Постанова

від 11.03.2014 по справі 5011-15/19092-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2014 року Справа № 5011-15/19092-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю., суддів:Білошкап О.В., Погребняка В.Я., розглянувши касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на постанову та постановугосподарського суду м. Києва від 28.10.2013 року Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2014 року у справі№ 5011-15/19092-2012 господарського суду м. Києва за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідероптторг ЛТД" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Єврокард" провизнання банкрутом, за участю представників сторін: від Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві - Пісна Д.В., дов. № 99 від 26.09.2013 року,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м. Києва від 27.12.2012 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідероптторг ЛТД" (далі - ТОВ "Лідероптторг ЛТД") порушено провадження у справі № 5011-15/19092-2012 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврокард" (далі - ТОВ "Єврокард") в порядку ст. ст. 1, 3-14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції до набрання чинності з 19.01.2013 року змін, внесених Законом України від 22.12.2011 року № 4212-VI) (далі - Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду м. Києва від 28.10.2013 року у справі № 5011-15/19092-2012 (суддя - Хоменко М.Г.) припинено процедуру розпорядження майном ТОВ "Єврокард", припинено повноваження розпорядника майна ТОВ "Єврокард" арбітражного керуючого Єсіна Б.Ю., визнано ТОВ "Єврокард" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором ТОВ "Єврокард" арбітражного керуючого Єсіна Б. Ю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2014 року у справі № 5011-15/19092-2012 (головуючий суддя - Доманська М.Л., суддя - Верховець А.А., суддя - Шипко В.В.) апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ) залишено без задоволення, а постанову господарського суду м. Києва від 28.10.2013 року у справі № 5011-15/19092-2012 - без змін.

Не погоджуючись із постановою господарського суду м. Києва від 28.10.2013 року та постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2014 року у справі № 5011-15/19092-2012, ДПІ звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду м. Києва від 28.10.2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2014 року у справі № 5011-15/19092-2012 скасувати. Прийняти нове рішення, яким провадження у справі припинити.

В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, та вказує на те, що визнання боржника банкрутом унеможливлює проведення перевірки останнього та встановлення обсягу податкових зобов'язань по сплаті податків, чим порушуються права ДПІ як контролюючого органу.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону про банкрутство.

Ч. 1 ст. 5 Закону про банкрутство передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, ініціюючий кредитор ТОВ "Лідероптторг ЛТД" звернувся до суду з заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ "Єврокард", посилаючись на неспроможність боржника сплатити борг у сумі 581 400,00 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що заявлені вимоги ініціюючого кредитора до боржника в сумі 581 400,00 грн. є безспірними, що підтверджується: наказом господарського суду м. Києва від 03.08.2012 року №5011-25/7608-2012, виданого на виконання рішення господарського суду м. Києва від 17.07.2012 року у справі № 5011-25/7608-2012, яке набрало законної сили (згідно вказаного судового наказу) 03.08.2012 року та відповідно до якого з боржника на користь ініціюючого кредитора стягнуто: 570 000,00 грн. та 11 400,00 грн. судового збору. Постановою відділу державної виконавчої служби від 04.09.2012 року відкрито виконавче провадження № ВП 34072877 з виконання наказу від 03.08.2012 року №5011-25/7608-2012. Станом на час розгляду справи доказів виконання рішення господарського суду м. Києва від 17.07.2012 року у справі № 5011-25/7608-2012 суду не було подано.

Відповідно до ст. 4 Закону про банкрутство до боржника застосовуються такі судові процедури: розпорядження майном боржника, мирова угода; санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута.

Згідно з ч. 8 ст. 16 Закону про банкрутство до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації або визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Як вбачається з матеріалів справи, до господарського суду м. Києва надійшли відповідні клопотання голови комітету кредиторів ТОВ "Єврокард" та розпорядника майна про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Єсіна Б.Ю.

У судовому засіданні суду першої інстанції 28.10.2013 року представник присутнього кредитора - ДПІ вказане клопотання підтримав, що підтверджується протоколом судового засідання від 28.10.2013 року.

Згідно зі ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Виходячи з вимог ст. 22 Закону про банкрутство у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

Враховуючи, що сукупність доказів, які містяться в матеріалах справи № 5011-15/19092-2012 доводять неспроможність боржника виконати свої зобов'язання перед кредиторами у встановлений Законом строк, а також те, що поданий суду протокол зборів кредиторів ТОВ "Єврокард" від 06.06.2013 року № 06-2/06-13 відповідає приписам ст. 16 Закону про банкрутство, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, визнав боржника банкрутом та відкрив ліквідаційну процедуру.

Згідно зі ст. 111 7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновок судів попередніх інстанцій про необхідність визнання ТОВ "Єврокард" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у даній справі є правомірним, обґрунтованим та таким, що відповідає обставинам справи та нормам законодавства.

Викладені в касаційній скарзі доводи не спростовують вказаного висновку судів попередніх інстанцій.

Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду зазначає, що порушення провадження у справі про банкрутство боржника та винесення постанови судом про визнання боржника банкрутом і введення ліквідаційної процедури не може бути перешкодою податковому органу у здійсненні ним планової або позапланової перевірки боржника. Орган податкової служби вправі звернутися з цього приводу до ліквідатора боржника та провести позапланову перевірку його господарської діяльності, а у випадку відмови ліквідатора, як керівника боржника, надати можливість проведення перевірки суб'єкта господарювання, орган податкової служби вправі оскаржити дії ліквідатора до суду.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України постанова суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 - 111 12 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову господарського суду м. Києва від 28.10.2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2014 року у справі № 5011-15/19092-2012 залишити без змін.

Головуючий: Панова І.Ю. Судді:Білошкап О.В. Погребняк В.Я.