Ухвала

від 03.03.2015 по справі 820/9195/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2015 року м. Київ К/800/4862/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Голубєвої Г.К.,

Юрченко В.П.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Студія Картлі» (далі - Товариство) на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 5 листопада 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ),

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2013 року Товариство звернулося до суду з адміністративним позовом про скасування наказу ДПІ № 245 від 1.08.2013 року про проведення позапланової документальної виїзної перевірки, визнання дій ДПІ щодо здійснення перевірки неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ № 0004852220, № 000048402220 від 16.09.2013 року.

Зазначило, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення спростовується наявними в матеріалах адміністративної справи первинними документами, які підтверджують здійснення господарських операцій.

5 листопада 2013 року постановою Харківського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.

Товариство звернулося із касаційною скаргою про скасування постанови Харківського окружного адміністративного суду та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду і ухвалення нової постанови про задоволення позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, з 7.08.2013 року до 13.08.2013 року ДПІ була здійснена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні господарських операцій з ТОВ «Холоста», ТОВ «Атлант Буд Сіті» за період з 1.09.2012 року до 31.10.2012 року, за наслідками якої 20.08.2013 року був складений акт перевірки.

У акті перевірки зазначено, що у Товариство у порушення вимог пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.2 ст. 139 Податкового кодексу України занизило податок на прибуток приватних підприємств, у розмірі 75 406,00 грн., а також у порушення вимог п.,п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України занизило податок на додану вартість, у розмірі 71 815,00 грн., у тому числі за вересень 2012 року - 39 849,00 грн., жовтень 2012 року - 31 966,00 грн.

16 вересня 2013 року ДПІ прийняла податкові повідомлення-рішення № 0004852220 щодо збільшення Товариству грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств, у розмірі 130 109,00 грн., у тому числі 75 406,00 грн. - основного платежу, 37 703,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій, № 000048402220 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість, у розмірі 107 723,00 грн., у тому числі 71 815,00 грн. - основного платежу, 35 908, 00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні позову з таких підстав.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу .

Згідно з пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу , та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу , протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, що здійснює операції з постачання товарів/послуг.

Норми податкового законодавства пов'язують виникнення права платника податку на податковий кредит з наявністю податкової накладної. Однак, наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до законодавства необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих постачальниками податкових накладних, не є безумовною підставою для обрахування податкового кредиту з податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, як у випадку нездійснення самих операцій.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що 31.08.2012 року між Товариством та ТОВ «Атлант Буд Сіті» був укладений договір №31-08/12 щодо надання послуг з технічного обслуговування та технічного супроводження.

Відповідно до п.,п. 1.1, 3.7, 3.8 зазначеного договору виконання замовлень на високому художньому рівні та згідно прийнятих технічних стандартів, у відповідності з наданою інформацією та технічними параметрами замовника, виконання замовлення фіксується підписанням акту приймання-передачі виконаних робіт, передача замовлення фіксується наданням аудіо та відео даних на магнітних та/або оптичних носіях або інших носіях, які обумовлені завданням.

3 вересня 2012 року між Товариством та ТОВ «Холоста» був укладений договір № 03-09/2012 щодо оренди обладнання, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне володіння та користування обладнання, визначене та детально описане в додатку № 1 до договору для використання в статутній діяльності, вартість орендної плати складає 64 тис.грн. за місяць.

На підтвердження виконання зазначених договорів Товариство надало податкові накладні № 3 від 31.10.2012 року, № 2 від 28.09.2012 року, № 2 від 3.10.2012 року, № 1 від 3.09.2012 року (за договором з ТОВ «Холоста»), № 41 від 12.10.2012 року, № 40 від 3.10.2012 року, № 20 від 28.09.2012 року, № 14 від 18.09.2012 року, № 12 від 6.09.2012 року, № 10 від 3.09.2012 року, № 42 від 31.10.2012 року (за договором з ТОВ «Атлант Буд Сіті»); платіжні доручення.

Відповідно до акту перевірки, основними видами діяльності Товариства є неспеціалізована оптова торгівля; діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; діяльність у сфері права; консультування з питань комерційної діяльності й керування; діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування у цих сферах; дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки.

Суди попередніх інстанцій правильно зазначили, що діяльність Товариства не пов'язана з виробництвом кіно-та відеофільмів, телевізійних програм, видання звукозаписів. Товариство не надало доказів щодо використання отриманих товарів, робіт, послуг у власній господарській діяльності як підстава формування витрат та податкового кредиту.

Крім того, Товариством не надано доказів щодо взяття на позабалансовий облік обладнання за договором оренди, укладеного з ТОВ «Холоста» та використання його у власній господарській діяльності.

Для підтвердження виконання договору №31-08/12 Товариство надало завдання № 1-2012 від 31.08.2012 року, №5-2012 від 3.10.2012, № 4-2012 від 28.09.2012 року, акти виконаних робіт № 030912, № 031012, № 060912, № 121012, №180912, №311012, №280912, які згідно п.,п. 3.7, 3.8 даного договору мають підтвердити факт виконання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Тобто звіт (акт) про виконання робіт має свідчити про те, що виконавець у процесі надання послуг проводив певну роботу і одержав результат, котрий замовник може використати в діяльності, що приносить дохід.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Відповідно до пп. 1.2 п. 1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5.06.1995 року за №168/704, записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів.

Згідно з пп. 2.1 п. 2 зазначеного Положення первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано зазначили, що надані Товариством акти здачі-прийняття робіт не відповідають вимогам ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , оскільки не містять інформації про зміст та обсяг отриманих послуг, в них відсутні відомості щодо надання яких саме послуг з технічного супроводу зйомок контрагентом Товариству, що не дає можливості встановити зв'язок отриманих послуг з господарською діяльністю Товариства.

Надані Товариством договори та ефірні довідки про виходи передач «Автопилот новости», «Автопилот тест» та «Технопарк» на 5-му каналі, не можуть вважатися належними доказами підтвердження використання отриманих від контрагентів послуг у подальшій господарській діяльності, оскільки не підтверджують факту використання орендованого обладнання та послуг з технічного супроводу зйомки, отриманих Товариством від ТОВ «Холост»,ТОВ «Атлант Буд Сіті».

Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись статтями 220 , 220-1, 223 , 224 , 230 , 231 Кодексу адміністративного судочинства України ,

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Студія Картлі» відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 5 листопада 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: Сірош М.В.

Голубєва Г.К.

Юрченко В.П.