Ухвала

від 17.01.2014 по справі 5006/32/211пн/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

17 січня 2014 року Справа № 5006/32/211пн/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Мирошниченка С.В.,

суддів: Барицької Т.Л.,

Картере В.І. (доповідач)

перевіривши касаційну скаргу Управління комунальних ресурсів Донецької міської ради

на рішення господарського суду Донецької області від 11.07.2013

та на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.08.2013

у справі № 5006/32/211пн/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автостройсервіс"

до 1) Донецької міської ради,

2) Управління комунальних ресурсів Донецької міської ради

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Управління комунальних ресурсів Донецької міської ради втретє звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на рішення господарського суду Донецької області від 11.07.2013 та на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.08.2013 у справі № 5006/32/211пн/2012.

Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність повернення касаційної скарги з огляду на наступне.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 09.10.2013 касаційну скаргу Управління комунальних ресурсів Донецької міської ради повернуто без розгляду у зв'язку з тим, що скаржником було порушено п. 6 ч. 1 ст. 111 3 ГПК.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 04.11.2013 касаційну скаргу Управління комунальних ресурсів Донецької міської ради повернуто без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 111 3 ГПК .

Згідно з частиною третьою ст. 111 3 ГПК України після усунення обставин, зазначених, зокрема, у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно.

Відповідно до ст. 110 ГПК України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням місцевого господарського суду чи постановою апеляційного господарського суду законної сили.

У даному разі оскаржувана постанова апеляційної інстанції згідно з частиною третьою ст. 105 ГПК України набрала законної сили 14.08.2013, а строк її оскарження в касаційному порядку (з урахуванням приписів ст. 51 ГПК України) закінчився 03.09.2013. Касаційну ж скаргу було подано до суду повторно 06.11.2013 (відповідно до штампу відділення поштового зв'язку на конверті), тобто з пропуском встановленого строку для її подання без мотивованого клопотання про його відновлення.

Враховуючи, що Управлінням комунальних ресурсів Донецької міської ради при повторному поданні касаційної скарги на рішення господарського суду Донецької області від 11.07.2013 та на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.08.2013 не подано клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку, касаційна скарга підлягає поверненню без розгляду.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Як вбачається зі змісту поданої касаційної скарги скаржник просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 11.07.2013 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.08.2013 у повному обсязі.

Рішенням господарського суду Донецької області від 11.07.2013, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.08.2013, позов задоволено Визнано право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Автостройсервіс" (83037, м. Донецьк, вул. Центрально-заводська, 10, код ЄДРПОУ 25326889) право власності на 85/100 ідеальної частки будівлі станції технічного обслуговування автомобілів, яка розташована за адресою : 83037, м. Донецьк, вул. Центрально-заводська, 10.

Частиною другою ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду в розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до п. 2.2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

У матеріалах справи наявний висновок будівельно-технічної експертизи № 3686591.13.01 від 27.01.2013, згідно з яким частка позивача (право власності на яку визнано судом першої інстанції за позивачем) визначена у розмірі 286922,40 грн. Отже, виходячи саме з цієї вартості майна, про визнання права на яке заявлено позовні вимоги, й мала визначатися сума судового збору як з вимоги майнового характеру як у судах попередніх інстанцій, так і в касаційній інстанції.

Відтак з урахуванням наведених положень Закону України "Про судовий збір" належний розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги становить 2869,23 грн.

Скаржником не дотримано вказаних вимог, оскільки до касаційної скарги додане платіжне доручення № 44 від 30.08.2013 про сплату судового збору у розмірі 1205,00 грн., яке не може бути належним доказом сплати судового збору у визначеному чинним законодавством розмірі.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.

У цьому зв'язку слід зауважити, що скаржником, як вбачається зі змісту касаційної скарги, не дотримано вказаних вимог, оскільки скаржником в додатках до касаційної скарги зазначено про надсилання сторонам у справі апеляційної скарги, а не касаційної скарги.

Враховуючи викладене та керуючись п. 5, п. 4, п. 3 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу на рішення господарського суду Донецької області від 11.07.2013 та на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.08.2013 у справі № 5006/32/211пн/2012 повернути Управлінню комунальних ресурсів Донецької міської ради.

Повернути Управлінню комунальних ресурсів Донецької міської ради судовий збір сплачений за платіжним дорученням № 44 від 30.08.2013 в сумі 1205,00 грн.

Головуючий суддя:С. Мирошниченко Судді: Т. Барицька В. Картере