській діяльності як підстава формування витрат та податкового кредиту.

Також позивачем не надано до суду належних доказів взяття на позабалансовий облік обладнання за договором оренди, укладеному з ТОВ «Холоста», як не надано доказів використання орендованого устаткування у власній господарській діяльності.

З метою доведення виконання умов договору №31-08/12 від 31.08.2012 року щодо надання послуг з технічного обслуговування та технічного супроводження, укладеного з ТОВ «Атлант Буд Сіті», позивачем були надані до матеріалів справи завдання від 31.08.2012 року № 1-2012, №5-2012 від 03.10.2012, № 4-2012 від 28.09.2012 року, акти виконаних робіт № 030912, № 031012, № 060912, № 121012, №180912, №311012, №280912, які згідно п.п.3.7-3.8 Договору мають підтвердити факт виконання послуг.

Відповідно до ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Тобто звіт (акт) про виконання робіт має свідчити про те, що виконавець у процесі надання послуг проводив певну роботу і одержав результат, котрий замовник може використати в діяльності, що приносить дохід.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Згідно п.п.1.2.п.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 за №168/704 встановлено, що записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів. Підпунктом 2.1 пункту 2 Положення первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції.

Вимоги до оформлення первинних документів визначені ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України, відповідно до якої первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Дослідивши вказані акти здачі-прийняття робіт на відповідність вимог чинного законодавства, колегія суддів зазначає, що в порушення ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» вказані акти не містять інформації про зміст та обсяг отриманих послуг, в них відсутні відомості, які саме послуги з технічного супроводу зйомок надані контрагентом позивача, що не дає можливості встановити зв'язок отриманих послуг з господарською діяльністю позивача.

При цьому, надані позивачем до матеріалів справи договори та ефірні довідки про виходи передач «Автопилот новости», «Автопилот тест» та «Технопарк» на 5-му каналі, не можуть вважатися належними доказами підтвердження використання отриманих від контрагентів послуг у подальшій господарській діяльності, оскільки не підтверджують факту використання орендованого обладнання та послуг по технічному супроводу зйомки, отриманих позивачем від ТОВ «Холост» та ТОВ «Атлант Буд Сити».

За викладених обставин, колегія суддів погоджується з доводами податкового органу про порушення позивачем вимог п.п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України щодо неправомірного віднесення до складу витрат та податкового кредиту суми коштів, які сплачені за наслідками господарських відносин з ТОВ «Холост» та ТОВ «Атлант Буд Сити» за спірними договорами.

За змістом п. 1 ч. 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, відповідач діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, а тому позовні вимоги про скасування таких рішень є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, колегія суддів, вважає, що при прийнятті судового рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотримання норм процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Студія Картлі" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2013р. по справі № 820/9195/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Бегунц А.О. Судді Бенедик А.П. Калиновський В.А.