Ухвала

від 22.01.2014 по справі 812/8259/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Цицюра О. О.

Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2014 року справа №812/8259/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Компанієць І.Д., суддів Шальєвої В.А., Бишова М.В.,

секретар судового засідання Абушек А.С.,

за участю представників позивача Янченко А.М., Штепури С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2013 року по адміністративній справі №812/8259/13-а за позовом дочірнього підприємства «Луганський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000292200 та №0000302200 від 20.09.2013,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач з урахуванням уточнених позовних вимог просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000292200 та №0000302200 від 20.09.2013.

В обґрунтування позову зазначив, що податкові повідомлення-рішення є протиправними, оскільки факт формування податкового кредиту за перевіряємий період підтверджується первинними бухгалтерськими документами, які були надані на запит податкового органу у повному обсязі.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2013 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів №0000292200 від 20.09.2013.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів №0000302200 від 20.09.2013.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції не звернув уваги, що позивачем надано копії товарно-транспортних накладних, які не відповідають Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України.

Тому зазначені документи, надані на підтвердження отримання позивачем від контрагента дизельного палива, не можливо вважати належними доказами отримання позивачем товару, оскільки форма цих документів не відповідає чинному законодавству.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Дочірнє підприємство «Луганський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі ДП «Луганський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України») є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 200103101 від 9 липня 2002 року (а.с.57)

У період з 27.08.2013 по 28.08.2013 СДПІ по роботі з ВВП у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ДП «Луганський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» з питань повноти нарахування ПДВ та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «Меридиан-93» (код ЄДРПОУ 32419643) за період з 01.01.2011 по 31.03.2011, за результатами якої складено акт від 04.09.2013 №52/22-0/319957. (а.с.12-26)

На підставі акту від 04.09.2013 №52/22-0/319957 прийнято:

податкове повідомлення-рішення №0000292200 від 20.09.2013, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 83074 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 1 грн. (а.с.38);

податкове повідомлення-рішення №0000302200 від 20.09.2013, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності у розмірі 103842 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 1 грн. (а.с.39)

Висновок СДПІ по роботі з ВВП у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про заниження податку на додану вартість та податку на прибуток, порушення позивачем п. 198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198 ПК України, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» обґрунтовано тим, що платником податків до перевірки надано копії товарно-транспортних накладних, які не можливо вважати належними доказами отримання від ТОВ «Меридиан-93» товару, оскільки форма цих документів не відповідає чинному законодавству, що вказує на нікчемність правочину, укладеного між ДП «Луганський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» та ТОВ «Меридиан-93».

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що між ДП «Луганський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» та ТОВ «Меридиан-93» укладено договір на поставку товарів від 18 січня 2006 року, за яким ТОВ «Меридиан-93» є постачальником товару для ДП «Луганський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України». (а.с.58-60)

На підтвердження виконання вищезазначеного договору, а саме здійснення операцій з придбання дизельного пального позивачем надані видаткові накладні (а.с.162-164); платіжні доручення (а.с.214-225); товарно-транспортні накладні (а.с.72,80,91), податкові накладні (а.с.182-184), приймальні акти, які підтверджують прийняття продукції на склад (а.с.69-71,73-79,81-90,92-99), що підтверджує придбання товару для власного використання та витяг з книги реєстрації довіреностей, що підтверджує видачу працівникам підприємства довіреностей на отримання товару (а.с.8-9, 17 том 2).

Вказані документи є документами первинного бухгалтерського обліку, оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

На підставі п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізінгу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари /послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

На підставі п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

На підставі п.п.5.2.1 п. 5.2 ст.5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 зазначеного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, враховуючи, що здійснення господарських операцій між ДП «Луганський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» та ТОВ «Меридиан-93» підтверджено первинними бухгалтерськими документами, підприємства були належним чином зареєстровані як суб'єкти господарської діяльності та як платники податку на додану вартість, та з урахуванням вимог ст. 198 Податкового кодексу України, ст.5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність у відповідача правових підстав для донарахування позивачу податку на додану вартість та податку на прибуток та застосування штрафних санкцій.

Судова колегія не приймає посилання апелянта на невідповідність товарно-транспортних накладних, наданих позивачем в підтвердження отримання дизельного палива від ТОВ «Меридиан 93», Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 р. №281/171/578/155, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 р. за № 805/15496, - з огляду на наступне.

Відповідно до розділу І цієї Інструкції її вимоги є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України (далі - підприємства).

Проте, відповідно до видів діяльності за КВЕД-2010 ДП «Луганський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» у позивача, серед основних видів економічної діяльності, не зазначено жодного, з вищезазначених в Інструкції видів економічної діяльності, тому наявність товарно-транспортної накладної для нього не є документом суворої звітності. (а.с.11)

Неправильне заповнення ТТН не може бути підставою для висновку про нікчемність договору поставки, укладеному між ДП «Луганський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» та ТОВ «Меридиан 93», оскільки ТТН підтверджує тільки факт перевезення, а факт реальності господарської операції та використання отриманого товару (послуги) від контрагента у власній господарській діяльності підтверджується іншими первинними документами, наданими позивачем, зокрема, актами приймання, оприходування товарно-матеріальних цінностей (дизельного палива), витягами з книги реєстрації довіреностей, що підтверджує видачу працівникам підприємства довіреностей на отримання товару та його використання для будівництва та ремонту автомобільних доріг (а.с. 69-71,73-79,81-90,92-99, 152-164 т.1, а.с.8-9,17 том 2).

На підставі викладеного судова колегія прийшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись статтями 24, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2013 року по адміністративній справі №812/8259/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2013 року по адміністративній справі №812/8259/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі.

У повному обсязі ухвала складена 22 січня 2014 року.

Суддя-доповідач І.Д.Компанієць

Судді: В.А. Шальєва

М.В. Бишов