Постанова

від 15.01.2014 по справі 5011-15/19092-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2014 р. Справа№ 5011-15/19092-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Верховця А.А.

Шипка В.В.

при секретарі судового засідання - Волошиній З.В.

за участю представників:

від ініціюючого кредитора: не з'явилися;

від боржника: не з'явилися;

від Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві: не з'явилися;

арбітражний керуючий: Єсін Б.Ю. (посвідчення № 960 від 16.05.13)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві

на постанову Господарського суду міста Києва від 28.10.2013

у справі № 5011-15/19092-2012 (суддя: Чеберяк П.П.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідероптторг ЛТД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврокард"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду міста Києва від 28.10.13 у справі № 5011-15/19092-2012 припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврокард" (далі ТОВ "Єврокард"), припинено повноваження розпорядника майна ТОВ "Єврокард" арбітражного керуючого Єсіна Богдана Юрійовича, визнано ТОВ "Єврокард" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором ТОВ "Єврокард" арбітражного керуючого Єсіна Богдана Юрійовича.

Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, представник Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві (далі за текстом - ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою № /9/26-58-10-34 від 07.11.2013, в якій просить суд апеляційну скаргу Державної податковї інспекції у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Київі задовольнити, скасувати постанову Господарського суду міста Києва ід 28.10.2013 по справі № 5011-15/19092-2012, провадження у справі припинити.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2013 у справі № 5011-15/19092-2012 прийнято до провадження апеляційну скаргу ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на постанову Господарського суду міста Києва від 28.10.2013 у справі № 5011-15/19092-2012 та призначено розгляд апеляційної скарги на 18.12.2013.

Враховуючи перебування судді Доманської М.Л. у відпустці, за розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2013, сформовано склад колегії суддів для здійснення розгляду апеляційної скарги ДПІ у Солом'янському районі РУ ГУ Міндоходів у м. Києві у справі № 5011-15/19092-2012 у наступному складі: головуючий суддя: Пантелієнко В.О., судді: Верховець А.А., Шипко В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2013 у справі № 5011-15/19092-2012 прийнято апеляційну скаргу ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві до провадження у новому складі суду та відкладено розгляд апеляційної скарги на 15.01.2014.

Враховуючи вихід судді Доманської М.Л. з відпустки, за розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 13.01.2014, сформовано склад колегії суддів для здійснення розгляду апеляційної скарги ДПІ у Солом'янському районі РУ ГУ Міндоходів у м. Києві у справі № 5011-15/19092-2012 у наступному складі: головуючий суддя: Доманська М.Л., судді: Верховець А.А., Шипко В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2014 у справі № 5011-15/19092-2012 прийнято апеляційну скаргу ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві до провадження у новому складі суду.

Відзиви на апеляційну скаргу не надходили.

У судовому засіданні арбітражний керуючий не визнав апеляційну скаргу і просив її відхилити, а оскаржувану постанову залишити без змін.

Згідно з частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України), в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до вимог частини 2 статті 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення арбітражного керуючого, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції чинній, до 19.01.2013 (далі за текстом - Закон про банкрутство) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Частиною 2 статті 4-1 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

Згідно статей 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга обгрунтована тим, що ініціюючим кредитором при звернені до суду не було надано достатніх доказів відсутності платоспроможності боржника, доказів, що засвідчують відсутність коштів на рахунках або відсутність активів боржника. Отже, визнаня боржника банкрутом унеможливлює проведення перевірки останнього та встановлення обсягу податкових зобов'язань по сплаті податків, а також порушують права ДПІ у Солом'янському районі ГУ міндоходів у м. Києві, як контролюючого органу.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.12.2012 порушено провадження у справі № 5011-15/19092-2012.

Ухвалою підготовчого засідання від 16.01.2013 визнано безспірні грошові вимоги ініціюючого кредитора в розмірі 581 400,00грн., розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Єсіна Богдана Юрійовича.

Ухвалою попереднього засідання від 10.04.2013 затверджено реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврокард".

З протоколу зборів комітету кредиторів боржника у даній справі від 06.06.2013 вбачається , що кредитори заслухали звіт розпорядника майна ТОВ "Єврокард", виступав Голова комітету кредиторів, який за результатами заслуховування звіту розпорядника майна запропонував звернутися до Господарського суду м. Києва з клопотанням про визнання ТОВ "Єврокард" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; рішення про звернення до суду з відповідним клопотанням прийното одноголосно.

Як вбачається з матеріалів даної справи, до господарського суду м. Києва надійшли відповідні клопотання голови комітету кредиторів ТОВ "Єврокард" та розпорядника майна про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Єсіна Богдана Юрійовича.

У судовому засіданні суду першої інстанції 28.10.2013 представник присутнього кредитора - ДПІ у Солом'янському районі РУ ГУ Міндоходів у м. Києві (апелянта) вказане клопотання підтримав, що підтвердужється протоколом судового засідання від 28.10.2013.

В заяві про порушення цієї справи Заявником (ініціюючим кредитором) заявлено грошові вимоги до Боржника у сумі 581 400,00 грн. Судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що заявлені вимоги Заявника до Боржника в сумі 581 400,00 грн. є безспірними, що підтверджено: наказом господарського суду м. Києва від 03.08.2012 №5011-25/7608-2012, виданого на виконання рішення господарського суду м. Києва від 17.07.2012 у справі №5011-25/7608-2012, яке набрало законної сили (згідно вказаного судового наказу) 03.08.2012 та відповідно до якого з Боржника на користь Заявника стягнуто: 570 000,00 грн. та 11 400,00 грн. судового збору. Постановою відділу державної виконавчої служби від 04.09.2012 відкрито виконавче провадження № ВП 34072877 з виконання наказу від 03.08.2012 №5011-25/7608-2012.

Станом на час розгляду справи доказів виконання рішення Господарського суду м. Києва від 17.07.2012 у справі № 5011-25/7608-2012 суду не подано.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) абзац 6 статті 1 Закону про банкрутство).

При цьому, грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі (абзац 7 статті 1 Закону про банкрутство).

Зважаючи на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що ТОВ "Єврокард" неспроможне виконати свої грошові зобов'язання в розмірі 581 400,00грн. перед заявником протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати, кредиторські вимоги ТОВ "Лідероптторг ЛТД" до боржника є безспірними та складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, тому доводи заявника про ініціювання провадження у справі про банкрутство ТОВ "Єврокард" є обґрунтованими, узгоджуються з нормами Закону про банкрутство та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 1 Закону про банкрутство, для цілей цього Закону терміни вживаються у наступному значенні: "неплатоспроможність" - це неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.

Потрібно зазначити, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку щодо наявності ознак, які вказують на фінансову неплатоспроможність Боржника.

З огляду на викладене вище, враховуючи, що сукупність доказів, які містяться в матеріалах справи № 5011-15/19092-2012 доводять неспроможність боржника виконати свої зобов'язання перед кредиторами у встановлений Законом строк, а також те, що представлений суду протокол зборів кредиторів ТОВ "Єврокард" від 06.06.2013 № 06-2/06-13 відповідає приписам статті 16 Закону про банкрутство, суд першої інстанції правомірно визнав боржника банкрутом та відкрив ліквідаційну процедуру.

У відповідності до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доводи, наведені ДПІ у Солом'янському районі РУ ГУ Міндоходів у м. Києві в апеляційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судом першої інстанції.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для зміни чи скасування постанови господарського суду міста Києва від 28.10.2013 у справі № 5011-15/19092-2012. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування оскаржуваної постанови у даній справі, судовою колегією не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4-1, 34, 35, 43, 101-105 ГПК України, Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а постанову господарського суду міста Києва від 28.10.2013 у справі № 5011-15/19092-2012 - без змін.

2. Матеріали справи № 5011-15/19092-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ГПК України.

Повний текст постанови складений 20.01.2013

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді А.А. Верховець

В.В. Шипко